Постанова

від 23.05.2017 по справі 804/1908/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2017 р.Справа №804/1908/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретарі судового засіданняОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ :

17 березня 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2014 року №0001791703 та податкової вимоги від 1 жовтня 2014 року №3133-25.

Ухвалою суду від 16 травня 2017 року причини пропущення позивачем строку звернення до суду в частині оскарження податкової вимоги визнані поважними.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що: відповідачем в акті перевірки не наведено належних, достатніх доказів, які б спростовували відповідність первинних документів позивача фактичним обставинам, та які б доводили нереальний характер здійснених господарських операцій, у свою чергу позивачем було виконано вимоги чинного законодавства та правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку та первинних бухгалтерських документів відображено у даних податкового обліку операції з ТОВ ЛАН ; про існування акту перевірки, оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги позивачу стало відомо після звернення податкового органу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення сум податкового боргу за спірним податковим повідомленням-рішенням.

Представник позивача клопотав про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав.

Розглядаючи справу, суд приймає до уваги проведену у 2015 році реорганізацію органів Міністерства доходів і зборів України, яке було ліквідовано шляхом реорганізації та утворення Державної фіскальної служби України, у зв'язку із чим утворено Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

У подальшому, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року №941 Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області перейменовано у Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що у період з 30.01.2014 року по 07.02.2014 року на підставі наказу від 20.01.2014 року №50, згідно із підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України посадовою особою Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість з платником податків ТОВ ЛАН (код ЄДРПОУ 30493822), за результатами якої складений акт від 14.02.2014 року №393/173/НОМЕР_1 (а.с.11-20).

З акту вбачається, що при проведенні перевірки контролюючим органом використані:

- дані інформаційних ресурсів ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - АІС Податковий блок ;

- податкову декларацію з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_3 за грудень 2011 року (№9013821794 від 19.01.2012 року);

- додаток №5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації по ПДВ за грудень 2012 року №9013821875 від 19.01.2011 року;

- додаток №5 Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації по ПДВ за грудень 2011 року №9013656382;

- акт Дніпропетровської МДПІ від 28.11.2012 року №659/221/30493822 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ЛАН з контрагентами (постачальниками та покупцями) за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року ;

- податкові накладні, видаткові накладні, договори поставки, договори про надання транспортно-експедиційних послуг, товарні накладні, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури.

Перевіркою господарських правовідносин із платником податків ТОВ ЛАН за період грудень 2011 року встановлено, що згідно наданих документів ФОП ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 30.10.2011 року №3010/3 було придбано у ТОВ ЛАН товари на суму 106472,59 грн., у тому числі ПДВ у сумі 17745,42 грн. згідно накладних: від 01.12.2011 року податкова накладна №РН-1201/02, видаткова накладна №33 за номенклатурою білизна на суму 43628,54 грн., у тому числі ПДВ 7271,42 грн., від 05.12.2011 року податкова накладна №РН-1205/01, видаткова накладна №34 за номенклатурою білизна на суму 31422,02 грн., у тому числі ПДВ 5237 грн., від 15.12.2011 року податкова накладна №РН-1215/04, видаткова накладна №35 за номенклатурою білизна на суму 31422,02 грн., у тому числі ПДВ 5237 грн.

Відповідно до бази даних Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту контролюючим органом встановлено, що визначені взаємовідносини з ТОВ ЛАН є нікчемними на суму ПДВ всього у розмірі 17745,42 грн.

Від Дніпропетровської МДПІ отримано акт від 28.11.2012 року №659/221/30493822 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ЛАН щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ Компанія ОСОБА_4 за грудень 2011 року, ТОВ Інтертерра за січень, березень 2012 року .

В акті від 28.11.2012 року №659/221/30466822 податковим органом вказано, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що 23.11.2012 року управлінням податкового контролю було здійснено виїзд за податковою та фактичною адресою ТОВ ЛАН для вручення листа від 19.11.2012 року №20466/10/226 щодо надання пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ Компанія ОСОБА_4 за грудень 2011 року, за податковою адресою підприємства ТОВ ЛАН не встановлено посадових осіб підприємства.

Крім того, в акті зафіксовано, що відносно угод, укладених ТОВ ЛАН з ТОВ Інтертерра та ТОВ Компанія ОСОБА_4 за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року, встановлені ознаки відсутності фактичних фінансово-господарських операцій та ймовірно, що договори з контрагентами покупцями згідно частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статей 216, 228, 655, 658, 662, 664 Цивільного кодексу України є нікчемними. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) ТОВ ЛАН за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року, які підпадають під визначення норм та вимог Податкового кодексу України: пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4 статті 198; за перевіряємий період вбачається, що ці угоди з контрагентами є нікчемними.

На сторінці 9 акту перевірки зазначено, що питання визначення правильності нарахування та обчислення доходу, отриманого ФОП ОСОБА_3 від провадження господарської діяльності за перевіряє мий період, буде розглянуто додатково після надання пояснень підприємцем щодо віднесення до видатків суми доходів по придбанню дизельного палива у ТОВ ЛАН .

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення: відсутність об'єктів оподаткування операцій з придбання товарів (послуг) у постачальника ТОВ ЛАН з продажу цих товарів (послуг) покупцям, які підпадають під визначення статті 185, 190 Податкового кодексу України та статті 3 Закону України Про податок на додану вартість , що призвело до порушення пункту 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість в розмірі 17745,42 грн.

На підставі акту перевірки від 14.02.2014 року №393/173/НОМЕР_1 Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення-рішення від 19.03.2016 року №0001791703, яким ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 26618,13 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 17745,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 8872,41 грн. (а.с.21).

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами.

Відсутність особи за місцезнаходженням, відсутність можливості перевірити первинні документи не є самостійними і достатніми підставами для встановлення порушення платником податків правил оподаткування.

Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому, відповідно до підпункту 198.6 статті 189 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Згідно підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також належить враховувати вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88. Так, відповідно до пунктів 2.4, 2.14 - 2.16 Положення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі: зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача та визначення податку на додану вартість, судом встановлено наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, код НОМЕР_1, зареєстрована 01.08.2005 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за №22240000000014654, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції в Кіровському районі м. Дніпропетровська з 05.08.2005 року за №6980.

Згідно з реєстраційними даними видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 визначено:

- КВЕД 14.14 виробництво спіднього одягу;

- КВЕД 46.16 діяльність посередників у торгівлі текстильними виробами, одягом, хутром, взуттям і шкіряними виробами;

- КВЕД 46.42 оптова торгівля одягом і взуттям;

- КВЕД 47.71 роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.

30.10.2011 року між ТОВ ЛАН (продавець, код ЄДРПОУ 30493822, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Партизанське, вул. Нова, буд. 38) та ФОП ОСОБА_3 (покупець, код НОМЕР_1, м. Дніпропетровськ, вул. Кірова, 50/29) укладений договір поставки товару №3010/3, за умовами якого продавець зобов'язується на підставах, передбачених чинним законодавством, поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, асортимент, вартість та кількість якого вказується у супровідних накладних; оплата за товар здійснюється протягом 30 календарних днів шляхом перерахування коштів на рахунок продавця або готівкою; умови поставки - самовивіз (а.с.45).

На виконання умов договору сторонами складені та досліджені судом наступні документи щодо придбання товару (чоловічої, жіночої та дитячої білизни):

- видаткові накладні від 01.12.2011 року №РН-1201/02 на суму 43628,54 грн., у тому числі ПДВ 7271,42 грн.; від 05.12.2011 року №РН-1205/01 на суму 31422,02 грн., у тому числі ПДВ 5237 грн.; від 15.12.2011 року №РН-1215/04 на суму 31422,02 грн., у тому числі ПДВ 5237 грн. (а.с.63-65);

- податкові накладні 01.12.2011 року №33 на суму 43628,54 грн., у тому числі ПДВ 7271,42 грн.; від 05.12.2011 року №34 на суму 31422,02 грн., у тому числі ПДВ 5237 грн.; від 15.12.2011 року №35 на суму 31422,02 грн., у тому числі ПДВ 5237 грн. (а.с.105-107).

Оплату за поставлений товар здійснено платіжними дорученнями від 12.12.2011 року №384 на суму 76000 грн., від 15.12.2011 року №388 на суму 80096,40 грн. (а.с.104).

Транспортування товару здійснювалось компанією ТОВ Нова Пошта згідно експрес-накладних: від 05.12.2011 року №20100012618841, від 15.12.2011 року №20580012637876 (а.с.94, 102).

Отриманий товар був реалізований наступним покупцям: ПП Таврія Плюс (код ЄДРПОУ 31929492), ПП Таврія-І (код ЄДРПОУ 32334104), ТОВ Таврія-В (код ЄДРПОУ 19202597), ЗАТ Ритейлінгова компанія Євротек (код ЄДРПОУ 34771370), ПП Арсенал (код ЄДРПОУ 21767390), доставка здійснювалась ТОВ Нова Пошта (код ЄДРПОУ 31316718).

Суд зазначає, що при проведенні перевірки контролюючий орган не надав оцінку наданій платником податку первинній документації з приводу досліджених господарських операцій, та зробив висновки щодо порушення фізичною особою-підприємцем податкового законодавства на підставі отриманого від Дніпропетровської МДПІ акту від 28.11.2012 року №659/221/30493822 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ЛАН з контрагентами (постачальниками та покупцями) за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року .

Поряд з цим, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі №804/4359/13-а, яка набрала законної сили 1 квітня 2014 року на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в частині задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд: визнав протиправними дії Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби по проведенню зустрічної звірки ТОВ ЛАН у вигляді акту №659/221/30466822 від 28.11.2012 року Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ ЛАН (код ЄДРПОУ 30493822) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ Компанія ОСОБА_4 (код ЄДРПОУ 37374969) за грудень 2011 року, ТОВ Інтертерра (код ЄДРПОУ 32677066) за січень, березень 2012 року , та зобов'язав Дніпропетровську міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в Автоматизованій системі Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ ЛАН , що відображені в акті №659/221/30466822 від 28.11.2012 року.

Крім того, актом перевірки позивача визнано нереальними операції щодо постачання нафтопродуктів, що не підтверджується матеріалами справи, оскільки здійснено постачання білизни.

Надаючи оцінку висновкам акту перевірки позивача суд зазначає, що відповідно до пункту 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі - Порядок №1232).

Зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку. За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, суд зазначає, що проведення звірки згідно Порядку №1232 можливо лише у випадку отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті.

З матеріалів справи не вбачається отримання контрагентом позивача відповідних запитів.

Згідно пунктів 2.2, 4.4 Порядку №236 необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає ОСОБА_2 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 3) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Реалізація матеріалів проведеної зустрічної звірки полягає у тому, що останні підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС та долучаються до матеріалів такої перевірки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган фактично не мав підстав здійснювати будь-які висновки при проведенні звірки окрім факту неможливості її проведення.

Натомість, контролюючий орган використав висновки акту та здійснив власні висновки, прийнявши в подальшому оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про помилковість висновків контролюючого органу за результатами проведеної перевірки платника податку, оскільки судом встановлено наявність відповідних чинному законодавству первинних документів на підтвердження господарських операцій із ТОВ ЛАН щодо придбання у такого контрагента товарів та використання таких товарів у власній господарській діяльності, а також встановлення судовим рішенням протиправності дій Дніпропетровської МДПІ по проведенню зустрічної звірки ТОВ ЛАН , на акт щодо якої відповідач посилався у акті перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Таким чином, з системного аналізу наведених норм права, обставин справи та доказів, наданих суду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19 березня 2014 року №0001791703.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.10.2014 року №3133-25 суд виходить із наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Під грошовим зобов'язанням платника податків, згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Під податковим боргом, при цьому, розуміється сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

За змістом пп. 2.1, 2.2, 2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міндоходів України від 10.10.2013 року №576, податкова вимога формується органами доходів і зборів за місцем обліку платника податків. Податкова вимога формується, якщо: платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної в поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки; платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки; платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки. Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

У взаємозв'язку з наведеним, пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

У зв'язку з цим та відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні в силу закону вважається неузгодженим та, відповідно, не набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З оскаржуваної податкової вимоги від 01.10.2014 року №3133-25, виставленої ОСОБА_3, вбачається, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 30.09.2014 року становить 104931,94 грн., у тому числі: за основним платежем 69703,94 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 35228 грн., код бюджетної класифікації 14010100 - податок на додану вартість (а.с.22).

З долученої до матеріалів справи роздруківки зворотного боку інтегрованої картки платника судом встановлено (а.с.184):

- 31.12.2013 недоїмка дорівнює 104931,94 грн.;

- 02.05.2014 донараховано основного платежу, податкове повідомлення-рішення №0001791703 - 17745,42 грн., недоїмка дорівнює 122677,40 грн.;

- 02.05.2014 донараховано штрафні санкції, податкове повідомлення-рішення №0001791703 - 8872,71 грн., недоїмка дорівнює 131550,10 грн.;

- 02.05.2014 нараховано пені на підставі підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення №0001791703 з 03.04.2014 по 14.02.2014 на акт перевірки від 14.02.2014 року №393/173/НОМЕР_1 - 3861,21 грн.;

- 30.09.2014 недоїмка дорівнює 131550,10 грн., залишок несплаченої пені 3861,21 грн., заборгованість всього 135411,28 грн.;

- 30.10.2014 виключення з обліку штрафних санкцій в сумі 35228 грн. та зменшення боргу за податковим повідомленням-рішенням №0002071703 на підставі ухвали суду;

- 30.10.2014 виключення з обліку основного платежу в сумі 70456 грн. та зменшення боргу за податковим повідомленням-рішенням №0002071703 на підставі ухвали суду;

- 31.10.2014 недоїмка дорівнює 25866,07 грн., залишок несплаченої пені 3861,21 грн., заборгованість всього 29727,28 грн.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та надані представниками сторін пояснення, суд доходить висновку, що до спірної податкової вимоги включений податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 09.08.2013 року №0002071703 на суму грошового зобов'язання з ПДВ усього 105684 грн., у тому числі 70456 грн. основного зобов'язання та 35228 грн. з урахуванням наявної у картці переплати в сумі 752,06 грн., у зв'язку із чим визначений у вимозі борг склав 104931,94 грн. (70456 грн. - 752,06 грн. + 35228 грн.).

При цьому, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2013 року у справі №804/13255/13-а, яка набрала законної сили 30.09.2014 року на підставі ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, задоволено адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року №0002071703, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Таким чином, з огляду на розпочату у жовтні 2013 року платником податку процедуру судового оскарження рішення контролюючого органу, останній протиправно включив суми визначені таким рішенням до податкової вимоги, вважаючи їх узгодженими.

Отже, суд приходить до висновку про те, що сума, визначена податковою вимогою, не являється податковим боргом, оскільки позивачем, у встановлений законом строк, розпочато процедуру оскарження податкового повідомлення-рішення, а отже грошові зобов'язання вважаються неузгодженими, та станом на дату судового розгляду таке рішення є скасованим.

З урахуванням унесення до КОР сум за податковим повідомленням-рішенням №0001791703, а саме: основного боргу 17745,42 грн., штрафу 8872,71 грн., пені 3861,21 грн., та враховуючи наявну переплату в сумі 752,06 грн., заборгованість станом на 30.09.2014 року мала б складати 29727,28 грн.

Поряд з цим, враховуючи процедуру судового оскарження та скасування судом у цій справі зазначеного податкового повідомлення-рішення від 19.03.2014 року №0001791703, суд зазначає про відсутність у позивача податкового боргу станом на кінець 2014 року, а також відсутність підстав для нарахування за таким рішенням пені.

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваної вимоги, у зв'язку із чим вважає позовні вимоги у цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1280 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області:

- податкове повідомлення-рішення від 19 березня 2014 року №0001791703;

- податкову вимогу від 1 жовтня 2014 року №3133-25.

Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області судовий збір у розмірі 1280 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 23 травня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1