Рішення

від 24.05.2017 по справі 927/278/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.2017 Справа № 927/278/17

За позовом Заступника керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області, м. Ніжин Чернігівської області, в інтересах держави в особі ОСОБА_1 комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області, м. Ніжин Чернігівської області

до Приватного підприємства "Вагра", м. Павлоград Дніпропетровської області

про виселення з нежитлового приміщення

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від прокуратури Дніпропетровської області: прокурор відділу ОСОБА_2, посвідчення № 032900 від 10.04.2015;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: адвокат ОСОБА_3, посвідчення адвоката від 20.05.2004, довіреність № б/н від 25.04.2014.

СУТЬ СПОРУ:

16.03.2017 заступник керівника Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області (далі - заявник) звернувся до господарського суд Чернігівської області з позовною заявою в інтересах держави в особі ОСОБА_1 комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області (далі - позивач) до Приватного підприємства "Вагра" (далі - відповідач) з вимогою про виселення відповідача з нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 67 літ "В".

Ухвалою від 20.03.2017 господарський суд Чернігівської області направив позовні матеріали справи № 927/278/17 за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами розподілу автоматизованою системою документообігу суду у відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України ця справа передана на розгляд судді Воронько В.Д.

Позивач не забезпечив участі свого представника у засіданні суду, але 10.05.2017 засобами факсимільного та електронного поштового зв'язку, а 17.05.2017 поштою надіслав до суду клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, повідомивши при цьому, що 03.05.2017 Ніжинською міською радою прийнято рішення "Про оренду майна комунальної власності м. Ніжина" № 43-23/2017, п.1 якого вирішено переукласти договір оренди з приватним підприємством "Вагра" на комплекс нежитлових будівель, за адресою: м. Ніжин, вул. Космонавтів, 67, а саме складу літ. "А" загальною площею 231,3 м 2 , складу літ. "Б" загальною площею 19.7 м 2 , будівлі літ. "В" загальною площею 32,3 м 2 з навісом літ. "Н" розміром 15,0x15,0м строком на 1 рік, для розміщення складу.

Відповідач відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, але також подав клопотання про припинення провадження у справі, посилаючись на фактично врегульований спір між сторонами шляхом досягнення згоди про продовження орендних відносин щодо спірного нежитлового приміщення.

24.05.2017 відповідач надав до справи копії рахунків-фактури та актів виконаних робіт.

Крім того, подав клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду господарським судом Чернігівської області справи № 927/435/17 за позовом ПП "Вагра" до виконкому Ніжинської міської ради про визнання продовженим договору оренди нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Ніжин, вул. Космонавтів, 67, літ.В.

Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, доводи відповідача вважає необгрунтованими та приходить до висновку про можливість розгляду цієї справи по суті.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

07.06.2012 між ОСОБА_1 комітетом Ніжинської міської ради та Приватним підприємством "Вагра" укладено договір оренди майна міської комунальної власності - нежитлового приміщення загальною площею 12 м.кв., за адресою м. Ніжин, вул. Космонавтів, 76.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 договору вступ орендаря у строкове платне користування майном настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту приймання - передачі зазначеного приміщення. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається територіальна громада міста, а орендар користується ним протягом строку оренди і використовує тільки за цільовим призначенням.

Згідно акту приймання-передачі в оренду майна міської комунальної власності від 07.06.2012 відповідач прийняв в строкове платне користування зазначене нежитлове приміщення.

Пунктом 10.1 договору оренди сторони визначили, що цей договір діє з 07.06.2012 по 07.06.2013 включно строком на 1 рік.

Додатковою угодою до договору від 01.07.2013 сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2013, а додатковою угодою від 25.03.2014 - до 30.11.2016 включно.

Відповідно до п.10.7, п.10.5 договору оренди, його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Після закінчення строку дії договору, орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання-передачі.

17.10.2016 Ніжинською міською радою було прийнято рішення про відмову в переукладанні договору оренди Приватному підприємству "Вагра" на нежитлові приміщення за адресою м. Ніжин, вул. Космонавтів, 76 загальною площею 12,0 м.кв. та вул. Космонавтів, 77 загальною площею 158 м.кв.

ОСОБА_1 комітетом Ніжинської міської ради 24.10.2016 за вих. № 02.1-12/2236 надіслано на адресу відповідача лист про вищевказане рішення міської ради, яким повідомлено відповідача про те, що строк дії договору оренди закінчується 30.11.2016 та необхідність повернення орендованого майна у 10-денний термін після закінчення договору оренди.

В подальшому ОСОБА_1 комітет Ніжинської міської ради неодноразово повідомляв відповідача про завершення дії договору оренди та обов'язок повернути орендоване майно листами: № 02.1-17/5-686 від 30.11.2016, № 02.1-12/200 від 31.01.2017, претензією № 02.1-12/3 від 03.01.2017.

Однак, після закінчення строку дії договору, не зважаючи на неодноразові повідомлення ОСОБА_1 комітету Ніжинської міської ради про припинення договору оренди та обов'язок повернути орендоване майно, відповідач не звільнив та не передав позивачу нежитлове приміщення, продовжуючи його використовувати та вносити орендну плату, що підтверджується листом виконавчого комітету Ніжинської міської ради № 02.1-18/6-204 від 10.02.2017.

Рішенням Ніжинської міської ради від 26.12.2016 № 30-19/2016 "Про присвоєння адрес" вказаній нежитловій будівлі присвоєна адреса: м. Ніжин, вул. Космонавтів, 67 як частину комплексу нежитлових будівель під літ. "В".

17.01.2017 зареєстровано право власності на вказану будівлю за територіальною громадою міста Ніжина.

Порушення відповідачем свого обов'язку повернути об'єкт оренди створює загрозу порушення економічних інтересів територіальної громади, оскільки унеможливлює реалізацію визначених п.5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" функцій органу місцевого самоврядування, а саме від імені та в інтересах територіальної громади відповідно до закону здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктом права комунальної власності.

Згідно з абзацом 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами: прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також уразі відсутності такого органу.

Відповідно до абзацу 2, 3 п. 5 рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора.

Статтею 181 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

В даному випадку органом державної влади виступає ОСОБА_1 комітет Ніженської міської ради Чернігівської області, якому державою надані повноваження здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, ОСОБА_1 комітет Ніженської міської ради Чернігівської області міг самостійно звернутися до суду з вимогою про виселення з нежитлового приміщення, але не зробив цього, чим порушив інтереси держави, що і стало причиною правомірно звернувся заступника керівника Ніженської місцевої прокуратури Чернігівської області до суду з цим позовом щодо приведення умов договору у відповідність до чинного законодавства.

Позовною вимогою прокурор заявляє саме виселення відповідача - ПП "Вагра" з нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 67 літ "В", проте суд, не виходячи за межі позовних вимог, розцінює її та вважає як звільнення Приватним підприємством "Вагра" нежитлового приміщення, що і є предметом цього позову.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 10.5 договору сторони передбачили, що після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано орендодавцю за актом приймання-передачі. За час фактичного користування об'єктом оренди після припинення дії даного договору до передачі приміщення за актом, орендар зобов'язаний внести плату за користування приміщеннями в розмірі орендної плати.

Статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, останній зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Положеннями ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Ніжинською міською радою в межах повноважень, передбачених ст.ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" 17.10.2016, тобто за місяць до закінчення терміну договору, прийнято рішення про відмову в переукладанні договору оренди Приватному підприємству "Вагра" на нежитлові приміщення за адресою м. Ніжин, вул. Космонавтів, 76 загальною площею 12,0 м.кв. та вул. Космонавтів, 77 загальною площею 158 м.кв., про що повідомлено останнього шляхом надіслання на його адресу листа 24.10.2016 за вих. № 02.1-12/2236.

Судом встановлено, що строк дії договору закінчився 30.11.2016 та на новий термін не пролонгувався, що також підтверджується листами № 02.1-17/5-686 від 30.11.2016, № 02.1-12/200 від 31.01.2017 та претензією № 02.1-12/3 від 03.01.2017, які неодноразово направлялися відповідачу ОСОБА_1 комітетом Ніжинської міської ради з повідомленням про припинення договору та обов'язок повернення орендованого майна.

Виходячи з умов п. 2.4 договору, у разі припинення цього договору орендар повинен в 10-денний термін передати (повернути) нежитлові приміщення в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу з усіма проведеними поліпшеннями.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі орендованого майна, який би підтверджував повернення нежитлового приміщення, а відтак, відповідач порушує вимоги вищецитованого чинного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що прокурор належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні свого обов'язку щодо звільнення орендованого приміщення та повернення його позивачу за актом приймання-передачі.

Слід зазначити, що клопотання позивача та відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору відхиляється судом з огляду на наступне.

Мотивуючи свої клопотання сторони посилаються на той факт, що 03.05.2017 Ніжинською міською радою прийнято рішення "Про оренду майна комунальної власності м. Ніжина" №43-23/2017, відповідно до пункту 1 якого вирішено переукласти договір оренди з приватним підприємством "Вагра" на комплекс нежитлових будівель, за адресою: м. Ніжин, вул. Космонавтів, 67, а саме складу літ. "А" загальною площею 231,3 м 2 , складу літ. "Б" загальною площею 19,7 м 2 , будівлі літ "В" загальною площею 32,3 м 2 з навісом ліг."11" розміром 15,0x15,0м строком на 1 рік, для розміщення складу. Однак, на момент прийняття рішення такий договір між сторонами не укладений, а суд обмежений двохмісячним строком розгляду справи, передбаченим ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, який на цей час скінчився.

Крім того, предметом цього спору є саме виселення відповідача з нежитлового приміщення, тобто звільнення приміщення, а не продовження дії договору оренди, з огляду на що можливе укладення майбутнього договору оренди з відповідачем жодним чином не впливає на предмет цього позову. До того ж навіть якщо між сторонами буде досягнуто згоди та переукладено договір оренди, то це вже буде зовсім інший договір, а не пролонгований цей договір оренди майна міської комунальної власності від 07.06.2012.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, суд зауважує, що сторони дійшли хибного висновку щодо відсутності предмету спору, а відтак, враховуючи припинення договору оренди майна міської комунальної власності від 07.06.2012 відповідач зобов'язаний звільнити орендоване ним приміщення. З огляду на що позовні вимоги заступника керівника Ніженської місцевої прокуратури Чернігівської області є повністю обгрунтованими та доведеними.

Водночас, суд вважає необхідним зазначити, що 24.05.2017, вже після прийняття рішення по справі, на електронну скриньку суду від позивача надійшов проект договору оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Ніжина № 21 від 22.05.2017 взагалі не підписаний сторонами та дещо пізніше цього ж дня аналогічний проект договору з підписом лише орендодавця без підпису орендаря, але з виправленням прізвища. Суд не приймає ці документи за належний та допустимий доказ у справі, який би підтверджував укладення такого договору. Надіслання позивачем проектів зовсім нового договору оренди знову ж таки підтверджує факт відсутності на момент прийняття рішення існування орендних правовідносин між сторонами.

Рішенням Ніжинської міської ради № 43-23/2017 передбачено переукласти договір оренди, а не пролонгувати, з чого слідує, що орендні відносини між сторонами за договором від 07.06.2012 припинились і орендар мав звільнити приміщення та передати його орендодавцю за актом.

У разі підписання відповідачем нового договору оренди з позивачем він буде мати законні підстави для користування приміщеннями.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи матеріали справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Витрати по сплаті судового збору згідно ст.ст.44 та 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у сумі 1600,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Приватному підприємству "Вагра" (вул. Інтернаціональна, буд. 90/4, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; код ЄДРПОУ 31136264) звільнити нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 67 літ "В", видати наказ заявнику після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Вагра" (вул. Інтернаціональна, буд. 90/4, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; ідентифікаційний код 31136264) на користь Прокуратури Чернігівської області (вул. Князя Чорного, буд. 9, м. Чернігів, 14000; ідентифікаційний код 02910114) витрати по сплаті судового збору у сумі 1600,00 грн, видати наказ заявнику після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 25.05.2017.

Суддя ОСОБА_4