Рішення від 24.05.2017 по справі 212/7265/16-ц

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/7265/16-ц 22-ц/774/776/К/17

Справа № 212/7265/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/776/К/17 Тимошенко Т.І.

Категорія - 26 (ІII) Доповідач Барильська А.П.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області

в складі : головуючого судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар: Гладиш К.І.,

за участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

представника Приватного акціонерного товариства Євраз Суха Балка - Павлової Наталії Федорівни,

представника Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійнорятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій - Клецько Лілії Вікторівни,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства Євраз Суха Балка на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства Євраз Суха Балка , Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійнорятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника внаслідок професійного захворювання, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулась з позовом до Приватного акціонерного товариства Євраз Суха Балка , Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійнорятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 зазначила, що її чоловік, ОСОБА_7, у період з 29 березня 1956 року по 02 грудня 1957 року працював підземним лопаточником, підземним помічником машиніста вантажної машини, підземним люковим - проважатим у шахті "Центральна" РУ ім.Фрунзе треста 'Ленінруда" та з 10 вересня 1960 року по 01 жовтня 1968 року - підземним люковим - проважатим, підземним скреперистом, підземним скреперистом з веденням вибухових робіт у шахті ім.Фрунзе РУ ім.Фрунзе треста "Ленінруда" (нині Приватне акціонерне товариство Євраз Суха Балка ); з 03 жовтня 1968 року по 05 квітня 1988 року - пробонабирачем в шахті у Ленінському воєнізованому гірничорятувальному загоні (нині Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійпо-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій).

В результаті тривалої роботи в підземних умовах у її чоловіка виник хронічний бронхіт, який був визнаний професійним захворюванням.

05 вересня 1994 року був складений Акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння). Згідно виписки із акта ЛТЕК від 12 жовтня 1994 року, виданим профпатологічною МСЕК, ОСОБА_7 було встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково по пиловому бронхіту 1 ст.

В Акті розслідування хронічного професійного захворювання від 05 вересня 1994 року вказано вину керівництва шахти ім.Фрунзе рудника Суха Балка (нині Приватне акціонерне товариство Євраз Суха Балка ) та Тернівського воєнізованого гірничорятувального загону (нині Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій) у виникненні у ОСОБА_9 професійного захворювання.

На фоні хронічного пилового бронхіту в наступні роки у її чоловіка розвинувся рак верхньої частини правої легені.

Довідкою МСЕК від 08 січня 2004 року її чоловіку було встановлено 80% втрати професійної працездатності безстроково.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік ОСОБА_7 помер.

Згідно Акту посмертної медичної експертизи по встановленню причинного зв'язку між смертю та профзахворюванням від 18 червня 2004 року, виданого МСЕК № 2. встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_7 з професійним захворюванням пиловим бронхітом.

Смертю її чоловіка, ОСОБА_7, їй завдано моральної шкоди, оскільки вона втратила рідну їй людину, яку дуже любила і поважала. За життя її чоловік постійно піклувався про неї, підтримував у складних життєвих ситуаціях. Після його смерті, в 2004 році в неї стався мікроінфаркт, так як її серце не витримало таких переживань. Смерть її чоловіка призвела до того, що вона постійно перебуває у пригніченому моральному стані, адже думки про його смерть не залишають її навіть до теперішнього часу.

Просила суд стягнути з відповідачів, з кожного окремо по 275600 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю її чоловіка.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, на її користь з ПрАТ Євраз Суха Балка стягнуто моральну шкоду у розмірі 60 000 гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та на користь держави - судовий збір у сумі 640 грн.

У задоволені решти вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про задоволення її позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що розмір моральної шкоди, стягнутий рішенням суду з ПрАТ Євраз Суха Балка є заниженим, судом в повній мірі не враховані всі обставини справи, як то вина відповідача ПрАТ Євраз Суха Балка , моральні страждання позивача, яка по сьогоднішній час їх переживає.

Крім того вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні її позовних вимог до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійнорятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, оскільки дійшов помилкового висновку про те, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійнорятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій є правонаступником Ленінського воєнізованого гірничорятувального загону та не правонастуником Тернівського воєнізованого гірничорятувального загону.

В апеляційній скарзі представник ПрАТ Євраз Суха Балка ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі про відмову в задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи.

Зокрема, судом не враховано, що той факт, що при житті чоловіку позивача було встановлено професійне захворювання, а саме пиловий бронхіт першої ст., смерть чоловіка настала внаслідок загального захворювання, а саме - рак легень.

Крім того, представник ПрАТ Євраз Суха Балка зауважує, що відсутня наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а розмір моральної шкоди, визначений судом першої інстанції, не відповідає принципам розумності.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПрАТ Євраз Суха Балка задоволенню не підлягає, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні, з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, чоловік позивачки ОСОБА_7, у період з 29 березня 1956 року по 02 грудня 1957 року працював підземним лопаточником, підземним помічником машиніста вантажної машини, підземним люковим - проважатим у шахті "Центральна" РУ ім.Фрунзе треста Ленінруда та з 10 вересня 1960 року по 01 жовтня 1968 року - підземним люковим - проважатим, підземним скреперистом, підземним скреперистом з веденням вибухових робіт у шахті ім.Фрунзе РУ ім.Фрунзе треста "Ленінруда" яке є структурним підрозділом Приватного акціонерного товариства Євраз Суха Балка ); з 03 жовтня 1968 року по 05 квітня 1988 року - пробонабирачем в шахті у Ленінському воєнізованому гірничорятувальному загоні.

В результаті тривалої роботи в підземних умовах у ОСОБА_7 виник хронічний бронхіт, який був визнаний професійним захворюванням, про що, 05 вересня 1994 року був складений Акт розслідування хронічного професійного захворювання. Згідно виписки із акта ЛТЕК від 12 жовтня 1994 року, виданої профпатологічною МСЕК, ОСОБА_7 було встановлено 25% втрати професійної працездатності безстроково по пиловому бронхіту 1 ст.

Згідно до Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 05 вересня 1994 року вказано вину керівництва шахти ім.Фрунзе рудника Суха Балка (нині Приватне акціонерне товариство Євраз Суха Балка ) та Тернівського воєнізованого гірничорятувального загону у виникненні у ОСОБА_9 професійного захворювання.

На фоні хронічного пилового бронхіту у ОСОБА_9 розвинувся рак верхньої частини правої легені. Довідкою МСЕК від 08 січня 2004 року ОСОБА_9 було встановлено 80% втрати професійної працездатності безстроково.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 помер що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1

Згідно Акту посмертної медичної експертизи по встановленню причинного зв'язку між смертю та профзахворюванням від 18 червня 2004 року, виданого МСЕК № 2. встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_7 з професійним захворюванням пиловим бронхітом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_2 до ПрАТ Євраз Суха Балка про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю працівника внаслідок професійного захворюваннята вірно встановив, що відповідно до ст.ст. 1167, 1168 ЦК України, позивач має право, передбачене ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю чоловіка внаслідок отриманого ним професійного захворювання на підприємстві відповідача ПрАТ Євраз Суха Балка .

Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо наявності правових підстав для стягнення моральної шкоди, однак не погоджується повністю з визначеним судом розміром моральної шкоди, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку з між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтво, ушкодження здоров'я або смерть фізичної особи.

Отже, право члена сім'ї померлого на відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю особи, спричиненого професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди члена сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.

Розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Встановлення професійного захворювання ОСОБА_7 відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 05 вересня 1994 року, є підставою для відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я фізичній особі. Однак, позивач ОСОБА_2 ставить питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної членам сім'ї смертю фізичної особи, тому право на відшкодування зазначеної шкоди виникло у позивача на підставі ч. 2 ст. 1168 ЦК України, яка передбачає відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи членам її сім'ї.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

На думку колегії, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач ПрАТ Євраз Суха Балка є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачеві - дружині померлого, оскільки у зв'язку зі смертю чоловіка позивача від профзахворювання, вона переносить моральні страждання, змінився ритм її життя, для поновлення якого їй необхідні додаткові зусилля.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника ПрАТ Євраз Суха Балка стосовно того, що судом не враховано той факт, що при житті чоловіку позивача було встановлено професійне захворювання, а саме пиловий бронхіт першої ст., а смерть чоловіка настала внаслідок загального захворювання, а саме - рак легень оскільки, згідно Акту посмертної медичної експертизи по встановленню причинного зв'язку між смертю та профзахворюванням від 18 червня 2004 року, виданого МСЕК № 2. встановлено причинний зв'язок смерті ОСОБА_7 з професійним захворюванням - пиловим бронхітом.

Також не можуть бути підставою для скасування рішення суду та відмови в задоволенні позову ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги представника ПрАТ Євраз Суха Балка про те, що відсутня наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Так, згідно частин 1, 3 ст. 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.10.2008р. 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), визначено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Крім того, Актом розслідування хронічного професійного захворювання від 05 вересня 1994 року встановлено вину керівництва шахти ім.Фрунзе рудника Суха Балка (нині Приватне акціонерне товариство Євраз Суха Балка ) у виникненні у ОСОБА_9 професійного захворювання.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач ПрАТ Євраз Суха Балка є особою, що несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачу - жінці померлого.

Колегією суддів відхиляються доводи апеляційної скарги представника ПрАТ Євраз Суха Балка щодо недоведеності позивачем факту спричинення позивачу моральної шкоди та недотримання вимог розумності, справедливості та співмірності при визначенні розміру моральної шкоди, так як матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів щодо спричинення позивачу моральної шкоди в результаті смерті її чоловіка, внаслідок професійного захворювання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги в частині стягнення з Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на користь позивачки моральної шкоди, завданої смертю чоловіка внаслідок професійного захворювання, не підлягають задоволенню та вважає, що доводи апеляційної скарги позивача в цій частині не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не надано підтвердження того, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійнорятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій є правонаступником будь-яких прав та обов'язків Тернівського воєнізованого гірничорятувального загону та Ленінського воєнізованого гірничорятувального загону, що були ліквідовані за рішенням засновника, що позбавляє можливості встановити причинний зв'язок із заподіянням моральної шкоди позивачці спричиненої смертю її чоловіка в результаті виникнення у останнього професійного захворювання, та винними діями відповідача Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійнорятувальний) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахування роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Тому колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги позивача щодо її незгоди з зазначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди та посиланням на те, що суд не керувався принципами розумності та справедливості.

За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер і ступень моральних страждань позивача - дружини ОСОБА_7, померлого від отриманого ним професійного захворювання, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає за необхідне змінити рішення суду, збільшивши розмір стягнутої моральної шкоди з ПрАТ Євраз Суха Балка на користь позивача з 60000 грн. до 90000 грн.

В іншій частині рішення суду повинно бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314-316 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Євраз Суха Балка - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 січня 2017 рокузмінити в частині розміру моральної шкоди стягнутої з Приватного акціонерного товариства Євраз Суха Балка на користь ОСОБА_2, збільшивши його з 60000 грн. до 90000 (дев'яносто тисяч) грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: