Ухвала

від 26.04.2017 по справі 375/432/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - відділ Держгеокадастру у Рокитнянському районі, ОСОБА_6, про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 та земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 21 березня 2011 року серії НОМЕР_1 площею 0,0405 га, як знаходиться за цією ж адресою. Суміжним землекористувачем земельної ділянки площею 0,0251 га є відповідач ОСОБА_5 , якому вказана земельна ділянка була подарована 24 квітня 2014 року ОСОБА_7, на ім'я якої 2листопада 2011 року був виготовлений державний акт серії НОМЕР_2. Вважає, що межі земельних ділянок не відповідають вказаним в державних актах, про що зазначено у висновку експерта від 22 березня 2016 року, виготовленого за замовленням відповідача ОСОБА_5 в іншій цивільній справі, яка перебувала у провадженні Рокитнянського районного суду Київської області і згідно з висновком якої межі на місцевості належної на праві власності ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,0251 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що по АДРЕСА_1, не відповідають межам, визначеним державним актом на право власності на земельну ділянку. Посилаючись на вказані обставини та уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати недійсними та скасувати державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_2 та НОМЕР_1 з кадастровими номерами НОМЕР_3 та НОМЕР_3 відповідно.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність оскаржуваних судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що ОСОБА_4 є власником 1/2 частини житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1та земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку від 21 березня 2011 року серії НОМЕР_1 площею 0,0405 га, яка знаходиться за цією ж адресою.

ОСОБА_5 є суміжним землекористувачем земельної ділянки площею 0,0251 га, якому вказана земельна ділянка була подарована 24 квітня 2014 року ОСОБА_7, на ім'я якої 2 листопада 2011 року був виготовлений державний акт серії НОМЕР_2.

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилалась на те, що межі земельних ділянок не відповідають вказаним в державних актах, про що зазначено у висновку експерта від 22 березня 2016 року, виготовленого за замовленням відповідача ОСОБА_5 в іншій цивільній справі, згідно з яким межі на місцевості належної на праві власності ОСОБА_5 земельної ділянки розміром 0,0251 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що по АДРЕСА_1, не відповідають межам, визначеним державним актом на право власності на земельну ділянку.

Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач у суді не довела обставин, на які посилалась на обґрунтування своїх вимог, зокрема, не довела факту порушення відповідачем її прав як суміжного землекористувача щодо належної їй земельної ділянки, оскільки висновок експерта, наданий суду позивачем, стосується земельної ділянки відповідача і в ньому не вказано про порушення межі на місцевості належної їй на праві власності земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Такі висновки судів ґрунтуються на законі та відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: М.Є. Червинська

Л.М. Мазур

Т.О. Писана