Постанова

від 01.08.2017 по справі 804/1083/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 серпня 2017 року справа № 804/1083/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.,

за участі представника позивача Лозового О.А.,

представників відповідача Тулянцевої В.А., Уріщенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі №804/1083/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія ДАФІ до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 10.02.2017 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу № 617/4.1-7/35 від 11.01.2017 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 617/4.1-7/35 від 11.01.2017 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимого апеляційної скарги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія ДАФІ є юридичною особою (ЄДРПОУ 32228680).

Відповідач - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який у своїй діяльності керується, зокрема, Положенням про Державну службу України з питань праці, Кодексом Законів про працю України, Законом України Про оплату праці .

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в період з 14.12.2016 року по 22.12.2016 року відповідачем проведено планову перевірку додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія ДАФІ , за результатами якої 22.12.2016 року складено акт №617/4.1-7 (а.с.11-36 т.1).

Висновками вказаного акту перевірки зафіксовано порушення позивачем ч.6 ст.95 Кодексу законів про працю України, а саме: заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку, та ст.33 Закону України Про оплату праці .

Крім того, за результатами перевірки відповідачем 22.12.2016 року винесено Припис № 617/4.1-7-436 (а.с.43-47 т.1).

На підставі вказаного вище акту перевірки ГУ Держпраці у Дніпропетровській області 11.01.2017 року винесено постанову № 617/4.1-7/35 про накладення штрафу на ТОВ будівельно-інвестиційна компанія ДАФІ в розмірі 160000,00 грн. (а.с.8-10 т.1).

Позивач не погодився з вказаною постановою про накладення штрафу та оскаржив її до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що в акті перевірки та в оскаржуваній постанові про накладення штрафу відсутні посилання на джерела інформації, до яких відносяться первинні облікові документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Посилання йдеться лише на штатний розклад. З вказаного документу неможливо зробити висновок про необхідність проведення індексації заробітної плати.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до п.п.6 пункту 4 Положення Управління Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю .

Згідно п.7 вказаного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держпраці може покладати виконання завдань на утворені територіальні органи за міжрегіональним принципом.

Управління Держпраці у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Відповідно до вимог ст.38 Закону України Про охорону праці державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Статтею 33 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 року №108/95 - ВР передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством,

Відповідно ст.18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 року №2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Згідно абз.4 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 із змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 (далі по тексту - Порядок №1078), якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу

Згідно з абз. 8 п.4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

З акту перевірки вбачається, що у період з 01.01.2016 року по 30.11.2016 року генеральному директору Скляренко І.Г., головному бухгалтеру Лебединській Н.Ю, фінансовому директору Кошик С.В., ІТ-директора Тихому С.М., бухгалтеру Дорофеєвій О.В., економісту з фінансової роботи Городян В.С., інспектору з кадрів Булановій Л.Г., головному енергетику Ісіченку Д.В., юрисконсульту Лавринович О.І., заступнику головного інженера Майзелю М.М. різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу не нараховувалась і не сплачувалась, що свідчить про порушення норм трудового законодавства.

Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в т.ч. оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

З матеріалів перевірки вбачається, що у ТОВ будівельно-інвестиційна компанія ДАФІ підвищення посадових окладів, згідно зі штатними розписами, відбувалось 01.08.2013 року, 01.06.2016 року, 01.07.2016 року, 01.08.2016 року, 01.09.2016 року, 01.10.2016 року.

Тобто, 01.08.2013 року є базовим місяцем для всіх працівників Товариства, а тому, починаючи з лютого 2014 року по грудень 2015 року, були наявні підстави для нарахування індексації заробітної плати всім працівникам Товариства. Різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу починаючи з 01.01.2016 по 30.11.2016 року не нараховувалася та не сплачувалася, як це передбачено абз.4 п.5 Постанови №1078.

Така ж ситуація (не нарахування та несплата різниці між сумою індексації і розміром підвищення доходу) у Товаристві відбувається протягом 2016 року, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці . Вказане порушення стосується 10 осіб, що зазначені вище.

Посилання позивача, з яким погодився суд першої інстанції, що в акті перевірки та в оскаржуваній постанові про накладення штрафу відсутні посилання на джерела інформації, до яких відносяться первинні облікові документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності (відомості на виплату індексації), колегія суддів до уваги не приймає з огляду на таке.

В ході планової перевірки відповідачем були досліджені всі надані позивачем документи, що стосувались предмета перевірки та про це відображено в акті перевірки. Серед таких документів наявність відомостей про виплату індексації не зазначено.

Будь-яких зауважень або заперечень на акт перевірки щодо неврахування вказаних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, позивачем а ні в ході перевірки, а ні після неї не подавалось.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснив, що на підприємстві індексація нараховувалась та виплачувалась працівникам своєчасно, що підтверджується відомостями про виплату такої індексації, які були надані позивачем суду першої інстанції (а.с.77-111 т.1).

Колегія суддів критично оцінює вказані відомості у сукупності з іншими доказами.

Статтею 1 Закону України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 року №1282-ХІІ встановлено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці.

З наведених вище норм вбачається, що індексація є складовою заробітної плати для працюючих громадян.

Наявні в матеріалах справи розрахунково-платіжні відомості ТОВ будівельно-інвестиційна компанія ДАФІ за перевіряємий період містять в собі графу індексація , проте по вказаним відомостям така індексація не нараховувалась (а.с.27, 29, 32, 34, 37, 39, 42, 44, 46, 48, 52, 54, 55, 56, 60-62, 67-70, 77-79, 86, 89, 93, 96, 99, 103, 106, 110, 113, 117, 120, 124, 128, 131, 134, 138, 141, 145, 149, 152, 155, 159, 162, 165, 169, 172, 175, 177 т.2).

Посилання представника позивача на ту обставину, що індексація нараховувалась окремо за іншими відомостями, а також виплачувалась за іншими відомостями, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки позивачем не надано підтвердження такого нарахування, як і не надано підтвердження утримання з нарахованої індексації по вказаним особам ЄСВ та ПДФО у перевіряємий період та його перерахування на відповідні рахунки.

Крім того, з наданих позивачем до суду першої інстанції відомостей про виплату індексації (а.с.77-111 т.1), навіть неозброєним оком вбачається, що підписи головного бухгалтера Лебединської Н.Ю. відрізняються від її ж підписів на розряхунково-платіжних відомостях, відомостях на виплату грошей за той же період (а.с.27-86 т.2).

Вказане викликає сумніви у достовірності та наявності на час перевірки відомостей про виплату індексації за перевіряємий період, а відтак позивачем не спростовані висновки акту перевірки щодо не проведення у перевіряємий період індексації заробітної плати у встановленому законодавством порядку,

Крім того, як зазначалось вище, за результатами перевірки відповідачем 22.12.2016 року винесено Припис № 617/4.1-7-436, пунктом сьомим якого було приписано позивачу усунути порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці , а саме: нарахувати та сплатити індексацію заробітної плати (а.с.43-47 т.1).

Вказаний Припис, в тому числі і п.7 Припису, позивачем не оскаржений.

Більш того, ТОВ БІК Дафі листом за № 3 від 18.01.2017 року повідомив Держпраці, що ним проводяться заходи на усунення порушень, вказаних у приписі № 617/4.1-7-436, зокрема, проводиться нарахування та виплата індексації заробітної плати відповідно до вимог Закону України Про оплату праці (а.с.48 т.1).

Безпідставними є також твердження позивача про порушення п.6, п.7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення , затвердженого Постановою Кабінету міністрів України № 509 від 17.07.2013 року.

Так відповідно до п.6 Постанови №509 від 17.0.7.2013 року про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідачем 29.12.2016 року листом з рекомендованим повідомленням було направлено на адресу позивача повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, що підтверджується квитанцією та описом поштового відправлення (а.с.69-71 т.1).

Підпунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, встановлено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, не має підстав для скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області №617/4.1-7/35 від 11.01.2017 року на ТОВ БІК Дафі , оскільки останній порушив вимоги ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України Про оплату праці , а тому на позивача відповідачем правомірно накладено штраф у розмірі 160000 грн., тобто в межах абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст.202 КАС України є підставою для скасування рішення першої інстанції з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 99, 100, 155, 160, 167, 184, 195, 198, 202, 203, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Держпраці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі №804/1083/17 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року у справі №804/1083/17 скасувати.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-інвестиційна компанія ДАФІ до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 07 серпня 2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак