Рішення

від 25.05.2017 по справі 904/4319/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.05.2017 Справа № 904/4319/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер спайс"

до Приватного підприємства "ВК і К"

про стягнення 38 483, 24 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1- представник за дов. № 4259 від 10.03.2017 року.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мастер Спайс» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства „ВК і К» про стягнення суми боргу у розмірі 17 547,60 грн., пеню у розмірі 11 705,59 грн., 3% річних та інфляційних витрат у розмірі 9 230,05 грн., судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору поставки № М2/2016 від 11.02.2016 року.

Позивач подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог які по суті є зменшенням позовних вимог від 23.05.2017 року, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 17 547 грн., пеню у розмірі 11 799,43 коп., 3% річних та інфляційних витрат у розмірі 4888,95 коп.

Відповідач у судові засідання 26.04.2017 року та 23.05.2017 року не з'явився, повноважного представника не направив, відзив на позов не надав.

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Справа згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до вимог ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мастер спайс" (далі - постачальник) та Приватним підприємством "ВК і К" (далі-покупець) було укладено договір поставки №М2/2016.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується за заявками на придбання товару (далі-заявки) покупця поставляти і передавати у власність покупцеві спеції (далі-товар), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. Поставка товару в рамках даного договору здійснюється окремими партіями, на підставі поданих покупцем заявок згідно даного договору.

Згідно п.4.1 договору, поставка якого здійснюється за даним договором, поставляється покупцю на умовах визначних заявкою. На підставі Специфікації, після узгодження всіх істотних умов, зазначених у п.1.3 даного договору, оформлюється видаткова накладна.

Відповідно до п.4.2 договору, постачальник здійснює поставку товару до місця його передачі покупцю протягом 3 робочих днів з моменту отримання заявки від покупця на поставку товару.

Оплата за товар проводиться на умовах, визначених п.3.1 договору, а саме: покупець оплачує постачальнику кожну партію товару, за ціною вказаною у рахунку на оплату товару у порядку визначеному відвідною заявкою, а саме: шляхом сплати не пізніше 14 календарних днів з дня поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 02.09.16р. позивач передав у власність відповідача товар загальною вартістю 124255,25 грн., в тому числі ПДВ, що підтверджується видатковими накладними (а.с.26-34).

Суд встановив, що відповідач частково та несвоєчасно оплатив поставлений товар, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 17547,60 грн. (видаткова накладна №398 від 14.06.2016 р. на суму 3000 грн., № 466 від 04.07.2016р. на суму 10920,60 грн., №512 від 13.07.2016р. на суму 3627,00 грн.).

Відповідно до матеріалів справи позивач направляв відповідачу претензію № 10/10/16 від 10.10.2016 року щодо сплати заборгованості за договором поставки №М2/2016 від 11.02.2016 року.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п.6.2 договору, за порушення термінів оплати за поставку партії товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу. При цьому постачальник має право не виконувати такі заявки покупця, призупинивши відвантаження і доставку товару на термін погашення заборгованості покупцем. У цьому випадку, постачальник звільняється від відповідальності, передбаченої п.6.1 даного договору, а термін виконання заявок, визначений у п.4.2 даного договору, починається з моменту погашення покупцем простроченої заборгованості за поставлений товар.

Так відповідно до розрахунку наданого позивачем нараховано пеню відповідачу за період з 09.03.2016 року по 27.01.2017 року в розмірі 11 799,43 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору передбачено, за прострочення оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як роз'яснено у п. 4.1. Постанови Пленуму № 14 від 17.12.2013"Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Нарахування інфляційних витрат та 3% річних було перевірено судом згідно пошукової системи "Законодавство", відповідно до чого суд дійшов висновку, що до стягнення підлягає інфляційних витрат в розмірі 3229,06 грн., 3% річних в сумі 1064,79 грн. за період з 18.03.2016 року по 27.01.2017 року. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягаю задоволенню частково.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ВК і К" (49125, АДРЕСА_1, ЄДРПОУ 13745730) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер спайс" (07400, Київська обл., м. Бровари, б-р. Незалежності, буд. 24, Код ЄДРПОУ 36432364) суму боргу у розмірі 17 547 (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 60 коп., пеню у розмірі 11 799 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн. 79 коп., інфляційних витрат в розмірі 3229 (три тисячі двісті двадцять дев'ять) грн. 06 коп., судового збору в розмірі 1600 (тисячу шістсот) грн. 00 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.05.2017

Суддя ОСОБА_2