Ухвала

від 16.05.2017 по справі 2а/0470/16029/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2017 року м. Київ К/800/25796/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (правонаступника Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська)

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 рокуу справі №2а/0470/16029/11

за позовом Приватного підприємства Тріада (надалі - ПП Тріада )

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (надалі - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська)

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:

ПП Тріада звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 31.08.2011 року №0001802302.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про часткове задоволення позову. Визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 31.08.2011 року №0001802302 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34304,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП Тріада з питань дотримання вимог податкового законодавства України згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою Клото та Товариством з обмеженою відповідальністю Трансавтолюкс , наслідки якої оформлено актом від 26.05.2011 року №1109/234/23933125.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних у ТОВ Фірми Клото послуг з суборенди нерухомого майна та в ТОВ Трансавтолюкс транспортно-експедиційних послуг, з огляду на непідтвердження реального характеру здійснених операцій.

Обґрунтовуючи свою позицію, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська посилалась на матеріали позапланових невиїзних документальних перевірок контрагентів позивача, де вказано про неперебування цих осіб за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також відсутність у них майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань перед ПП Тріада .

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.06.2011 року №0001122302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 51498,50 грн., у тому числі 42798,00 грн. за основним платежем та 8700,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8699,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а в іншій частині - залишено без змін.

У зв'язку з цим, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2011 року №0001802302, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42800,00 грн., у тому числі 42798,00 грн. за основним платежем та 2,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасовуючи назване податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34304,00 грн., суд апеляційної інстанції, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Подібні за правовим регулюванням норми закріплено і в п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання послуг (робіт) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, суд апеляційної інстанції, зокрема, цілком обґрунтовано врахував долучені ПП Тріада до матеріалів справи копії належним чином оформлених документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій і їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: щодо взаємовідносин з ТОВ Фірмою Клото - акту приймання-передачі нежилого приміщення, актів здачі-приймання виконаних робіт, податкових накладних; щодо взаємовідносин з ТОВ Трансавтолюкс - транспортних заявок, товарно-транспортних накладних, актів здачі-приймання виконаних робіт, податкових накладних.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Не подано відповідачем і доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПП Тріада розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому порядку не визнавались.

При цьому, суд правильно відхилив посилання відповідача на результати контрольних заходів щодо ТОВ Фірми Клото та ТОВ Трансавтолюкс як на підставу для відмови в задоволенні позову, оскільки податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальниками, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цих осіб. Проте, посадовими особами ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська під час здійснення перевірки таких обставин не встановлено.

Отже, оцінюючі зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 31.08.2011 року №0001802302 у частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 34304,00 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначеного висновку суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення суду апеляційної інстанції особами, які беруть участь у справі, не оскаржується, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам суду в рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І. Цвіркун