ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.05.2017Справа №910/1742/17
За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК"
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат - Дружби Народів"
Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави"
Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
на стороні відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка"
про стягнення заборгованості 698 428 374,06 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники
від позивача: Самокиша В.Ю. за довіреністю № 02-36/3391 від 12.12.2016,
Невмержицький В.П. за довіреністю № 02-36/1316 від 28.04.2017
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від третьої особи-1: не з'явився
від третьої особи-2: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат - Дружби Народів (відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в загальній сумі 698 428 374,06 грн., що складається із заборгованості по кредиту в сумі 696 173 452,98 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 34 808,66 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в доларах США в сумі 2 211 154,09 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в гривні в сумі 8 958,33 грн.
Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем-1 зобов'язань за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007 (далі - Кредитний договір), укладеного між позивачем та ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія", правонаступником якого є відповідач-1. Враховуючи, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором був укладений Договір поруки від 15.06.2011 (далі - Договір поруки), сторонами якого з урахуванням Договору від 12.05.2014 про внесення змін до Договору поруки, є позивач (кредитор), відповідач-1 (позичальник) та відповідач-2 (поручитель), позивач заявив вищезазначені вимоги про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за Кредитним договором.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1742/17 та призначено розгляд справи на 27.02.2017 о 11:50 год.
22.02.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з додатками на виконання вимог ухвали суду від 06.02.2017 про порушення провадження у справі № 910/1742/17.
24.02.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову.
В судове засідання, призначене на 27.02.2017, представник позивача з'явився.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання, призначене на 27.02.2017 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 06.02.2017 про порушення провадження у справі № 910/1742/17 не виконали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином
В судовому засіданні 27.02.2017 заява позивача про забезпечення позову, подана 24.02.2017 через відділ діловодства суду, залучена судом до матеріалів справи та буде розглянута в наступному судовому засіданні.
Представник позивача в судовому засіданні 27.02.2017 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.
В судовому засіданні, призначеному на 27.02.2017, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 06.02.2017 про порушення провадження у справі № 910/1742/17 та встановлено, що відповідач-1 та відповідач-2 вимоги зазначеної ухвали не виконали.
Враховуючи положення ч. 1, 2 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 27.02.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2017 відкладено розгляд справи на 23.03.2017 о 10:20 год.
06.03.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.
23.03.2017 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" надійшло клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2.
23.03.2017 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка" надійшло клопотання про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2.
23.03.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого відповідач-2 просив визнати неявку представника відповідача-2 в судове засідання поважною та відкласти розгляд справи на більш пізній термін.
В судове засідання, призначене на 23.03.2017, представники позивача та відповідача-1 з'явилися.
Представник відповідача-2 в судове засідання 23.03.2017 не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 23.03.2017 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні, призначеному на 23.03.2017, представник відповідача-1 подав клопотання про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка". Клопотання залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 23.03.2017 подав клопотання про призначення судово-економічної експертизи, відповідно до якого просив суд призначити у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зазначеним клопотанням представник відповідача-1 також запропонував перелік питань, які, на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта. Клопотання відповідача-1 залучене до матеріалів справи, передане до відділу діловодства суду для реєстрації та буде розглянуте в наступному судовому засіданні.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 23.03.2017 подав клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просив суд витребувати у позивача виписки по рахункам ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" та ТОВ "Станіславська торгова компанія", платіжні доручення та меморіальні ордери, оформлені належним чином, і які підтверджують проводки у виписках щодо здійснених банківських операцій за спірним Договором про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007. Клопотання відповідача-1 залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
В судовому засіданні, призначеному на 23.03.2017, судом розглянуте та відхилене як безпідставне та необгрунтоване клопотання відповідача-2, подане 23.03.2017 через відділ діловодства суду, про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні, призначеному на 23.03.2017, судом розглянуте та частково задоволене клопотання відповідача-1, подане 23.03.2017 в судовому засіданні, про витребування доказів у позивача. Суд дійшов висновку про необхідність витребування у позивача виписок по рахункам ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" та ТОВ "Станіславська торгова компанія".
В судовому засіданні 23.03.2017 представник позивача підтримав заяву про забезпечення позову, подану 24.02.2017 через відділ діловодства суду.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 23.03.2017, проти заяви позивача заперечував.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення.
В судовому засіданні, призначеному на 23.03.2017, здійснювався розгляд клопотань відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка", поданих 23.03.2017 в судовому засіданні та через відділ діловодства суду, про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка".
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 23.03.2017 підтримав власне клопотання, подане 23.03.2017 в судовому засіданні, про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка", надав усні пояснення щодо необхідності задоволення останнього, оскільки, на думку відповідача-1, рішення у справі № 910/1742/17 може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї зі сторін.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка" в судовому засіданні 23.03.2017 також підтримали власні клопотання, подані 23.03.2017 через відділ діловодства суду про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка".
Заслухавши пояснення представників відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка", дослідивши матеріали справи, керуючись положеннями ст. 27 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотань відповідача-1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка", поданих 23.03.2017 в судовому засіданні та через відділ діловодства суду, та залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2.
В судовому засіданні, призначеному на 23.03.2017, представник відповідача-1 подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
Враховуючи клопотання відповідача-1 про продовження строку вирішення спору, необхідність залучення до участі у справі третіх осіб та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 23.03.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2017 продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи на 10.04.2017 о 12:10 год. та залучено до участі у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави", в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка".
23.03.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшла заява про видачу ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову. Заява судом задоволена.
23.03.2017 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-2 надійшла заява про видачу ухвали Господарського суду міста Києва про забезпечення позову. Заява судом задоволена.
27.03.2017 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-2 надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.
28.03.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про видачу ухвал Господарського суду міста Києва від 23.03.2017. Заява судом задоволена.
27.03.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.
07.04.2017 через відділ діловодства суд від представника позивача надійшов супровідний лист, яким позивач на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2017 надав виписки по рахункам ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія".
07.04.2017 через відділ діловодства суд від представника позивача надійшов супровідний лист, яким позивач на виконання вимог ухвали суду від 23.03.2017 надав докази направлення на адреси третіх осіб позовної заяви та доданих до неї документів.
10.04.2017 через відділ діловодства суду від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про здійснення звукофіксації судових засідань у справі № 910/1742/17. Клопотання судом задоволене.
10.04.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про призначення у справі № 910/1742/17 судово-економічної експертизи.
В судове засідання, призначене на 10.04.2017, представники сторін та третіх осіб з'явилися.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні 10.04.2017 подав клопотання про витребування у позивача меморіальних ордерів, що підтверджують надання грошових траншів ТОВ "Станіславська торгова компанія", на підставі яких грунтуються позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту. Клопотання судом відхилено, з огляду на те, що позивачем залучено до матеріалів справи копії меморіальних ордерів. Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
В судовому засіданні 10.04.2017 представник відповідача-1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого відповідач-1 просив суд продовжити розгляд справи на 15 днів, відкласти розгляд справи, дозволити ознайомитись з матеріалами справи та отримати копії. Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 10.04.2017, подав пояснення, згідно яких позивачем повідомлено суд про часткове погашення заборгованості, що мало місце після порушення провадження у справі, у зв'язку з чим просив суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість в загальній сумі 697 009 996,23 грн., що складається із заборгованості по кредиту в сумі 694 789 883,81 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в доларах США в сумі 2 211 154,09 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в гривні в сумі 8 958,33 грн. Пояснення разом з доданим до них розрахунком заборгованості станом на 06.04.2017 залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.
В судовому засіданні 10.04.2017 представник позивача подав заперечення щодо клопотання про призначення експертизи, поданого представником відповідача-1 в судовому засіданні 23.03.2017, відповідно до якого просив суд відмовити відповідачу-1 в задоволенні клопотання про призначення у справі № 910/1742/17 судово-економічної експертизи. Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 10.04.2017 підтримав власне клопотання, подане 10.04.2017 в судовому засіданні, відповідно до якого просив суд відкласти розгляд справи та надати час для ознайомлення з матеріалами справи.
Представники позивача, відповідача-2 та третіх осіб в судовому засіданні, призначеному на 10.04.2017, також підтримали зазначене клопотання відповідача-1 та просили суд надати час для ознайомлення з матеріалами справи.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача-1, поданого 10.04.2017 в судовому засіданні, про відкладення розгляду справи.
Враховуючи клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи та положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 10.04.2017, та оголосив перерву в судовому засіданні до 24.04.2017 о 12:40 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2017, у зв'язку з неможливістю розгляду справи 24.04.2017, призначено розгляд справи на 26.04.2017 о 15:40 год.
26.04.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат - Дружби народів" (відповідач-2) звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою про визнання недійсним в частині договору.
26.04.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю представника бути присутнім в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2017, через його перебування на лікарняному. Зазначеним клопотанням відповідач-2 також просив суд визнати неявку представника в судове засідання поважною.
В судове засідання, призначене на 26.04.2017, представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб з'явилися.
Представник відповідача-2 в судове засідання 26.04.2017 не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 26.04.2017 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні, призначеному на 26.04.2017, представник відповідача-1 подав клопотання про припинення провадження у справі № 910/1742/17 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки, на думку відповідача-1, справа повинна розглядатися третейським судом, що вбачається із положень п. 6.2. ст. 6 Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007. Клопотання залучене судом до матеріалів справи, передане до відділу діловодства суду для реєстрації та буде розглянуте в наступному судовому засіданні.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 26.04.2017 подав письмові пояснення, відповідно до яких заперечував проти належності та відповідності меморіальних ордерів, доданих позивачем до матеріалів справи на підтвердження позовних вимог, звернув увагу на те, що при розрахунку відсотків використовується формула "LIBOR12m", яка була не сталою, а змінною на протязі дії Кредитного договору і прямо впливає на суму боргу, при цьому позивачем в розрахунках не вказано, яким чином і в яких розмірах врахована наведена ставка при розрахунку заборгованості по відсоткам, також позивач вказав на невідповідність ряду копій документів вимогам щодо засвідчення копій документів належним чином. Письмові пояснення залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.
В судовому засіданні, призначеному на 26.04.2017, представник відповідача-1 звернувся до суду з усним клопотання про здійснення розгляду справи № 910/1742/17 у закритому судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, враховуючи положення ст. 4-4 ГПК України, суд дійшов висновку про відхилення зазначеного клопотання відповідача-1 як безпідставного та необгрунтованого.
В судовому засіданні 26.04.2017 судом розглянуте та відхилене клопотання відповідача-2, подане 26.04.2017 через відділ діловодства суду, про відкладення розгляду справи, як необгрунтоване.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 відкладено розгляд справи на 15.05.2017 о 15:10 год.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 зустрічну позовну заяву № б/н від 26.04.2017 у справі № 910/1742/17 та додані до неї документи повернуто без розгляду Товариству з обмеженою відповідальністю "Квадрат - Дружби Народів".
27.04.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Заява судом задоволена.
11.05.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про припинення провадження у справі, в яких, з посиланням на п. 12.2 Кредитного договору (у новій редакції від 12.05.2014), позивач зазначив, що лише спори щодо недійсності договору підлягають розгляду у третейському суді, а всі інші спори, в тому числі і даний спір про стягнення боргу, підлягають вирішенню у Господарському суді міста Києва.
15.05.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/1742/17 до набрання законної сили судовим рішенням Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/1742/17 за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Квадрат - Дружби Народів" щодо оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Квадрат - Дружби Народів" без розгляду.
В судове засідання, призначене на 15.05.2017, представники сторін та третіх осіб з'явилися.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 15.05.2017 подав клопотання про припинення провадження у справі (уточнене), відповідно до якого просив суд припинити провадження у справі № 910/1742/17 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, окремо звернувши увагу суду на те, що п. 6.2 ст. 6 Кредитного договору не був змінений чи скасований будь-якою з додаткових угод, що укладались в подальшому до цього договору. Клопотання залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.
В судовому засіданні 15.05.2017 здійснювався розгляд клопотання відповідача-1, поданого в судовому засіданні 10.04.2017, про припинення провадження у справі № 910/1742/17 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, та клопотання відповідача-1, поданого в судовому засіданні 15.05.2017, про припинення провадження у справі (уточненого). Представники відповідача-2 та третіх осіб-1, 2 підтримали вказані клопотання відповідача-1. Представники позивача заперечували проти задоволення клопотання відровідача-1 про припинення провадження у справі № 910/1742/17 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Клопотання відповідача-1 щодо припинення провадження у справі з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України, судом відхилено як безпідставне з огляду на таке.
12.05.2014 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Станіславська торгова компанія" підписано Договір про внесення змін № 9 до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007, згідно з пунктом 1 якого, у зв'язку із проведенням реструктуризації заборгованості позичальника за Кредитом згідно Кредитного договору та у зв'язку із зміною назви Сторони 1, пов'язаної з припиненням ТОВ "Прикарпатська Фінансова Компанія" шляхом приєднання до ТОВ "Станіславська торгова компанія", яке є правонаступником щодо всіх прав та зобов'язань (обов'язків) ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія", сторони дійшли згоди викласти Кредитний договір (з усіма додатками до нього, додатковими угодами, додатковими договорами та договорами про внесення змін, що становлять невід'ємну частину Кредитного договору) в новій редакції, що наведена в Додатку № 1 до цього договору про внесення змін .
Згідно п. 12.2 Кредитного договору в новій редакції (Додаток № 1 до Договору про внесення змін № 9 від 12.05.2014 до Кредитного договору) будь-які спори, що виникають з цього договору або у зв'язку з ним, якщо інше не встановлено цим договором, передаються на розгляд судів України відповідно до законодавства України.
За визначенням, наведеним у Кредитному договорі в новій редакції, договір - означає цей Договір про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007 (в новій редакції від 12.05.2014), включаючи всі його додатки, а також з урахуванням змін та доповнень, що можуть вноситися до нього в майбутньому.
Таким чином, доводи відповідача-1 про те, що сторонами не вносились зміни до п. 6.2 Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007 і спір у даній справі підлягає розгляду третейським судом, спростовуються умовами Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007 (в новій редакції від 12.05.2014).
Аналогічно, у п. 3.11 Договору про внесення змін від 12.05.2014 до Договору поруки від 15.06.2011, позивачем та відповідачами-1, -2 погоджено, що будь-які спори, що виникають з цього договору або у зв'язку з ним, якщо інше не встановлено цим договором, передаються на розгляд до судів України відповідно до законодавства України.
Зважаючи на наведене, спір у даній справі про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості за Кредитним договором підлягає розгляду в Господарському суді міста Києва, підстави для припинити провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України відсутні.
В судовому засіданні 15.05.2017 представник відповідача-2 підтримав подане ним 15.05.2017 через відділ діловодства суду клопотання про зупинення провадження у справі № 910/1742/17 до набрання законної сили судовим рішенням Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/1742/17 за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Квадрат - Дружби Народів" щодо оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Квадрат - Дружби Народів" без розгляду.
Наведене клопотання відповідача-2 щодо зупинення провадження у справі судом відхилено як безпідставне з огляду на таке.
Відповідно до абз. 2, 3, 4 п. 3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам роз'яснено, зокрема, що відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.
З урахуванням наведених роз'яснень, судом не вбачається підстав для зупинення провадження у справі № 910/1742/17 до набрання законної сили судовим рішенням Київського апеляційного господарського суду у справі № 910/1742/17 за наслідками розгляду апеляційної скарги ТОВ "Квадрат - Дружби Народів" щодо оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Квадрат - Дружби Народів" без розгляду.
Додатково судом також враховано, що суду не було подано доказів прийняття апеляційної скарги.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 15.05.2017 подав заяву, відповідно до якої просив суд при визначенні суми заборгованості застосувати статті 258 Цивільного кодексу України та статтю 232 Господарського кодексу України. Заява залучена до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представник третьої особи-2 в судовому засіданні 15.05.2017 подав заяву, відповідно до якої просив суд при визначенні суми заборгованості застосувати статті 258 Цивільного кодексу України та статтю 232 Господарського кодексу України. Заява залучена до матеріалів справи та передана до відділу діловодства суду для реєстрації.
Заява відповідача-1 щодо застосування статті 258 Цивільного кодексу України та статті 232 Господарського кодексу України прийнята судом до розгляду.
Щодо заяви третьої особи-2, зокрема, щодо застосування статті 258 Цивільного кодексу України, то суд зазначає, що згідно приписів ч. 3 ст. 257 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним рішення, відтак, підстави для прийняття відповідної заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у суду відсутні.
Водночас, враховуючи подану відповідачем-1 відповідну заяву щодо застосування статті 258 Цивільного кодексу України, справа розглядається судом із застосуванням спеціальної позовної давності до вимог про стягнення пені.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні 15.05.2017 подав письмовий відзив, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на таке:
- дана справа повинна розглядатись третейським судом відповідно до п. 6.2 ст. 6 Кредитного договору, який не був змінений чи скасований будь-якою з додаткових угод, що укладались в подальшому до Кредитного договору;
- ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" набуло статус припиненої юридичної особи, водночас, ПАТ "Укрсоцбанк" не заявляв кредиторських вимог в порядку ст. 105 ЦК України як кредитор ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" за Кредитним договором;
- надані позивачем на підтвердження позовних вимог меморіальні ордери, на думку відповідача-1 не є належними та відповідними доказами;
- позивачем при розрахунку заборгованості по відсоткам не вказано, яким чином і в яких розмірах врахована ставка "LIBOR12m";
- в матеріалах справи відсутні докази надання ПАТ "Укрсоцбанк" кредитних коштів в розмірах, передбачених п. 1.1 Кредитного договору та на умовах цього договору і Додаткової угоди № 9 до цього договору, саме ТОВ "Станіславська торгова компанія" (відповідачу-1);
- позивачем до позовної заяви додано розрахунок пені, відповідно до якого пеня обрахована на підставі п. 6.2 Кредитного договору ( в новій редакції), виходячи із подвійної облікової ставки НБУ плюс 15% річних, що, на думку відповідача-1, суперечить чинному законодавству;
- відповідач також зазначив, що господарський суд з огляду на припис частини п'ятої статті 216 ЦК України та з урахуванням конкретних обставин справи може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо позивача.
Відзив відповідача-1 залучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні 15.05.2017 подав відзив, відповідно до якого вказав, що позовні вимоги не підтверджені належними засобами доказування, зокрема, надані позивачем меморіальні ордери відповідач-2 не вважає належними доказами, які б підтверджували надходження на рахунок позичальника грошових коштів, а відповідно, нарахування пені на суму заборгованості є безпідставним. Відзив відповідача-2 залучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представник третьої особи-2 в судовому засіданні 15.05.2017 подав письмові пояснення, зміст яких просив врахувати при вирішенні спору та долучити ці пояснення до матеріалів справи. Зокрема, пояснення надані щодо заявленого відповідачем-1 клопотання про припинення провадження у справі - фактично представник третьої особи-2 підтримав таке клопотання; вказав, що оскільки відсутній договір про заміну сторони у зобов'язанні та договір про переведення боргу, то недоцільно стверджувати про те, що відбулась заміна сторони позичальника з ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" на ТОВ "Станіславська торгова компанія"; щодо заявленого відповідачами клопотання про проведення судової експертизи зазначив, що вважає судову експертизу у справі необхідною та доцільною, яка надасть можливість встановити реальні відносини, що склались між позичальником та кредитором; щодо заявлених відповідачами клопотань про витребування доказів, що є первинними документами обліку, вказав, що додані позивачем меморіальні ордери та виписки неналежно оформлені, що суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим останні не можуть братися судом до уваги в якості доказів; також звернув увагу на неналежне засвідчення уповноваженою особою позивача доказів, поданих для залучення до матеріалів справи (ст.ст. 33, 34, 36 ГПК України, п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003).
Представники позивача в судовому засіданні 15.05.2017 надали усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримали.
Представники відповідачів-1, 2 та третіх осіб-1, 2 надали усні заперечення проти позовних вимог.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України та неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні 15.05.2017, суд оголосив перерву в судовому засіданні 15.05.2017 до 22.05.2017 о 14:00 год.
В судове засідання, призначене на 22.05.2017, представники позивача з'явились.
Представники відповідачів-1, 2 та третіх осіб-1, 2 в судове засідання, призначене на 22.05.2017, не з'явились, про час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином.
Як зазначено в абз. 1, 2 п.п. 3.9.1 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони про час і місце наступного судового засідання.
Отже, з огляду на присутність представників відповідачів-1, 2 та третіх осіб-1, 2 в судовому засіданні 15.05.2017, в якому судом оголошено перерву до 22.05.2017 о 14:00 год., останні вважаються належним чином повідомленими про час і місце наступного судового засідання, призначеного на 22.05.2017 о 14:00 год. Крім того, в матеріалах справи наявна розписка сторін та третіх осіб про те, що вони повідомлені про оголошення перерви в судовому засіданні 15.05.2017 до 22.05.2017 о 14:00 год.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Наразі, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір в даному судовому засіданні 22.05.2017 судом встановлено не було. При цьому судом враховано, що відповідачами-1,2 викладено власну правову позицію щодо спору у даній справі з огляду на подані ними у судовому засіданні 15.05.2017 відзиви на позовну заяву, а третьою особою-2 в судовому засіданні 15.05.2017 подані письмові пояснення по суті спору у даній справі.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.05.2017 без участі представників відповідачів-1,2 та третіх осіб-1,2, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.
Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2017 подав заперечення на відзив, які просив врахувати при розгляді справи. Зокрема, позивачем надані заперечення на відзиви відповідачів щодо розгляду справи Господарським судом міста Києва; щодо реорганізації юридичної особи ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" шляхом приєднання до ТОВ "Станіславська торгова компанія"; щодо належності та відповідності наданих позивачем документів; щодо заборгованості по пені. Наведені заперечення на відзив залучені судом до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.
Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2017 надав усні пояснення по суті спору, з урахуванням заперечень, поданих в даному судовому засіданні, на відзиви відповідачів.
Представник позивача в судовому засіданні 22.05.2017 підтримав позовні вимоги, визначені ним з урахуванням часткового погашення заборгованості, що мало місце після порушення провадження у справі, про що позивач зазначив у поясненнях, поданих у судовому засіданні 10.04.2017. З урахуванням наведених пояснень позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість в загальній сумі 697 009 996,23 грн., що складається із заборгованості по кредиту в сумі 694 789 883,81 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в доларах США в сумі 2 211 154,09 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в гривні в сумі 8 958,33 грн.
В судовому засіданні 22.05.2017 здійснювався розгляд клопотання відповідача-1 про призначення судово-економічної експертизи, поданого в судовому засіданні 23.03.2017, та клопотання відповідача-2 про призначення у справі № 910/1742/17 судово-економічної експертизи, поданого 10.04.2017 через відділ діловодства суду. При цьому судом враховано правові позиції представників третіх осіб-1, 2, висловлені останніми у попередніх судових засіданнях, які підтримали вказані клопотання відповідача-1 та відповідача-2. Представники позивача заперечували проти задоволення клопотання відровідача-2 про призначення у справі судової експертизи.
Клопотання щодо призначення у справі судової експертизи відхилено з огляду на таке.
Згідно з ч.1ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань .
Відповідно до п.п. 2, 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування . Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Заявлені позивачем вимоги обґрунтовані посиланням на обставини, які підтверджені доданими до матеріалів справи доказами, що підлягають оцінці судом в порядку передбаченому нормами процесуального кодексу (ст. 43 ГПК України).
Суд зазначає, що обгрунтованість здійсненого розрахунку процентів за використання кредитних коштів підлягає з'ясуванню під час розгляду справи з урахуванням встановлених сторонами умов договору, з огляду на регулювання зазначених відносин згідно вимог чинного законодавства у договорі сторін (ст. 627, 629, 1048 ЦК України).
Розрахунок суми заборгованості залучений позивачем до матеріалів справи та підтверджує застосування Банком (позивачем) у періоді, який стосується виникнення суми основної заборгованості, що є предметом позову у даній справі, відсоткової ставки згідно з наведеними умовами договору.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 не подано контррозрахунок заборгованості, заявленої позивачем до стягнення солідарно звідповідача-1 та відповідача-2.
Таким чином, жодна з обставин (документальне підтвердження розрахунку заборгованості, вказаного у позовній заяві, велика сума боргу, складні розрахунки тощо), зазначених відповідачем-2 в якості підстави для призначення судової експертизи, не підтверджує дійсної потреби у спеціальних знаннях, а рівно необхідності призначення судової експертизи у даній справі, та може бути встановлена судом шляхом надання оцінки умовам Кредитного договору у сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.
Судом також враховано, що відповідно до п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
Отже, подані відповідачем-1 та відповідачем-2 клопотання про призначення у справі № 910/1742/17 судово-економічної експертизи розцінюються судом як безпідставні, а тому задоволенню не підлягають.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.05.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів-1, 2 та третіх осіб-1, 2, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
15.03.2007 між Публічним акціонерним товариством "УКРСОЦБАНК" (далі - сторона-1, Банк, ПАТ "Укрсоцбанк", позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська фінансова компанія" (далі - ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія") укладено Договір про надання мультивалютної невідновлюваної кредитної лінії №1-340/2 (далі - Кредитний договір).
До Кредитного договору сторонами вносились зміни та доповнення, а саме: 15.03.2007 Додатковим договором № 1, 03.07.2007 Додатковим договором № 1/1, 10.10.2007 Додатковим договором № 2, 21.03.2008 Додатковою угодою № 3, 24.06.2008 Додатковою угодою № 4, 03.10.2008 Додатковим договором № 5, 15.06.2011 Договором № 6 про внесення змін, 07.09.2011 Договором про внесення змін № 7, 29.09.2011 Договором про внесення змін № 8, що викладались у окремих документах.
12.05.2014 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Станіславська торгова компанія" (далі - сторона-2, відповідач-1, ТОВ "Станіславська торгова компанія") підписано Договір про внесення змін № 9 до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007, згідно з пунктом 1 якого:
- у зв'язку із проведенням реструктуризації заборгованості позичальника за Кредитом згідно Кредитного договору та у зв'язку із зміною назви Сторони 1, пов'язаної з припиненням ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" шляхом приєднання до ТОВ "Станіславська торгова компанія ", яке є правонаступником щодо всіх прав та зобов'язань (обов'язків) ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" , Сторони дійшли згоди викласти Кредитний договір (з усіма додатками до нього, додатковими угодами, додатковими договорами та договорами про внесення змін, що становлять невід'ємну частину Кредитного договору) в новій редакції, що наведена в Додатку № 1 до цього договору про внесення змін.
В подальшому, між сторонами підписано Договори про внесення змін № 10 від 27.07.2015, № 11 від 12.10.2015, № 12 від 26.11.2015, в яких погоджувались зміни по умовах виконання Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007.
Отже, наведений Кредитний договір (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України та ст.ст. 345-349 параграфа 1 глави 35 ГК України визначають права та обов'язки сторін з надання та повернення грошових коштів (кредиту) та сплати процентів.
Згідно норми ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти .
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Зокрема, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За наданим суду розрахунком, відповідно до умов Кредитного договору Банком (позивачем) було видано позичальнику за Кредитним договором кредитних коштів на загальну суму 35 701 948, 77 доларів США та 772 184 399, 93 грн. в період з 19.03.2007 по 02.02.2016.
Факт надання Банком в користування ТОВ "Прикарпатська фінансова компанія" та ТОВ "Станіславська торгова компанія" (відповідача-1) грошових коштів підтверджується доданими позивачем до матеріалів справи меморіальними ордерами, виписками по особовим рахунках, що підтверджують рух коштів, нарахування відсотків, зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше.
При цьому, заперечення відповідача-1 щодо невідповідності певних реквізитів у меморіальних ордерах та неповне дотримання Банком вимог щодо засвідчення копій документів судом відхиляються як безпідставні. До того ж, у будь-якому разі такі заперечення не спростовують факт видачі кредитних коштів на умовах Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007, оскільки жодних належних доказів, які б підтверджували, що на зазначені у наведеному договорі рахунки та у відповідні дати, вказані у меморіальних ордерах, кошти не надходили, суду не представлено. Крім того, факт отримання позичальником грошових коштів за Кредитним договором підтверджується також його частковим виконанням зі сторони позичальника.
Більш того, згідно пункту 2 Договору про внесення змін № 9 від 12.05.2014 до Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007 сторони (Публічне акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК" (кредитор, позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (позичальник, відповідач-1) ) підтвердили, що "кредитні кошти, надані позичальнику в рамках Кредитного договору , та не повернуті станом на дату укладення цього Договору про внесення змін, є частками (як цей термін визначений в Кредитному договорі в новій редакції, викладеному в Додатку № 1 до цього Договору про внесення змін ) та погашаються позичальником відповідно до умов Кредитного договору". При цьому вказаний пункт 2 Договору про внесення змін № 9 від 12.05.2014 містить визначення сторонами сум частки 1 (в доларах США) та частки 2 (в гривнях).
Згідно зі ст.ст. 14, 526 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
У розділі 8 Кредитного договору в новій редакції (Додаток № 1 до Договору про внесення змін № 9 від 12.05.2014 до Кредитного договору) викладені заяви, гарантії та певні зобов'язання позичальника, за якими останній зобов'язаний, зокрема:
- згідно п.п. (g) п. 8.2 Кредитного договору забезпечити щомісячно проведення через рахунки, відкриті в Банку, грошових розрахунків позичальника в сумі, пропорційній відношенню Кредитного портфелю позичальника в Банку до Загального Кредитного портфелю позичальника станом на перше число відповідного календарного місяця та забезпечити щомісячно, починаючи від дати укладення цього договору, кожного повного календарного місяця, проведення позичальником через свої рахунки, відкриті в Банку, та поручителями через їх рахунки, відкриті в Банку, не менше 100% розрахунків за договорами оренди/суборенди, найму/піднайму нежитлових приміщень об'єктів нерухомості, переданих в іпотеку та заставу для забезпечення виконання зобов'язань згідно п.9.1 цього договору.
Загальна сума грошових розрахунків визначається як сума кредитового обороту за певний період за поточними рахунками позичальника, що відкриті в Банку, за виключенням:
(і) зарахування кредитних коштів, наданих Банком;
(іі) коштів, отриманих з операцій купівлі/продажу іноземної валюти, що здійснені через Банк;
(ііі) перерахувань з інших рахунків позичальника;
(іііі) інших зарахувань коштів, що не є надходженнями від операційної діяльності позичальника, в тому числі, але не обмежуючись - надходжень за платіжними дорученнями з призначенням платежу "фінансова допомога", "збільшення статутного капіталу".
Загальний кредитний портфель позичальника визначається як загальна сума непогашеного основного боргу та невикористаних лімітів, можливих до отримання за будь-якими та всіма угодами про залучення коштів від будь-яких та всіх банків, укладеними позичальником;
- згідно п.п. (h) п. 8.2 Кредитного договору надавати Банку щорічно, не пізніше 31 серпня кожного року, консолідовану фінансову звітність групи позичальника за попередній рік, у формі та за змістом, задовільним для Банку, підтверджену аудиторською компанією, прийнятною для Банку.
Невідповідність дійсності заяв і гарантій вважається випадком невиконання позичальником своїх зобов'язань за Договором в силу положень п.п. (с) п. 10.1 Кредитного договору в новій редакції (Додаток № 1 до Договору про внесення змін № 9 від 12.05.2014 до Кредитного договору).
Відповідно до п.п.( iv) п. 10.2 Кредитного договору в новій редакції (Додаток № 1 до Договору про внесення змін № 9 від 12.05.2014 до Кредитного договору) Банк має право у будь-який час після настання випадку невиконання вимагати дострокового погашення кредиту і в такому випадку кредит повинен бути достроково погашений позичальником зі сплатою всіх належних до сплати процентів та інших платежів, передбачених договором.
У зв'язку із невиконанням зобов'язань за Кредитним договором щодо забезпечення щомісячного проведення через рахунки, відкриті в Банку, грошових розрахунків позичальника в сумі, пропорційній відношенню кредитного портфелю позичальника в Банку до загального кредитного портфелю позичальника станом на перше число відповідного календарного місяця та у зв'язку із невиконанням зобов'язань за Кредитним договором щодо надання Банку до 31 серпня кожного року, консолідованої фінансової звітності групи позичальника за попередній рік, підтвердженої аудиторською компанією, Банком було надіслано 21.12.2016 на адресу позичальника (відповідача-1) вимогу від 21.12.2016 щодо дострокового погашення кредиту на загальну суму 698 704 505,13 грн., з посиланням на порушення умов Кредитного договору в частині невиконання гарантій позичальника за договором, викладених у п.п. (g) та (h) п. 8.2 Кредитного договору в новій редакції (Додаток № 1 до Договору про внесення змін № 9 від 12.05.2014) (далі - вимога від 21.12.2016).
Відповідно до вищенаведеної вимоги позивач вимагав протягом 7 днів з дати отримання цієї вимоги виконати порушене зобов'язання за Кредитним договором, а саме сплатити строкову заборгованість за кредитом станом на 16.12.2016 у розмірі 698 673 452, 98 грн. та сплатити строкову заборгованість по нарахованим відсоткам станом на 16.12.2016 у розмірі 31 052, 15 грн., а всього 698 704 505, 13 грн.
Зазначену вимогу від 21.12.2016 направлено відповідачу-1 за двома адресами, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальними чеками з описами вкладення у цінні листи від 21.12.2016, а також, матеріалами справи підтверджується одержання відповідачем-1 вказаної вимоги 24.12.2016.
Сума боргу, вказана у вимозі від 21.12.2016 позичальником (відповідачем-1) погашена не була, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Станом на 18.01.2017 заборгованість позичальника перед Банком, згідно наданого суду розрахунку, яка заявлена до стягнення солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 відповідно до даного позову, була визначена позивачем в таких сумах:
- заборгованості по тілу кредиту в розмірі 696 173 452,98 грн.,
- заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 34 808,66 грн.,
- заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в доларах США в сумі 2 211 154,09 грн.,
- заборгованості по пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в гривні в сумі 8 958,33 грн.
Заборгованість по відсотках в сумі 34 808,66 грн. обчислена за ставкою 0,1% річних за 18 днів користування кредитними коштами (696 173 452,98 грн.) в період з 31.12.2016 по 17.01.2017, що відповідає положенням п. 5.2.2 Кредитного договору в редакції змін згідно з Договором про внесення змін № 10 від 27 липня 2015 (процентна ставка для часток в гривні є фіксованою та становить:
- протягом періоду з 01 січня 2014 року по 30 грудня 2014 року - 12, 5% річних;
- протягом періоду з 31 грудня 2014 року по 31 грудня 2021 року - 0, 1 % річних…
Матеріалами справи підтверджується, що після порушення провадження у справі було здійснено погашення заборгованості на загальну суму 1 418 377, 83 грн., згідно погодженого у п. 7.4 Кредитного договору в новій редакції (Додаток № 1 до Договору про внесення змін № 9 від 12.05.2014 до Кредитного договору) порядку погашення, за яким, в першу чергу відбувається погашення заборгованості за відсотками, в другу чергу погашення простроченої заборгованості за кредитом.
Заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 34 808,66 грн., а також заборгованість по кредиту на загальну суму 1 383 569,17 грн. погашена такими платежами: 22.02.2017 - 34 808,66 грн. (відсотки), 795 894,36 грн. (кредит), 23.02.2017 - 160 329,06 грн. (кредит), 24.02.2017 - 46 775,91 грн. (кредит), 27.02.2017 - 94 952,91 грн. (кредит), 28.02.2017 - 98 030,01 грн. (кредит), 01.03.2017 - 2 068,55 грн. (кредит), 02.03.2017 - 7 070,74 грн. (кредит), 03.03.2017 - 2 000,00 грн. (кредит), 06.03.2017 - 3 646,07 грн. (кредит), 15.03.2017 - 168 234,13 грн. (кредит), 23.03.2017 - 4 567,43 грн. (кредит), що позивачем не заперечується та є свідченням відсутності предмету спору між сторонами в цій частині.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Станом на час прийняття рішення у справі спору між сторонами в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 1 383 569,17 грн. та заборгованості по нарахованим відсоткам у сумі 34 808,66 грн. не існує, у зв'язку з чим провадження у справі в наведеній частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Оскільки договір є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту в сумі 694 789 883,81 грн. (696 173 452,98 грн. - 1 383 569,17 грн.) вимоги про стягнення з відповідача-1 (Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія") вказаної суми визнаються судом обґрунтованими.
При цьому доводи відповідача-1 про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" зобов'язань за кредитними зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська фінансова компанія" судом відхиляються як безпідставні з огляду на таке.
Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання , поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників .
Тобто, коли приєднується один або кілька суб'єктів господарювання до іншого, до утвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.
Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатська фінансова компанія" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" і такий факт, зокрема, безпосередньо відображено у п. 1 Договору від 12.05.2014 про внесення змін № 9 до Договору про надання мультивалютної не відновлюваної кредитної лінії №1-340/2 від 15.03.2007.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Пунктом 6.2 Кредитного договору в новій редакції (Додаток № 1 до Договору про внесення змін № 9 від 12.05.2014 до Кредитного договору) встановлено, що в разі несплати позичальником в належний строк або термін будь-якої суми за цим договором, позичальник сплачує Банку на його вимогу неустойку , що належить до сплати в останній робочий день кожного календарного тижня (якщо інше не погоджено з Банком) на рахунок, визначений Банком, з простроченої суми за період з дати прострочення оплати до дати фактичної оплати включно за ставкою, яка складається з: подвійної облікової ставки Національного банку України та 15 відсотків річних. Строк позовної давності до вимог, що пов'язані з неустойкою, зазначеною в цьому пункті, а також строк нарахування такої неустойки становить 3 (три) роки.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Положення зазначеної норми ГК України встановлюють строк нарахування пені, який обчислюється з дня коли зобов'язання мало бути виконане, та відповідно такий строк становить 6 місяців в разі, якщо договором не передбачено інше.
При укладенні Кредитного договору сторони погодили інший строк нарахування пені, та зокрема у п. 6.2 Кредитного договору встановили, що строк нарахування неустойки становить 3 (три) роки .
Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.
За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"), стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору, зокрема, в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані лише в добровільному порядку.
В спірному випадку судом вирішується питання про стягнення в примусовому порядку нарахованої пені, що, в свою чергу, не виключає можливості її нарахування в інших розмірах, погоджених договором.
Судом враховано роз'яснення, надані господарським судам у п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14, згідно яких зазначено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки .
Здійснивши перевірку розрахунку пені, доданого позивачем до позовної заяви, судом встановлено, що вказаний розрахунок здійснено позивачем без урахування встановлених судом фактичних обставин справи та із застосуванням розміру пені згідно п. 6.2 Договору, який фактично є вищим, ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, стягненню в межах заявленого позову підлягає сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в доларах США, в розмірі 1 761 565,33 грн. згідно розрахунку суду, що проведений з урахуванням наведених періодів прострочення з 08.01.2015 по 26.07.2015 (у відношенні сум прострочення по кредиту, наданого в доларах США) за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в наведений період.
Також, стягненню в межах заявленого позову підлягає сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в гривні, в розмірі 5 737,70 грн. згідно розрахунку суду, що проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в періоді прострочення з 01.11.2016 по 03.11.2016 (2 500 000 грн. х (2х14%) : 366 х 3 (кількість днів прострочення) = 5 737,70 грн.).
В іншій частині позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в доларах США, та стягнення пені за несвоєчасне повернення, наданого в гривні, позивачу належить відмовити з огляду на здійснення позивачем розрахунку пені в більшому розмірі, ніж подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Водночас судом враховано, що відповідачем-1 в судовому засіданні 15.05.2017 подано заяву щодо застосування статті 258 Цивільного кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Наслідки спливу позовної давності визначені в статті 267 ЦК України. Так, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК України).
Оскільки умовами п. 6.2 Договору сторони узгодили, що строк позовної давності до вимог, що пов'язані з неустойкою, зазначеною в цьому пункті, а також строк нарахування такої неустойки становить 3 (три) роки, то в спірному випадку відсутні підстави для застосування спеціальної позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (пені).
Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 9.1 Кредитного договору (згідно Додатку № 1 до Договору № 9 про внесення змін від 12.05.2014 до Кредитного договору) визначено, що в забезпечення зобов'язань позичальника за договором позичальник надає та/або забезпечує надання Банку поруки кожного з поручителів на загальну суму кредиту плюс проценти, комісії, неустойки та будь-які інші суми, що належать до сплати позичальником за цим Договором.
За визначеннями Кредитного договору (в редакції Додатку № 1 до Договору № 9 про внесення змін від 12.05.2014 до Кредитного договору) поручитель означає всіх разом та кожного окремо поручителя 1, поручителя 2 та поручителя 3; поручитель 1 означає Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Шулявка"; поручитель 2 означає Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Дружби Народів"; поручитель 3 означає Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Площа Слави".
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.
У забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 15.06.2011 між Банком, позичальником (відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Квадрат-Дружби Народів" (поручитель, відповідач-2) був укладений Договір поруки.
Додатком № 1 до Договору про внесення змін від 12.05.2014 до Договору поруки від 15.06.2011, вказаний договір поруки викладено в новій редакції, а Договором від 12.08.2015 до нього внесено зміни.
У п.1.1. Договору поруки (в редакції Додатку № 1 до Договору про внесення змін від 12.05.2014) встановлено, що поручитель поручається перед Банком за виконання позичальником в повному обсязі усіх існуючих та майбутніх грошових зобов'язань позичальника за Кредитним договором, у тому числі, але не виключно і щодо сплати усіх процентів, комісій, неустойки, регресних та інших сум, що належать до сплати позичальником відповідно до Кредитного договору.
Згідно п. 2.2 Договору поруки (в редакції Додатку № 1 до Договору про внесення змін від 12.05.2014) поручитель зобов'язаний відповідати перед банком за виконання Позичальником грошових зобов'язань за Кредитним Договором у тому ж обсязі, що й позичальник, та виконувати умови цього договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи невиконання зобов'язань, що виникли для ТОВ "Станіславська торгова компанія" з Договору про надання мультивалютної невідновлювальної кредитної лінії № 1-340/2 від 15.03.2007 (з урахуванням змін) та умову Договору поруки 15.06.2011 (з урахуванням змін), що передбачає відповідальність поручителя у тому ж обсязі, що і відповідальність позичальника, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заявлених сум заборгованості, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме стягненню солідарно з відповідачів підлягають: 694 789 883,81 грн. заборгованості по кредиту, 1 761 565,33 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в доларах США, 5 737,70 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в гривні.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 240 000 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів пропорційно задоволених вимог.
При цьому судом враховано, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, про що, зокрема, зазначено у п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".
Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Припинити провадження у справі № 910/1742/17 в частині позовних вимог про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат - Дружби Народів" заборгованості по кредиту в сумі 1 383 569,17 грн. (один мільйон триста вісімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять гривень 17 коп.) та заборгованості по нарахованим відсоткам у сумі 34 808,66 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот вісім гривень 66 коп.).
2. В іншій частині позов задовольнити частково.
3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, офіс 33, ідентифікаційний код 32873692) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат - Дружби Народів" (03150, м. Київ, бульвар Дружби Народів, (підземний / перехід), ідентифікаційний код 30969597) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) 694 789 883,81 грн. (шістсот дев'яносто чотири мільйони сімсот вісімдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 81 коп.) заборгованості по кредиту, 1 761 565,33 грн. (один мільйон сімсот шістдесят одну тисячу п'ятсот шістдесят п'ять гривень 33 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в доларах США, 5 737,70 грн. (п'ять тисяч сімсот тридцять сім гривень 70 коп.) пені за несвоєчасне повернення кредиту, наданого в гривні.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська торгова компанія" (01133, м. Київ, вул. Леоніда Первомайського, 9, офіс 33, ідентифікаційний код 32873692) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) 119 922,20 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні 20 коп.) судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрат - Дружби Народів" (03150, м. Київ, бульвар Дружби Народів, (підземний / перехід), ідентифікаційний код 30969597) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) 119 922,20 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять дві гривні 20 коп.) судового збору.
6. В іншій частині в позові відмовити.
7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.05.2017
Суддя Гумега О.В.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2017 |
Оприлюднено | 31.05.2017 |
Номер документу | 66770401 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні