Рішення

від 12.02.2007 по справі 2-134-07

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №2-134-07

Справа №2-134-07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12

лютого 2007

р.                                                                                                    м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд

Запорізької області у складі:

головуючого -

судді                                               Піскунової Н.А.

при секретарі                                                           Кофановій О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вільнянського районного

суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Підприємс­тва «Агрофірма «Прогрес» про визнання договору

оренди земельної частки (паю) припиненим,

поверненню земельної ділянки в належному стані, та стягненню оре­ндної плати в розмірі 1079

грн. за 2005

р. та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Приватного

Підпри­ємства «Агрофірма «Прогрес» (далі

ПП АФ «Прогрес»)

про визнання договору оренди

земельної частки (паю) припиненим, стягненню невиплаченої орендної плати в розмірі 1079 грн. за 2005 p., поверненню земельної ділянки в належному стані та стягненню судових витрат згідно доданих квитанцій.

Свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем по

справі був укладе­ний договір

оренди земельної части (паю) який зареєстровано Купріянівською сільською Радою

в Книзі реєстрації договорів оренди НОМЕР_1. В жо­втні

2004 р.

вона отримала Державний Акт про право власності на землю внаслідок чого

змінився предмет договору оренди. Крім того, відповідач не виплатив орендну плату за 2005 р.

Приватне підприємство «Агрофірма Прогрес» звернулося до

суду з зустріч­ною позовною заявою в якій прохає

спонукати ОСОБА_1 укласти договір оре­нди земельної ділянки на умовах договору оренда від 01.04.2002 р. з

урахуванням вимог типового договору оренди

землі затвердженого постановою Кабінету Мініс­трів України від 03.03.2004 р. № 220, та покласти на нього усі судові витрати.

Ухвалою суду від 12.02.2007 р. зустрічна позовна заява Приватного підприєм­ства

«Агрофірма Прогрес» до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди НОМЕР_1 та спонуканню укласти договір оренди земельної ділянки,

яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного Акту на право влас­ності на земельну ділянку НОМЕР_2

на термін до 01.04.2012

р. на умовах договору оренди земельної частки (паю) НОМЕР_1 з ураху­ванням вимог типового договору оренди землі, затвердженого Постановою

Кабіне­ту Міністрів України від 03.03.2004

р. № 220 залишена без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав

позовні вимоги ОСОБА_1 і прохає задовольнити їх в повному обсязі, пояснивши

суду, що між нею та ПП «АФ

Прогрес» 01.04.2002 р. був укладений договір оренди земельної частки (паю) розміром 8,44 умовних кадастрових гектара,

які належали ОСОБА_1 на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії

НОМЕР_3 строком на 10 років.  договір був зареєстрований Купріянівською

сільською Радою 20.03.2002 р. в книзі реєстрації

договорів оренди за НОМЕР_1.

Після отримання в жовтні 2004 р. Державного Акту про право власності на земельну

ділянку і виділення земельної ділянки в натурі розміром 10,24

га. вважає що земельний пай розміром

8,44 умовних

кадастрових га. перестав бути об'єктом орендних відносин, а відтак договір

оренди перестав відповідати вимогам закону, оскільки суттєво змінився предмет

договору. Крім того, ОСОБА_1 має намір в подальшому самостійно обробляти свою земельну ділянку разом з членами своєї

родини.

Крім вище зазначеного, орендар систематично неналежним

чином виконував умови договору в частині виплати

орендної плати: не виплатив орендну плату за 2005 р., в 2003

р. в рахунок орендної плати видав

неякісне зерно. Вважає що розмір орендної

плати не може бути меншим 1,5% від вартості земельної ділянки що складає 1079 грн. 00 коп. відповідно до положень

ст. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи

щодо соціального захисту селян -власників земельних

ділянок та земельних часток (паїв)».

Через невідповідність умов договору діючому законодавству

та неналежне ви­конання умов договору і невиплату

орендної плати в 2005 p., прохає припинити дію договору оренди земельної частки (паю) у зв'язку із

зміною предмета договору та

невиплатою орендної плати. Зняти вказаний договір з реєстрації в

Купріянівсь-кій сільській раді, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку

в належно­му стані, стягнути невиплачену орендну плату за 2005 р. в сумі 1079

грн. 00 коп. та відшкодувати судові витрати.

Позивач надав суду письмову заяву

про слухання справи в її відсутність.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його

безпідставність та бездоказанність;

на те, що договір оренди був укладений у відповідності до зако­нодавства України, що відповідно до Наказу

Державного комітету України по зе­мельним ресурсам від 17.01.2000

р. № 5 затверджено Типовий договір оренди зе­мельної частки (паю) відповідно до п. З цього

договору ОСОБА_1 зо­бов'язується

протягом усього часу дії договору утримуватися від використання на­лежного їй права на виділення земельної частки

(паю) в натурі; не втручатися в ви­робничу

діяльність Орендаря і не створювати будь яких перешкод при виконанні умов цього

договору; не вносити без згоди Орендаря зміни у договір. Позивач без згоди ПП «АФ

Прогрес» в односторонньому порядку

відмовилась від виконання своїх

обов'язків за договором, скористалась своїм правом на виділення земельної частки (паю) в натурі і отримала Державний акт про

право власності на землю; відмовилась

отримувати орендну плату. Довірена особа позивача ОСОБА_2 за отриманням орендної плати до ПП «АФ

Прогрес» в інтересах позивача не

звер­талася.

Заявляв зустрічний позов в якому прохав понудити ОСОБА_1

укласти з ним договір оренди земельної ділянки на умовах договору

оренди земельної ділян­ки (паю) свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_1 без згоди

ПП «АФ Прогрес»

в односторонньому порядку відмовилася

від виконання своїх обов'язків за догово­ром, скористалася своїм правом на

виділення земельної частки (паю) в натурі і отримала Державний акт про право

власності на землю. Не згоден з припиненням дії договору оренди на підставах вказаних ОСОБА_1,

оскільки така підстава не передбачена Законом України «Про

оренду землі».

Посилається також на ту обставину, що Наказом Державного

комітету Украї­ни по земельним ресурсам від 24.09.2001 р. № 166 пункт про утримання орендода­вця від використання належного їй права на виділення

земельної частки (паю) в на­турі

було вилучено з умов Типового договору, але, оскільки зміни в умови догово-

ру не

вносилися, то вважає що даний пункт договору діє і його вимоги не супере­чать діючому законодавству.

Вважає, що ОСОБА_1 ігнорує умови норм Закону України «Про оренду

землі» та уникає від укладення договору оренди землі на підставі Державного

Акта на право на земельну ділянку, не повідомила про отримання Державного Акту

про право власності на земельну ділянку

і таким чином порушує право ПП «АФ Про­грес» на оренду земельної ділянки на тих же умовах,

що і раніше укладений дого­вір.

Не згоден з припиненням дії договору оренди, а вважає, що

від повинен бути переукладений на умовах Типового договору.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає

позовну заяву та­кою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійсню­ється на

засадах змагальності сторін, стороні повинні довести ті обставини, на які вони

посилаються як на підставу свої вимог, так і на підставу своїх заперечень.

В своїх усних та письмових поясненнях ПП «АФ

Прогрес» визнає той факт, що договір оренди, який було укладено на підставі

Сертифікату на право на земе­льну

частку (пай), але потім із виділенням цієї частки в натурі відповідно до дер­жавного Акту про право власності на земельну

ділянку, має відбутися припинення зобов'язання

угодою сторін шляхом переукладання договору або припинення зо­бов'язання у зв'язку з неможливістю виконання

(оскільки відсутній предмет дого­вору) - тобто розірвання договору.

При цьому суд звертає увагу на те, що ПП «АФ

Прогрес» не звернулося до

орендодавця ОСОБА_1 з пропозицією про переукладення договору оренди з договору оренди земельної частки (паю) на договір

оренди земельної ділянки, як це передбачено

діючим законодавством. Отримавши копію позовної заяви з додани­ми до неї документами, відповідач в жодне з

судових засідань не надав суду докази про те, що вказані позивачем листи ним не отримувалися. Не надав суду і

докази того, що ПП «АФ Прогрес» відреагувало на вказані листи, та направило

позивачу лист з обґрунтуванням відмови від переукладення договору; оспорення

розміру орендної плати в сумі 1079 грн. 00

коп., про що вказувала ОСОБА_1 в своїх ли­стах; не оспореним залишився і той факт, що відповідач в

2003 р. видав в розраху­нок за орендну плату

ОСОБА_1 неякісну продукцію.

Отримавши від ОСОБА_1 позовну заяву про припинення дії

договору оренди земельної частки (паю), ПП «АФ Прогрес» 08.12.2006 р. подало

зустрічну позовну заяву про розірвання

договору оренди земельної частки (паю) та спону­канню ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки,

яка належить їй на праві власності відповідно до

Державного Акту на умовах раніше укладеного договору оренди земельної частки (паю) з урахуванням норм

діючого законодавст­ва. В подальшому ПП «АФ Прогрес» відмовилося від розгляду даного питання в

судовому засіданні, звернувшись з заявою про залишення своєї зустрічної

позовної заяви без розгляду, про що винесена відповідна ухвала

суду.

Таким чином, суд вважає, що ПП «АФ

Прогрес» в даному судовому

засіданні визнавши факт, що дія договору оренди НОМЕР_1 повинна бути при­пинена, а договір розірвано, відмовилося від узгодження з

ОСОБА_1 умов договору оренди належної їй земельної ділянки. Через що суд

розглядає тільки пи-

тання про наявність обставин для припинення дії договору оренди НОМЕР_1 шляхом його розірвання.

В судовому засіданні встановлено, що відносини між

сторонами оформлені договором оренди НОМЕР_1 від 20.03.2002 р. земельної частки (паю) розміром 8,44

умовних кадастрових гектара, які

належали ОСОБА_1 на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 строком на 10

років з оплатою оренд­ної платі в розмірі 700 грн. в строк до 25 грудня або продуктами сільськогосподар­ського виробництва на вказану суму. Договір оренди

зареєстровано Купріянівсь-кою

сільською радою 20.03.2002 р.

Книзі записів реєстрації договорів оренди за НОМЕР_1.

Тобто орендар ПП «АФ

Прогрес» в своїй діяльності

використовував земельну ділянку, на якій ОСОБА_1 мала право на отримання

земельної ділянки в натурі, але не мала право

власності на земельну ділянку в натурі.

12 жовтня

2004 р.

ОСОБА_1 отримала Державний Акт серії НОМЕР_4

на земельну ділянку площею 10,24

га з виділенням її в натурі з

присвоєнням кадас­

трового номеру НОМЕР_5.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те,

що позивач в одно-стороньому

порядку порушила вимоги договору оренди та отримала Державний Акт про право власності на землю з виділенням

земельної ділянки в натурі, оскіль­ки

відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю

власністю; право приватної влас­ності набувається в порядку, визначеному

законом; ніхто не може бути протиправ­но позбавлений права власності, право

приватної власності є непорушним.

В ст.ст. 1, 3, 21, 22, 64 Конституція Україна закріпила положення, що

Україна, як демократична і правова держава,

закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і

забезпечення яких є головним обов'язком держа­ви; Конституційний принцип правової держави вимагає від

неї утримуватися від обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і

громадянина, в тому числі майнових прав.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають порядок

реалізації встановлених Конституцією України та міжнародними договорами прав і

свобод людини і громадянина, в тому числі порядок набуття права власності, не

повинні звужувати, заперечувати чи в

будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свобо­ди.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законо­давства не мають зворотної дії в часі, їх дія

поширюється на відносини, які виникли раніше, лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну

відпо­відальність особи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що положення Наказу

Державного комі­тету України по земельним ресурсам від 24.09.2001

р. № 166 пункт про вилучення пункту про утримання

орендодавця від використання належного їй права на виді­лення земельної частки (паю) в натурі з умов Типового

договору, має зворотню дію у часі оскільки він пом'якшує, або скасовує цивільну

відповідальність орендодавця за

виконання, чи невиконання своїх зобов'язань за договором.

Із заяв

від 28.01.2004 р.

та 10.02.2005 р.

вбачається, що ОСОБА_1 неодно­

разово зверталася до орендаря з вимогами

дострокового розірвання договору орен­

ди через порушення суттєвих умов договору -

виплати орендної плати за користу­

вання земельною часткою (паєм).

Дану обставину ПП «АФ Прогрес» не визнає, посилаючись на те, що у листі був відсутній внутрішній опис вкладення. Не

визнаючи отримання вказаних заяв, відповідач не надав суду відповідним чином

оформлену довідку про відсутність реєстрації у ПП «АФ Прогрес» вказаних заяв,

через що він - відповідач - не реагу­вав на ці заяви

відповідним чином.

Суд визнає заяви 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. такими,

що направлені відпові­дачеві ПП «АФ

Прогрес» належним чином, що підтверджується поштовими повід­омленнями, і не може погодитися з доводами

відповідача, оскільки вважає, що, че­рез ненадання відповідачем доказів про те,

що між сторонами були інші або трудо­ві або цивільно-правові відносини,

орендодавець міг листуватися з орендарем лише з питань орендних відносин. Представник відповідача не

визнаючи направлення вказаних заяв

на адресу ПП «АФ Прогрес»,

не надав суду доказів того, що між сто­ронами існували інші відносини, яки могли вирішуватись за допомогою

листуван­ня.

В судовому засіданні встановлено, що ні в 2004

ні в 2005 роках, ОСОБА_1 не робила ніяких спроб у самовільному вилученні

своєї земельної ділянки від оре­ндаря,

а також не приймала ніяких дій у втручання в діяльність орендаря, в одно­сторонньому порядку не припиняла дію договору, а

звернулася до суду з позовною заявою, як це передбачено діючим законодавством та

умовами договору.

Відповідач не надав суду доказів того, що отримання

ОСОБА_1 Держав­ного акту про право власності на

землю і виділення земельної ділянки в натурі, якимось чином перешкоджало відповідачу в подальшому

орендувати земельну ді­лянку; доказів того, що вказана обставина якимось чином

є втручанням орендодав­ця в

діяльність орендаря; доказів того, що вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 самовільно вилучила земельну ділянку від

орендаря і тим самим пе­решкодила

орендарю у його діяльності або унеможливила подальше використу-вання земельної ділянки в його, відповідача,

виробничій діяльності.

А тому доводи відповідача про односторонню відмову

позивачем від вико­нання умов договору оренди суд не

може прийняти до уваги.

В позовній заяві ОСОБА_1 як на підставу припинення дії

договору шля­хом його розірвання посилається на

дві обставини - зміна

предмету договору, яка викликана отриманням Державного Акту про право на

земельну ділянку та нена­лежне

виконання умов договору ПП «АФ Прогрес» по виплаті орендної плати -наявності заборгованості по орендній платі за 2005

р. в сумі 1079 грн. 00 коп.

Вказані обставини, викладені позивачем ОСОБА_1,

відповідачем ПП «АФ Прогрес»

в судовому засіданні не оспорені - відповідач не надав суду витре­бувані судом довідки про

розмір орендної плати, яка виплачувалась орендодавцю протягом 2002-2004 років; розмір орендної плати за 2005

p.; документи, які б оспо­рювали доводи позивача про

невиплату орендної плати в 2005 р. (квитанції про ви­плату позивачу ОСОБА_1 орендної плати в грошовому або в

натуральному ви­гляді); документи, які б свідчили

про прийняття відповідачем - ПП «АФ Прогрес»

заходів для своєчасного розрахунку

за оренду земельної частики (паю) за 2005 р.

З сумою вказаною в позовній заяві 1079

грн. відповідач не згоден, посилаю­чись на ту обставину, що договором встановлена

орендна плата в сумі 700 грн.,

але доводи позивача та її представника, про те, що ПП «АФ

Прогрес» виплачує іншим орендарям,

які не подавали заяв про дострокове розірвання договору оренди, орен­дну плату в сумі 1079 грн., як це було обумовлено між сторонами,

відповідач не оспорив,

довідки про розмір орендної плати, надати які суд

неодноразово зо­бов'язував як запитами, так і протокольними ухвалами, суду не

надав.

Оскільки відповідач умови Ухвали про відкриття провадження по справі від 19.09.2006 p.; Ухвали попереднього

слухання від 06.11.2006

р. про надання суду заперечень проти позовної заяви з

доданими до них доказами, які б підтверджували заперечення відповідача проти

позовної заяви, про наявність невизнаних обставин, викладених в позовній заяві,

суду не надав -

тобто ухвали суду відповідачем не ви­конані; не виконав

відповідач і ухвали суду, винесені в судовому засіданні, не на­дав відповіді і

на письмові запити суду, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині

розміру орендної плати 1079

грн. 00 коп. найшли своє

підтверджен­ня в судовому засіданні.

В судовому засіданні було також встановлено, що ПП «АФ Прогрес» дійсно має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті орендної плати

за 2005

p., що підтверджується

листом ПП «АФ

Прогрес» з проханням прибути до 05.10.2006 р. для отримання розрахунків за оренду земельної ділянки (паю) за 2005-2006 роки. Представник ПП «АФ

Прогрес» не заперечував того факту, що даний лист направ­лявся

ОСОБА_1 Виходячи з наведеного, суд вважає, що ПП «Агрофірма Про­грес» дійсно

порушило умови договору та своєчасно не розрахувалось з орендода­вцем ОСОБА_1

Суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що орендодавець від­мовився

від отримання орендної плати, так як не звертався до ПП «АФ Прогрес» з заявами про видачу орендної плати, оскільки відповідно до п. 2.2. Договору оренди виплата орендної плати є обов'язком відповідача, що не

заперечується і представ­ником відповідача в судовому засіданні. Відповідач не

надав суду докази того, що він, відповідач, належним чином намагався виконати

умови договору (привіз про­дукцію в оплату орендної плати або перерахував

орендну плату в грошовому вира­зі), а ОСОБА_1 відмовилася від її отримання.

Відмову від отримання запрошення про прибуття до відповідача для отриман­ня

орендної плати за 2005-2006

р. яке направлене позивачу відповідачем 30.09.2006 р. суд не приймає як відмову позивача від отримання орендної плати взагалі,

оскі­льки вказане запрошення направлено позивачеві вже після подачі нею

позовної за­яви до суду, але розцінює як визнання відповідачем ПП «АФ Прогрес» заборгова­ності за орендну плату за 2005 р.

На думку суду вимоги позивача про визнання договору оренди припиненим у

зв'язку із зміною предмета зобов'язання за договором та невиплатою орендної пла­ти,

що є суттєвими умовами договору оренди повністю відповідають положенням ст. 651 ЦК України відповідно до яких «договір може бути змінено або розірвано

за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору

другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим

шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала

при укладенні договору.» Оскільки неоплата орендної плати є істотним порушенням ПП «АФ Прогрес»

договору внаслідок чого орендодавець ОСОБА_1 значною мірою позбавилася того, на

що вона розраховувала при укладенні договору оренди, а саме - отримання орендної плати за користування її власністю в грошовому або

натуральному виразі.

В жодне з судових засідань, відповідач не надав суду доказів того, що

неналежне виконання умов договору - неоплата орендної плати за 2005

р. викликані вніслідок дії непереборної сили.

Свідок ОСОБА_2, в судовому засіданні підтвердила, що вона

отримала від ОСОБА_1 довіреність на

отримання від орендаря ПП «АФ Прогрес» орен­дної плати за 2005

p., але на день слухання справи орендну плату не

отримала. Під­ставою видачі на її ім'я довіреності

на отримання в інтересах ОСОБА_1 орен­дної платі слугувало те, що у 2003 р.

ОСОБА_1 в рахунок орендної плати отри­мала неякісну продукцію, а тому доручив

їй - ОСОБА_2 - в подальшому отримувати орендну

плату, яка належить їй - ОСОБА_1

Свідок заперечує отримання рекомендованих листів на її

ім'я направлених відповідачем і підпис на поштовому

повідомленні НОМЕР_6 не визнає, посилаючись на те, що він відрізняється від її підпису.

Посилаючись в своїх письмових поясненнях на ту обставину,

що свідок ОСОБА_2, яка отримала довіреність від

ОСОБА_1 на отримання орендної плати,

до ПП «АФ Прогрес» за отриманням орендної плати не зверталась, та ви­знаючи той факт, що обов'язок по виплаті орендної

плати, є обов'язком орендаря, відповідач

не надав суду доказів про прийняття ним заходів для своєчасної виплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 і не виконав

ухвалу суду в цій частині.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не сповіщав

ПП «АФ Прогрес»

про видачу ОСОБА_2 довіреностей на отримання належної їй орендної пла­ти.

Суд не може прийняти до уваги пояснення відповідача і в

тій частині, що ОСОБА_2 на виконання

довіреності, отриманої від позивача на отримання оре­ндної плати, не вчиняла ніяких дій для виконання своїх

повноважень, оскільки від­повідач

надав суду листи НОМЕР_7 та НОМЕР_8 з пошто­вими повідомленнями, настоюючи на тому, що такі

листи направлялися на ім'я ОСОБА_2, незважаючи на її відмову від їх отримання.

Тому суд вважає, що відповідач все ж таки отримав від ОСОБА_2 вказані нею листи

та довірено­сті.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що долучені

до матеріалів спра­ви ПП «АФ

Прогрес» листи на ім'я ОСОБА_2

направлялися їй вже після закінчення її повноважень за довіреностями, а тому

суд вважає, що доводи відпові­дача

про те, що вона не вживала заходів для отримання орендної плати в інтересах

позивача не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення представника

позивача та свідка, відповідач

заявив клопотання про допит свідків - ІНФОРМАЦІЯ_1 ПП «АФ Прогрес» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 підприємства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 під­приємства ОСОБА_5 яке було задоволено. Але в судове

засідання вказані свідки не

з'явилися. Представник відповідача, отримавши повістки про виклик вказаних свідків, про що в справі є розписки, належним чином

свідків не сповістив, як пояс­нив представник відповідача, повідомивши їх лише

по телефону про необхідність з'явитися

в судове засідання. Підставою для задоволення клопотання про виклик свідків

було те, що ці свідки повинні були підтвердити наявність або відсутність заборгованості перед ОСОБА_1 у 2005

р. Оскільки в судовому засіданні представник ПП «Агрофірма Прогрес» визнав факт

направлення ОСОБА_1 листа про

необхідність з'явитися до 05.10.2006 р. за отриманням орендної плати за 2005

р. і таким чином фактично визнав

наявність заборгованості по орендній платі, суд вважає що справу можливо

закінчити без допиту свідків, оскільки розрахунки, або їх відсутність, за договором підтверджуються тільки

письмовими доказами, а показання

свідків про наявність якихось інших обставин несвоєчасного виконання умов договору по виплаті орендної плати суттєвого

значення для розгляду справи

не мають, тим

паче, що ПП «АФ Прогрес»

не надало суду доказів того, що у відпо­відності до р. З Договору оренди НОМЕР_1 орендар не несе відпові­дальності за невиконання умов договору внаслідок дії

непереборної сили. Тому суд відмовив

представнику відповідача у задоволенні повторного клопотання про ви­клик вказаних свідків і їх допит в судовому засіданні.

Відмовляючи представнику ПП «АФ»Прогрес» у задоволенні

клопотання про виклик свідків -

ІНФОРМАЦІЯ_1 ПП «АФ

Прогрес» та ІНФОРМАЦІЯ_2 ПП «АФ

«Про­грес» які б підтвердили про те, що орендар приймав заходи

оплати орендної плати ОСОБА_1 суд

виходив також з того, що факти розрахунків між сторонами або відмови сторони від розрахунків, підтверджуються

тільки письмовими доказами і не

можуть підтверджуватися показаннями свідків, тим паче зацікавленими особами

підприємства-відповідача - його

головою та головним бухгалтером. Інших докуме­нтів, які б свідчили про належне виконання відповідачем

ПП «АФ Прогрес»

умов договору -

оплата орендної плати за

користування земельною ділянкою, відповідач суду не надав.

Позивач ОСОБА_1 в порядку, встановленому Указом Президента України від 03.12.1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи по прискоренню реформуван­ня аграрного сектору економіки» реалізувала своє

право на землю шляхом її виді­лення в натурі і отримання на неї Державного Акту

про право приватної власності за землю від 12.10.2004 р.

Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних

положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення

власникам земельних часток (паїв) у натурі (на

місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності

на землю, а тому дія договору оренди, укладе­ного між ОСОБА_1 та ПП «АФ Прогрес» на підставі сертифікату повинна бу­ти припинена оскільки змінився предмет оренди.

Суд також приймає до уваги і заяву представника позивача

про те, що ОСОБА_1, після отримання земельної ділянки в натурі має намір в

подальшому обро­бляти земельну ділянку самостійно з членами своєї родини

Суд не може погодитися з доводами відповідача,

викладеними ним в усних та письмових поясненнях про те, що ОСОБА_1

в одностороньому порядку відмо­вилася від виконання своїх обов'язків за договором

«утримуватися протягом усьо­го

часу від використання належного їй права на виділення земельної частки (паю) в натурі», оскільки отримавши від ОСОБА_1 заяви від 28.01.2004

р. та від 10.02.2005

р. про те, що ним орендарем ПП «АФ

Прогрес» порушуються норми ді­ючого законодавства а саме:

- розмір

орендної плати встановлено менший ніж передбачено Указом Прези­

дента України від 13.09.2002

р. № 830/2002 «Про внесення змін до статті 1

Указу

Президента України від 2.02.2002

р. № 92» відповідно до якого «одним із пріорите­

тних завдань пореформеного розвитку

аграрного сектора економіки забезпечення

підвищення рівня соціального захисту

сільського населення, зокрема шляхом за­

провадження плати за оренду

земельних ділянок сільськогосподарського призна­

чення, земельних часток (паїв) у

розмірі не менше 1,5 відсотка

визначеної відпові­

дно до законодавства вартості

земельної ділянки, земельної частки (паю)...»;

-   договір

укладено без обов'язкового його посвідчення в нотаріальний

конторі;

·  договір не пройшов реєстрації в кадастровому

центрі;

а також повідомлення про отримання Державного акту на

земельну ділянку та виділення її в натурі у зв'язку з чим змінився предмет

договору оренди  ПП «АФ Прогрес»

не прийняло ніяких заходів про виправлення вказаних недоліків договору оренди, не запропонувало ОСОБА_1

переукласти договір оренди на нових

умовах, якіб відповідали діючому законодавству і продовжувало користува­тися земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 на

умовах договору, який не відповідає умовам діючого

законодавства.

В своїх поясненнях ПП «АФ Прогрес» посилається на Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів

України від 03.03.1994 р. № 220

«Про затвердження Типового договору оренди землі», але суд звертає увагу на те, що казаний ПП «АФ Прогрес» Типовий договір

оренди був в наступному змі­нений

з вилученням з нього таких умов як обов'язок орендодавця утримуватися протягом усього часу від використання належного їй

права на виділення земельної частки (паю) в натурі.

Немає вказаної обставини і в Указах Президента України

від 2.02.2002 р. № 92/2002 «Про

додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земе­льних ділянок

та земельних часток (паїв)» із внесеними згідно з Указом Президента України № 830/2002 від 13.09.2002, ні в Законі

України «Про оренду землі» від 6.10.1998

р. № 161-XIV на в Законі «Про оренду землі від 2.10.2003 р. № 1211-IV. Тоб

то законодавець в жодному з нормативних актів не закладав положення про обмеження особи в своїх правах -

в нашому випадку «утримуватися

протягом усього часу від використання

належного їй права на виділення земельної частки (паю) в натурі».

Через відмову відповідача від зустрічної позовної заяви

до ОСОБА_1 про спонукання укладення договору оренди

земельної ділянки на тих самих умовах що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), суд не приймає до

уваги як підставу для відмови в

задоволенні позовної заяви доводи відповідача про те, що законодавством

передбачено переукладення договору оренди при отриманні орендодавцем Державного акту про право власності на землю

та виділенні земельної ділянки в натурі, оскільки вважає, що відповідач

відмовився від узгодження в данному

судовому засіданні умов договору

оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1, а

також через ненадання відповідачем суду доказів того, що він належним чином

вживав заходи для вирішення питання про переукладення договору оренди з договору оренди земельної частки (паю) на договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог, так і на підставу своїх

заперечень, ч. 1 ст.

131 ЦПК

України встановлює що «Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під

час попереднього судового засідання у справі. Докази

подаються у строк, встановлений судом з урахуванням

часу, необхідного для подання доказів.»

Через не надання суду письмових доказів, які визначені в

ухвалах суду, суд вважає, що

відповідач не водів суду обгрунтованість своїх заперечень проти позовної заяви як в частині розірвання договору

оренди земельної частки (паю), поверненню земельної ділянки орендодавцю в

налдежному стані так і в частині стягнення орендної

плати за 2005

р. в сумі 1079 грн. 00 коп.

Відповідно до положень ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться і витрати сторони, пов'язані з правовою допомогою по справі.

Керуючись ст. 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» ст. 10,

11, 58-60, 83,

84, 88, 212-214, 218, 293,294,298 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Аг­рофірма «Прогрес» задовольнити.

Припинити дію договору оренди земельної частки (паю) НОМЕР_1 укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством

Агрофірма «Прогрес» зареєстрованого

Купріянівською сільською радою 20.03.2002 р. в книзі реєстрації договорів оренди за НОМЕР_1.

Зобов'язати Приватне підприємство «Агрофірма «Прогрес»

повернути ОСОБА_1 земельну ділянку в належному стані.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес»

на користь ОСОБА_1 орендну плату

за 2005 р. в сумі

1079 грн.

00 коп.,

державне мито в сумі 51 грн.

00 коп.,

30 грн.

00 коп.

інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи та 400 грн. 00 коп. - за юридичні послуги, а всього в су­мі 1561

грн. 00 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої

інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо

заяву про апеляційне оскарження не було

подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга

не була подана у строк, рішення

суду набирає законної сили після закінчення

строку на подачу апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає

законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.