Рішення

від 23.05.2017 по справі 415/3949/16-ц

ЛИСИЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 415/3949/16-ц

Провадження № 2/415/65/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.17 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Коваленко Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Данько Л.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзабудовник" до депутата Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 про захист ділової репутації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Лисичанська міська рада Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

До Лисичанського міського суду Луганської області звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник , із позовною заявою до депутата Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 про захист ділової репутації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Лисичанська міська рада Луганської області, в якій просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати недостовірною інформацію, яка порочить ділову репутацію товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник , поширену депутатом Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 у своєму аматорському відео від 04.07.2016 року та надрукованих ним коментарях відносно цього аматорського відео від 04.07.2016 року яке було викладено в мережі Інтернет на його сторінці у facebook (www.facebook.com/shevawtf/posts/1245759218790498), яка полягла в тому, що товариство з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник є фіктивним підприємством та відсутнє за адресою реєстрації;

- зобов'язати депутата Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 протягом п'яти днів з моменту набрання рішенням законної сили, спростувати недостовірну інформацію, яка порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник шляхом повідомлення про прийняте судове рішення та виклавши резолютивну частину судового рішення на своїй сторінці у facebook (https://www.facebook.com/shevawtf) з коментарем наступного змісту: Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області було визнано недостовірною інформацію, яка була поширена депутатом Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 у своєму аматорському відео від 04.07.2016 року на своїй сторінці в мережі Інтернет facebook стосовно товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник щодо фіктивної діяльності вказаного підприємства та відсутності його за адресою реєстрації. Вказаним судовим рішенням було також зобов'язано депутата Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 розмітити резолютивну частину даного рішення на своїй сторінці в мережі Інтернет у facebook ;

- зобов'язати депутата Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 протягом п'яти днів з моменту набрання рішенням законної сили, видалити на своїй сторінці в мережі Інтернет facebook (https: / /www.facebook.com/shevawtf ) аматорське відео від 04.07.2016 року та надруковані коментарі відносно цього аматорського відео від 04.07.2016 року щодо фіктивного підприємства та відсутності за адресою реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник .

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 04 липня 2016 року депутатом Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 через мережу Інтернет своєї соціальної сторінки на facebook (www.facebook.com/shevawtf/posts/ 1245759218790498), а в подальшому через сайт Лисичанського інформаційного міського порталу "Лисичанск как он есть" www.lisichansk.in.ua та Інтернет-видання: www.depo.ua було розміщено аматорське відео та стаття під назвою (мовою оригіналу/російська): "В Лисичанске более полумиллиона из бюджета отдали фирме с фиктивным адресом (ОСОБА_4) " . Відповідно до аматорського відео відповідача за його участю, була розповсюджена недостовірна інформація, яка виражалася в твердженні того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзабудовник" є фіктивною фірмою, як відповідач її називав левая фирма та бюджетні кошти, які були перераховані на рахунок позивача згідно договору на здійснення капітального ремонту уходят на Северодонецкий обнал . Вказана відповідачами інформація є недостовірною. Дійсно, ТОВ "Укрзабудовник" здійснює ремонт шкільного закладу Лисичанської ОСОБА_5 ступенів № 2 за грошові кошти які були видилені місцевим бюджетом та укладено між відділом освіти Лисичанської міської ради та позивачем відповідний договір підряду на виконання ремонтних робіт. В свою чергу позивач приступив до виконання робіт з ремонту школи, обумовлених договором, і претензій як зі сторони школи так і органів місцевої влади не поступало. Також, слід зазначити, що дійсно позивач зареєстрований та має юридичну адресу, а саме: м. Лисичанськ, Луганська обл., вул. Карла Маркса, буд. 151. В той день, коли була здійснена відеозйомка відповідачем, керівництво підприємства позивача перебувало на об'єкті школи з питань здійснення ремонту, тому здійснення відповідачем так би мовити фіксування відсутності на місці та зачинені двері до офісу (кабінету) не може свідчити про відсутність позивача, крім того, стверджувати про його фіктивність. Розповсюджена відповідачем інформація є недостовірною та негативною. Тому просив визнати такою, що не відповідає дійсності поширені відповідачем відомості та зобов'язати відповідача спростувати оприлюднену інформацію у такий спосіб, яким вона була поширена. В добровільному порядку відповідач не погоджується спростувати поширену негативну інформацію, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Відповідач, надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив, що на своїй сторінці на facebook не стверджував, що фірма ТОВ "Укрзабудовник" є фіктивною. Позивач, не відрізняє поняття "фіктивна" (за заг.ред.О.В. Зайчука ) від слова "ліва". В розумінні відповідача ліва - це ліворуч від мене. Тобто, під фразою ліва фірма , він мав на увазі документи, які знаходились ліворуч від нього. Крім того, відповідач зазначив, що одними із засновників є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і фірма знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Московська, буд. 63. Основний капітал фірми складає 1000(тисячу) гривень. Разом з тим, ця фірма була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, нежиле приміщення № 27 та через короткий час, ТОВ "Укрзабудовник" змінює адресу на м. Лисичанськ , вул. Московська, буд.63. Після того, як була укладена угода на суму 556 672,32 грн., ця фірма ще раз змінила адресу на вул. Карла Маркса, буд 151. Протягом місяця відповідач декілька разів приїздив за цією адресою, але керівників та працівників фірми не знайшов. ОСОБА_6 (один із засновників фірми ТОВ "Укрзабудовник"), був зареєстрований як ФОП (фізична особа-підприємець), за адресою вул. Московська, буд. 63. Він займається транспортними перевезеннями. За угодою ТОВ "Укрзабудовник" були вставлені вікна, які придбані у ТОВ А.С.Д.Енерго керівником якої, протягом 5 років, був ОСОБА_8. На теперішній час ОСОБА_8 є депутатом Лисичанської міської ради від Опозиційного блоку . Його помічником- консультантом є ОСОБА_6Л.(Засновник ТОВ "Укрзабудовник"). Також керівником ТОВ "А.С.Д.Енерго" був ОСОБА_9 Враховуючи викладене, відповідач проти позову заперечував.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Лисичанська міська рада Луганської області, також надала до суду письмові пояснення, згідно яких зазначено, що ОСОБА_2 є депутатом Лисичанської міської ради сьомого скликання, повноваження якого почалися з моменту офіційного оголошення Лисичанською міською виборчою комісією Луганської області постанови №75 від 04.11.2015 року Про реєстрацію депутатів Лисичанської міської ради на першій сесії міської ради, яка відбулась 17.11.2015 року. Щодо здійснення відповідачем перевірки місця знаходження ТОВ "Укрзабудовник" зазначає, що депутат міської ради ОСОБА_2 до міської ради або її виконавчих органів з питанням або пропозицією щодо необхідності здійснення перевірки позивача не надходило. На сесії міської ради дане питання відповідачем також не порушувалось, в зв'язку з чим будь-яких доручень та повноважень відповідачу міською радою або її виконавчими органами не надавалось.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав, та просив задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач, в судовому засіданні проти задоволення уточненого позову заперечував з підстав викладених в запереченнях наданих до суду.

Представник третьої особи Лисичанської міської ради Луганської області у судовому засіданні проти задоволення уточненого позову не заперечував.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Між Лисичанським відділом освіти Лисичанської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник укладений договір №87 від 13.05.2016 року. За вказаними договором було здійснено попередню оплату 26.05.2016 року у розмірі 70% на суму 565672,32 грн. для капітального ремонту Лисичанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2.

В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.

Згідно копії витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник зареєстровано за адресою: 93120, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Карла Маркса, буд. 151, вид діяльності - Код КВЕД 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у.; Код КВЕД 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; Код КВЕД 43.21 Електромонтажні роботи; Код КВЕД 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; Код КВЕД 43.31 Штукатурні роботи; Код КВЕД 43.32 Установлення столярних виробів; Код КВЕД 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; Код КВЕД 43.34 Малярні роботи та скління; Код КВЕД 43.91 Покрівельні роботи; Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; Код КВЕД 71.11 Діяльність у сфері архітектури; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); Код КВЕД 42.11 Будівництво доріг і автострад; Код КВЕД 42.21 Будівництво трубопроводів.

Як вбачається з копії роздруківок соціальної сторінки facebook, а також сайту Лисичанського інформаційного міського порталу Лисичанск как он есть та інтернет-видання: www.depo/ua, ОСОБА_2 було розміщено аматорське відео та стаття під назвою Кому перечислены городским отделом образования пол миллиона гривен за ремонт школы №2 наступного змісту: Сегодня с товарищами проехал на улицу Карла Маркса 151, на этом адресе зарегистрирована фирма ТОВ Укрзабудовник ЄДРПОУ 40038490, которая якобы осуществляет капитальный ремонт школы №2. 13.05.2016 г. между Лисичанским отделом образования и ТОВ Укрзабуовник был заключен договор №87. После чего отдел образования оплатил на 70% для начала капитального ремонта в сумме 565 672,32. Приехав на юридический адрес этой фирмы, я увидел, что фирмы физически не существует, она есть только на бумаге, но бюджетные деньги были перечислены. И эти деньги с левой фирмы уходят на Северодонецкий обнал. Дунаевские схемы… (а.с. 12-18)

Як вбачається з копії заяви від 11.07.2016 року, представник ТОВ Укрзабудовник , адвокат ОСОБА_10 звертався до ОСОБА_2 з вимогою спростувати через ЗМІ м. Лисичанська або інтернет ресурс фейсбук недостовірну інформацію відносно ТОВ Укрзабудовник , яка була оприлюднена ОСОБА_2 у мережі інтернет на сторінці фейсбук відносно виконання договору щодо проведення капітального ремонту школи №2 у м. Лисичанську, яка порочить честь та гідність ТОВ Укрзабудовник .

Зазначена заява була направлена на ім'я ОСОБА_2 за адресою: Луганська обл., м. Лисичанськ, кв. Дружби Народів, 100, про що свідчать копія фіскального чеку від 11.07.2016р. та копія опису цінного листа.

Окрім того, представником позивача були здійснені запити до державних органів, а саме: голови Лисичанської міської ради Луганської області, керівника ДПІ у м. Лисичанську Луганської області, начальника Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області, начальника Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області, прокурора Лисичанської місцевої прокуратури у Луганській області, керівника Управління державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області, керівника Служби безпеки України у м. Лисичанську Луганської області, з метою отримання інформації щодо звернення відповідача до відповідних органів щодо діяльності позивача під час виконання договору №87, який було укладено між ТОВ Укрзабудовник та представниками відділу освіти щодо проведення капітального ремонту школи №2, про що свідчать копії зазначених запитів.

Як вбачається з копій відповідей на вище зазначені адвокатські запити а саме від: керівника Управління державної казначейської служби України у м. Лисичанську Луганської області від 12.07.2016р. № б/н, Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області від 18.07.2016р. №26945/111/35, Лисичанської місцевої прокуратури у Луганській області від 12.07.2016р. №16з-16-р-16, голови Лисичанської міської ради Луганської області від 13.07.2016р. № 25.02/01-06, ДПІ у м. Лисичанську Луганської області від 12.07.2016р. № 6076/12-09-13, Лисичанського міжрайонного відділу Управління Служби безпеки України у Луганській області від 13.07.2016 р. № 63/34/0-5/101, відповідач з будь-якими запитами щодо діяльності позивача та виконання останнім умов договору підряду, та отримання і перерахування коштів за договором не звертався.

З копії листа Лисичанської міської ради Луганської області від 13.07.2016р. № 25.02/01-06 вбачається, що ОСОБА_2 є діючим депутатом Лисичанської міської ради сьомого скликання. Як депутат Лисичанської міської ради свої повноваження він почав здійснювати з моменту офіційного оголошення Лисичанською міською виборчою комісією Луганської області постанови №75 від 04.11.2015 року Про реєстрацію депутатів Лисичанської міської ради на першій сесії міської ради, яка відбулась 17.11.2015 року. До виконавчих органів Лисичанської міської ради ОСОБА_2 з письмовим запитом щодо надання інформації про стан виконання договору №87, а саме за копією договору, інформацією про рух бюджетних коштів, порядком виконання будівельних робіт ТОВ Укрзабудовник не звертався, але вищезазначена особа, як депутат Лисичанської міської ради, зверталась до відділу освіти з вимогою про надання для ознайомлення договору укладеного між відділом освіти та ТОВ Укрзабудовник .

Згідно копії постанови Лисичанської міської виборчої комісії Луганської області від 04.11.2015 р. № 75 ОСОБА_2 зареєстровано як депутата Лисичанської міської ради та визнано за ним повноваження депутата Лисичанської міської ради.

Згідно копії рішення Лисичанської міської ради сьомого скликання від 17.11.2015 №1/1 інформацію голови Лисичанської міської виборчої комісії Луганської області про реєстрацію депутатів Лисичанської міської ради і Лисичанського міського голови, обраних на чергових виборах депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів 25.10.2015 року прийнято до відома.

Як вбачається з копії рекомендаційного листа, наданого директором Лисичанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 від 28.02.2017р. № 109, за час виконання робіт по капітальному ремонту Лисичанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Лисичанської міської ради Луганської області, співробітники ТОВ Укрзабудовник зарекомендували себе з позитивного боку, робота відповідає заданому рівню, виконується якісно і у встановлені терміни.

В матеріалах справи наявні акти №1 за серпень та №2 за жовтень 2016 року приймання виконаних робіт, відповідно до яких виконано робіт (затрати) на суму 82902,82 грн. за жовтень 2016 року та на суму 683376,02 грн. за серпень 2016 року за підписами замовника ОСОБА_11 та підрядника ОСОБА_4.

Як вбачається з позовної заяви, уточнень до неї та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, що інформація поширена депутатом Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 у своєму аматорському відео від 04.07.2016 року та надрукованих ним коментарях відносно цього аматорського відео від 04.07.2016 року, яке було викладено в мережі Інтернет на його сторінці у facebook (www.facebook.com/shevawtf/posts/1245759218790498), яка полягла в тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник є фіктивним підприємством та відсутнє за адресою реєстрації, порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник .

В добровільному порядку відповідач не погоджується спростувати поширену негативну інформацію, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановлюючи наявність порушеного права позивача з боку відповідача, суд зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Статтею 94 цього кодексу передбачено, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі ділова репутація; ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Отже, за змістом ст.91 ЦК України, право на спростування недостовірної інформації, передбачене ч.1 ст.277 цього кодексу, належить не лише фізичним, а і юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб'єкта.

Разом із цим Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ст. 34 Конституції України).

За правилами ст.ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканість своєї ділової репутації, а також право на спростування недостовірної інформації та право на відповідь.

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства, що регулює захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи Пленум Верховного Суду України постановив дати судам роз'яснення які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи (далі Постанова №1).

Так, відповідно до положень п. 15 Постанови №1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Як вбачається із уточненої позовної заяви, представник позивача просив визнати недостовірною інформацію, яка порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник , поширену депутатом Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 у своєму аматорському відео від 04.07.2016 року та надрукованих ним коментарях відносно цього аматорського відео від 04.07.2016 року яке було викладено в мережі Інтернет на його сторінці у facebook (www.facebook.com/shevawtf/posts/1245759218790498), яка полягла в тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник є фіктивним підприємством та відсутнє за адресою реєстрації.

Судом встановлено, що оскаржувану інформацію дійсно було поширено у соціальній мережі Фейсбук (www.facebook.com) ОСОБА_2 на його сторінці, яка стосується позивача і вказаний факт відповідачем не оспорюється.

Отже, позивачем надано суду належні та допустимі докази на підтвердження поширення інформації, що оспорюється саме про позивача в мережі Інтернет у facebook .

Щодо встановлення того, що відбулося поширення саме недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 302 Цивільного кодексу України фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності.

Для правильного вирішення спору важливим є з'ясування того, чи було розміщено недостовірну інформацію про позивача, тобто, такої, що не відповідає дійсності.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені) (абз. 5 пункт 15 постанови №1).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті, тощо), і, яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (абз. 6 пункт 15 постанови №1).

Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації (абз. 4 п. 12 постанови №1).

Крім того, згідно в п. 19 Постанови №1 зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно ст. 1 Закону України Про інформацію під інформацією слід розуміти будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже з аналізу вказаних норм вбачається, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

В судовому засіданні відповідач зазначив, що здійснив виїзд за місцем реєстрації ТОВ "Укрзабудовник" за адресою: м. Лисичанськ, Луганська обл., вул. Карла Маркса, буд. 151, з власної ініціативи як активіст, як громадянин. Хотів перевірити чи використовуються бюджетні кошти за призначенням. Проте, виїхавши декілька разів на місце реєстрації вказаної фірми не знайшов ні керівників, ні робітників, про що і зазначив в своєму відео та коментарях до неї. Тому висловився що "фізично за юридичною адресою фірма не існує". Вказаною інформацією відповідач поділився зі своїми друзями на своїй сторінці у facebook в мережі Інтернет . Відношення до того, що його громадська позиція була викладена через сайт Лисичанського інформаційного міського порталу "Лисичанск как он есть" www.lisichansk.in.ua та Інтернет-видання: www.depo.ua, він ніякого не має.

В судовому засіданні відповідач не заперечував проти того, що договірні умови між Лисичанським відділом освіти Лисичанської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник за договором №87 від 13.05.2016 року щодо капітального ремонту школи №2, виконані. Проте зазначив, що саме у той час коли він здійснив виїзд за адресою ТОВ "Укрзабудовник": м. Лисичанськ , вул. Карла Маркса, буд. 151 у нього виникли сумніви щодо виконання умов договору, оскільки фірма постійно переїздить, має уставний фонд у розмірі 1000 грн., нещодавно створена, відсутня за місцем реєстрації, це він і мав на увазі під поняттям "ліва фірма". Разом з тим відповідач зазначив, що не стверджував того, що фірма ТОВ "Укрзабудовник" є "фіктивною". Відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник було зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, нежиле приміщення № 27, 30.09.2015 року, через деякий час товариство змінило свою адресу на м. Лисичанськ , вул. Московська, буд.63, а потім ще через деякий час змінила адресу на м. Лисичанськ , вул. Карла Маркса, буд. 151. З депутатськими запитами відповідач ні куди не звертався щодо надання інформації відносно ТОВ "Укрзабудовник", а користувався офіційними сайтами.

Представник позивача підтвердив, що дійсно ТОВ "Укрзабудовник" був зареєстрований у м. Києві, а потім переїхав до Лисичанська, спочатку за адресою: м. Лисичанськ , вул. Московська, буд.63, а потім за адресою: м. Лисичанськ , вул. Карла Маркса, буд. 151.

Щодо вислову "Дунаевские схемы" пояснив, що в різні часи керівниками ТОВ "А.С.Д. Енерго" були ОСОБА_9, ОСОБА_8, а ТОВ "А.С.Д. Енерго" був субпідрядником ТОВ "Укрзабудовник" та вставляв вікна у школі №2. Щодо вислову "Северодонецкий обнал" відповідач пояснити не зміг.

Суд зауважує, що ділову репутацію юридичної особи становить престиж її фірмового (комерційного) найменування, та інших належних їй нематеріальних активів серед кола споживачів її товарів та послуг. Приниженням ділової репутації суб'єкта господарювання (підприємця) є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, що дискредитують спосіб ведення чи результати його господарської (підприємницької) діяльності, у зв'язку з чим знижується вартість його нематеріальних активів.

Поряд з цим не усі недостовірні відомості можуть бути дискредитуючими і як наслідок, порушуватимуть особисті немайнові права юридичної особи, а лише ті з них, які принижують ділову репутацію з точки зору законів та моралі, можуть бути об'єктом моральної оцінки членів суспільства.

До того ж, на думку суду, перевірці на відповідність дійсності мають підлягати лише конкретні відомості про особу, що накладає на позивача обов'язок чітко навести, які конкретно опубліковані відомості (включаючи конкретні фрази, слова, або словосполучення) вважаються такими, що принижують його ділову репутацію і мають негативний щодо нього в очах суспільства, у т.ч. його контрагентів та кола споживачів послуг, характер , а також зазначити, у якій формі така негативна інформація виражена: у формі твердження, оцінки чи припущення.

Завданням суду за даних обставин має бути встановлення доведеності обставин з приводу того, чи містяться у наданих матеріалах твердження про порушення позивачем діючого законодавства або моральних принципів, або інші відомості, які порочать господарську діяльність позивача, принижують його ділову репутацію, а також з'ясувати, чи такі твердження не носять характеру оціночних суджень.

Утім, суд вважає, що спірна інформація не містить відомостей, виражених у формі твердження, що принижують ділову репутацію позивача з точки зору законів та моралі і можуть бути об'єктом моральної оцінки членів суспільства.

На думку суду, висловлені відповідачем відомості, за ознакою відсутності у ній фактичних даних, є відтворенням власного суб'єктивного уявлення відповідача про права та необхідні дії товариства в цілому та його суб'єктивне оціночне відношення до цього, тобто є судженнями, а не відомостями.

Відомостями, вважає суд, є висловлювання у формі твердження про факт, яке підлягає перевірці на достовірність чи недостовірність тоді як судження являє собою лише відповідність оцінюваного факту не по відношенню до дійсності, а по відношенню до суб'єктивного розуміння та уявленням про оцінюване.

Дослідивши в судовому засіданні письмові докази, відеозапис, який містить оскаржувану інформацію суд зазначає, що спірна інформація не містить відомостей, виражених у формі твердження, що принижують ділову репутацію позивача з точки зору законів та моралі і можуть бути об'єктом моральної оцінки членів суспільства.

Отже, висловлювання відповідача є оціночними судженнями і не є розповсюдженням щодо позивача недостовірних відомостей у формі твердження про спосіб ведення чи результати господарської (підприємницької) діяльності позивача, у т.ч. виконання нею договірних зобов'язань, надання нею послуг, що може вплинути на зниження вартості нематеріальних активів позивача.

Стаття 10 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на свободу вираження поглядів як один з основоположних принципів демократичного суспільства.

Свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї інформації чи тих ідей , які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких демократичне суспільство неможливе (рішення ЄСПЛ у справі Гендісайд проти Сполученого Королівства від 7 грудня 1976 pоку).

Право на наявність і можливість висловлювання власного судження, оцінки, думки, гарантоване. Це право, як зазначалося, закріплене і в статті 34 Конституції України. Оцінка є ставленням особи до певного явища або події, висловленням її поглядів та/або переконань. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначає, що вимогу доведення правдивості оціночного судження виконати неможливо, отже, ця вимога порушує свободу вираження думки як таку, а вона є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції (рішення від 29 травня 2005 року у справі "Українська прес-група" проти України , рішення Лінгенс проти Австрії від 08 липня 1986 року.)

Твердження представника позивача в позовній заяві про те, що поширена спірна інформації не є оціночними судженнями, не заслуговують на увагу, оскільки з характеру цієї інформації, якій судом надано детальну оцінку, встановлено, що висловлювання відповідача містять не фактичні дані, а його критику, власні бачення і припущення.

Доказів того, що оскаржувана поширена інформація, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник до суду не надано.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи (стаття 37 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", стаття 65 Закону України "Про телебачення і радіомовлення") у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

За таких обставин справи, суд не знаходить підстав для покладення на відповідача відповідальності за висловлені відповідачем та розповсюджені у засобах масової інформації оціночні судження, адже відповідальність за їх розповсюдження закон не встановлює.

Постановою №1 у абз. 1 пункта 12 роз'яснено, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Разом з тим, згідно п. 10 Постанови №1, якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (статті 32, 33 ЦПК).

Отже, враховуючи що предметом розгляду в даній справі є поширення оспорюваної інформації яка викладена в мережі Інтернет автором якої є ОСОБА_2 та який підтвердив це в ході розгляду справи, суд не вбачає підстав для залучення в даній справі в якості другого відповідача власника веб-сайта соціальної мережі Фейсбук.

Крім того, предметом розгляду справи є саме визнання недостовірною інформацію, яка порочить ділову репутацію Товариства з обмеженою відповідальністю Укрзабудовник , поширену відповідачем ОСОБА_2 у своєму аматорському відео від 04.07.2016 року та надрукованих ним коментарях відносно цього аматорського відео від 04.07.2016 року яке було викладено в мережі Інтернет на його сторінці у facebook, а не подальше розміщення вказаної інформації через сайт Лисичанського інформаційного міського порталу "Лисичанск как он есть" www.lisichansk.in.ua та Інтернет-видання: www.depo.ua. Отже, суд не вбачає підстав для залучення в даній справі в якості другого відповідача власників веб-сайтів Лисичанського інформаційного міського порталу "Лисичанск как он есть" www.lisichansk.in.ua та Інтернет-видання: www.depo.ua, на яких було розміщено оскаржувану інформацію.

Щодо заявлення позовних вимог саме до відповідача як до депутата Лисичанської міської ради, судом встановлено, що дійсно згідно наявних в матеріалах справи доказів відповідач ОСОБА_2 є депутатом Лисичанської міської ради сьомого скликання відповідно до постанови №75 від 04.11.2015 року Про реєстрацію депутатів Лисичанської міської ради . Проте, в судовому засіданні відповідач зазначив, що діяв як активіст та громадянин України. Судом встановлено, що оскаржувана інформація була викладена на сторінці у facebook в мережі Інтернет з назвою "Никита Шевченко". В судовому засіданні при перегляді оскаржуваного відео від 04.07.2016 року було встановлено, що відповідач невстановленій особі (чоловіку) представився як депутат Лисичанської міської ради. Доказів надіслання запитів як депутатом відносно позивача ТОВ "Укрзабудовник" до суду не надано, натомість представником третьої особи в письмових поясненнях та в судовому засіданні зазначено, що з питанням щодо здійснення відповідачем перевірки відносно місця знаходження ТОВ "Укрзабудовник" ОСОБА_2 до міської ради або її виконавчих органів з питанням або пропозицією щодо необхідності здійснення перевірки не звертався. На сесії міської ради дане питання відповідачем також не порушувалось, в зв'язку з чим будь-яких доручень та повноважень відповідачу міською радою або її виконавчими органами не надавалось. Враховуючи викладене, суд вважає, що звернення з позовом до відповідача саме як до депутата Лисичанської міської ради не знайшло свого підтвердження, проте не позбавляє суд можливості розглянути вказану справу по суті, враховуючи, що ОСОБА_2 все ж таки має статус депутата Лисичанської міської ради.

У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 р. Справа "Руїз Торіха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (ч. 3 ст. 10 ЦПК України)

Аналізуючи в сукупності викладені обставини, судом встановлено, що поширена ОСОБА_2 у аматорському відео від 04.07.2016 року та надрукованих ним коментарях (інформація) відносно цього аматорського відео від 04.07.2016 року, яке було викладено в мережі Інтернет на сторінці у facebook є оціночними судженнями, думками, переконаннями, критичною оцінкою діяльності, вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, відтак суд не вбачає в даному випадку порушення прав позивача, а тому вимоги про визнання недостовірною і такою, що порочить ділову репутацію позивача, поширеної відповідачем інформації, її видалення з мережі Інтернет та спростування, суд вважає безпідставними.

Окремо суд зауважує, що належним способом захисту у даному випадку особи, яка вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, є надане законодавством право на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Враховуючи встановлені обставини та вимоги закону суд не вбачає підстав для задоволення позову.

У зв'язку з цим, відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем йому не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 223, 294, 296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзабудовник" до депутата Лисичанської міської ради Луганської області ОСОБА_2 про захист ділової репутації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Лисичанська міська рада Луганської області - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений 29 травня 2017 року.

Суддя Н.В. Коваленко