Рішення

від 12.02.2007 по справі 2-117-07

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-117-07

Справа № 2-117-07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

12 лютого

2007 p.                                                                                                    м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд

Запорізької області у складі:

головуючого -

судді                                               Піскунової Н.А.

при секретарі                                                           Кофановій О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вільнянського районного

суду об'єднану цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до Приватного Підприємства «Агрофірма

«Прогрес» про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим,

поверненню земельної ділянки в належному стані, стягненню орендної плати за 2005 р в сумі 1079 грн.00 коп. р. та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного Підприємства «Агрофірма «Прогрес» (далі ПП АФ

«Прогрес») про визнання договору оренди земельної частки (паю) припиненим,

стягненню невиплаченої орендної плати в розмірі 1079 грн. за 2005 p., поверненню земельної ділянки в належному стані та стягненню судових витрат згідно

доданих квитанцій.

Свої вимоги мотивує тим, що між нею та відповідачем по справі був укладений

договір оренди земельної части (паю) який зареєстровано Купріянівською сільською Радою в Книзі реєстрації договорів оренди

НОМЕР_1. В

жовтні 2004 р.

вона отримав Державний Акт про право власності на землю внаслідок чого змінився предмет договору оренди.

Крім того, відповідач не виплатив орендну плату

за 2005 р.

Приватне підприємство «Агрофірма Прогрес» звернулося до суду з зустрічною позовною заявою в якій прохає

спонукати ОСОБА_1 укласти договір

оренди земельної ділянки на умовах договору оренда від 01.04.2001 р. з урахуванням вимог типового договору оренди землі

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004

р. № 220, та покласти на нього усі судові витрати.

Ухвалою суду від 12.02.2007

р. зустрічна позовна заява Приватного підприємства «Агрофірма Прогрес» до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди НОМЕР_1 та спонуканню укласти договір оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1

на підставі Державного Акту на право

власності на земельну ділянку НОМЕР_2 на термін до 01.04.2011 р. на умовах

договору оренди земельної частки (паю) НОМЕР_1 з урахуванням

вимог типового договору оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету

Міністрів України від 03.03.2004 р. № 220 залишена без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав

позовні вимоги ОСОБА_1 і прохає задовольнити їх в

повному обсязі, пояснивши суду, що між ним та ПП «АФ Прогрес» 01.04.2001 р. був укладений договір оренди земельної

частки (паю) розміром 8,44 умовних

кадастрових гектара, які належали ОСОБА_1 на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 строком на 10 років.

Цей договір був зареєстрований Купріянівською сільською Радою 19.07.2001 р. в книзі реєстрації договорів оренди НОМЕР_4.

Після отримання в жовтні 2004 р. Державного Акту про право власності на земельну ділянку і виділення земельної ділянки в

натурі розміром 7,07 га.

вважає що земельний пай розміром 8,44

умовних кадастрових га. перестав

бути об'єктом орендних відносин, а відтак договір оренди перестав відповідати

вимогам закону, оскільки суттєво змінився предмет

договору. Крім того, ОСОБА_1 має

намір в подальшому самостійно обробляти свою земельну ділянку разом з членами

своєї родини.

Крім вище зазначеного, орендар систематично неналежним

чином виконував умови договору в частині виплати

орендної плати: не виплатив орендну плату за 2005 р., в 2003

р. в рахунок орендної плати видав

неякісне зерно. Вважає що розмір орендної

плати не може бути меншим 1,5% від вартості земельної ділянки що складає 1079 грн. 00 коп. відповідно до положень

ст. 1 Указу Президента України від

02.02.2002 р. № 92 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян -власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)».

Через невідповідність умов договору діючому законодавству

та неналежне виконання умов договору і невиплату

орендної плати в 2005 p., прохає припинити дію договору оренди земельної частки (паю) у зв'язку із

зміною предмета договору та невиплатою орендної

плати. Зняти вказаний договір з реєстрації в Купріянівській

сільській раді, зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку в належному стані, стягнути невиплачену орендну

плату за 2005 р. в сумі 1079 грн. 00 коп. та відшкодувати судові

витрати.

Позивач надав суду письмову заяву

про слухання справи в його відсутність.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на його безпідставність

та бездоказанність; на те, що договір

оренди був укладений у відповідності до законодавства України, що відповідно до Наказу Державного комітету України

по земельним ресурсам від 17.01.2000

р. № 5 затверджено Типовий договір оренди земельної частки (паю) відповідно до п. З цього

договору ОСОБА_1 зобов'язується

протягом усього часу дії договору утримуватися від використання належного їй

права на виділення земельної частки (паю) в натурі; не втручатися в виробничу діяльність Орендаря і не створювати будь

яких перешкод при виконанні умов

цього договору; не вносити без згоди Орендаря зміни у договір. Позивач без

згоди ПП «АФ Прогрес»

в односторонньому порядку відмовилась від виконання своїх обов'язків за договором, скористалась своїм правом

на виділення земельної частки (паю) в

натурі і отримала Державний акт про право власності на землю; відмовилась отримувати орендну плату. Довірена

особа позивача ОСОБА_2 за отриманням

орендної плати до ПП «АФ Прогрес»

в інтересах позивача не зверталася.

Заявляло зустрічний позов в якому прохала понудити ОСОБА_1

укласти з ним договір оренди земельної ділянки на умовах договору

оренди земельної ділянки (паю) свої вимоги мотивувало

тим, що ОСОБА_1 без

згоди ПП «АФ Прогрес»

в односторонньому порядку відмовилась від виконання своїх обов'язків за

договором, скористалась своїм правом на виділення земельної частки (паю) в натурі і отримала Державний акт про право власності

на землю. Не згоден з припиненням

дії договору оренди на підставах вказаних ОСОБА_1, оскільки така підстава не передбачена Законом України «Про оренду землі».

Посилається також на ту обставину, що Наказом Державного

комітету України по земельним ресурсам НОМЕР_7 пункт про утримання орендодавця від

використання належного їй права на виділення земельної частки (паю) в натурі було вилучено з умов Типового

договору, але, оскільки зміни в умови

договору не вносилися, то вважає що даний пункт договору діє і його вимоги

не суперечать діючому законодавству.

Вважає, що ОСОБА_1 ігнорує умови норм Закону України «Про оренду землі» та уникає від укладення договору оренди

землі на підставі Державного Акта на право на земельну ділянку, не повідомила

про отримання Державного Акту про право

власності на земельну ділянку і таким чином порушує право ПП «АФ

Прогрес» на оренду земельної ділянки

на тих же умовах, що і раніше укладений договір.

Не згодне з припиненням дії договору оренди, а вважає, що

він повинен бути переукладений на умовах Типового договору.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає

позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України цивільне

судочинство здійснюється на засадах

змагальності сторін, стороні повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу свої

вимог, так і на підставу своїх заперечень.

В своїх усних та письмових поясненнях ПП «АФ

Прогрес» визнає той факт, що договір оренди, який було укладено на підставі

Сертифікату на право на земельну

частку (пай), але потім із виділенням цієї частки в натурі відповідно до державного Акту про право власності на земельну

ділянку, має відбутися припинення

зобов'язання угодою сторін шляхом переукладання договору або припинення

зобов'язання у зв'язку з неможливістю виконання (оскільки відсутній предмет договору) -

тобто розірвання договору.

При цьому суд звертає увагу на те, що ПП «АФ

Прогрес» не звернулося до

орендодавця ОСОБА_1

з пропозицією про переукладення договору оренди з договору оренди земельної

частки (паю) на договір оренди земельної ділянки, як це передбачено діючим законодавством. Отримавши копію позовної заяви з доданими до неї документами, відповідач в жодне з

судових засідань не надав суду докази

про те, що вказані позивачем листи ним не отримувалися. Не надав суду і докази

того, що ПП «АФ Прогрес» відреагувало на вказані листи, та направило позивачу

лист з обгрунтуванням відмови від переукладення договору; оспорення розміру орендної плати в сумі 1079 грн. 00 коп.,

про що вказував ОСОБА_1 в своїх листах; на оспореним залишився і той факт, що

відповідач в 2003 р. видав в розрахунок

за орендну плату ОСОБА_1 неякісну продукцію.

Отримавши від ОСОБА_1 позовну заяву про припинення дії

договору оренди земельної частки (паю), ПП

«АФ Прогрес» 08.12.2006 р. подало зустрічну позовну заяву про розірвання договору оренди земельної

частки (паю) та спонуканню ОСОБА_1 укласти договір оренди земельної ділянки, яка належить йому на праві власності відповідно до

Державного Акту на умовах раніше

укладеного договору оренди земельної частки (паю) з урахуванням норм діючого законодавства. В подальшому ПП «АФ

Прогрес» відмовилося від розгляду даного питання в судовому засіданні, звернувшись з

заявою про залишення своєї зустрічної позовної заяви без розгляду, про що

винесена відповідна ухвала суду.

Таким чином, суд вважає, що ПП «АФ

Прогрес» в даному судовому

засіданні визнавши факт, що дія договору оренди НОМЕР_1 повинна бути припинена, а договір

розірвано, відмовилося від узгодження з ОСОБА_1 умов договору

оренди належної йому земельної ділянки. Через що суд розглядає тільки питання про наявність обставин для припинення дії

договору оренди НОМЕР_1 шляхом його

розірвання.

В судовому засіданні встановлено, що відносини між

сторонами оформлені договором

оренди НОМЕР_4

земельної частки (паю) розміром 8,44 умовних кадастрових гектара, які належали ОСОБА_1 на підставі Сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3 строком на 10

років з оплатою орендної платі в розмірі 700

грн. в строк до 25

грудня або продуктами сільськогосподарського виробництва на вказану суму. Договір оренди зареєстровано Купріянівською сільською радою

19.07.2001 р. Книзі записів реєстрації

договорів оренди НОМЕР_4. Тобто орендар ПП «АФ

Прогрес» в своїй діяльності використовував земельну ділянку, на

якій ОСОБА_1

мала право на отримання земельної ділянки в

натурі, але не мала право власності на земельну ділянку в натурі.

12

жовтня 2004

р. ОСОБА_1 отримала Державний Акт серії

НОМЕР_5 на

земельну ділянку площею 7,07 га.

з виділенням її в натурі з присвоєнням кадастрового

номеру НОМЕР_6.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те,

що позивач в одностороньому порядку порушила

вимоги договору оренди та отримала Державний

Акт про право власності на землю з виділенням земельної ділянки в натурі, оскільки відповідно до положень ст. 41

Конституції України кожен має право, зокрема, володіти, користуватися і

розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; ніхто не

може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

В ст.ст. 1, 3, 21, 22, 64 Конституція Україна закріпила положення, що

Україна, як демократична і правова держава,

закріпила принцип поваги і непорушності прав та свобод людини, утвердження і забезпечення яких є

головним обов'язком держави.

Конституційний принцип правової держави вимагає від неї утримуватися від

обмеження загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина, в тому числі майнових прав.

Закони, інші нормативно-правові акти, які визначають

порядок реалізації встановлених

Конституцією України та міжнародними договорами прав і свобод людини і громадянина, в тому числі порядок набуття

права власності, не повинні звужувати,

заперечувати чи в будь-який інший спосіб обмежувати ці права і свободи.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства не мають зворотної дії в часі, їх дія

поширюється на відносини, які виникли

раніше, лише у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що положення Наказу

Державного комітету України по земельним

ресурсам НОМЕР_7 пункт про вилучення пункту про утримання орендодавця від

використання належного йому права на виділення земельної частки (паю) в натурі

з умов Типового договору, має зворотню дію у часі

оскільки від пом'якшує, або скасовує цивільну відповідальність

орендодавця за виконання, чи невиконання своїх зобов'язань за договором.

Із заяв від 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово зверталася до орендаря з вимогами

дострокового розірвання договору

оренди через порушення суттєвих умов договору - виплати орендної плати за користування земельною часткою (паєм).

Дану обставину ПП «АФ Прогрес» не визнає, посилаючись на те, що у листі був відсутній внутрішній опис вкладення. Не

визнаючи отримання вказаних заяв, відповідач

не надав суду відповідним чином оформлену довідку про відсутність реєстрації у ПП «АФ Прогрес» вказаних заяв, через

що він - відповідач - не реагував на ці заяви

відповідним чином.

Суд визнає заяви 28.01.2004 р. та 10.02.2005 р. такими,

що направлені відповідачеві ПП «АФ Прогрес»

належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, і не може погодитися з доводами

відповідача, оскільки вважає, що,

через ненадання відповідачем доказів про те, що між сторонами були інші або трудові або цивільно-правові відносини,

орендодавець міг листуватися з орендарем лише з питань орендних відносин. Представник відповідача не визнаючи направлення вказаних заяв на адресу ПП «АФ

Прогрес», не надав суду доказів того, що між сторонами існували інші відносини, яки

могли вирішуватись за допомогою листування.

В судовому засіданні встановлено, що ні в 2004

ні в 2005 роках, ОСОБА_1 не робила ніяких спроб у самовільному вилученні

своєї земельної ділянки від орендаря, а також не приймала ніяких дій у

втручання в діяльність орендаря, в односторонньому

порядку не припиняла дію договору, а звернулася до суду з позовною заявою, як це передбачено діючим законодавством

та умовами договору.

Відповідач не надав суду доказів того, що отримання ОСОБА_1

Державного акту про право власності

на землю і виділення земельної ділянки в натурі, якимось чином перешкоджало відповідачу в подальшому орендувати земельну ділянку; доказів того, що вказана

обставина якимось чином є втручанням орендодавця в діяльність орендаря; доказів того, що вказана обставина

свідчить про те, що ОСОБА_1

самовільно вилучила земельну ділянку від орендаря і тим самим перешкодила орендарю у його діяльності або

унеможливила подальше використування земельної ділянки в його, відповідача,

виробничій діяльності.

А тому доводи відповідача про односторонню відмову позивачем від виконання умов договору оренди суд не може

прийняти до уваги.

В позовній заяві ОСОБА_1 як на підставу припинення дії договору шляхом його розірвання посилається на дві обставини

- зміна

предмету договору, яка викликана отриманням Державного Акту про право на

земельну ділянку та неналежне виконання умов договору ПП «АФ

Прогрес» по виплаті орендної плати -

наявності заборгованості по орендній

платі за 2005 р. в сумі

1079 грн.

00 коп.

Вказані обставини, викладені позивачем ОСОБА_1, відповідачем ПП «АФ Прогрес» в судовому засіданні не оспорені -

відповідач не надав суду витребувані судом довідки про розмір орендної

плати, яка виплачувалась орендодавцю протягом 2002-2004 років; розмір орендної плати за 2005

p.; документи, які б оспорювали доводи позивача про

невиплату орендної плати в 2005 р. (квитанції про

виплату позивачу ОСОБА_1 орендної плати в грошовому або в

натуральному вигляді); документи, які б свідчили про прийняття відповідачем -

ПП «АФ Прогрес» заходів для своєчасного розрахунку за

оренду земельної частики (паю) за 2005

р. В судовому засіданні послався на ту

обставину, що ОСОБА_1 отримала орендну плату за 2005

та 2006 роки, але відповідних, належним чином оформлених довідок суду не надав,

пославшись на те, що вважає за

достатнє свого усного пояснення. Суд не може визнати усне пояснення представника відповідача про те, що ОСОБА_1 отримала орендну плату вважаючи, що розрахунки між сторонами можуть

підтверджуватись лише відповідними

письмовими доказами, а не усними поясненнями.

З сумою вказаною в позовній заяві 1079 грн. відповідач

не згоден, посилаючись на ту обставину, що

договором встановлена орендна плата в сумі 700

грн., але доводи позивача та його

представника, про те, що ПП «АФ Прогрес» виплачує

іншим орендарям, які не подавали заяв про дострокове розірвання договору оренди, орендну плату в сумі 1079

грн., як це було обумовлено між сторонами, відповідач не оспорив, довідки про

розмір орендної плати, надати які суд

неодноразово зобов'язував як запитами, так і протокольними ухвалами, суду не надав.

Оскільки відповідач умови Ухвали про відкриття

провадження по справі від 19.09.2006 p.; Ухвали попереднього слухання від 31.10.2006

р. про надання суду заперечень проти позовної заяви з доданими до них

доказами, які б підтверджували заперечення відповідача проти позовної заяви,

про наявність невизнаних обставин, викладених

в позовній заяві, суду не надав - тобто ухвали суду відповідачем не виконав; не виконав відповідач і ухвали суду, винесені в

судовому засіданні, не надав

відповіді і на письмові запити суду, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині розміру орендної плати 1079 грн. 00 коп. найшли своє підтвердження в судовому засіданні.

В судовому засіданні було також встановлено, що ПП «АФ

Прогрес» дійсно має заборгованість перед ОСОБА_1 по виплаті орендної плати за 2005

p., що підтверджується листом ПП «АФ

Прогрес» з проханням прибути до 05.10.2006

р. для отримання розрахунків за

оренду земельної ділянки (паю) за 2005-2006 роки. Представник

ПП «АФ Прогрес»

не заперечував того факту, що даний лист направлявся ОСОБА_1 Виходячи з наведеного, суд вважає, що ПП «Агрофірма

Прогрес» дійсно порушила умови договору та своєчасно не розрахувалось з

орендодавцем ОСОБА_1

Суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що

орендодавець відмовився від отримання орендної

плати, так як не звертався до ПП «АФ Прогрес» з заявами про видачу орендної плати, оскільки відповідно до п. 2.2.

Договору оренди виплата орендної плати є обов'язком відповідача,

що не заперечується і представником

відповідача в судовому засіданні. Відповідач не надав суду докази того, що він, відповідач, належним чином намагався

виконати умови договору (привіз продукцію в оплату орендної плати або

перерахував орендну плату в грошовому

виразі), а ОСОБА_1 відмовилась від її отримання.

Відмову від отримання запрошення про прибуття до відповідача для отримання орендної плати за 2005-2006 р. яке

направлене позивачу відповідачем 30.09.2006 р. суд не приймає як відмову

позивача від отримання орендної плати взагалі,

оскільки вказане запрошення направлено позивачеві вже після подачі ним позовної заяви до суду, але розцінює як визнання

відповідачем ПП «АФ Прогрес» заборгованості за орендну плату за 2005 р.

На думку суду вимоги позивача про визнання договору оренди

припиненим у зв'язку із зміною предмета

зобов'язання за договором та невиплатою орендної плати, що є суттєвими умовами договору оренди повністю відповідають положенням ст. 651 ЦК України відповідно до яких «договір

може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї

із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших

випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим

шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала

при укладенні договору.» Оскільки неоплата орендної плати є істотним порушенням ПП «АФ Прогрес»

договору внаслідок чого орендодавець ОСОБА_1 значною мірою позбавилась того, на що вона розраховувала при укладенні договору

оренди, а саме -

отримання орендної плати за користцування його власністю

в грошовому або натуральному виразі.

В жодне з судових засідань, відповідач не надав суду доказів того, що

неналежне виконання умов договору - неоплата орендної плати за 2005

р. викликані вніслідок дії непереборної сили.

Свідок ОСОБА_1, в судовому засіданні підтвердила, що вона отримала від ОСОБА_1 довіреність на отримання від орендаря ПП «АФ Прогрес» орендної плати за 2005 p., але на день слухання справи орендну плату не отримала. Підставою видачі на

її ім'я довіреності на отримання в Інтересах ОСОБА_1 орендної платі слугувало те, що у 2003 р. ОСОБА_1 в рахунок орендної плати отримала неякісну продукцію, а тому доручила їй - ОСОБА_2 -

в подальшому отримувати орендну плату, яка належить їй - ОСОБА_1

Свідок заперечує отримання рекомендованих листів на її ім'я направлених

відповідачем і підпис на поштовому повідомленні НОМЕР_8 не визнає, посилаючись на те, що він відрізняється від її підпису.

Посилаючись в своїх письмових поясненнях на ту обставину, що свідок

ОСОБА_1, яка отримала довіреність від ОСОБА_1 на отримання орендної плати, до ПП «АФ Прогрес» за

отриманням орендної плати не зверталась, та визнаючи той факт, що обов'язок по

виплаті орендної плати, є обов'язком орендаря, відповідач не надав суду доказів

про прийняття ним заходів для своєчасної виплати орендної плати орендодавцю ОСОБА_1 і не виконав ухвали суду в цій частині.

В судовому засіданні встановлено, що позивач не сповіщав ПП «АФ Прогрес» про видачу ОСОБА_2 довіреностей на отримання належної їй орендної

плати.

Суд не може прийняти до уваги пояснення відповідача і в тій частині, що

ОСОБА_2 на виконання довіреності, отриманої від позивача на отримання орендної

плати, не вчиняла ніяких дій для виконання своїх повноважень, оскільки

відповідач надав суду листи від НОМЕР_9 та НОМЕР_10

з поштовими повідомленнями, настоюючи на тому, що такі

листи направлялися на ім'я ОСОБА_1, незважаючи на її відмову від їх отримання.

Тому суд вважає, що відповідач все ж таки отримав від ОСОБА_2 вказані нею листи

та довіреності.

При цьому суд звертає увагу на ту обставину, що долучені до матеріалів

справи ПП «АФ

Прогрес» листи на ім'я ОСОБА_2 направлялися їй вже після

закінчення її повноважень за довіреностями, а тому суд вважає, що доводи відповідача

про те, що вона не вживала заходів для отримання орендної плати в інтересах

позивача не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача та свідка,

відповідач заявив клопотання про допит свідків - ІНФОРМАЦІЯ_1 ПП «АФ

Прогрес» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 підприємства ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 підприємства ОСОБА_5 яке

було задоволено. Але в судове засідання вказані свідки не з'явилися. Представник відповідача, отримавши повістки про

виклик вказаних свідків, про що в

справі є розписки, належним чином свідків не сповістив, як пояснив представник відповідача, повідомивши їх

лише по телефону про необхідність

з'явитися в судове засідання. Підставою для задоволення клопотання про виклик свідків було те, що ці свідки повинні

були підтвердити наявність або відсутність

заборгованості перед ОСОБА_1 у 2005 р.

Оскільки в судовому засіданні

представник ПП «Агрофірма Прогрес» визнав факт направлення ОСОБА_1

листа про необхідність з'явитися до

05.10.2006 р.

за отриманням орендної плати за 2005 та 2006 роки і таким чином фактично визнав наявність

заборгованості по орендній платі, суд вважає що справу можливо закінчити без допиту свідків, оскільки розрахунки, або їх відсутність, за договором підтверджуються тільки письмовими доказами, а

показання свідків про наявність якихось

інших обставин несвоєчасного виконання умов договору по виплаті орендної плати суттєвого значення для розгляду

справи не мають, тим паче, що ПП «АФ Прогрес» не надало суду доказів того, що у відповідності

до р. З Договору оренди НОМЕР_4

орендар не несе відповідальності за

невиконання умов договору внаслідок дії

непереборної сили. Тому суд відмовив представнику відповідача у задоволенні

повторного клопотання про виклик вказаних свідків і їх допит в судовому засіданні.

Відмовляючи представнику ПП «АФ»Прогрес» у задоволенні

клопотання про виклик свідків -

ІНФОРМАЦІЯ_1 ПП «АФ

Прогрес» та ІНФОРМАЦІЯ_2 ПП «АФ

«Прогрес» які б підтвердили про те,

що орендар приймав заходи оплати орендної плати ОСОБА_1 суд виходив також з того, що факти

розрахунків між сторонами або

відмови сторони від розрахунків, підтверджуються тільки письмовими доказами і не можуть підтверджуватися

показаннями свідків, тим паче зацікавленими

особами підприємства-відповідача - його головою та головним бухгалтером. Інших документів, які б свідчили про належне виконання відповідачем ПП «АФ

Прогрес» умов договору -

оплата орендної плати за користування земельною ділянкою, відповідач суду

не надав.

Позивач ОСОБА_1 в порядку, встановленому Указом Президента України від 03.12.1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи по прискоренню реформування аграрного сектору економіки»

реалізував своє право на землю шляхом

її виділення в натурі і отримання на неї Державного Акту про право приватної власності за землю від 12.10.2004 р.

Відповідно до ч. 2 п. 17 Перехідних положень Земельного Кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай) є

дійсними до виділення власникам земельних

часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю, а тому

дія договору оренди, укладеного між

ОСОБА_1 та

ПП «АФ Прогрес»

на підставі сертифікату повинна бути припинена

оскільки змінився предмет оренди.

Суд також приймає до уваги і заяву представника позивача

про те, що ОСОБА_1,

після отримання земельної ділянки в натурі має намір в подальшому обробляти земельну ділянку самостійно

з членами своєї родини

Суд не може погодитися з доводами відповідача,

викладеними ним в усних та письмових

поясненнях про те, що ОСОБА_1 в

одностороньому порядку відмовилась

від виконання своїх обов'язків за договором «утримуватися протягом усього часу від використання належного йому права

на виділення земельної частки (паю)

в натурі», оскільки отримавши від ОСОБА_1 заяви від 28.01.2004 р. та від

10.02.2005 p.

про те, що ним орендарем ПП «АФ

Прогрес» порушуються норми діючого законодавства а саме:

·    

розмір

орендної плати встановлено менший ніж передбачено Указом Президента України від 13.09.2002 р. № 830/2002 «Про внесення змін до статті 1

Указу Президента України від 2.02.2002

р. № 92» відповідно до якого «одним із пріоритетних завдань

пореформеного розвитку аграрного сектора економіки забезпечення підвищення рівня соціального захисту

сільського населення, зокрема шляхом

запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не

менше 1,5 відсотка

визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки,

земельної частки (паю)...»;

·    

договір

укладено без обов'язкового його посвідчення в нотаріальний конторі;

·  договір не пройшов реєстрації в кадастровому

центрі;

·  а також повідомлення про отримання Державного акту

на земельну ділянку та виділення її в натурі у зв'язку з чим змінився предмет

договору оренди -

ПП «АФ Прогрес»

не прийняло ніяких заходів про виправлення вказаних недоліків договору оренди, не запропонувало ОСОБА_1 переукласти договір оренди на нових умовах, якіб відповідали діючому законодавству і продовжувало користуватися земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 на умовах договору, який

не відповідає умовам діючого законодавства.

В своїх поясненнях ПП «АФ Прогрес» посилається на Типовий договір оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів

України від 03.03.1994 р. № 220

«Про затвердження Типового договору оренди землі», але суд звертає увагу на те, що казаний ПП «АФ Прогрес» Типовий договір

оренди був в наступному змінений

з вилученням з нього таких умов як обов'язок орендодавця утримуватися протягом усього часу від використання належного

йому права на виділення земельної частки (паю)

в натурі.

Немає вказаної обставини і в Указах Президента України

від 2.02.2002 р. № 92/2002 «Про

додаткові заходи щодо соціального захисту селян- власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із

внесеними згідно з Указом Президента

України № 830/2002 від 13.09.2002, ні в Законі України «Про оренду землі» від 6.10.1998 р. № 161-XIV на в Законі «Про оренду землі від 2.10.2003 р. № 1211-IV. Тоб то законодавець в жодному з

нормативних актів не закладав положення про обмеження

особи в своїх правах -

в нашому випадку «утримуватися

протягом усього часу від використання належного йому права на виділення

земельної частки (паю) в натурі».

Через відмову відповідача від зустрічної позовної заяви

до ОСОБА_1

про спонукання укладення договору оренди

земельної ділянки на тих самих умовах що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), суд не приймає до

уваги як підставу для відмови в

задоволенні позовної заяви доводи відповідача про те, що законодавством передбачено переукладення договору

оренди при отриманні орендодавцем

Державного акту про право власності на землю та виділенні земельної ділянки в

натурі, оскільки вважає, що відповідач відмовився від узгодження в данному судовому засіданні умов договору оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1,

а також через ненадання

відповідачем суду доказів того, що він належним чином вживав заходи для

вирішення питання про переукладення

договору оренди з договору оренди земельної частки (паю) на договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог, так і на підставу своїх

заперечень, ч. 1 ст.

131 ЦПК

України встановлює що «Сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під

час попереднього судового засідання у справі. Докази

подаються у строк, встановлений судом з урахуванням

часу, необхідного для подання доказів.»

Через не надання суду письмових доказів, які визначені в ухвалах

суду, суд вважає, що відповідач не довів суду

обгрунтованість своїх заперечень проти позовної заяви як в частині розірвання договору оренди земельної частки

(паю), поверненню земельної ділянки орендодавцю в налдежному стані так і в

частині стягнення орендної плати за 2005 р. в сумі 1079

грн. 00 коп.

Відповідно до положень ст. 79 ЦПК України до судових витрат відносяться і витрати сторони, пов'язані з правовою допомогою по справі.

Керуючись ст. 31, 32, 33 Закону України «Про оренду землі» ст. 10,

11, 58-60, 83,

84, 88, 212-214, 218, 293, 294, 298 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес» задовольнити.

Припинити дію договору оренди земельної частки (паю)

НОМЕР_1 укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Агрофірма «Прогрес» зареєстрованого Купріянівською

сільською радою 19.07.2001 р. в книзі реєстрації

договорів оренди НОМЕР_4.

Зобов'язати Приватне підприємство «Агрофірма «Прогрес»

повернути ОСОБА_1

земельну ділянку в належному стані.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма «Прогрес»

на користь ОСОБА_1

орендну плату за 2005 р. в сумі

1079 грн.

00 коп.,

державне мито в сумі 51

грн. 00 коп., ЗО грн. 00 коп. інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи та 400

грн. 00 коп. - за послуги адвоката, а всього в сумі 1561

грн. 00 коп.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої

інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження, якщо

заяву про апеляційне оскарження не було

подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне оскарження, але апеляційна скарга

не була подана у строк, рішення суду

набирає законної сили після закінчення

строку на подачу апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги рішення,

якщо його не скасовано, набирає

законної сили після розгляду справи апеляційним

судом.