Рішення

від 25.05.2017 по справі 921/181/17-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 травня 2017 рокуСправа № 921/181/17-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аско", вул. Микулинецька, 40,Тернопіль

до відповідача Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс", вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль.

про визнання незаконним рішення Тернопільської міської ради №7/13/168 від 20.12.2016р.

За участі представників сторін:

позивача: Цимбалюк О.Є., договір про надання юридичних послуг № б/н від 11.01.2017р.;

Стасишин Б.І., наказ № 22-к від 11.06.2011р., директор ТОВ "Аско";

відповідача: уповноважена Михальчук О.Ю., довіреність № 4176/01 від 03.12.13р.

третьої особи: уповноважений Авдєєнко В.В., посвідчення № 422 від 05.05.06 р.

Суть справи:

Учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско", м. Тернопіль звернулось 06.03.2017р. (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду вх. № 195 від 06.03.2017р.) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, м.Тернопіль, про визнання незаконним рішення Тернопільської міської ради №7/13/168 від 20.12.2016р.

Крім позовних вимог позивач у позовній заяві заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у справі шляхом заборони: Тернопільській міській раді, як відповідачеві, вчиняти дії, пов`язані із затвердженням виготовленої на виконання рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради №7/13/168 від 20.12.2016 року технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га в оренду терміном на п`ять років для обслуговування АЗС з магазином супутніх товарів за адресою вул. Микулинецька, 40 приватному акціонерному товариству "Автотехсервіс"; приватному акціонерному товариству "Автотехсервіс", як третій особі, вчиняти дії на виконання незаконного рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради №7/13/168 від 20.12.2016 року пов`язані з розробленням технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га в оренду терміном на п`ять років для обслуговування АЗС з магазином супутніх товарів за адресою вул. Микулинецька, 40 та подання технічної документації на затвердження сесії Тернопільської міської ради, яке судом задоволено, про що винесено відповідну ухвалу від 09.03.2017р.

Ухвалою суду від 09.03.2017р. порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 30.03.2017р.

24.03.2017р. третьою особою через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву (вх. № 8324 від 24.03.2017р.), згідно якого останній щодо позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову з огляду на те, що у відповідності до п. З ч. 1 ст. 27 ЗК України від 18.12.90, який був чинним на день державної реєстрації позивача, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства , а тому, у зв'язку із припиненням діяльності ОП Технічна станція технічного обслуговування і ремонту автомашин №2 внаслідок його перетворення в ТОВ АСКО , останнє не набуло право користування відповідною земельною ділянкою в порядку правонаступництва. Дані обставини були встановлені у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 15.041.2013р. по справі №4/40/5022-387/2012.

28.03.2017р. позивачем на виконання вимог ухвали суду від 09.03.2017р. долучено додаткові документи до матеріалів справи, а саме: докази накладення меж земельної ділянки позивача на спірну земельну ділянку площею 0,1187 га, щодо якої надано дозвіл ПАТ "Автотехсервіс" на розроблення проекту та витяги з ЄДРФЮОГФ відповідача та третьої особи на стороні відповідача.

Крім того , 28.03.2017р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про заміну третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс" її правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс" (вх. № 8527 від 28.03.2017р.). На підтвердження викладених у клопотанні обставин, подано витяг з ЄДРЮОФОПГФ.

Розглянувши вказане клопотання, суд задовольнив його, замінивши третю сторону яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Автотехсервіс", вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс", вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль, про що винесено відповідну ухвалу від 04.05.2017р.

30.03.2017р. відповідачем подано відзив на позовну заяву, підтриманий представником відповідача у судовому засіданні, згідно якого останній зазначає, що на підставі рішення Тернопільської міської ради від 30.09.2011 року № 6/14/33 між Приватним акціонерним товариством "Автотехсервіс" та Тернопільською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,2475 га за адресою: вул. Микулинецька, 40 для використання в комерційних цілях. Зазначає, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

І так як орендарем не було дотримано вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" щодо поновлення договору оренди, 01.11.2016 року ПАТ "Автотехсервіс" звернувся до Тернопільської міської ради про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,2475 га за адресою: вул. Микулинецька, 40 для обслуговування автозаправочної станції із магазином. Тернопільською міською радою було прийнято оскаржуване рішення № 7/13/168 від 20.12.2016 року, звертає увагу, що дане рішення прийнято у спосіб передбачений чинним законодавством та на підставі документів, передбачених адміністративною карткою для заяви №6. Площа та конфігурація земельної ділянки залишилася незмінною.

04.05.2017р. представником позивача через канцелярію суду подано додаткові заперечення на відзив відповідача та третьої особи до матеріалів справи (вх. № 10389, 10390 від 04.05.2017р.).

Також, 04.05.2017р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів (вх. № 10388 від 04.05.2017р.), розглянувши яке суд дійшов висновку про його задоволення як такого, що подане у відповідності до ст. 38 ГПК України.

З метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду даної справи, Господарський суд Тернопільської області в порядку ст. 38 ГПК України звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області з запитом від 11.05.2017р. за №601/17 про надання обліково-статистичну інформацію за формою 2 ЗЕМ про наявність земельної ділянки площею 13439, 81 га за адресою: вул. Микулинецька, 40, м. Тернопіль у комунальній власності Тернопільської міської ради та про наявність у користуванні цієї земельної ділянки, в тому числі за кадастровим номером 6110100000:09:007:0014 у суб"єктів господарювання: ОП "Тернопільська станція технічного обслуговування і ремонту автомашин № 2"; Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО", Акціонерного товариства закритого типу "Автотехсервіс", за період: станом на 01.01.1992р.; 17.02.1994р.; 11.05.1994р; 25.07.1994р.; 18.10.1995р.; 17.08.1998р.; 06.03.2000р; 08.08.2001р.; 29.01.2003р.; 14.02.2006р.; 26.07.2010р.; 30.09.2011р.; 28.11.2011р.; 02.08.2012р.; 15.01.2013р.; 01.12.2015р. , а також про надання обліково-статистичну інформацію за формою 6 ЗЕМ про наявність або відсутність земельної ділянки в постійному користуванні наступних суб'єктів господарювання: ОП "Тернопільська станція технічного обслуговування і ремонту автомашин № 2" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО" та Акціонерного товариства закритого типу "Автотехсервіс" (Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс") за аналогічний період часу.

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулося 04.05.2017р., позовні вимоги підтримав повністю із підстав, зазначених у позові та просив про задоволення позовних вимог.

17.05.2017р. через канцелярію позивачем подано додаткові документи до матеріалів справи (вх. №11047 від 15.05.2017р.).

Представник позивача в судовому засіданні, серед іншого, зазначив, що спірна земельна ділянка є державної форми власності.

Представник відповідача в даному судовому засіданні зазначає про приналежність зазначеної земельної ділянки до комунальної форми власності.

25.05.2017р. представниками позивача через канцелярію суду подано додаткове обґрунтування позовних вимог (вх. номер 11581 від 25.05.2017р., підтримане його представниками в судовому засіданні).

В судових засіданнях у відповідності до ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався та оголошувалась перерва (востаннє на 25.05.2017р.) для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи та додаткові докази у справу; третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача подати письмові пояснення по суті поданого позову та витребувані судом документи.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, господарським судом встановлено наступне:

- 20.12.2016р. тринадцятою сесією Тернопільської міської ради сьомого скликання за результатами зверненняпрАТ Автотехсервіс , керуючись ст.ст. 12, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ЗУ Про оренду землі, враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань природокористування, приватизації. Продажу та оренди землі, за питань містобудування прийнято рішення №7/13/168 Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га за адресою вул. Микулинецька, 40 Приватному акціонерному товариству Автотехсервіс , яким вирішено:

1. дати дозвіл приватному акціонерному товариству Автотехсервіс на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га в оренду терміном на п'ять років для обслуговування АЗС з магазином супутніх товарів за адресою вул. Микулинецька, 40;

2. зобов'язати ПрАТ Автотехсервіс в шестимісячний термін подати на затвердження технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), зазначеної в п.1 даного рішення.

