Постанова

від 23.05.2017 по справі 910/5822/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2017 р. Справа№ 910/5822/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Зубець Л.П.

Алданової С.О.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Дудко О.В. - № 205 від 16.06.2016

від відповідача Бойко Н.В. - дов. б/н від 30.08.2016

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства Данік

на рішення Господарського суду міста Києва

від 23.05.2016 (суддя Грєхова О.А.)

у справі № 910/5822/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

Промітулз Україна (далі - ТОВ Промітулз Україна )

до Приватного підприємства Данік (далі - ПП Данік )

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/5822/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з ПП Данік на користь ТОВ Промітулз Україна 108 249, 83 грн. основного боргу, 4 752, 55 грн. інфляційних втрат, 1 499, 66 грн. 3% річних, а також 1 717, 53 грн. судового збору та 18 600, 00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права. На думку апелянта, в наявних у справі документах відсутні належні та допустимі докази на підтвердження отримання ним товару та відповідно заборгованості, адже надані позивачем видаткові накладні на підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_4 зі сторони відповідача не підписував, а з 12.10.2015 взагалі був звільнений. Видані відповідачем на ім'я ОСОБА_4 довіреності на отримання товару виконані не посадовими особами ПП Данік , а невідомими особами. За твердженнями апелянта, матеріали справи не містять жодних доказів виставлення позивачем рахунків на оплату відповідачу, надані ним рахунки-фактури та видаткові накладні не містять посилань на укладений між сторонами договір, а тому не можуть вважатись документами, складеними на виконання цього договору тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2016 апеляційну скаргу ПП Данік прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Дикунська С.Я., судді: Коршун Н.М., Зубець Л.П., розгляд справи призначено на 05.07.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2016 розгляд справи № 910/5822/16 відкладено на 30.08.2016 року, витребувано у Державної фіскальної служби України інформацію про включення платником податку на додану вартість Приватним підприємством Данік в період з жовтня 2015 по червень 2016 до податкового кредиту сум по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю Промітулз Україна , запитувані відомості відображені у додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість.

В зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. на лікарняному, 30.08.2016 системою автоматичного розподілу проведено заміну згаданого судді й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження у визначеному складі суду.

30.08.2016 надійшло клопотання представника відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої він просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення судовому експерту поставити визначенні в клопотанні запитання.

В судових засіданнях 30.08.2016, 13.09.2016, 04.10.2016 на підставі ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, останній раз на 25.10.2016.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у справі № 910/5822/16 призначено судову почеркознавчу експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертів поставлено питання щодо визначення та встановлення автентичності підпису ОСОБА_4 на видаткових та товаротранспортних накладних. Витрати на проведення судово-економічної експертизи покладено на відповідача - ПП Данік .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 у апеляційне провадження у справі № 910/5822/16 зупинено.

28.11.2016 до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання судових експертів про надання додаткових документів, експериментальних зразків почерку та підпису ОСОБА_4 для проведення судово-почеркознавчої експертизи № 17521/17522/16-32, а також здійснення її оплати відповідно до рахунку, оригінал якого експертною установою надіслано ПП Данік .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2016 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/5822/16, розгляд справи призначено на 12.12.2016 р. Зобов'язано ПП Данік до дня судового засідання надати через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду документи на підтвердження оплати судово-почеркознавчої експертизи, а також наступні документи:

- оригінали видаткових накладних № 000962 від 07.10.2015 на суму 10 387, 50 грн.; № 000966 від 08.10.2015 на суму 11 012, 44 грн.; № 000972 від 09.10.2015 на суму 12 428, 08 грн.; № 000978 від 12.10.2015 на суму 4 408, 56 грн.; № 000984 від 13.10.2015 на суму 24 106, 30 грн.; № 0010025 від 19.10.2015 на суму 36 981, 64 грн.; № 001011 від 20.10.2015 на суму 17 757,65 грн. та товаротранспортних накладних № 000002135 від 07.10.2015, № 000002139 від 08.10.2015, № 000002142 від 09.10.2015, № 000002145 від 12.10.2015, № 000002149 від 13.10.2015, № 000002162 від 19.10.2015, № 000002169 від 20.10.2015;

- документи, які містять вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_4 за період 2013-2015 років, які можуть знаходитися у різнохарактерних офіційних (різних заявах, договорах, довіреностях, платіжних документах, листах не тільки за місцем роботи, ксерокопія паспорта тощо) та неофіційних документах, Данік зобов'язано забезпечити явку ОСОБА_4 в судове засідання для надання ним експериментальних зразків почерку та підпису для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 у на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 22.12.2016 й зобов'язано ПП Данік до дня судового засідання надати через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду документи:

- на підтвердження оплати судово-почеркознавчої експертизи № 17521/17522/16-32 відповідно до рахунка Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 7698 від 11.11.2016;

- оригінали видаткових накладних № 000962 від 07.10.2015 на суму 10 387, 50 грн.; № 000966 від 08.10.2015 на суму 11 012, 44 грн.; № 000972 від 09.10.2015 на суму 12 428, 08 грн.; № 000978 від 12.10.2015 на суму 4 408, 56 грн.; № 000984 від 13.10.2015 на суму 24 106, 30 грн.; № 0010025 від 19.10.2015 на суму 36 981, 64 грн.; № 001011 від 20.10.2015 на суму 17 757, 65 грн. та товаротранспортних накладних № 000002135 від 07.10.2015, № 000002139 від 08.10.2015, № 000002142 від 09.10.2015, № 000002145 від 12.10.2015, № 000002149 від 13.10.2015, № 000002162 від 19.10.2015, № 000002169 від 20.10.2015;

- документи, які містять вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_4 за період 2013-2015 років, які можуть знаходитися у різнохарактерних офіційних (різних заявах, договорах, довіреностях, платіжних документах, листах не тільки за місцем роботи, ксерокопія паспорта тощо) та неофіційних документах.

Зобов'язано Приватне підприємство Данік забезпечити явку ОСОБА_4 в судове засідання для надання ним експериментальних зразків почерку та підпису для проведення судово-почеркознавчої експертизи.

На виконання вимог ухвал Київського апеляційного господарського суду 20.12.2016 від ПП Данік надійшли запитувані експертом документи та експериментальні зразки почерку та підпису ОСОБА_4, а також платіжне доручення про оплату згаданої експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП Данік на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/5822/16 зупинено, матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 почеркознавчої експертизи.

27.01.2017 до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання судового експерта про надання додаткових документів для проведення судово-почеркознавчої експертизи № 983/984/17-32.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 поновлено апеляційне провадження у справі № 910/5822/16, розгляд справи призначено на 28.02.2017. Зобов'язано сторін до дня судового засідання надати через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду оригінали наступних документів:

- видаткові накладні № 000962 від 07.10.2015 на суму 10 387, 50 грн.; № 000966 від 08.10.2015 на суму 11 012, 44 грн., № 000972 від 09.10.2015 на суму 12 428, 08 грн., № 000978 від 12.10.2015 на суму 4 408, 56 грн., № 000984 від 13.10.2015 на суму 24 106, 30 грн., № 0010025 від 19.10.2015 на суму 36 981, 64 грн., № 001011 від 20.10.2015 на суму 17 757, 65 грн.;

- товаротранспортні накладні № 000002135 від 07.10.2015, № 000002139 від 08.10.2015, № 000002142 від 09.10.2015, № 000002145 від 12.10.2015, № 000002149 від 13.10.2015, № 000002162 від 19.10.2015, № 000002169 від 20.10.2015.

27.02.2017 до Київського апеляційного господарського суду надійшла заява ПП Данік про те, що документи на виконання ухвали суду від 30.01.2017 у нього відсутні та знаходяться у позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2017 розгляд справи відкладено на 14.03.2017. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю Промітулз Україна до дня судового засідання надати через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду оригінали наступних документів:

- видаткові накладні № 000962 від 07.10.2015 на суму 10 387, 50 грн.; № 000966 від 08.10.2015 на суму 11 012, 44 грн., № 000972 від 09.10.2015 на суму 12 428, 08 грн., № 000978 від 12.10.2015 на суму 4 408, 56 грн., № 000984 від 13.10.2015 на суму 24 106, 30 грн., № 0010025 від 19.10.2015 на суму 36 981, 64 грн., № 001011 від 20.10.2015 на суму 17 757, 65 грн.;

- товаротранспортні накладні № 000002135 від 07.10.2015, № 000002139 від 08.10.2015, № 000002142 від 09.10.2015, № 000002145 від 12.10.2015, № 000002149 від 13.10.2015, № 000002162 від 19.10.2015, № 000002169 від 20.10.2015.

Витребувані ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017 та 28.02.2017 на виконання клопотання судового експерта документи ТОВ Промітулз Україна не надано, згідно пояснень останнього причинами, які унеможливлюють виконання вимог ухвал суду, є знаходження запитуваних документів у Шевченківському управлінні поліції ГУНП в місті Києві, до якого позивач звернувся із заявою (в порядку ст. 214 КПК України) про скоєнні кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 190, 357, 358 КК України, на підтвердження чого було долучено талон-повідомлення № 1994.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2017 апеляційне провадження у справі № 910/5822/16 зупинено, матеріали справи надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення призначеної ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2016 почеркознавчої експертизи.

14.04.2017 до Київського апеляційного господарського суду надійшло повідомлення судових експертів про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи, оскільки досліджувані документи надані у вигляді електрофотокопій, а запитувані експертами оригінали цих документів надано не було.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 апеляційне провадження у справі № 910/5822/16 поновлено, розгляд справи призначено на 23.05.2017

В судове засідання апеляційної інстанції 23.05.2017 з'явились представники сторін, представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові повністю.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Промітулз Україна звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства Данік заборгованості за договором поставки в загальному розмірі 113 083,08 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначило про порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки товарів №130415 від 13.04.2015 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, відтак просило стягнути з відповідача 108 249, 00 грн. основного боргу, 3 621,72 грн. інфляційних втрат та 1 211,53 грн. 3% річних.

22.04.2016 ТОВ Промітулз Україна подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій останнє просило стягнути з відповідача 114 502,04 грн., з яких 108 249, 00 грн. основного бору, 4 752,55 грн. інфляційних втрат, 1 499,66 грн. 3% річних.

23.05.2016 позивачем подано заяву, в якій зазначено про допущення технічної описки в заяві про збільшення позовних вимог у визначенні розміру основного боргу, просило вважати розміром основного боргу, який заявляється до стягнення з відповідача, 108 249,83 грн.

Згадані заяви прийнято судом першої інстанції до розгляду.

Як встановлено матеріалами справи, 13.04.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Промітулз Україна (позивачем, продавцем за договором) та Приватним підприємством Данік (відповідачем, покупцем за договором) було укладено Договір поставки товарів №130415 від 13.04.2015 (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язаний поставити покупцю електричний, бензиновий, ручний інструмент та витратні матеріали і запасні частини до нього належної якості, а покупець - прийняти товар та оплатити його за цінами та на умовах Договору.

Інформація стосовно асортименту, вартості та кількості товару має викладатися в замовленні покупця та вказуватися в рахунках-факторах, що додаються до Договору (п. 1.2 ).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Договору загальна вартість товару, що поставляється, визначається сумою вартості всіх підписаних сторонами видаткових накладних. Оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів в національній валюті на поточний рахунок продавця, вказаний у Договорі, на умовах попередньої оплати. Доставка товару покупцю здійснюється транспортом продавця або тим, що наймає продавець, та включається у вартість товару.

Положеннями п. 3.1 Договору сторони погодили, що строк поставки товару становить 3 (три) робочих дні із дати отримання оплати покупця, окрім випадків, потребуючих спеціального замовлення товару.

Договір згідно п. 10.1 набуває чинності з дати його належного підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами усіх взятих на себе зобов'язань, якщо інше не встановлено Договором.

Цивільні права та обов'язки на підставі ч. 1 ст. 11 ЦК України виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу приписів ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором поставки на підставі ч. 1 ст. 265 ГК України одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання Договору позивач протягом жовтня 2015 здійснив поставку узгодженого товару на загальну суму 149 525, 40 грн. згідно видаткових накладних № 000941 від 05.10.2015 на суму 29 707, 27 грн., № 000950 від 06.10.2015 на суму 2 735, 93 грн., № 000967 від 08.10.2015 на суму 161, 13 грн., №000962 від 07.10.2015 на суму 10 387,50 грн., №000966 від 08.10.2015 на суму 11 012,44 грн., №000972 від 09.10.2015 на суму 12 428,08 грн., №000978 від 12.10.2015 на суму 4 408,56 грн., №000984 від 13.10.2015 на суму 24 106,30 грн., №001002 від 19.10.2015 на суму 36 981,64 грн., №001011 від 20.10.2015 на суму 17 757,65 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін, зокрема, представником відповідача ОСОБА_4, без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки.

Вищезгадані видаткові накладні оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в частині зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, складені позивачем при поставці товару за умовами Договору видаткові накладі, в розумінні ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та ЦК України, є первинними (товаророзпорядчими) документами, які містить відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення й засвідчують факт постачання товару платнику податку.

Крім цього, позивачем до матеріалів справи долучено копії довіреностей на право отримання товарно-матеріальних цінностей № Д00000761 від 05.10.2015, № Д00000772 від 06.10.2015, № Д00000786 від 07.10.2015, № Д00000779 від 07.10.2015, № 787 від 08.10.2015, Д00000789 від 09.10.2015, № Д00000793 від 12.10.2015, № Д00000802 від 13.10.2015, № Д00000815 від 19.10.2015, № Д00000823 від 20.10.2015, виданих відповідачем на ім'я ОСОБА_4, які підписані уповноваженими (посадовими) особами ПП Данік - керівником підприємства ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_6, а також скріплені круглою печаткою підприємства відповідача (належним чином завірені копії наявні в матеріалах справи).

Заперечуючи проти позову та зазначаючи про ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем товару, останній посилався на те, що ОСОБА_4 згадані видаткові накладні не підписував, а з 12.10.2015 взагалі був звільнений. Видані відповідачем на ім'я ОСОБА_4 довіреності на отримання товару виконані не посадовими особами ПП Данік , а невідомими особами. У зв'язку з цим представником відповідача в суді апеляційної інстанції заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для визначення та встановлення автентичності підпису ОСОБА_4 на видаткових та товаротранспортних накладних.

Проте за результатами експертного дослідження до Київського апеляційного господарського суду надійшло повідомлення судових експертів про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи, оскільки досліджувані документи надані у вигляді електрофотокопій, а запитувані експертами оригінали цих документів не було надано.

При цьому, згадані довіреності на право отримання ТМЦ, які видані за підписом уповноважених (посадових) осіб ПП Данік - керівника підприємства ОСОБА_5 та головного бухгалтера ОСОБА_6, та скріплені круглою печаткою підприємства відповідача, оформлені відповідно до вимог Інструкції Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей , затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99, містять перелік товару, який отримано за господарською операцією, а також зразок підпису ОСОБА_4, який збігається з підписами на згаданих видаткових накладних.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується також тим, що у позивача наявні примірники вищезгаданих довіреностей на отримання ТМЦ, які за правилами Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку залишаються у продавця саме при отриманні товару покупцем.

Доводи відповідача (апелянта) щодо вчинення цих довіреностей на ім'я ОСОБА_4 не посадовими особами ПП Данік , а невідомими особами, не заслуговують на увагу, оскільки відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту, як і доказів на підтвердження проведення відповідачем службового розслідування щодо обставин видачі вищезгаданих довіреностей та використання печатки підприємства невідомими особами тощо. Доказів звернення до правоохоронних органів з приводу заволодіння печаткою підприємства відповідача в цей період також суду не надано.

Посилання відповідача (апелянта) на неможливість отримання працівником ПП Данік ОСОБА_4 товару на підставі вищезазначених документів в зв'язку зі звільненням останнього з посади менеджера з продажу, є безпідставними та необгрунтованими, адже вимогами чинного законодавства не встановлено, що довіреність від імені юридичної особи може бути видана лише стосовно працівника цієї юридичної особи, тому звільнення ОСОБА_4 з посади менеджера з продажу жодним чином не позбавляє його права представляти ПП Данік у відносинах з ТОВ Промітулз Україна на підставі виданих довіреностей.

Разом з тим, після звільнення ОСОБА_4 з 12.10.2015, відповідач продовжував видавати на його ім'я довіреності, зокрема, довіреності № Д00000802 від 13.10.2015, № Д00000815 від 19.10.2015, № Д00000823 від 20.10.2015, які підписані уповноваженими (посадовими) особами ПП Данік - керівником підприємства ОСОБА_5 та головним бухгалтером ОСОБА_6, а також скріплені круглою печаткою підприємства відповідача, що в свою чергу підтверджує надання ОСОБА_4 права на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей.

Крім цього, на підставі ч. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (ч. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України).

Податкова декларація на підставі п. в ч. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Як встановлено матеріалами справи, як позивач, так і відповідач є платниками податку на додану вартість.

Відповідно до ст.187 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, за умови отримання відповідачем протягом жовтня 2015 товару від позивача вартістю 149 525,40 грн., відповідач здобув право отримати податковий кредит зі сплати податку на додану вартість в встановленому законодавством розмірі з моменту виникнення податкового зобов'язання, про що останній зобов'язаний вказати при подані до податкової інспекції додатку №5 до податкових декларацій з податку на додану вартість.

Водночас, у випадку, якщо відповідач не отримував протягом жовтня 2015 товар товару від позивача, він зобов'язаний подати до податкової інспекції додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість, в якому зазначити, що товар вартістю 149 525,40 грн. потягом жовтня 2015 він не отримував, тому вважає помилковим відомості наведені у декларації контрагента ТОВ Промітулз Україна .

Проте відповідачем не було надано суду відомостей з приводу зазначення ним в поданому до податкової інспекції додатку №5 до податкової декларації з податку на додану вартість відомостей про неотримання від позивача протягом жовтня 2015 товару вартістю 149 525,40 грн., відтак помилковість відомостей, наведених у декларації контрагента ТОВ Промітулз Україна .

Таким чином, дослідивши надані позивачем видаткові накладні, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей в сукупності з іншими письмовими доказами по справі, апеляційний суд встановив, що протягом жовтня 2015 позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 149 525, 40 грн.

З огляду на наведене, позивачем передано, а відповідачем прийнято товар без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки, отже позивачем належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за Договором щодо поставки товару протягом жовтня 2015 на загальну суму 149 525, 40 грн.

Про це свідчить також відсутність претензій та повідомлень відповідача про порушення умов Договору позивачем.

В зв язку з цим, не заслуговують на увагу й доводи відповідача (апелянта) про ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження факту поставки товару відповідачеві.

Всупереч умовам Договору, відповідач за поставлений товар розрахунку не провів, оплатив отриманий товар лише частково, відтак позивачем заявлено вимоги про їх стягнення.

На оплату поставленого за Договором товару позивачем було складено та виставлено відповідачу рахунки-фактури №002284 від 19.10.2015, №002272 від 16.10.2015, 002239 від 12.10.2015, №002226 від 09.10.2015, №002212 від 08.10.2015, №002195 від 07.10.2015, №002178 від 06.10.2015.

Як встановлено матеріалами справи, згідно оформлених у жовтні 2015 видаткових накладних, факт поставки за якими відповідачем не заперечується, останній оплатив одержаний від позивача товар на загальну суму 36 894,28 грн., а саме згідно:

видаткової накладної № Д00000941 від 05.10.2015, за якою ОСОБА_4 на підставі довіреності №00000761 від 05.10.2015 (засвідченої підписами директора ОСОБА_5 та головного бухгалтера ОСОБА_6, та скріпленої печаткою підприємства) отримав товар на суму 29 707, 27 грн., який відповідачем було оплачено 07.10.2015, 08.10.2015 та 09.10.2015 згідно Довідки банку (а.с. 241, т. 1);

видаткової накладної № Д00000950 від 06.10.2015, згідно якої ОСОБА_4 на підставі довіреності №00000772 від 06.10.2015 (засвідченої підписами директора ОСОБА_5 та головного бухгалтера ОСОБА_6, та склепленої печаткою підприємства) отримав товар на суму 2735,93 грн., який відповідачем було оплачено 12.10.2015 згідно Довідки банку (а.с. 241, т. 1);

видаткової накладної № 000967 від 08.10.2015, згідно якої ОСОБА_4 на підставі довіреності №786 від 07.10.2015 (засвідченої підписами директора ОСОБА_5 та головного бухгалтера ОСОБА_6, та скріпленої печаткою підприємства), одержав товар на суму 161,13 грн., який відповідачем було оплачено 12.10.2015 згідно Довідки банку (а.с. 241, т. 1).

Слід зазначити, що підпис ОСОБА_4 на цих видаткових накладних ідентичний підпису ОСОБА_4 на тих видаткових накладних, поставку товару за якими відповідач заперечує.

Крім цього, 12.10.2015 відповідач частково здійснив оплату на суму 4 451,08 грн. поставленого згідно видаткової накладної № 000962 від 07.10.2015 на суму 10 387,50 грн. товару, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача, а також повернув частину товару на суму 4 381,26 грн. на підставі накладної на повернення товару №1 від 14.01.2016, в зв'язку з цим у нього виникла заборгованість за поставлений товар на суму 108 249,83 грн.

16.12.2015 позивач надіслав на адресу Приватного підприємства Данік вимогу №07/12-1 від 15.12.2015 щодо сплати заборгованості за Договором, яку відповідачем залишено без задоволення та відповіді.

За приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару згідно вищезгаданих видаткових накладних, на момент звернення позивача з даним позовом строк його оплати згідно ст. 692 ЦК України настав. Тим більше, що відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 108 249, 83 грн. заборгованості (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), які позивачем доведені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення 4 752,55 грн. інфляційних втрат, 1 499,66 грн. 3% річних (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Відповідної правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, місцевий суд дійшов висновку, що вони є невірними, однак здійснення їх перерахунку фактично призведе до виходу за межі позовних вимог.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи приписи чинного законодавства, умови Договору та встановлений судом факт прострочення відповідачем оплати поставленого позивачем товару, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого господарського суду про задоволення згаданих вимог у заявленому позивачем розмірі, а саме, стягненні з відповідача на користь позивача 1 499,66 грн. 3 % річних та 4 752,55 грн. інфляційних втрат.

Доводи відповідача (апелянта) щодо порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача 18 600, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу положень ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Відповідно до п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 Про деякі питання практики застосування розподілу VI Господарського процесуального кодексу України витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як встановлено матеріалами справи, 15.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Промітулз Україна (довірителем) та Адвокатським об'єднанням Адвокатська фірма Столичний адвокат (адвокатською фірмою) було укладено Договір №2015-12-15-3 про надання підприємству правової допомоги, відповідно до якого довіритель доручив, а адвокатська фірма взяла на себе зобов'язання надавати необхідну довірителю правову допомогу, зокрема, надавати йому консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні та письмові довідки щодо застосування законодавства України, здійснювати представницькі повноваження за його дорученням, захищати права та законні інтереси довірителя перед третіми особами, у тому числі - перед державними органами, органами місцевого самоврядування, перед юридичними та фізичними особами, надавати йому інші види правової допомоги в обсягах та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до протоколу доручення №1, який є додатком №1 до договору №2015-12-15-3, адвокатська фірма здійснює представництво інтересів довірителя у Господарському суді міста Києва у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промітулз Україна до Приватного підприємства Данік про стягнення заборгованості за договором поставки товарів №130415, що передбачає, зокрема, але не виключно: складання будь-яких процесуальних документів, здійснення розрахунків розміру позовних вимог, складання інших документів, пов'язаних з розглядом спору, участь адвоката у судових засіданнях, надання консультацій щодо правової позиції довірителя у даному спорі, та інші дії, пов'язані з розглядом даного спору у суді.

Винагорода довірителя за виконання доручення складає з ПДВ 18 600 грн. (п.3 доручення).

На виконання умов згаданого договору, позивачем згідно платіжного доручення №1076 від 21.04.2016 було сплачено на рахунок Адвокатського об'єднання грошові кошти в розмірі 18 600, 00 грн.

Крім цього, виконання умов зазначеного Договору підтверджується також тим, що частина поданих до суду Товариством з обмеженою відповідальністю Промітулз Україна документів в межах розглядуваної справи складені за підписом від імені заявника адвокатом Адвокатського об'єднання Адвокатська фірма Столичний адвокат Кравченко Я.І., яка також представляла інтереси позивача в судових засіданнях першої інстанції 25.04.2016 та 23.05.2016 під час розгляду справи.

Про наявність у Кравченко Я.І. статусу адвоката свідчить долучена до матеріалів справи копія Свідоцтва серії КВ №005547 від 04.12.2014 на право на зайняття адвокатською діяльністю, виданого на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва №27 від 04.12.2014.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази надання адвокатом юридичних послуг у даній справі та фактичного перерахування коштів на підставі договору, місцевий суд дійшов правомірного висновку про кваліфікацію зазначених позивачем 18 600, 00 грн. судових витрат в якості витрат на оплату правової допомоги в розумінні ст. 44 ГПК України, які підлягають стягненню з відповідача у справі.

За аналогічних підстав підлягає задоволенню клопотання позивача про стягнення з відповідача 12 402, 00 грн. витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, оскільки долученими позивачем до справи доказами: протоколом доручення № 2 від 16.06.2016, який є додатком №2 до договору №2015-12-15-3, платіжним дорученням № 1244 від 16.06.2016 на суму 12 402, 00 грн. підтверджується факт надання правової допомоги у даній справі та перерахування коштів на підставі укладеного між позивачем та Адвокатським об'єднанням договору.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Данік залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2016 у справі № 910/5822/16 - без змін.

Матеріали справи № 910/5822/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Стягнути з Приватного підприємства Данік (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд.10/18, код ЄДРПОУ 35625538) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промітулз Україна (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Лінійна, буд.32, код ЄДРПОУ 38011256) 12 402, 00 грн. витрат на оплату правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Л.П. Зубець

С.О. Алданова