Рішення

від 24.05.2017 по справі 910/5873/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.2017Справа №910/5873/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/5873/17

за позовом комунального підприємства Київський метрополітен , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю ТАТ-АРТ , м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ,

про стягнення 123 067,79 грн.,

за участю представників:

позивача - Костильов В.А. (довіреність від 26.12.2016 № 1729);

відповідача - Паньшин С.С. (довіреність від 15.05.2017 № 17-05-15/01);

третьої особи - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Київський метрополітен (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю ТАТ-АРТ (далі - Товариство) про стягнення за неналежне виконання умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 07.07.2012 № 482 (далі - Договір): 110 936,48 грн. основної заборгованості; 10 800,27 грн. пені; 1 331,04 грн. 3% річних, а всього 123 067,79 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 16.05.2017; залучено до участі у справі в як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації; далі - Департамент).

03.05.2017 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та письмові пояснення.

16.05.2017 відповідач подав суду заяву про відкладення розгляду справи, ознайомлення з матеріалами справи та зобов'язання позивача надіслати позовну заяву з додатками та провести звірку.

У судовому засіданні 16.05.2017 було оголошено перерву до 24.05.2017 відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

22.05.2017 Департамент подав суду відзив на позовну заяву, в якому підтримав позицію позивача та просив позов задовольнити повністю.

24.05.2017 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Договір припинив свою дію з 29.06.2015; Товариство не могло використовувати об'єкт оренди через обставини за які не відповідає, а тому в силу частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) звільняється від плати за визначений позивачем період.

Представник позивача у судовому засіданні 24.05.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники третьої особи у судове засідання 24.05.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; у відзиві від 22.05.2017 просили слухати справу без участі повноваженого представника.

Ухвала Господарського суду міста Києва була надіслана учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.05.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.07.2012 Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент, (орендодавець), Підприємством (отримувач коштів, балансоутримувач) та Товариством (орендар) укладено Договір, за умовами якого:

- орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.06.2012 № 121 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначену відповідно до проектної документації, розробленої ДП ПІ Укрметротунельпроект тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, за адресою: станція метро Палац Україна , для торгівлі непродовольчими товарами (пункт 1.1 Договору);

- Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом оренди (пункт 1.2 Договору);

- об'єктом оренди є частина переходу, визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП ПІ Укрметротунельпроект , тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 13,8 кв.м згідно з викопіюванням з Схеми тимчасового розташування МАФ, що складає невід'ємну частину Договору (пункт 2.1 Договору);

- об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Підприємства (пункт 2.4 Договору);

- за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання Договору становить без ПДВ: 275,31 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому складає 3 799,28 грн. (пункт 3.1 Договору);

- розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (пункт 3.2 Договору);

- розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (підпункт 3.3 Договору);

- додатково орендар сплачує орендодавцю разом з орендною платою податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (пункт 3.4 Договору);

- орендна плата сплачується орендарем на рахунок Підприємства, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві (пункт 3.5 Договору);

- орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця (пункт 3.6 Договору);

- Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.07.2012 до 29.06.2015 (пункту 9.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача - начальником управління непрофільних доходів Рудницькою І.О., яка діяла на підставі довіреності від 03.02.2012 № 24-Н, від відповідача - директором Головчиком О.Є., який діяв на підставі статуту та від третьої особи - заступником начальника Шмуляром О.В., який діяв на підставі положення, та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором з оренди комунального майна.

Судом встановлено, що орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі майна в оренду від 07.07.2012, який підписано повноважними представниками учасників процесу і скріплено печатками.

У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач договірні зобов'язання в частині здійснення платежів з орендної плати за жовтень 2015 року по листопад 2016 року належним чином не виконав, внаслідок чого виник борг у сумі 110 936,48 грн.

Разом з тим, позивач подав суду копію акта державного виконавця від 22.11.2016 № б/н, з якого вбачається, що об'єкт оренди було повернуто Підприємству на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.2016 зі справи № 910/29612/15 за позовом Підприємства до Товариства про виселення з орендованого майна, яке набрало законної сили 07.04.2016, частково зміненого постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2016, яка у свою чергу, залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.05.2016.

Слід зазначити, що вказаними судовими рішеннями встановлено, зокрема, що строк дії Договору закінчився 29.06.2015.

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін.

Згідно зі статтею 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Враховуючи викладене, незважаючи на закінчення дії Договору з 29.06.2015, відповідач зобов'язаний сплатити орендну плату за весь час користування об'єктом оренди, тобто до дати його повернення, а саме 22.11.2016.

Посилання Товариства на частину шосту статті 762 ЦК України не є обґрунтованими, виходячи з такого.

Відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Товариство посилається, що не мало змоги належним чином використовувати майно у зв'язку із відключенням електроенергії, тощо.

На думку відповідача, за вказані обставини він не відповідає, а тому має бути звільнений від оплати за оренду об'єкту.

Разом з тим, судовими рішення зі справи № 910/29612/15 було встановлено факт невиконання Товариством умов Договору, неповернення об'єкту оренди у встановлений строк.

Саме дії відповідача зумовили звернення до суду з позовом про виселення та стягнення боргу.

Представник відповідача брав участь у судових засіданнях по справі № 910/29612/15 та був обізнаний про наявність підстав та судових рішень про звільнення об'єкту оренди, проте добровільно рішення суду Товариство не виконало (наказ від 06.06.2016 зі справи № 910/29612/15) та звільнив об'єкт оренди лише 22.11.2016.

Інші доводи відповідача, викладені ним у відзиві, суд вважає непереконливими та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства України, спростовуються матеріалами та встановленими обставинами справи.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 110 936,48 грн. боргу з орендної плати є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 10 800,27 грн. пені та 1 331,04 грн. 3 % річних (період нарахування: з 21.01.2016 до 19.12.2016).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ТАТ-АРТ (04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, к. 17; ідентифікаційний код: 24738354) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства Київський метрополітен (03056, м. Київ, просп. Перемоги, 35; ідентифікаційний код: 03328913): 110 936 (сто десять тисяч дев'ятсот тридцять шість) грн. 48 коп. заборгованості з орендної плати; 10 800 (десять тисяч вісімсот) грн. 27 коп. пені; 1 331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 04 коп. 3 % річних та 1 846 (одну тисячу вісімсот сорок шість) грн. 02 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 26.05.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук