Постанова

від 24.05.2017 по справі 809/370/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 рокуЛьвів№ 876/5235/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.

з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року в адміністративній справі № 809/370/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВІО-Транспорт до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю ВІО-Транспорт (далі - ТОВ ВІО-Транспорт , Товариство) звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправною і скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі - Управління Держпраці) від 23 лютого 2017 року № 09-01-021/77 про накладення на Товариство штрафу за порушення вимог трудового законодавства.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що постанова є протиправною та безпідставною, а висновок відповідача про порушення Товариством вимог трудового законодавства не відповідає фактичним обставинам справи.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржило Управління Держпраці, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права. Тому, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, просило скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

Як встановлено судом, 30 січня 2017 року на території ТОВ ВІО-Транспорт стався нещасний випадок із смертельним наслідком з потерпілим ОСОБА_2

У зв'язку із зазначеним, на підставі листа Івано-Франківської місцевої прокуратури від 31.01.2017 р. № 96-196-17, відповідно до наказу від 01.02.2017 р. № 127-Д, направлення на проведення перевірки від 02.02.2017 р. № 04-13/15-10/710 Управлінням Держпраці проведена позапланова перевірка ТОВ ВІО-Транспорт на предмет додержання суб'єкта-ми господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт № 09-01-0012/62 від 06.02.2017 р.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог частин першої та третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у ТОВ ВІО-Транспорт неналежним чином оформлені трудові відносини з працівниками, а саме: працівника ОСОБА_2 допущено до роботи шляхом укладення трудового договору, оформленого наказом, однак повідомлення про прийом працівника на роботу до центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не подано.

06.02.2017 р. державним інспектором праці складено протокол про адміністративне правопорушення за № 09-01-0012/56 про вчинення директором ТОВ ВІО-Транспорт адміністративного правопорушення вимог законодавства про працю, встановлене при позаплановій перевірці ТОВ ВІО-Транспорт , відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Відповідно до підпункту 50 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 р., управлінням Держпраці в Івано-Франківській області видано припис від 06.02.2017 р. № 09-01-0012/62-48 про усунення порушень, які виявлені в ході перевірки.

На підставі акта перевірки та відповідно до виявлених порушень Управління Держпраці прийняло постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.02.2017 р. № 09-01-021/77, якою на ТОВ ВІО-Транспорт за порушення вимог частин першої, третьої статті 24 КЗпП України накладено штраф у розмірі 96000,00 грн згідно абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП.

Не погоджуючись із вказаною постановою, ТОВ ВІО-Транспорт оскаржило її до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції обгрунтовував його тим, що судом не встановлено факту прийняття ОСОБА_2 на роботу до ТОВ ВІО-Транспорт за трудовим договором.

23.01.2017 р. між ТОВ ВІО-Транспорт та ОСОБА_2 було укладено цивільно-правовий договір № 1, предметом якого є виконання ОСОБА_2 робіт по ремонту напівпричіпа; термін дії договору - з 23.01.2017 р. по 31.01.2017 р.

Тому висновок відповідача про порушення Товариством вимог трудового законодавства є безпідставним, у зв'язку з чим постанова Управління Держпраці про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 23.02.2017 р. за № 09-01-021/77 є протиправною та підлягає скасуванню.

Проте, колегія суддів апеляційного суду вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, третьої статті 24 КЗпП трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував того, що згідно із матеріалами перевірки цивільно-правовий договір між Товариством та ОСОБА_2 було укладено 23 січня 2017 року, а 25 січня 2017 року керівником Товариства було видано наказ за № 5-к про прийняття ОСОБА_2 на посаду слюсаря-ремонтника з 26 січня 2017 року; тобто з цього часу відбулась зміна правовідносин між сторонами з цивільно-правових на трудові; ОСОБА_2 було допущено до роботи; жодних заперечень чи зауважень з цього приводу на акт перевірки та інші складені відповідачем документи Товариством подано не було.

Проте, Товариством не надано під час перевірки підтвердження щодо повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби про прийняття ОСОБА_2 на роботу.

Відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена статтею 265 КЗпП, за приписами якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України постановою від 17 липня 2003 року № 509 затвердив Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку № 509).

Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6 Порядку № 509).

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку № 509).

Колегією суддів встановлено, що представник позивача був повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу; справу розглянуто у його присутності.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Жодних порушень вказаних норм під час прийняття оскаржуваної постанови судом не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо скасування постанови Управління Держпраці від 23 лютого 2017 року № 09-01-021/77 про накладення на Товариство штрафу за порушення вимог трудового законодавства, оскільки наявність виявлених порушень підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі статтею 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого позову.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 ч.1 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Держпраці в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2017 року в адміністративній справі № 809/370/17 скасувати.

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю ВІО-Транспорт до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. М. Судова-Хомюк Постанова складена у повному обсязі 29 травня 2017 року.