Позивач - TOB АСКО не погоджується з вказаним рішенням органу місцевого самоврядування і вважає, що воно прийняте із порушенням вимог ст. ст. 12, 19, 123 та 149 Земельного кодексу України, а тому є незаконним і таким, що суттєво порушує права ТОВ АСКО у сфері земельних правовідносин, а відтак майнові права ТОВ АСКО в частині обмеження в користуванні належним на праві власності майном, що знаходиться на земельній ділянці площею 0.1187 га. При цьому, як на підставу своїх вимог про визнання незаконним та скасування рішення Тернопільської міської ради №7/13/168 від 20.12.2016р. з моменту його прийняття, посилається на те, що:

- 14.12.1993 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (як продавцем) та створеним трудовим колективом Тернопільської станції технічного обслуговування і ремонту автомобілів №2 організацією орендарів (як покупцем), в процесі приватизації, укладено договір купівлі - продажу об'єкта приватизації. За його умовами, відповідно до Акта передачі державного майна від 17.02.1994р. та Свідоцтва про право власності від 17.02.1994р., Тернопільське СТО №2 придбало цілісний майновий комплекс, який знаходиться по вул. Микулинецька, 40 на земельній ділянці, наданій згідно з планом землекористування затвердженого рішенням виконкому Тернопільської міської ради депутатів трудящих від 22.12.1977р.

На підставі рішення Тернопільської міської ради народних депутатів від 08.02.1994р. № 87, станції видано Державний акт ТР №12 від 11.05.1994р. на право постійного користування землею площею 13 439,81 кв.м. по вул. Микулинецька,40 в м. Тернополі згідно з планом землекористування.

Розпорядженням Тернопільської адміністрації народних депутатів від 25.07.1994р. зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю по ремонту і обслуговуванню легкових автомашин і продажу запчастин "Аско" - ТОВ "Аско" (позивача у справі).

Згідно із змістом п.п.1, 6 Статуту, товариство (місцезнаходженням якого є м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40) створене згідно з рішенням засновників від 19.03.1994р. шляхом викупу орендного підприємства Тернопільської СТО №2. Товариство є правонаступником орендного підприємства Тернопільської СТО №2 (п.3.3 Статуту).

І так як ТОВ АСКО є правонаступником Тернопільської СТО №2, тому йому на праві постійного користування належить земельна ділянка загальною площею 13067,81 га, яка знаходиться за адресою вул. Микулинецька, 40, м. Тернопіль, що підтверджується Державним актом серії ТР №12 від 11.05.1994 року. Також цей факт встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 26.10.2009 року у справі №6/88-1627, яке набрало законної сили.

Крім того, у власності позивача знаходяться будівлі і споруди, які він використовує для здійснення своєї господарської діяльності, розміщені на вказаній земельній ділянці за адресою м. Тернопіль, вул. Микулинецька, 40, а саме - основна будівля під літерою А , загальною площею 1466,1 кв.м. та будівля майстерні під літерою Д , загальною площею 642,5 кв.м. Факт приналежності даного нерухомого майна ТОВ АСКО на праві власності позивач підтверджує долученими до матеріалів справи копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно серії САВ 363387 від 18.09.2007р. та серії САВ№363389 від 18.09.2007р. відповідно, а також копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №15963730 від 18.09.2007р. та 15969010 від 18.09.2007р.

Позивач у справі стверджує, що його суміжний землекористувач - Товариство з обмеженою відповідальністю Автотехсервіс , з метою здійснення підприємницької діяльності використовує земельну ділянку орієнтовною площею 0,2475 га, у яку входить і частина земельної ділянки площею 0,1187 га, що є невід'ємною складовою частиною земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ТОВ АСКО (земельна ділянка накладається на земельну ділянку ТОВ АСКО площею 0,1187 га). Саме на цій частині земельної ділянки площею 0,1187 га знаходяться будівлі, споруди, замощення тощо, належні на праві власності ТОВ АСКО , якими Товариству перешкоджає користуватись ТзОВ Автотехсервіс за сприяння органу місцевого самоврядування.

І так як позивач , як постійний землекористувач згідно Державного акту ТР №12 від 11.05.1994р. на право постійного користування землею площею 13 439,81 кв.м., від частини земельної ділянки площею 0,1187 га за адресою вул. Микулинецька, 40 у м. Тернопіль, не надавав добровільної згоди на вилучення земельної ділянки названої площі зі свого постійного користування в інтересах ПрАТ Автотехсервіс , а також вона (земельна ділянка) у порядку, визначений нормами Земельного кодексу України, органом місцевого самоврядування не вилучалась, тому ТОВ АСКО вважає дії відповідача, які полягають у прийняті ним оскаржуваного рішення, такими , що суперечать вимогам чинного законодавства України та порушують майнові права та охоронювані законом інтереси товариства.

Оцінивши зібрані у справі докази та керуючись нормами чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з огляду на наступне:

У відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 26, 59, 74 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 1, 2, 12 ГПК України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів", постанови Пленуму Вищого господарського суду №10 від 24.10.2011р. (із наступними змінами та доповненнями), а також судової практики, що склалася, розгляд заявлених позивачем вимог щодо оскарження рішення органу місцевого самоврядування, підвідомчі господарському суду так як, реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб'єктами підприємницької діяльності. Індивідуальні акти органів держави або місцевого самоврядування, якими реалізується волевиявлення держави або територіальної громади, як учасника цивільно-правових відносин, і з якими виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки, не належать до правових актів управління, а спори щодо їх оскарження приватноправовий характер, тобто справи у них підвідомчі господарським судам.

Згідно до ст.14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством що перебуває під особливою охороною держави.

У статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтями 19 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, Законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.

В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Таким чином, органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями Конституційного Суду України, викладеними у рішенні від 27 грудня 2001 року № 20-рп/2001 у справі про укази Президії Верховної Ради України щодо Компартії України, зареєстрованої 22 липня 1991 року , від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України.

Здійснивши правовий аналіз правовідносин сторін з приводу визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради від 20.12.2016р.2016р. , суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою це є ненормативний акт, прийнятий органом місцевого самоврядування в процесі реалізації наданих йому законом повноважень.

Конституційним Судом України у рішенні по справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) у справі за № 1-9/2009 від 16.04.2009р. зазначено, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Таким чином ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Суд визнає незаконним і скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству і порушує цивільні права та інтереси (ст.21 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється серед іншого і шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

20.12.2016р. тринадцятою сесією Тернопільської міської ради сьомого скликання за результатами звернення ПрАТ Автотехсервіс , керуючись ст.ст. 12, 123, 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ЗУ Про оренду землі , враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань природокористування, приватизації, продажу та оренди землі, з питань містобудування, прийнято рішення №7/13/168 Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га за адресою вул. Микулинецька, 40 Приватному акціонерному товариству Автотехсервіс ;

- зазначеним рішенням надано дозвіл приватному акціонерному товариству Автотехсервіс на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га в оренду терміном на п'ять років для обслуговування АЗС з магазином супутніх товарів за адресою вул. Микулинецька, 40, а також зобов'язано ПрАТ Автотехсервіс в шестимісячний термін подати на затвердження технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), зазначеної в п.1 даного рішення.

Зібрані у справі докази свідчать про те, що на момент прийняття Тернопільською міською радою оскаржуваного рішення земельна ділянка 0,2475 га за адресою вул. Микулинецька, 40, у м. Тернополі (до якої, за твердженням позивача, входить і частина його земельної ділянки площею 0,1187 га) перебувала у комунальній власності Тернопільської міської ради, як розпорядника земель комунальної форми власності у межах м. Тернополя, оскільки орендне користування нею ТзОВ Автотехсервіс згідно з умовами договору оренди землі від 28.11.2011р. припинилось 30.09.2016р., у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Також на підтвердження добросовісності користування земельною ділянкою площею 2475 кв.м. за адресою вул. Микулинецька, 40 у м. Тернополі відповідачем подано довідку Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області за №36813/7/12-02 від 27.10.2016р., з якої слідує, що товариство сплачувало орендну плату згідно з умовами договору №4541 від 12.12.2011р. в повному обсязі і станом на 27.10.2016р. заборгованість по орендній платі за землю не має.

З врахуванням обставин, що склалися, та враховуючи пропуск орендарем строку, визначеного ст. 33 ЗУ Про оренду землі , 01.11.2016р. ТзОВ Автотехсервіс звернулося до орендодавця - Тернопільської міської ради з заявою про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянкою в натурі площею 0,2475 га за адресою : вул. Микулинецька, 40 у м. Тернополі для обслуговування автозаправної станції із магазином.

Зібрані у справі докази свідчать, що будівля автозаправної станції площею 39,8 кв.м. за адресою: вул. Микулинецька, 40 у м. Тернополі зареєстрована на праві приватної власності за ПрАТ Автотехсервіс , що підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №70968043 від 20.10.2016р .

Крім того, факт влаштування контейнерної заправки та реконструкції АЗС по вул. Микулинецькій, 40 за кошти АТЗТ "Автотехсервіс" та на земельній ділянці за погодженням власника землі (міська рада делегувала виконавчому комітету повноваження у галузі будівництва) та землекористувача -ТОВ "АСКО", в якого земельна ділянка по вул. Микулинецькій, 40 перебуває в постійному користуванні на підставі державного акту виданого відповідно до рішення міської ради від 08.02.1994р. №87 Станції технічного обслуговування-2, правонаступником якої є товариство (п.3.3 статуту), встановлено рішенням господарського суду Тернопільської області у справі №7/86-1298, яке набрало законної сили, у справі за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АСКО" до Акціонерного товариства закритого типу "Автотехсервіс" про визнання права власності на будівлю автозаправочної станції під літерою"А" загальною площею 39.8 кв.м. по вул. Микулинецька, 40 в м. Тернополі за Товариством з обмеженою відповідальністю "АСКО".

У відповідності до норм ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З суб'єктного складу справи №7/86-1298 та даної справи вбачається, що у них брали участі ті самі особи, щодо яких встановлено ці обставини, що надає можливість застосування норм ст.35 ГПК України у даному випадку, а отже слід вважати, що факти, встановлені під час розгляду справи №7/86-1298 є преюдиційними і не потребують повторного їх доведення.

Пунктом "е" ст. 141 Земельного кодексу України визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, серед іншого, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно з приписами ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Положеннями статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних актів) унормовано, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, наведені норми визначають принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та об'єктів нерухомості, що на ній розташовані, зміст якого спрямований на вирішення проблеми співвідношення прав і обов'язків, зокрема, особи, що набула право власності на об'єкт нерухомості (фактичного нового землекористувача) з правами та обов'язками власника земельної ділянки та/або особи, в якої ця ділянка перебуває в користуванні (оренді).

При цьому, вказані норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача земельної ділянки, на якій розташоване це нерухоме майно, припиняється автоматично, в силу закону, тобто без обов'язкового оформлення припинення права будь-якими актами та документами, а до нового власника нерухомості переходить право землекористування в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). І лише в разі укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, є необхідним попереднє виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Аналогічної правової позиції дотримується і Судова палата у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у Постанові №6-2-цс15 від 12.02.2015р. у справі про поділ земельної ділянки, а також Вищий господарський суд України у Постанові від 01 березня 2016 року у справі № 903/1023/15.

Крім цього, рішенням господарського суду від 02.08.2012р. у справі №4/40/5022-387/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСКО" до відповідачів: Тернопільської міської ради та Приватного акціонерного товариства "Автотехсервіс" вул. За Рудкою, 33, м. Тернопіль про визнання недійсними рішень Тернопільської міської ради № 6/8/61 від 19.05.2011р. "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,25 га для обслуговування та реконструкції АЗС з магазином супутніх товарів з влаштуванням АГЗП, авто мийки та прибудови побутових приміщень до операторної за адресою вул. Микулинецька, 40 ПрАТ "Автотехсервіс"", № 6/14/33 від 30.09.2011р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2475 га за адресою вул. Микулинецька, 40, ПрАТ "Автотехсервіс" та договору оренди землі від 28.11.2011р. встановлено, що вказана земельна ділянка за кадастровим номером №6110100000:09:009:0014, як сформований об'єкт земельних правовідносин, що вибув із постійного користування позивача - ТОВ АСКО , набув індивідуальних ознак і був переданий в орендне користування ПрАТ Автотехсервіс .

Вказані факти, встановлені під час розгляду справи №4/40/5022-387/2012 судом також оцінені як преюдиційні і такі, що не потребують повторного їх доведення, у відповідності до ст. 35 ГПК України.

Посилання позивача на те, що Тернопільська міська рада, приймаючи оспорюване рішення, перевищила надані їй законом повноваження, так як земельна ділянка, щодо якої третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотехсервіс" надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га за адресою вул. Микулинецька, 40, відноситься до земель державної форми власності суд оцінює критично, оскільки надані позивачем копій річних звітів Відділу Держземагенства у м. Тернополі Тернопільської області про наявність земель та розподіл їх по землекористувачах власниках землі та угіддях станом на :

- 01.01.2004р.;

- 01.01.2005р.,

- 01.01.2006р.,

- 01.01.2007р.,

- 01.01.2008р.,

- 01.01.2010р.,

- 01.01.2011р.,

- 01.01.2012р.,

- 01.01.2013р.,

- 01.01.2014р.,

підтверджують ті обставини, що стосуються історії формування земельної ділянки по вул. Микулинецька, 40 у м. Тернополі із кадастровим номером 6110100000:09:009:0014 для обслуговування та реконструкції АЗС з магазином супутніх товарів з влаштуванням АГЗП, авто мийки та прибудови побутових приміщень до операторної.

Згідно інформації, одержаної судом із Публічної кадастрової карти Державного агентства земельних ресурсів України (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta), яка є загальнодоступним та загальновідомим Інтернет ресурсом та містить інформацію про цільове призначення земельної ділянки площею 0,2475 га з кадастровим № 6110100000:09:009:0014, а саме Для розміщення та експлуатації будівель споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства , а також в графі Тип власності зазначено про приналежність даної земельної ділянки до комунальної форми власності.

Таким чином, слід вважати, що зазначені відомості щодо земельної ділянки з кадастровим №6110100000:09:009:0014 є загальновідомим фактом.

Відповідно, саме Тернопільська міська рада, як орган місцевого самоврядування, вправі відповідно до її повноважень надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га за адресою вул. Микулинецька, 40.

Що стосується земельної ділянки по вул. Микулинецька, 40, яка згідно із даними Державного земельного кадастру, у т.ч. державних статистичних відомостей форми 6-зем та 2 - зем (чинних до 01.01.2016р.), що надані Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області на запит суду за №601/17 від 11.05.2017р., яка станом на 01.01.2011р. у розмірі 1,3068 га обліковувалась за ТОВ АСКО для обслуговування викупленої будівлі та станції технічного обслуговування автомашин, то зазначене вище підтверджує факт припинення користування позивачем її (земельної ділянки) частиною внаслідок визнання права власності на нерухоме майно за ТзОВ Автотехсервіс , відповідно впорядкування своїх прав на решту земельної ділянки по вул. Микулинецька, 40 у м. Тернополі позивач вправі здійснити у встановленому законом порядку та з врахуванням тих обставин, що мали місце у зв'язку з реконструкцією АЗС та набуття права власності на неї (площею 39,8 кв.м.) ТзОВ Автотехсервіс .

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до п. 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з визнанням недійсним актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову

З огляду на встановлені судом обставини, в системному аналізі з нормами законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що приймаючи оспорюване рішення №7/13/168 від 20.12.2016р. Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га за адресою вул. Микулинецька, 40 Приватному акціонерному товариству Автотехсервіс , Тернопільська міської рада прав та охоронюваних законом інтересів ТОВ "АСКО не порушила.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області суду від 09.03.2017р. суд вжив заходи до забезпечення позову та заборонив: Тернопільській міській раді, як відповідачу, вчиняти дії, пов`язані із затвердженням виготовленої на виконання рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради №7/13/168 від 20.12.2016 року технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га в оренду терміном на п`ять років для обслуговування АЗС з магазином супутніх товарів за адресою вул. Микулинецька, 40 приватному акціонерному товариству "Автотехсервіс"; приватному акціонерному товариству "Автотехсервіс", як третій особі, вчиняти дії на виконання незаконного рішення тринадцятої сесії сьомого скликання Тернопільської міської ради №7/13/168 від 20.12.2016 року пов`язані з розробленням технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2475 га в оренду терміном на п`ять років для обслуговування АЗС з магазином супутніх товарів за адресою вул. Микулинецька, 40 та подання технічної документації на затвердження сесії Тернопільської міської ради.

У відповідності до вимог ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Враховуючи, що заходи забезпечення позову застосовуються як гарантія задоволення законних вимог позивача, то, оскільки завершився розгляд справи №921/181/17-г/4, тому, керуючись ст. 68 ГПК України, суд скасовує заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Тернопільської області від 09.03.2017р.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача у справі.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено: 26.05.2017 р.

Суддя Н.М. Бурда