Ухвала

від 25.05.2017 по справі 826/3579/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3579/17 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю: секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення арешту,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення арешту.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, а саме, що дану справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуваний у межах спору арешт накладений на майнові права в рамках виконавчого провадження № 49396181, відкритого з виконання наказу № 910/14858/15, виданого 07.10.2015 Господарським судом міста Києва, а отже позивач із цим позовом повинен звертатися до Господарського суду міста Києва.

В апеляційній скарзі позивач просить зазначене рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС) визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

У частині першій статті 181 цього Кодексу передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отож, суд правильно врахував, що якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що оскаржуваний у межах спору арешт накладений на майнові права в рамках виконавчого провадження № 49396181, відкритого з виконання наказу № 910/14858/15 виданого 07.10.2015 Господарським судом міста Києва.

Положеннями статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачалося, що суди розглядають у порядку господарського судочинства справи щодо оскарження дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Водночас, станом на час звернення позивача до суду, зазначена норма ГПК зазнала змін згідно із Законом України від 02.06.2016 № 1404-VII Про виконавче провадження та діяла у новій редакції.

Так, за правилами першої частини статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Отже, наведеною правовою нормою визначено вичерпний перелік осіб, які наділені правом звертатися у порядку господарського судочинства зі скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень господарських судів.

Водночас, апеляційним судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Укрреставрація" до таких осіб не відноситься, оскільки не є боржником або стягувачем у виконавчому провадженні № 49396181, відкритому на виконання наказу № 910/14858/15, виданого 07.10.2015 Господарським судом міста Києва.

Отже, позивач наразі позбавлений можливості звернутися із даним позовом до суду, який видав виконавчий лист, у порядку, передбаченому статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України та статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження".

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що для позивача, у межах спірних правовідносин, не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, ніж як у порядку адміністративного судочинства, а тому висновок суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 109 КАС є помилковим.

Посилання суду першої інстанції на правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду України від 06.04.2016 (6-570цс16) та від 24.02.2016 (6-3077цс15) наразі є недоречним, з огляду на неоднаковість правових норм, які регулюють спірні відносини у даній адміністративній справі порівняно із тими, висновок щодо застосування яких міститься у названих постановах.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 204 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки оскаржувана ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі постановлена судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрреставрація" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про накладення арешту - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року скасувати, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає (ч. 2 ст. 211 КАС України).

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.