АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження: 22ц/790/3207/17 Головуючий 1 інстанції -
Справа № 637/185/17 Стеганцов С.М.
Категорія: земельні Доповідач - Хорошевський О.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого, судді - Хорошевського О.М.
суддів: Кіся П.В.,
Кружиліної О.А.
за участю секретаря - Брулевича В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Грозянське на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 21 березня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Грозянське про повернення земельної ділянки у зв'язку із закінченням договору оренди, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2017 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, в якому просили повернути земельні ділянки, які знаходяться на території Петропільської сільської ради Шевченківського району у зв'язку із закінченням терміну дії договорів оренди землі від 02.04.2009 року № 632570004001471 та № 632570004001470.
В обґрунтування позову зазначили, що їм на підставі Державного акту на право приватної власності на землю належать земельні ділянки: ОСОБА_3 площею 5,8614 га, ОСОБА_4 площею 5,8614 га, які розташовані на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області. 02 квітня 2009 року між кожним з позивачів та СТОВ Грозянське були укладені договори оренди вказаних земельних ділянок строком на 5 років. В серпні 2016 року після спливу терміну дії вказаних договорів позивачі зверталися до відповідача з письмовими заявами з вимогою про повернення належних їм земельних ділянок, однак ніякої відповіді не отримали. У зв'язку з чим вони, звернулися до суду за захистом своїх порушених прав шляхом витребування земельних ділянок, які їм належать на праві власності.
Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 21 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволені. Визнано договори оренди між СТОВ Грозянське і ОСОБА_3, укладений 02 квітня 2009 року і зареєстрований за № 632570004001471 у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області; і ОСОБА_4, укладений 02 квітня 2009 року і зареєстрований за № 632570004001470 у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області закінченими. Зобов'язано СТОВ Грозянське повернути ОСОБА_3 земельну ділянку площею 5,8614 га на підставі державного акту від 24 грудня 2002 року серії НОМЕР_1, кадастровий № НОМЕР_2; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 5,8614 га на підставі державного акту від 24 грудня 2002 року серії НОМЕР_3 кадастровий № НОМЕР_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Петропільської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Стягнуті з відповідача на користь позивачів судові витрати в розмірі по 647 грн. кожному.
В апеляційній скарзі представник СТОВ Грозянське просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволені позову.
Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 02.04.2009 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та СТОВ Грозянське були укладені договори оренди земельної ділянки в„– 52 та 51. Зазначені договори були зареєстровані у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області 06.06.2012 року. Вважає, що суд помилково зазначив, що строк дії договорів оренди землі почав діяти з моменту його підписання.
Оскільки, пунктом 41 договору оренди землі передбачено, що договір набирає чинності після його підписання сторонами та державної реєстрації.
Відповідно до ст.ст. 18, 20 Закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності з моменту його державної реєстрації.
Згідно ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Крім того, відповідно ч.3 ст. 640 ЦК України договір договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Таким чином, строк дії спірних договорів оренди землі № 51 та № 52 починається з моменту їх державної реєстрації, а не з моменту їх підписання.
Отже, строк дії спірних договорів оренди землі спливає 06 червня 2017 року.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, що між сторонами договірних зобов'язань в даний час не існує, оскільки договори оренди припинили свою дію, то до спірних правовідносин застосовуються положення статті 391 ЦК України.
Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві власності належить земельні ділянка площе.5,8614 га кожна з цільовим призначенням - для ведення товарного сільсько-господарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_2 та НОМЕР_4, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю (а.с. 20, 21).
Відповідно до договорів оренди земельної ділянки від 02 квітня 2009 року № 52 та № 51 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали в строкове платне користування СТОВ Грозянське земельні ділянки площею 5,8614 га кожна строком на 5 років (а.с. 13-14, 16-17).
Пунктом 41 договору оренди земельної ділянки передбачено, що цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (а.с. 14 оборот, 17).
06 червня 2012 року договори оренди земельних ділянок були зареєстровані у відділі Держкомзему у Шевченківському районі Харківської області під № 6325700040001471 та № 6325700040001470.
Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Iстотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 18.01.2017 року у справі № 6-2777цс 16 за змістом ч.2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
За змістом статей 18, 20 Закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Отже, строк дії спірного договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.
Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.
Ухвалюючи рішення, яке переглядається, суд не врахував положення закону та дійшов помилкового висновку, що строк дії договору оренди слід обчислювати з моменту укладання договору, а не з моменту його державної реєстрації.
Пунктом 7 Договорів оренди земельних ділянок передбачено, що ці договори укладено на 5 років. Відлік строку оренди розпочинається з моменту державної реєстрації цього договору.
З огляду на те, що час укладення договору та час набрання ним чинності може не співпадати строк дії спірних договорів спливає 06 червня 2017 року.
З урахуванням зазначених норм матеріального права строк дії спірних договорів не закінчився, вони є чинними, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про витребування землі.
За правилами п. п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 21 березня 2017 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - О.М. Хорошевський
Судді - П.В.Кісь
О.А.Кружиліна
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2017 |
Оприлюднено | 01.06.2017 |
Номер документу | 66752649 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Харківської області
Хорошевський О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні