Ухвала

від 18.05.2017 по справі 400/1282/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/549/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Колесник С. І.

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

Іменем України

18.05.2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Дуковського О.Л.; Письменного О.А.

за участю секретаря: Федоренко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червня 2016 року ОСОБА_4, яка представляє інтереси ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про:

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер: 7925252 виданого 13 серпня 2013 року реєстраційною службою Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,9337 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, розташованої на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області;

- визнання за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,9337 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, розташованої на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, шо 12 лютого 2013 року рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області (справа 22- ц/781/45/13), визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом видані на ім'я ОСОБА_2 на земельну частку (пай) розміром 7,67 га земель колишнього КСП Росія Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, та на майновий пай в розмірі 7450,0 грн., або 0,21 відсоток пайового фонду майна СВК Росія с. Червонокостянтинівка Петрівського району Кіровоградської області. Також визнано право власності за ОСОБА_3 на вище зазначені земельну частку (пай) та майновий пай.

На підставі судового рішення позивач отримала свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) в розмірі 7450 грн. або 0,21 відсоток пайового фонду майна СВК Росія , який виданий Червонокостянтинівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області 14 березня 2013 року. Однак, не може оформити право власності на земельну частку (пай), оскільки ОСОБА_2 знаючи про те, що вона втратила право на спадок, в склад якого входить земельна частка (пай), всупереч вимогам чинного законодавства отримала 13 серпня 2013 року свідоцтво про право власності на спірну земельну ділянку. Такі незаконні дії стали приводом кримінального провадження за ст. 356 КК України.

Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 26 травня 2016 року визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 13 серпня 2013 року реєстраційною службою Петрівського районного управління юстиції Кіровоградської області на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,9337 га, розташовану на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівський району Кіровоградської області. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку.

ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В підставу оскарження вказує, що розпорядження голови Петрівської РДА від 16.11.2010 року № 930 та № 382-р від 21.05.2012 року, а також рішення 32-ї сесії 5-го скликання Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району від 25.10.2010 року про передачу їй у власність земельної ділянки не скасовано, жодних рішень з приводу їх скасування не приймалось, а відтак державний акт виданий їй на діючому рішенні, який ніким не оспорений.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.125).

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що судовими рішеннями встановлено, що отримання відповідачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майновий пай та земельну частку (пай), на підставі яких в подальшому отримано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, вчинено в порушення вимог закону. Реалізувати своє законне право власності ОСОБА_3 може лише шляхом визнання за нею в судовому порядку право власності на земельну ділянку, яка виділена в натурі ОСОБА_2 на підставі майнового сертифікату.

Вказаний висновок відповідає обставинам справи, яким суд дав належну правову оцінку.

Обставини справи наступні. 12 вересня 1997 року головою Петрівської РДА на ім'я ОСОБА_6 (спадкодавець) видано сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 7,67 га, яка перебуває у колективній власності КСП Росія (а.с.21).

02 вересня 2010 року державним нотаріусом Новгородківської районної державної нотаріальної контори, в.о. державного нотаріуса Петрівської державної нотаріальної контори, ОСОБА_2, як спадкоємцю, видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Спадщина, на яку видано свідоцтва, складається із права на майновий пай в розмірі 7450 грн. або 0,21 відсоток пайового фонду майна СВК Росія с. Червонокостянтинівка, Петрівського району, Кіровоградської області, належного ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. А також право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП Росія Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області площею 7,67 га без визначення меж частки в натурі, переданої спадкодавцю на підставі рішення Петрівської РДА № 114-р від 03.03.1997 року (а.с.23-24).

16 листопада 2010 року розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації № 930-р, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі середньої земельної частки (паю), визначеної для членів колишнього КСП Росія громадянці ОСОБА_2, як власниці сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 розміром 7,67 га в умовних кадастрових гектарах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (а.с.19).

21 травня 2012 року розпорядженням голови Петрівської РДА № 382-р, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок (земельних часток (паїв) у власність громадянам Червонокостянтинівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають в резерві на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Передано ОСОБА_2 у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 6,93 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок державної власності, що перебувають в резервному фонді населеного пункту на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (а.с.20).

12 лютого 2013 року рішенням Апеляційного суду Кіровоградської області (справа 22- ц/781/45/13) визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий № 1664 та № 1665, видані 02 вересня 2010 року Петрівською районною державною нотаріальною конторою Кіровоградської області ОСОБА_2 на земельну частку (пай) розміром 7,67 га в умовних кадастрових гектарах, земель колишнього КСП Росія Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області та майновий пай в розмірі 7450,0 грн., або 0,21 відсоток пайового фонду майна СВК Росія с. Червонокостянтинівка Петрівського району Кіровоградської області. Також визнано недійсним майновий сертифікат серії НОМЕР_3, виданий Червонокостянтинівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області 15 вересня 2010 року на ім"я ОСОБА_2.

Цим же рішенням визнано право власності за ОСОБА_3 на вищезазначену земельну частку (пай) розміром 7,67 га, земель колишнього КСП Росія Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, переданої спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі рішення Петрівської райдержадміністрації від 03.03.1997 року № 114-р, належної на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серія НОМЕР_2, виданого головою Петрівської районної державної адміністрації 12 вересня 1997 року, та на майновий пай в розмірі 7450 гривень або 0,21 відсотків пайового фонду майна СВК Росія с. Червонокостянтинівка Петрівського району Кіровоградської області, що належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії НОМЕР_4, виданого Червонокостянтинівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області 06 березня 2003 року (а.с.10-11).

14 березня 2013 року на підставі рішення Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2013 року головою Червонокостянтинівської сільської ради на ім'я ОСОБА_3 видано свідоцтва серії НОМЕР_5 про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства в розмірі 7450,0 гривень, або 0,21 відсоток пайового фонду майна СВК Росія с.Червонокостянтинівка Петрівського району Кіровоградської області (а.с.14).

По факту отримання ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на земельну частку (пай) розміром 7,67 га в умовних кадастрових гектарах земель колишнього КСП Росія Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району, вартістю 83280 грн. порушено кримінальне провадження за ст. 356 КК України. Так як вона знаючі про судові рішення яким скасовано свідоцтво на її ім'я про право на спадщину за заповітом та визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_3, усвідомлюючи про втрату свого права на це майно, звернулась до реєстраційної служби та зареєструвала право власності на земельну частку пай та отримала свідоцтво про право власності на спадкове майно (15-18).

Як встановлено ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України громадянин набуває права власності на майно на підставах, що не заборонені законом.

Частиною 1 ст.346 ЦК України визначені підстави припинення права власності.

Відповідно до ст.378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

В порядку ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно внесених з 1 січня 2013 року документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, щодо обґрунтованості позовних вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.

Матеріалами справи підтверджено, що право власності на майновий пай в розмірі 7450 грн. або 0,21 відсоток пайового фонду майна СВК Росія та на земельну частку (пай) розміром 7,67 га, земель колишнього КСП Росія , що належали ОСОБА_6, визнано в судовому порядку за ОСОБА_3.

Тобто, позивач, у встановленому законом порядку набула права власності на вищевказане нерухоме майно.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Однак, 13 серпня 2013 року, після судового вирішення спору про спадкове майно, достовірно про них знаючи, нехтуючи судові рішення ОСОБА_2, отримала свідоцтво про право власності на нерухоме майно на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,9337 га, розташованої на території Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області (а.с.23-27).

Вищевказане свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке видане всупереч рішенню суду, є недійсним, оскільки відповідач неправомірно набула в натурі земельну ділянку, її право на спадок оспорене і спростоване.

Визнання недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що посвідчує право власності й видається на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Щодо мотивів оскарження, а саме чинність розпорядження на підставі якого в подальшому отримане свідоцтво про право власності, яке є предметом даного судового провадження, то позов, предметом якого є визнання недійсним розпорядження органу, яким вирішено питання про передачу в оренду або у приватну власність земельних ділянок, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволено, оскільки таке розпорядження державного органу вичерпало свою дію внаслідок виконання.

Тобто, ненормативний акт втрачає свою дію у зв'язку з його реалізацією, тому позивачем правильно на захист своїх порушених прав оскаржений кінцевий результат, а саме правовстановлюючий документ на підставі якого у особи виникло право власності.

Розпорядження голови Петрівської РДА від 16.11.2010 р. № 9 та № 382-р від 21.05.2012 р. є ненормативними актами, які вичерпали свою дію внаслідок виконання, у зв'язку з чим визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно не пов'язано з необхідністю оскарження чинності розпорядження голови райдержадміністрації.

Тому, доводи апеляційної скарги щодо не вирішення питання про скасування вищевказаних розпоряджень та рішення органу місцевого самоврядування - Червонокостянтинівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області є безпідставними та такими, що не спростовують правильних висновків суду.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Право власності в судовому порядку визнається лише в тому випадку, коли інших шляхів вирішення цього питання немає.

Відсутність правовстановлюючого документа, який би посвідчував право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку стало причиною неможливості розпоряджатися позивачем нею на власний розсуд та використовувати її за призначенням.

Згідно з пунктом 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі державних актів на право власності на землю.

Як виходить з письмових матеріалів земельна ділянка площею 6,9337 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, виділена ОСОБА_2 на підставі майнового сертифіката серії НОМЕР_3, виданого Червонокостянтинівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області від 15 вересня 2010 року. У зв'язку з виділенням земельної ділянки в натурі, вказаний майновий сертифікат є недійсним та погашеним. Тому у відповідності до положень права позивачем заявлена вимога про визнання права власності вже на видану на підставі вищевказаного сертифікату земельну ділянку, оскільки в інший спосіб реалізувати законне право неможливо.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності відповідачем фактів порушення її прав, свобод та інтересів та виходячи з визначених ст. 1 ЦПК України завдань цивільного судочинства правомірно задовольнив позов.

З урахуванням викладеного та відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 304, ст. 307, ст. 308, ст. 313, ст. 314, ст. 315, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У ХВ А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 26 грудня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: