Постанова

від 25.05.2017 по справі 910/3309/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2017 р. Справа№ 910/3309/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта: Лизуненко С.О. (дов. від 30.12.2016 № 88);

від боржника: не з'явився;

від інших кредиторів: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандарт Банк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2017

у справі № 910/3309/16 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/3309/16 відмовлено ПАТ "Юніон Стандарт Банку" в задоволенні заяви з вимогами до боржника на суму 3 673 807,77 грн.; заяву ліквідатора банкрута про визнання переможця організатора аукціону ТБ "Українська Агропромислова" з продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі учасником у справі, залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, представник Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандарт Банк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/3309/16 в частині відмови ПАТ "Юніон Стандарт Банк" в задоволенні його вимог та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити в повному обсязі вимоги ПАТ "Юніон Стандарт Банк" та визнати кредиторвські вимоги Банку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" і включити кредиторські вимоги на суму 3 673 807,77 грн. у шосту чергу задоволення вимог кредиторів.

В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ "Юніон Стандарт Банк" посилається на те, що оскаржувана ухвала у зазначеній частині прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.04.2017 у даній справі прийнято до провадження вказану апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 12.05.2017.

11.05.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання, в якому останній просить розглянути справу без участі його представника.

11.05.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги та розглядати справу без участі ліквідатора боржника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 було продовжено розгляд справи, відкладено її розгляд на 24.05.2017 та витребувано у апелянта всі підписані ПАТ "Юніон Стандарт Банк" та ТОВ "Саппортіо" додаткові угоди до договору про відкриття кредитної лінії від 10.02.2014 № 07/02-14 та додатки до цього договору; з урахуванням всіх додаткових угод до вказаного договору надати обґрунтовані пояснення до розрахунку заявлених кредиторських вимог з обґрунтуванням строку виникнення відповідних зобов'язань боржника та періоду нарахування пені за прострочення виконання відповідних зобов'язань; засвідчені належним чином копії договору про відкриття кредитної лінії від 10.02.2014 № 07/02-14, договору поруки від 10.02.2014 № 07/02-14-П, додаткових угод до договору про відкриття кредитної лінії від 10.02.2014 № 07/02-14 (до справи); оригінали вказаних договорів та додаткових угод, додатків (для огляду у судовому засіданні).

23.05.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про долучення до справи відповідни документів.

24.05.2017 у судовому засіданні було оголошено перерву до 25.05.2017.

24.05.2017 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло пояснення до розрахунку наявного у матеріалах справи.

В судове засідання 25.05.2017 ліквідатор та інші учасники судового процесу (крім апелянта) не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу, що не з'явилися у судове засідання, за наявними у справі матеріалами.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, а оскаржувану ухвалу у відповідній частині скасувати, прийняти відповідне нове судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, до суду першої інстанції звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" із заявою про порушення справи про своє банкрутство у зв'язку з виявленням в ході ліквідаційної процедури кредиторської заборгованості, активи для погашення якої відсутні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.02.2016 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" було прийнято до розгляду

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.04.2016 порушено провадження у справі №910/3309/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп".

Постановою господарського суду м. Києва від 16.05.2016 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру банкрута, ліквідатором призначено Голову Ліквідаційної комісії Скочко С.С.

16.09.2016 до господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандарт Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 3 673 807,77 грн.

Оскаржуваною ухвалою місцевий господарський суд, крім іншого, заяву ПАТ "Юніон Стандарт Банк" залишив без задоволення, а заявлені вимоги в сумі 3 673 807,77грн. відхилив.

З даним судовим рішенням саме у вказаній частині апелянт не погодився.

Суд апеляційної інстанції переглядає оскаржувану ухвалу лише в тій частині, що оскаржується апелянтом.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в тій частині, що оскаржується, винесена з неповним дослідженням матеріалів справи та є такою, що не відповідає вимогам законодавства у певній частині, з наступних підстав.

Звертаючись до суду із заявою з грошовими вимогами до боржника, ПАТ "Юніон Стандарт Банк" послалось на наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" (Поручитель), Товариством з обмеженою відповідальністю "Саппортіо" (Боржник) та Публічним акціонерним товариством "Юніон Стандарт БАНК" (Банк/Кредитор) 10.02.2014 був укладений Договір поруки №07/02-14-п в забезпечення виконання Боржником його зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії від 10.02.2014 № 07/02-14 (далі - Кредитний договір), укладеного між ПАТ "Юніон Стандарт БАНК" та ТОВ "Саппортіо".

Строк користування кредитом сторони договору визначили з 10.02.2014 по 10.02.2015.

Відповідно до п. 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає за виконання Боржником його зобов'язань перед Кредитором, як солідарний боржник у повному обсязі цих зобов'язань, зокрема, за повернення суми кредиту в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень 00 копійок, що отримані Боржником від Кредитора за Кредитним договором, а також, сплати відсотків, неустойки у випадках та розмірі, що передбачені Кредитним договором у встановлений Кредитним договором термін (строк).

Згідно з п. 1.4. Договору поруки, порука Поручителя за цим договором припиняється лише у разі належного виконання усіх зобов'язань Боржника за Кредитним договором.

Як зазначає заявник, ПАТ "Юніон Стандарт БАНК" свої зобов'язання за Кредитним договором виконав та відкрив ТОВ "Саппортіо" відновлювальну відкличну кредитну лінію у відповідній сумі. Проте, в обумовлений Кредитним договором строк, одержаний кредит ТОВ "Саппортіо" не повернуло, проценти в повному обсязі не сплатило.

У зв'язку з тим, що Боржником належним чином зобов'язання за Кредитним договором не виконані та внаслідок невиконання зобов'язань по сплаті суми Кредиту за Кредитним договором від 10.02.2014 № 07/02-14 утворилась загальна заборгованість, яка станом на 09.09.2016 складає 3 673 807,77 грн.

Відмовляючи у задоволенні кредиторських вимог, суд першої інстанції послався на те, що ліквідатор банкрута зазначив, що Договір поруки від 10.02.2014 № 07/02-14, на який посилається Банк, є припиненим, оскільки в порушення ст. 559 ЦК України, обсяг відповідальності поручителя був збільшений Банком без згоди поручителя-банкрута (збільшено суму кредиту та змінено ставку % за обслуговування цього кредиту). Також, у оскаржуваному рішенні послався на те, що ліквідатор банкрута у відзиві на заяву зазначає, що договір поруки укладений 10.02.2014, грошові вимоги до банку пред'явлені 15.09.2016.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.2.4.3. Договору поруки поручитель надав свою згоду на те, що ПАТ "Юніон Стандарт БАНК" має право змінювати розмір процентів за Кредитним договором і строків їх виплати без додаткового повідомлення Поручителя та укладення додаткової угоди про це.

Крім того, в п. 4.5. Договору поруки сторони передбачили, що укладенням цього договору Поручитель надає свою згоду на переведення боргу Боржника на іншу будь-яку особу, та на будь-які зміни до Кредитного договору (у тому числі зміни розміру суми кредиту у бік збільшення або зменшення заборгованості та строків) без внесення змін до цього Договору поруки. В такому випадку зобов'язання Поручителя, що виникають з умов Кредитного договору (з урахуванням змін) є дійсними і не припиняються.

У відповідності до п. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія звертає увагу на те, що в п. 2.4.3. та п. 4.5. Договору поруки поручитель надав свою згоду на збільшення обсягу своєї відповідальності, в тому числі шляхом зміни розміру суми кредиту, строків його сплати, зміни розміру відсотків та ін., без повідомлення про це поручителя та без отримання додаткової на це згоди Поручителя, а також без укладення додаткової угоди до Договору поруки.

Зазначені умови договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у означенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Тобто, вказаними пунктами Договору поруки сторони погодили можливість зміни вищевказаних умов Кредитного договору, в т.ч. тих, які можуть змінити обсяг відповідальності Поручителя. Крім того, сторони погодили, що такі зміни будуть відбуватися без повідомлення про це Поручителя та без отримання його додаткової згоди, як зазначалось вище.

В даному випадку в договорі поруки передбачена можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, та ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя).

Отже, в даному випадку поручитель надав згоду на відповідну зміну основного зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 30.05.2012 у справі № 8/27-10-3856-59/349-10.

Врахувавши вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку, зазначивши про те, що договір поруки є припиненим, оскільки в порушення ст. 559 ЦК України, обсяг відповідальності поручителя був збільшений банком без згоди поручителя-банкрута.

За змістом п.п. 36.7 п. 36 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ)", заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошових вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів.

У відповідності до п. 3 ст. 95 Закону, кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

В даному випадку місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет закінчився 17.06.2016.

Кредиторська заява ПАТ "Юніон Стандарт Банк" надійшла до суду 16.09.2016, отже заявником пропущено встановлений Законом строк на заявлення вимог (граничний строк сплив 17.06.2016). Представник ПАТ "Юніон Стандарт Банк" не заперечив вказаного, а тому просив суд задовольнити вказані вимоги та включити їх в шосту чергу задоволення вимог кредиторів, як то передбачено Законом.

Судова колегія, дослідивши подану ПАТ "Юніон Стандарт Банк" заяву з кредиторськими вимогами, дійшла висновку, що вказані вимоги в частині визнання заявника кредитором та включення до реєстру вимог кредиторів кредиторських вимог із заборгованості за кредитом та зі сплати процентів за кредитним договором із врахуванням умов вищевказаного договору поруки підлягають задоволенню, вказані вимоги підтверджуються належним чином завіреними копіями договорів, про які мова йде вище, належними доказами перерахування ПАТ "Юніон Стандарт Банк" на рахунок ТОВ "Саппортіо" коштів в розмірі 1 750 000,00 грн. (а.с. 108-111, т. 2). В матеріалах справи відсутні докази повернення боржником, ТОВ "Саппортіо", коштів (кредиту) за договором про відкриття кредитної лінії від 10.02.2014 № 07/02-14 та докази погашення цього боргу поручителем, ТОВ "Саппортіо Груп", у відповідності до договору поруки від 10.02.2014 № 07/02-14.

Судова колегія, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, в тому числі розрахунок кредиторських вимог, дійшла висновку, що заявлені кредиторські вимоги ПАТ "Юніон Стандарт Банк" в частині заявленої та нарахованої суми пені за просторочення кредиту за період з 03.12.2014 по 14.05.2016 та пені за прострочення сплати процентів з 28.11.2014 по 14.05.2016, підлягають визнанню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Ураховуючи викладене, судова колегія зазначає, що початком нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано за умовами договору.

Сторони в договорі можуть передбачити інший порядок визначення періоду можливого нарахування штрафних санкцій (за весь час прострочення) ніж той, який зазначений в ч. 6 ст. 232 ГПК України.

Проте, як вбачається з умов п. 4.1. Кредитного договору сторони дійшли згоди, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує на вимогу банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що сторонами в кредитному договорі не було встановлено інший порядок визначення періоду можливого нарахування штрафних санкцій ніж той, який зазначений в ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечив проти вказаного, тим більше, подав пояснення з посиланням на ст. 232 Господарського кодексу України, але помилково перерахував заявлені суми пені за останні 6 місяців до звернення до суду із даною заявою кредиторськими вимогами.

Отже, нарахування пені за заявлений ПАТ "Юніон Стандарт Банк" період порушує вищевказані приписи ст. 232 Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, визнавши вимоги щодо заявленої суми основної заборгованості за кредитом, по сплаті процентів за заявлений період обґрунтованими, та, здійснивши перерахунок пені за просторочення повернення кредиту та пені за прострочення сплати процентів в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, судова колегія дійшла висновку, що кредиторські вимоги ПАТ "Юніон Стандарт Банк" до боржника, що складаються із суми в розмірі 2 775 574,67 грн., підлягають визнанню із включенням їх до реєстру вимог кредиторів у шосту чергу задоволення. В решті заявлені кредиторські вимоги (щодо пені, нарахованої понад 6 місяців) судом першої інстанції відхилені вірно.

Таким чином, судом першої інстанції не було досліджено всі обставини справи під час розгляду заяви ПАТ "Юніон Стандарт Банк", внаслідок чого оскаржувана ухвала, підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "Юніон Стандарт Банку" з вимогами до боржника на суму 2 775 574,67 грн., у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно ст. 104 ГПК України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ "Юніон Стандарт Банку" підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала, в тій частині, що оскаржується - скасуванню в частині відхилення кредиторських вимог ПАТ "Юніон Стандарт Банку" у сумі 2 775 574,67 грн. із прийняттям нового рішення в цій частині, за яким слід визнати Публічне акціонерне товариство "Юніон Стандарт Банк" поточним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" з грошовими вимогами в сумі 2 775 574,67 грн. - вимоги шостої черги задоволення, в решті (щодо відхилення кредиторських вимог у сумі 898 233,10 грн. (пені, нарахованої понад 6 місяців)) - слід залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-106 ГПК України, Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Юніон Стандарт Банк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/3309/16 в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "Юніон Стандарт Банку" з вимогами до боржника на суму 3 673 807,77 грн. задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/3309/16 в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "Юніон Стандарт Банку" з вимогами до боржника на суму 2 775 574,67 грн. скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення:

Визнати Публічне акціонерне товариство "Юніон Стандарт Банк" поточним кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Саппортіо Груп" з грошовими вимогами в сумі 2 775 574,67 грн. - вимоги шостої черги задоволення.

4. Ухвалу господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/3309/16 стосовно відмови у задоволенні заяви ПАТ "Юніон Стандарт Банку" з вимогами до боржника на суму 898 233,10 грн. - залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3309/16 направити до господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписаний 29.05.2017.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко