Ухвала

від 24.05.2017 по справі 815/7179/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/7179/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНАБ-РЕЗЕРВ" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 10 листопада 2016 року №0001681402 про збільшення грошового зобов`язання ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ з податку на додану вартість на суму 478817,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 239409,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено перевірку підприємства, складено акт, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважає, що воно прийнято з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про визнання його протиправним та скасування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ зареєстроване 06.04.2011 року Виконавчим комітетом Одеської міської ради та взято на податковий облік 07.04.2011 року за № 126005 у ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ здійснює операції з оптової торгівлі, реалізації (поставки) товарно-матеріальних цінностей сантехнічної водопровідної , опалювальної групи (шарові, крани, нососні групи, колектори, гідравлічні розподільники, система трубопроводів, радіатори, трубопровідна арматура, каналізаційна установка, централізоване тепло забезпечення, котли, прилади автоматики, теплообмінники, теплоізоляція, інше (клапан, різьбовий патрубок, труба, коліно, муфта, перехідник, з'єднувач, кільце натяжне, трійник, заглушка, адаптер,ін ), обладнання, устаткування та інші будівельні матеріали , а також операції зі здійснення гарантійних робіт.

На підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 10.10.2016 року №1140 Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ та на підставі направлення № 000551/1337 від 10.10.2016 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ з питання правильності та повноти декларування податку на прибуток, податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року.

За результатами перевірки відповідач склав акт від від 27.10.2016 року № 5453/15-53-14-02/37609282 (а.с.17-60) згідно з висновками якого позивач порушив вимоги ПК України а саме:

-пп.14.1.178 пп.14.1.181, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188, п.198.1 п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.7 п.201.10 ст.201 ПК України , що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка належить до нарахування на загальну суму 478817,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення № 0001681402 від 10.11.2016 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ з податку на додану вартість на суму 478817,00 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 239409,00 грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача належать до задоволення шляхом скасування податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп.14.1.36, 14.1.178, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно до абз.1 п.188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до п.198.1, п.198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно до п.201.1, п.201.4 ст. 201 ПК України Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до абз.1 п.201.7, абз.1 п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та його контрагентами ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ , ТОВ БЕНІТЕКС ЛТД , ТОВ КК КОНТРАКТ , ТОВ КАЛЛІФЕЯ здійснено господарські операції, в підтвердження надано суду первинні документи.

Зокрема, позивач уклав агентський договір №1 від 01.12.2014 року з ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ (а.с.99-104). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ здійснювало пошук покупців продукції ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ , сприяло укладанню договорів купівлі продажу відповідної продукції, проводило маркетингові дослідження.

У зв'язку з виконанням умов договору сторонами оформлений акт прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг №1 від 31.03.2015 року (а.с.188) та ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ складено звіт про надання послуг від 31.03.2015 року за період 09.02.2015 р. - 24.02.2015 р. (а.с.189)

Позивач у відповідності до складеного акту прийому - передачі виконаних робіт, наданих послуг прийняв відповідні послуги та здійснив відповідні розрахунки з ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1786 від 08.04.2015 р. на суму 68940,00 грн. №1821 від 28.04.2015 р. на суму 300000,00 грн., №1860 від 21.05.2015 р. на суму 275713,21 грн. (а.с.217-219).

Позивач уклав агентський договір № 1 від 27.02.2015 року з ТОВ БЕНІТЕКС ЛТД (а.с.68-70). Відповідно до умов вказаного договору ТОВ БЕНІТЕКС ЛТД здійснювало пошук покупців ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ , сприяло укладанню договорів купівлі-продажу відповідної продукції, проводило маркетингові дослідження.

За результатами виконання умов договору, сторонами оформлені акти прийому - передачі виконаних робіт, наданих послуг №1 від 30.04.2015 року ,№ 2 від 29.05.2015 року, №3 від 30.06.2015 року та ТОВ БЕНІТЕКС ЛТД складено звіти про надання послуг від 30.04.2015 року за період 25.03.2015 р. - 09.04.2015 р. від 29.05.2015 року за період 20.04.2015 р. - 22.04.2015 р., від 30.06.2015 р. за 06.05.2015р. (а.с.71,72,74,75,77,78).

ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ у відповідності до складених актів прийому - передачі виконаних робіт, наданих послуг прийняло відповідні послуги та здійснило відповідні розрахунки у безготівковій формі на підставі платіжних доручень № 1843 від 08.05.2015 року на суму 60100,00 грн., № 1873 від 03.06.2015 року на суму 100000,00 грн., №1883 від 09.06.2015 року на суму 38630,00 грн. №1911 від 01.07.2015 року на суму 200000,00 грн. №1920 від 06.07.2015 року на суму 3675,00 грн., №1958 від 23.07.2015 року на суму 300000,00 грн., №1994 від 10.08.2015 року на суму 228428,65 грн. (а.с.201-207).

У зв'язку з здійсненням вказаної господарської операції постачальником виписані та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №132 від 30.04.2015 року, №58 від 29.05.2015 року, № 55 від 30.06.2015 року. На підставі отриманих від контрагента податкових накладних ТОВ СНАБ-РЕЗЕРВ включило до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 155138,94 грн., в тому числі за квітень 2015 року на суму 91050,81 грн., за травень 2015 року на суму 58524,21 грн., за червень 2015 року на суму 5563,92 грн. (а.с.73,76,79).

Позивач уклав агентський договір №1 від 02.03.2015 року з ТОВ КК КОНТРАКТ . Згідно з умов договору ТОВ КК КОНТРАКТ здійснювало пошук покупців продукції, сприяло укладанню договорів купівлі-продажу відповідної продукції, проводило маркетингові дослідження (а.с.83-85).

За результатами виконання умов договору, сторонами оформлені акти прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг №1 від 29.05.2015 р., №2 від 30.06.2015 р., №3 від 01.07.2015р., №4 від 15.07.2015р. та ТОВ КК КОНТРАКТ складено звіти про надання послуг від 29.05.2015 року за період 09.04.2015 р. - 20.04.2015р., від 30.06.2015 року за період 22.04.2015 р. - 05.05.2015 р., від 01.07.2015 року за період 05.05.2015 р. - 18.05.2015 р. від 15.07.2015 р. за період 13.05.2015 р. - 10.06.2015 р (86,87,89-91,93,96,97).

Позивач у відповідності до складених актів прийому-передачі виконаних робіт, наданих послуг прийняло відповідні послуги, та здійснило відповідні розрахунки у безготівковій формі на підставі платіжних доручень №1884 від 09.06.2015 року на суму 32520,00 грн. № 1919 від 06.07.2015 року на суму 241030,00 грн., №1922 від 07.07.2015 року на суму 32130,00 грн., №1946 від 16.07.2015 року на суму 38700,00 грн., №2027 від 27.07.2015 року на суму 200000,00 грн., №2054 від 03.09.2015 року на суму 192260,75 грн., №2142 від 12.10.2015 року на суму 150000,00 грн., №2213 від 26.10.2015 року на суму 200000,00 грн., №2297 від 19.11.2015 року на суму 225804,72 грн. (а.с.208-216).

У зв'язку з здійсненням вказаної господарської операції постачальником виписані та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №23 від 29.05.2015 р., №28 від 30.06.2015 р., №1 від 01.07.2015 р., №14 від 15.07.2015 р. На підставі отриманих від контрагента податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 218740,92 грн., в тому числі за травень 2015 року на суму 49268,46 грн., за червень 2015 року на суму 62166,16 грн., за липень 107306,30 грн. (а.с.88,92,95,98).

Судом встановлено, що позивач з ТОВ КАЛЛІФЕЯ здійснив одну господарську операцію, а саме придбання баку водопостачання 80 л., що підтверджується рахунком №77/12 від 07.05.2015 року , видатковою накладною №0705/1 від 12.05.2016 року , податковою накладною №6 від 07.05.2015 року (а.с.80-82).

Також судом встановлено, що позивач перед укладанням договорів вчинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ , ТОВ БЕНІТЕКС ЛТД , ТОВ КК КОНТРАКТ , ТОВ КАЛЛІФЕЯ , а саме позивач здійснив запит та отримав від контрагентів документи , які свідчать про наявність державної реєстрації та стан юридичної особи-контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується виписками з зазначеного реєстру, свідоцтвами про реєстрацію платників ПДВ (а.с.220-229).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач вжив всі необхідні від нього заходи стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності його контрагентів в офіційно оприлюднених даних щодо анульованої реєстрації платника податку на додану вартість, що ведеться податковим органом.

Суд зауважує, що господарські операції з ТОВ МАКСИМА КОНСАЛДІНГ , ТОВ БЕНІТЕКС ЛТД , ТОВ КК КОНТРАКТ , ТОВ КАЛЛІФЕЯ безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача, а саме з оптовою торгівлею деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, оптовою торгівлею залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього.

Таким чином, первинні документи, що підтверджують товарність господарських операцій залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами.

Крім того, колегія суддів зазначає, що для позивача, не має ніякого значення відносини його контрагента з іншими юридичними особами, стан дотримання податкового законодавства ними ніяким чином не впливає на бухгалтерський або податковий облік позивача, відтак ця обставина не впливає на реальність господарських операцій та не є підставою для позбавлення позивача права на формування податкового кредиту.

Відповідач не надав суду відомостей, про те, що контрагенти позивача ведуть податковий облік із порушенням вимог чинного законодавства, або ухиляються від проведення перевірок та звірок, не мали статусу платників ПДВ. Відповідачем не надано вироку суду по відношенню до посадових осіб позивача або його контрагентів щодо порушення ними норм Кримінального кодексу України у створенні фіктивних підприємств та ведення незаконної діяльності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені вище документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, складені у відповідності до приписів діючого законодавства, мають всі необхідні для цього реквізити, а тому відповідають критеріям належного доказу, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, а позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 29.05.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик