Постанова

від 18.05.2017 по справі 922/6475/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2017 р. Справа № 922/6475/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1;

відповідач - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №127Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2016 року по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕГРО» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕРІГ РІЕЛТІ» , м. Харків

про визнання недійсним договору іпотеки, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 р. ТОВ "ЕГРО" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору іпотеки від 21 грудня 2009 року, укладеного між ТОВ "ЕГРО" та ТОВ "БЕРІГ РІЕЛТІ", нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий № 3268, за яким в іпотеку передане нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходиться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, припинивши іпотеку, встановлену вказаним договором; визнання недійсним договору безвітсоткової зворотної фінансової допомоги, укладеного 21 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕГРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРІГ РІЕЛТІ"; припинення іпотеки нерухомого майна - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходиться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, номер РПВН 28208080 зареєстровану 21 грудня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 9367657, скасувавши відповідні реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав та скасування заборони на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходиться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, номер РПВН 28208080 зареєстровану 21 грудня 2009 року за № 9367651 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 9367657, скасувавши відповідні реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.02.2016 р. (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір іпотеки від 21 грудня 2009 року, укладений між ТОВ "ЕГРО" (код ЄДРПОУ 36426937) та ТОВ "БЕРІГ РІЕЛТІ" (код ЄДРПОУ 35398396), нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий № 3268, за яким в іпотеку передане нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходиться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, припинивши іпотеку, встановлену вказаним договором. Визнано недійсним договір безвітсоткової зворотної фінансової допомоги, укладений 21 грудня 2009 року між ТОВ "ЕГРО" код ЄДРПОУ 36426937) та ТОВ "БЕРІГ РІЕЛТІ" (код ЄДРПОУ 35398396). Припинено іпотеку нерухомого майна - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходиться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, номер РПВН 28208080 зареєстровану 21 грудня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 9367657, скасувавши відповідні реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав. Скасовано заборону на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходиться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, номер РПВН 28208080 зареєстровану 21 грудня 2009 року за № 9367651 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 9367657, скасувавши відповідні реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав. Стягнуто з ТОВ "БЕРІГ РІЕЛТІ" (61125, м. Харків, Червоношкільна набережна, буд. 24, код ЄДРПОУ 35398396) на користь ТОВ "ЕГРО" (04073, м. Київ, пр-т. Московський, буд. 8, корпус 16А, код ЄДРПОУ 36426937) 5352,00 грн. судового збору.

Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в резолютивній частини якій, просив оскаржуване рішення скасувати та направити справу до суду першої інстанції для повторного розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.216 року апеляційну скаргу ТОВ "БЕРІГ РІЕЛТІ" задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 22.02.2016 р. у справі № 922/6475/15 скасовано та прийнято нове рішенням, яким в задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕГРО" (04073, м. Київ, пр-т. Московський, буд. 8, корпус 16А, код ЄДРПОУ 36426937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРІГ РІЕЛТІ" (61125, м. Харків, Червоношкільна набережна, буд. 24, код ЄДРПОУ 35398396) 5887,20 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.216 року скасовано і справу направлено на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

У постанові Вищого господарського суду України від 14.12.2016 року зазначено, що господарський суд апеляційної інстанції у своїй постанові не вказав про копії видаткових ордерів, при цьому, не надавши їм ніякої оцінки та не встановивши чи мають вони значення для правильного вирішення спору між сторонами в межах розгляду даної справи.

Однак, колегія суддів зазначає що відповідно до норм статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

За загальним правилом апеляційний господарський суд переглядає справу за наявними у справі доказами, тобто тими доказами, що зібрані місцевим господарським судом і покладені в основу рішення цього суду.

Водночас, суд переглядає справу також і за додатково поданими апеляційному суду доказами.

Втім, подання сторонами нових доказів апеляційному суду обмежено.

Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка подає докази, обґрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обґрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй подати ці докази місцевому господарському суду.

Згідно з п. 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №7 Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатись підстави такого прийняття.

Отже, враховуючи зазначене, колегія суддів зазначає, що вказані ордери не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому і не приймаються судовою колегією як додатковий доказ.

У судове засідання відповідач не з'явився. Враховуючи законодавчо встановлений строк для розгляду скарги і те, що явка відповідача не була визнана обов'язковою, а також те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду скарги за його відсутністю за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу у відповідності до вимог ст. 101 ГПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Справа слухалась на умовах оголошення перерви з 16.05.2017 року до 18.05.2017 року до 09:45 та з 18.05.2017 року до 18.05.2017 року до 12:30.

Як встановлено місцевим господарським судом під час прийняття рішення, 21 грудня 2009 року між ТОВ "ЕГРО" (позивачем, позичальником) та ТОВ "БЕРІГ РІЕЛТІ" (відповідачем, позикодавцем) було укладено договір безвідсоткової зворотної фінансової допомоги.

Згідно пункту 1.1 договору позикодавець надає позичальнику безвідсоткову зворотну фінансову допомогу в розмірі 9010000,00 грн., а позичальник зобов'язується її повернути у порядку та строки, передбачені договором.

Відповідно до пункту 1.2 договору, грошові кошти, у сумі, вказаній у пункті 1.1 договору, позикодавець перераховує на поточний рахунок позичальника в розмірах та у строки, наведені в додатку до договору.

Додатком №1 до договору передбачена сплата фінансової допомоги частинами, а саме, сума в розмірі 10000,00 грн. сплачується до 25 грудня 2009 року, а у подальшому щомісяця, до 25 грудня 2014 року сплачуються грошові кошти по 150000,00 грн.

У відповідності до п. 3.1 даного договору позикодавець зобов'язаний надати позичальникові безвідсоткову зворотну фінансову допомогу у розмірі, вказаному в п. 1.1 цього Договору. В разі отримання письмового повідомлення позичальника про припинення цього договору (пункт 3.4.2.) не пізніше наступного робочого дня вчинити всі необхідні дії для виведення предмету іпотеки (зазначеного в п.п. 3.3.5) з реєстру іпотек, реєстру заборон відчуження нерухомого майна та вчинити інші дії, пов'язані з припиненням іпотеки.

У відповідності до 3.3 позичальник зобов'язаний прийняти від позичальника зворотну фінансову допомогу у розмірі, вказаному в п. 1.1. цього Договору. У строк не пізніше « 21» січня 2015 року повернути позикодавцю грошові кошти повністю у розмірі, вказаному в п. 1.1. цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, сума фінансової допомоги не була надана і грошові кошти за вказаним договором ТОВ "ЕГРО" не отримувало, тобто сторонами не було виконано вимог договору безвідсоткової зворотної фінансової допомоги.

У свою чергу, відповідно до п. 2.1. договору безвідсоткової зворотної фінансової допомоги цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до « 21» січня 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

У зв'язку з тим, що даний договір на даний час не було виконано сторонами, письмового повідомлення від позивачальника позикодавець не отримував, то даний договір є дійсним, оскільки діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

В свою чергу, на забезпечення виконання вказаного договору безвідсоткової зворотної фінансової допомоги між ТОВ "БЕРІГ РІЕЛТІ" (іпотекодержателем) та ТОВ "ЕГРО" іпотекодавцем) 21 грудня 2009 року був укладений договір іпотеки, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий № 3268.

За умовами вказаного договору іпотеки, цей договір забезпечує виконання зобов'язань Іпотекодавця та вимог Іпотекодержателя за договором безвідсоткової зворотної фінансової допомоги від 21 грудня 2009 року, який укладено між Іпотекодавцем та Іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому (договір позики), стосовно повернення отриманої суми позики, неустойки у повному обсязі (основне зобов'язання). Позика відповідно до вищевказаного договору позики надається Іпотекодавцю кредитором-іпотекодержателем на наступних умовах: сума позики 9010000,00 грн.; строк повернення позики - 21 грудня 2015 року (пункт 1.1 договору іпотеки).

Згідно пункту 1.3 договору іпотеки, предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходяться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24 (предмет іпотеки), який належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_3 реєстровий №4149 від 11 вересня 2009 року, та акту прийому-передачі від 12 вересня 2009 року, зареєстрованих в Електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 21 вересня 2009 року, що підтверджується також Витягом з реєстру права власності на нерухоме майно, який видано 21 вересня 2009 року, за номером 23907188, реєстраційний номер 28208080.

На строк дії цього договору предмет іпотеки залишається у володінні та користуванні іпотекодавця (пункт1.6 договору іпотеки).

Позивач просить суд визнати недійсним договір іпотеки від 21 грудня 2009 року, укладений між ТОВ "ЕГРО" та ТОВ "БЕРІГ РІЕЛТІ", нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстровий № 3268, за яким в іпотеку передане нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходиться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, припинивши іпотеку, встановлену вказаним договором; визнання недійсним договору безвітсоткової зворотної фінансової допомоги, укладеного 21 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕГРО" та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕРІГ РІЕЛТІ"; припинення іпотеки нерухомого майна - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходиться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, номер РПВН 28208080 зареєстровану 21 грудня 2009 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 9367657, скасувавши відповідні реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав та скасування заборони на нерухоме майно - нежитлові будівлі: літ. А-11 загальною площею 10011,6 кв.м., літ. А-1 загальною площею 8,4 кв.м., літ. Б-1 загальною площею 68,6 кв.м., літ. В-1 загальною площею 64,2 кв.м., літ. Г-1 загальною площею 143,4 кв.м., що знаходиться в м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 24, номер РПВН 28208080 зареєстровану 21 грудня 2009 року за № 9367651 приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, реєстраційний номер обтяження 9367657, скасувавши відповідні реєстраційні записи в Державному реєстрі речових прав.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що спірний договір порушує вимоги ч. 1 та ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, оскільки суперечить вимогам ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» , відповідно до якої іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній золі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (договорів) недійсними і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оскаржений правочин.

Позивач у позовній заяві не посилається на конкретну норму закону, яка тягне недійсність оскарженого правочину, а тільки зазначає, що договір зворотної фінансової допомоги не набрав чинності, в силу чого забезпечення його іпотекою суперечить приписам ч.1 та ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів не може погодитися із таким тлумаченням закону, оскільки ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити приписам законодавства. Договір іпотеки від 21.12.2009 р. не суперечить діючому законодавству, є звичайним договором даного виду. Позивач зазначає, що договір зворотної фінансової допомоги є неукладеним у зв'язку із не внесенням ТОВ «Беріг Ріелті» суми зворотної фінансової допомоги, і саме в цьому полягає суперечність іпотечного зобов'язання закону, оскільки не може бути забезпечене іпотекою нечинне зобов'язання, але колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.1.1. договору іпотеки іпотекою забезпечуються не тільки ті суми, які підлягають внесенню за договором безвідсоткової фінансової допомоги від 21.12.2009 р., але і зобов'язання, які випливають «із всіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому» . Таким чином, спірним договором забезпечені не тільки зобов'язання з повернення грошових коштів, зазначених у п. 1.1. договору зворотної фінансової допомоги, але й зобов'язання з інших договорів, які позивач мав право укласти в майбутньому. Укладені чи ні ці договори, позивач не зазначає і до залу суду жодного разу не з'явився.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 3 Закону України «Про заставу» застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог.

Таким чином, іпотекою забезпечені в тому числі майбутні зобов'язання позивача, що прямо передбачено договором зворотної фінансової допомоги.

Частина 5 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Фіктивні правочини визнаються недійсним. В цій частині колегія суддів зазначає, що ознаки фіктивності оскарженого правочину відсутні.

Так, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Однак сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. У п. 24 постанови ПВСУ "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" №9 зазначено, що невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною і у цьому разі сторона вправі вимагати розірвання договору або застосування інших встановлених наслідків (п. 16). Отже, позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним. В даному спорі взагалі позивач не зазначає, що при укладенні правочину діяв без наміру створити правовий результат, напроти, дії позивача свідчать, що він бажав досягнення результату і цей результат був досягнутий - майно передане в іпотеку.

Таким чином, дослідивши спірний договір колегія суддів не встановила невідповідності договору іпотеки вимогам законодавства, на які вказував позивач у позові. Оскаржений договір повністю відповідає нормам цивільного законодавства, якими врегульовано порядок укладення договору іпотеки.

Всі істотні умови господарського договору, передбачені статтею 180 Господарського кодексу України, сторони узгодили.

Наведені в позові позивачем доводи щодо визнання недійсним оскарженого договору про невідповідність спірного договору приписам закону, а саме положенням ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦКУ та ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» не знайшли свого відображення в матеріалах справи, жодної підстави для визнання оскарженого договору недійсним позивач не навів, інших доводів, що договір суперечить чинному законодавству України позивачем також не надано, у зв'язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального та процесуального права, а тому вказане рішення слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2016 року у справі №922/6475/15 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Повний текст постанови підписаний 23.05.2017 року.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Хачатрян В.С.