Постанова

від 04.05.2017 по справі 804/1083/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2017 р. Справа № 804/1083/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі - Музиці Я.І.

за участю:

представника позивача - Лозовий О.А. представника відповідача - Тулянцева В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційної компанії "ДАФІ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія "ДАФІ" (далі - ТОВ БІК ДАФІ , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 617/4.1-7/35 від 11.01.2017.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2017 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з постановою про накладення штрафу № 617/4.1-7/35 від 11.01.2017, вважає, що вона суперечить вимогам закону, винесена з грубими порушеннями вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 14 грудня 2016 року по 22 грудня 2016 року головним державним інспектором відділу питань з додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Уріщенко А.В. було здійснено планову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційної компанії ДАФІ .

За наслідками перевірки було складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 617/4.1-7 від 22.12.2016. Вказаним Актом зафіксовано порушення ч.6 ст. 95 Кодексу законів про працю України - заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку та ст.33 Закону України Про оплату праці , а також Припис № 617/4.1-7-436 від 22.12.2016р.

11.01.2017 на підставі вищевказаного Акту начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Снісар Владиславом Володимировичем винесено Постанову № 617/4.1-7/35 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційну компанію ДАФІ у розмірі 160 000,00 (сто шістдесят тисяч ) гривень.

Не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу № 617/4.1-7/35 від 11.01.2017, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Аналізуючи виниклі правовідносини, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Крім того, статтею 4 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 року №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно п. 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держпраці може покладати виконання завдань на утворені територіальні органи за міжрегіональним принципом. Управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до вимог ст. 38 Закону України Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно із ст. 95 КЗпП України та ст.3 Закону України Про оплату праці мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України Про оплату праці та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. Відповідно до ст. 8 Закону України Про державний бюджет на 2016 рік встановлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень;

У Постанові № 617/4.1-7/35 зазначається про те, що у позивача підвищення посадових окладів, згідно зі штатними розписами, відбувалось 01.08.2013, 01.01.2016р., 01.06.2016р.,01.07.2016р.,01.08.2016р.,01.09.2016р.,01.10.201бр.,01.11.2016р.

Також вказується про те, що починаючи з лютого 2014 року по грудень 2015 року у позивача були наявні підстави для нарахування індексації заробітної плати всім працівникам ТОВ БІК ДАФІ . Також вказано, що різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, починаючи з 01.01.2016р. по 30.11.2016р. не нараховувалася та не сплачувалася, як це передбачено абз.4 п.5 Постанови № 1078 від 17.07.2003р. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу . Така ж ситуація не нарахування та несплата різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу у ТОВ БІК ДАФІ відбувалося протягом 2016 року, що не відповідає вимогам ч.6 ст.95 КЗпП України та ст. 33 Закону України Про оплату праці вказане порушення стосується 10 осіб .

Відповідно до вимог законодавства, до кожного питання, що підлягало перевірці, долучаються копії (витяги) первинних документів, та/або довідки, та/або пояснення суб'єкта господарювання незалежно від того, який факт вони підтверджують (порушення чи додержання вимог законодавства). Проте, як зазначив представник позивача у судовому засіданні, в Акті перевірки та Постанові не йде посилання на первинні документи, що підтверджують факт порушення чи додержання вимог законодавства.

Виходячи з того, що абзац 4 ч.2 ст. 265 КЗпП України спрямований на захист трудових прав фізичних осіб з боку роботодавців та застосовується після настання факту недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Сам факт такого недотримання відбувається в момент порушення прав особи, тобто фактично після виплати заробітної плати у розмірі, нижчому від встановленого законом мінімуму або невиплати суми індексації заробітної плати.

Відповідно до п. 1.2. Роз'яснень Державної служби статистики України від 21.07.2015 р. № 17.4-12/8), джерелами інформації для показників форми N 1-ПВ (квартальна) є первинні облікові документи, документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності та інші документи, передбачені чинним законодавством.

Суд звертає увагу на те, що ані в Акті перевірки, ані в оскаржуваній Постанові не має посилань на джерела інформації до яких відносяться вказані первинні облікові документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Посилання йдеться лише на штатний розклад. З вказаного документу неможливо зробити висновок про необхідність проведення індексації заробітної плати.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова управління Держпраці у Дніпропетровській області № 617/4.1-7/35 від 11.01.2017 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд присуджує понесені витрати на користь позивача, а саме документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір, сплачений відповідно до квитанції.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційної компанії "ДАФІ" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 617/4.1-7/35 від 11.01.2017.

Присудити із Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційної компанії "ДАФІ" (код ЄДРПОУ 32228680) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2400, 00 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 10 травня 2017 року.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 10.05.2017 р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді Н.В. Захарчук-Борисенко Н.В. Захарчук-Борисенко В.В.Кухар