Рішення

від 24.05.2017 по справі 912/995/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 рокуСправа № 912/995/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Наливайко Є.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/995/17

за позовом:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпоставка Плюс"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 91926,60 грн

за участю представників сторін:

від позивача 1 (ТОВ "Мединський і К) - не був присутнім;

від позивача 2 (ТОВ "Спецпоставка Плюс") - не був присутнім;

від відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 особисто.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (надалі - ТОВ "Мединський і К", Позивач 1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпоставка Плюс" (надалі - ТОВ "Спецпоставка Плюс", Позивач 2) звернулись до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1, Відповідач) з такими вимогами:

- стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Мединський і К" вартість втраченого вантажу в розмірі 81153,60 грн;

- стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Спецпоставка Плюс" вартість сплачених послуг за перевезення вантажу в розмірі 10773 грн.

Судовий збір позивачі просять покласти на відповідача.

Ухвалою від 31.03.2017 господарським судом порушено провадження у справі за даним позовом, розгляд справи у судовому засіданні призначено на 03.05.2017 о 12:00.

Відповідачем 03.05.2017 подано до господарського суду відзив на позовну заяву, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 позовні вимоги визнає повністю, вказуючи водночас, що раніше ним підтверджувалась така заборгованість у листі від 07.11.2016, однак позивачами до цього часу не виставлено рахунки на відшкодування вартості втраченого вантажу, не надано реквізити для сплати грошових коштів.

Окрім того у поданому відзиві відповідач просить суд під час прийняття рішення щодо розподілу судових витрат між сторонами залишити їх по фактично понесеним.

Ухвалою від 03.05.2017 розгляд даної справи господарським судом відкладено до 24.05.2017.

У судовому засіданні 24.05.2017 позивачі участь своїх повноважних представників не забезпечили.

10.05.2017 на адресу господарського суду від Позивача 1 надійшла заява про уточнення позовних вимог, за змістом якої ТОВ "Мединський і К" позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 81153,60 грн фактично залишило незмінними, водночас доповнило обґрунтування позовних вимог новими нормами матеріального права.

Клопотанням від 18.05.2017 б/н, отриманим господарським судом 22.05.2017, Позивач 1 просить суд розглядати справу без участі його представника у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання.

Клопотанням від 17.05.2017 б/н, отриманим судом 23.05.2017, Позивач 2 також просить господарський суд розглядати справу без участі представника ТОВ "Спецпоставка Плюс".

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, господарським судом встановлено таке.

Між Публічним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (Виконавець) укладено договір на транспортне обслуговування від 01.02.2016 № 1/16 (надалі - Договір на транспортне обслуговування).

За умовами даного Договору (пункт 1.1) Виконавець зобов'язався власними чи залученими силами надавати послуги з перевезення та експедирування вантажів як на території України, так і в близьке та далеке зарубіжжя автомобільним транспортом, відповідно до заявок Замовника, а Замовник зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного Договору надані послуги.

Пунктом 5.1 Договору на транспортне обслуговування передбачено, що Виконавець має право за погодженням із Замовником залучати до виконання робіт третіх осіб, при цьому Виконавець забезпечує координацію їх діяльності.

Пунктом 10.22 Договору на транспортне обслуговування визначено, що у випадку псування майна Замовника в результаті дій Виконавця або найнятої ним організації (треті особи, залучені Виконавцем), Виконавець зобов'язаний відшкодувати Замовникові завдані збитки чи провести ремонт за рахунок власних коштів.

На замовлення ПАТ "МК "Азовсталь" Виконавцем, для забезпечення перевезення вантажу - смоли кам'яновугільної марки В, вагою 23,94 т, по маршруту м. Маріуполь - м.Запоріжжя, згідно товарно-транспортної накладної від 02.09.2016 № 02, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпоставка Плюс".

В матеріалах справи (а.с. 61-65) міститься Договір від 01.07.2014 № 0280/14 про надання транспортних послуг, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпоставка Плюс" (Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (Замовник), згідно з пунктом 1.1 якого Перевізник, згідно з умовами даного Договору, зобов'язується за завданням Замовника здійснювати пасажирські перевезення, вантажні перевезення, а також послуги по завантаженню та розвантаженню вантажів вантажопідйомними механізмами (надалі - транспортні послуги) для організації і ведення виробничо-господарської діяльності Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти надані послуги та здійснити їх своєчасну оплату.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпоставка Плюс" (Експедитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) укладено договір-угоду від 22.06.2016 № 0067/16 про перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні.

За умовами такого договору (розділ 1) Експедитор діє від імені і за рахунок коштів третьої сторони - Замовника, залучає Перевізника для доставки вантажів автомобілями в міських, міжміських повідомленнях. Експедитор діє на підставі договору-доручення із Замовником.

Перевізник доставляє заявлені Експедитором вантажі.

Пунктом 4.1 даного договору сторонами узгоджено, що Перевізник несе відповідальність за збереження вантажу, що перевозиться і своєчасність його доставки.

Як свідчать матеріали справи (а.с. 68), Експедитором 02.09.2016 надано Перевізникові замовлення на перевезення вантажу від 02.09.2016 № 07090.09.16, який мав бути доставлений до місця призначення - м. Запоріжжя, 03.09.2016 автомобілем МАЗ, держ. № НОМЕР_1, № п/п ВА4379ХТ, водій ОСОБА_2.

Замовлення прийнято Перевізником до виконання, про що свідчить підпис та печатка ФОП ОСОБА_1 на такому замовленні.

Як визначено сторонами у замовленні, Перевізник несе повну матеріальну відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу чи за його пошкодження, яке відбулось між прийняттям вантажу до перевезення та його здачі вантажоотримувачеві у розмірі вартості втраченого чи пошкодженого вантажу.

ФОП ОСОБА_1 виставлено ТОВ "Спецпоставка Плюс" рахунок на оплату транспортних послуг від 06.09.2016 № ГОСПП001435 на суму 10773 грн, як то визначено пунктом 6.1 укладеного між ними договору.

Згідно з платіжним дорученням від 06.09.2016 № 1230 (а.с. 71) Позивачем 2 сплачено на користь Відповідача вартість транспортних послуг у сумі 10773 грн.

Як вказують позивачі у позовній заяві, 03.09.2016 до місця призначення вантаж Перевізником не було доставлено.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецпоставка Плюс" направлено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вимогу від 01.11.2016 (а.с. 72), згідно з якою терміново просило повідомити місцезнаходження вантажу, передати вантаж представнику ТОВ "Спецпоставка Плюс" або зазначеному у товарно-супровідних документах отримувачеві вантажу, а також пояснити причини невиконання умов договору.

У відповіді від 07.11.2016 (а.с. 73) ФОП ОСОБА_1 сповістив ТОВ "Спецпоставка Плюс", що вантаж, відправлений згідно з товарно-транспортною накладною від 02.09.2016 № 02 з технічних причин (розгерметизація цистерни) було втрачено.

Відповідач просив Позивача 2 виставити рахунок на відшкодування вартості від заводу-виробника.

07.11.2016 за № 1598 Позивачем 2 виставлено Відповідачеві вимогу на суму 83311,20грн, що складає вартість втраченого Відповідачем вантажу, у якій вказано реквізити для сплати ФОП ОСОБА_1 грошових коштів.

Разом з цим, ФОП ОСОБА_1 вищевказану вимогу проігноровано, вартість втраченого вантажу не відшкодовано.

Приватне акціонерне товариство "МК "Азовсталь" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" з вимогою від 16.01.2017 компенсувати повну вартість смоли кам'яновугільної в кількості 23,940 т, що складає 81153,60 грн у зв'язку з тим, що вантаж не було доставлено до місця призначення в обумовлений строк.

Вартість вантажу підтверджується накладною № 0174/586 від 05.12.2016 (а.с. 75).

Як свідчать матеріали справи (а.с. 76) Позивачем 1 сплачено на користь ПрАТ "МК "Азовсталь" вартість втраченого вантажу у сумі 81153,60 грн згідно з платіжним дорученням від 28.02.2017 № 661.

Господарським судом враховується, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, регулюються Главою 64 Цивільного кодексу України та Главою 32 Господарського кодексу України.

Як визначено статтею 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Як визначено статтею 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Аналогічні приписи містить стаття 133 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 27.06.1969 за № 401.

Вказані положення кореспондуються зі статтею 314 Господарського кодексу України, згідно з якими перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно положень статті 224 Господарського кодексу України, які узгоджуються з положеннями статті 623 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками, згідно частини 2 статті 224 Господарського кодексу України, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідно до статей 623, 1166 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України.

Обов'язковими умовами для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків є: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність відповідача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Господарський суд враховує, що Відповідач у справі не заперечує своєї вини у втраті вантажу, водночас вказує, що не мав можливості відшкодувати завдані збитки у зв'язку з тим, що позивачі не надали йому відповідних розрахункових реквізитів.

Водночас, таке твердження Відповідача спростовується наданими Позивачами доказами, зокрема, копіює вимоги ТОВ "Спецпоставка Плюс" від 07.11.2016 до ФОП ОСОБА_1, яка містить, зокрема, розрахункові реквізити для сплати ФОП ОСОБА_1 відшкодування втраченого вантажу.

Окрім того, судом враховується, що в матеріалах справи наявні докази відшкодування Позивачем 1 вартості втраченого Відповідачем вантажу на користь власника вантажу та вантажовідправника - Приватного акціонерного товариства "МК "Азовталь".

Частина 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до приписів частини 2 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 1 Статуту автомобільного транспорту визначено, що автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах:

а) за втрату або недостачу вантажу - в розмірі дійсної вартості втраченого або невистачаючого вантажу.

Відповідно до статей 140 і 165 Статуту автомобільного транспорту вантаж вважається втраченим по закінченні 30 діб з дня закінчення строку його доставки при міжміських перевезеннях і 10 діб з дня прийняття вантажу при міських і приміських перевезеннях.

За таких обставин, господарський суд вважає доведеними позовні вимоги Позивача 1 про стягнення з Відповідача 81153,60 грн вартості втраченого вантажу та задовольняє їх у повному обсязі.

При розгляді позовних вимог про стягнення з Відповідача 10773 грн вартості сплачених послуг за перевезення вантажу на користь Позивача 2 господарський суд враховує також те, що у відповідності до частини 2 статті 136 Статуту автомобільного транспорту автотранспортні підприємства і організації поряд з відшкодуванням встановленого збитку, зв'язаного з втратою, недостачею, псуванням або пошкодженням вантажу, що перевозиться, повертають провізну плату, стягнену за перевезення втраченого, невистачаючого, зіпсованого або пошкодженого вантажу, якщо ця плата не входить в ціну вантажу.

За таких обставин, господарський суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ТОВ "Спецпоставка Плюс" 10773 грн вартості сплачених Позивачем 2 послуг за перевезення вантажу та задовольняє їх у повному обсязі.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на виникнення спору з його вини. Протилежного відповідачем господарському суду не доведено.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка, вул. Інгульська, 1В, ідентифікаційний номер 23583120910, дата народження 26.07.1964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мединський і К" (84205, Донецька область, м. Дружківка, вул. Енгельса, 110, ідентифікаційний код 32276975) 81153,60грн вартості втраченого вантажу та 1600грн судового збору.

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (27613, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Велика Северинка, вул. Інгульська, 1В, ідентифікаційний номер 23583120910, дата народження 26.07.1964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпоставка Плюс" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 7А, офіс 8-23, ідентифікаційний код 39208917) 10773 грн вартості сплачених послуг за перевезення вантажу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 29.05.2017

Суддя Є. М. Наливайко