Рішення

від 18.05.2017 по справі 910/3406/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2017Справа №910/3406/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Брігус", 2) Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лісовик" про визнання недійсним договору

Суддя О.М. Ярмак За участю представників:

від позивачаКішинець В.А. (за довіреністю) від відповідача 1Проців Я.Я. (за довіреністю ) від відповідача 2не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брігус" та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лісовик" про визнання недійсним договору про спільну діяльність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/3406/17, призначено розгляд справи на 04.04.2017.

15.03.2017 позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 04.04.2017 судом відкладено розгляд справи на 25.04.2017.

Ухвалою від 25.04.2017 судом продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 11.05.2017.

Ухвалою від 11.05.2017 судом відкладено розгляд справи на 18.05.2017.

В судовому засіданні 18.05.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги, просив визнати недійсним договір про спільну діяльність з реалізації проекту будівництва житлового будинку по вул. Лісовій, 24, у м. Бровари Київської області від 10.09.2014 як такий, що порушує вимоги Закону України Про іпотеку , Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , умови договору іпотеки та права позивача.

Відповідач 1 подав відзив на позов, згідно з яким вказував про розірвання договору про спільну діяльність 27.06.2016 за Додатковою угодою № 1, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2014 між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Лісовик" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брігус" (сторона-2) укладено договір про спільну діяльність з реалізації проекту будівництва житлового будинку по вул. Лісовій, 24, у м. Бровари Київської області (далі - Договір), предметом якого є здійснення сторонами юридичних дій, спрямованих на реалізацію проекту відповідно до умов, передбачених цим договором.

Відповідно до цього договору сторона-2 приймає частину функцій замовника будівництва об'єкту, визначених цим договором, і бере на себе зобов'язання та відповідальність за виконання умов цього договору, в тому числі, за своєчасне будівництво об'єкту, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту. (п. 1.2 Договору).

Згідно з визначеннями термінів у Договорі, об'єкт - житловий будинок. Який будується на земельній ділянці.

Реалізація проекту - комплекс юридичних дій організаційного, оперативно-господарського, технічного та фінансового характеру, спрямованих на отримання вихідних даних на проектування, розробку, погодження та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкту, отримання дозвільних документів, необхідних для будівництва об'єкту, будівництво на земельній ділянці об'єкту, введення його в експлуатацію, з отриманням стороною-1 права власності на відповідні частини об'єкту на умовах та в порядку, визначених цими договором, та інших дій, спрямованих на досягнення мети цього договору.

Земельна ділянка - земельна ділянка площею 1,0148 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 і належить ТОВ Брігус (стороні-2) на праві власності згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, зареєстрованого в книзі реєстрації Державних актів на право власності на землю за № 020633800038 від 27.07.2006, виданого на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 20.06.2006, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Базир Н.М., реєстр № 5224.

Згідно з п. 1.4 Договору, сторона-1 отримує право власності на відповідні частини об'єкту на умовах та в порядку, визначених цим договором.

12.10.2009 між Закритим акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал", (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брігус" (іпотекодавець) укладено договір іпотеки, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в заставу (іпотеку):

- нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- земельну ділянку загальною площею 1,0148 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1 (предмет іпотеки) в якості забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань по Кредитному договору № 47-Л/К09Ю від 09.10.2009, зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені сторонами в майбутньому, укладеного між іпотеко держателем, щодо вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачене умовами Кредитного договору, сплати процентів у розмірі, строки, в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором, сплати неустойки (штрафу, пені) у розмірі та у випадках, передбачених Кредитним договором, відшкодування збитків та витрат, іншої заборгованості, що можуть виникнути у іпотекодержателя у зв'язку з укладенням та виконанням Кредитного договору.

Згідно з п. 1.8 договору іпотеки, іпотека розповсюджується на всі невіддільні від предмету іпотеки об'єкти без його пошкодження: поліпшення, складові частини та внутрішні системи, що існують на моменту укладання цього договору та виникнуть в майбутньому.

Сторони домовились та встановили, що будь-які будівлі та споруди, які будуть зведені на території зазначених в п. 1.1 земельних ділянках, становлять зі вказаними ділянками складну річ та є предметом іпотеки. У випадку будь-яких покращень предмету іпотеки, іпотека розповсюджується на зазначені покращення в повній мірі.

З описаного вище вбачається, що в Договорі сторони домовились про спільну діяльність щодо будівництва об'єкта на земельній ділянці, яка з 12.10.2009 знаходилася в іпотеці у Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" на підставі договору іпотеки.

Як стверджує позивач, укладення вказаного Договору порушує права позивача, суперечить чинному законодавству та умовам договору іпотеки від 12.10.2009.

Відповідно до п. 2.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними якщо чинне законодавство прямо не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви слід керуватися правилами статей 1 і 2 ГПК. Отже, крім учасників правочину (сторін за договором), а в передбачених законом випадках - прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин.

Крім того, згідно з п. 5 постанови пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Таким чином, заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про іпотеку", ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України, заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 9 Закону України "Про іпотеку", іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:

зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;

передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

відчужувати предмет іпотеки;

передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Аналогічним чином викладено п. 1.6 договору іпотеки, в якому сторони погодили, що іпотекодавець без письмової згоди іпотекодержателя не має права здійснювати будь-які дії щодо предмету іпотеки, які призводять (можуть призвести) до зменшення заставної вартості предмету іпотеки, але не обмежуючись:

- змінювати цільове призначення земельної ділянки;

- передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

- відчужувати предмет іпотеки;

- передавати предмет іпотеки у спільну діяльність, лізинг, найм (оренду), користування.

Наведеними нормами законодавства та договору іпотеки чітко обмежено права іпотекодавця на вчинення дій щодо предмета іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя.

Натомість, доказів того, що укладенню Договору про спільну діяльність, спрямованого на реалізацію будівництва житлового будинку на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, кадастровий номер НОМЕР_1, передувало письмове повідомлення іпотеко держателя, в матеріали справи не подано.

Так само, відсутні докази того, що станом на момент укладення спірного Договору договір іпотеки було припинено або ж розірвано.

Першою - третьою та п'ятою частинами ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 3 ст. 12 Закону України Про іпотеку передбачено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

З огляду на те, що ч. 3 ст. 12 Закону України Про іпотеку прямо встановлена недійсність правочину щодо передачі іпотекодавцем переданого в іпотеку майна у спільну діяльність без згоди іпотекодержателя, та зважаючи на те, що іпотекодержатель - позивач такої згоди не надавав, суд дійшов висновку про існування підстав, з якими приписи ч. 3 ст. 12 Закону України Про іпотеку передбачають нікчемність договору про спільну діяльність з реалізації проекту будівництва житлового будинку по вул. Лісовій, 24, у м. Бровари Київської області від 10.09.2014.

Відповідно до п. 2.5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними від 29.05.2013 №11 за змістом частини другої статті 215 ЦК України нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, є недійсним незалежно від наявності чи відсутності відповідного рішення суду. Однак це не виключає можливості подання та задоволення позову про визнання нікчемного правочину (господарського договору) недійсним. Отже, спори про визнання нікчемних правочинів недійсними підлягають вирішенню господарськими судами у загальному порядку. З'ясувавши, що оспорюваний правочин є нікчемним, господарський суд зазначає в резолютивній частині рішення про його недійсність або, за відсутності підстав для такого визнання, відмовляє в задоволенні позову. Сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним). Поряд з тим законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов'язаних з визнанням нікчемних правочинів дійсними, у випадках, встановлених законом (частина друга статті 218, частина друга статті 220 ЦК України).

На підставі викладеного та враховуючи висновок суду про нікчемність договору про спільну діяльність з реалізації проекту будівництва житлового будинку по вул. Лісовій, 24, у м. Бровари Київської області від 10.09.2014, укладенням якого було порушено права позивача як іпотекодерджателя, позовні вимоги про визнання недійсними такого договору є правомірними та обґрунтованими.

Враховуючи приписи ст. 236 ЦК України, а саме, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, суд доходить висновку, що заперечення відповідача є необґрунтованими.

Що стосується решти обґрунтувань позивача щодо недійсності правочину, зокрема, укладення спірного Договору в порушення встановленого призначення землі та генерального плану забудови м. Бровари, то ці доводи не містять достатнього обґрунтування недійсності правочину, тому не беруться судом до уваги.

Що стосується поданої позивачем заяви про забезпечення позову, то, з огляду на вирішення спору по суті та задоволення позовних вимог, заява залишається судом без задоволення.

За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати у справі покладаються на відповідачів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

1. Визнати недійсним договір про спільну діяльність з реалізації проекту будівництва житлового будинку по вул. Лісовій, 24, у м. Бровари Київської області від 09.10.2014, укладений між Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Лісовик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Брігус".

2. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Лісовик" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 46, ідентифікаційний код 39374068) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 7, ідентифікаційний код 18017633) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брігус" (02166, м. Київ, вул. Маршала Жукова, 26-А, ідентифікаційний код 18017633) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Траст-капітал" (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, 7, ідентифікаційний код 18017633) судовий збір у розмірі 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.05.2017

Суддя О.М. Ярмак