Рішення

від 29.05.2017 по справі 910/8464/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2017Справа №910/8464/16

За позовом Комунального підприємства "Київпастранс"

до Виробничого кооперативу "Контакт-90"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,

на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення заборгованості в сумі 211711,05 грн.

Суддя Гумега О.В .

Представники:

від позивача: Юрко О.Є. за довіреністю № 06-5/726 від 12.09.2016

від відповідача: Крижанівська О.М., адвокат на підставі свідоцтва № 2637 від 22.06.06, ордера на надавання правової допомоги серія КВ № 221709

від третьої особи: Шумінська Ю.Ю., довіреність № 062/01/10-119 від 06.01.17

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київпастранс" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Виробничого кооперативу "Контакт-90" (відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 211711,05 грн. на підставі Договору № 1787 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.12.2014, з яких: 184110,17 грн. основного боргу (168017,27 грн. орендної плати та 16092,87 грн. комунальних та інших платежів), 25576,66 грн. пені, 2024,25 грн. 3% річних).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в порушення умов наведеного договору оренди, який був укладений між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Виробничим кооперативом "Контакт-90" (орендар) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (балансоутримувач), відповідач (орендар) своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату за користування об'єктом оренди, комунальні та інші платежі на рахунок позивача (балансоутримувача), внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по вказаним платежам за період з червня 2015 року по березень 2016 року, що також зумовило нарахування пені та 3% річних за несвоєчасну оплату орендних платежів. Крім того, позивач зазначив, що на момент подачі позовної заяви до суду відповідач орендоване нежитлове приміщення не повернув, що свідчить про фактичне його використання відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2016 (Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/8464/16 та призначено розгляд справи на 24.05.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2016 судом, за клопотанням представника позивача, відповідно до положень ст. 69 ГПК України, продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 05.07.2016.

29.06.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись, зокрема, на те, що починаючи з травня 2015 року він фактично не використовував об'єкт оренди ані в якості офісу, ані в якості виробничих приміщень, з причин, які від нього не залежали, у зв'язку з чим відповідач вважає нарахування позивачем за спірний період орендної плати, комунальних платежів та неустойки незаконним і необґрунтованим, а тому просив суд прийняти рішення про відмову в позові повністю.

05.07.2016 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі іншого відповідача (співвідповідача), а саме: Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2016 розгляд справи відкладено на 19.07.2016 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

18.07.2016 через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшли пояснення на позовну заяву, відповідно до яких третя особа підтримала позовні вимоги повністю та просила суд позов задовольнити.

В судовому засіданні, призначеному на 19.07.2016, представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: листів відповідача, адресованих охороні позивача, згідно яких 12.06.2015, 19.06.2015, 21.08.2015, 01.09.2015 відповідач частково вивіз з орендованих приміщень майно.

В судовому засіданні, призначеному на 19.07.2016, представник позивача подав письмові заперечення на відзив, в яких, зокрема, зазначив про безпідставність посилань відповідача на існування кримінального провадження про вчинене керівником Служби енергетичного забезпечення кримінальне правопорушення, оскільки відповідачем не надано суду відповідного обвинувального вироку. Крім того, відповідач стверджує, що неодноразово звертався до керівництва КП "Київпастранс" з питань вивезення та повернення майна, що залишилось в орендованих приміщеннях, проте відповідач не надав жодного документа, адресованого генеральному директору КП "Київпастранс" з даного приводу, а також, відповідач не звертався до керівництва КП "Київпастранс" щодо перешкод у використанні ним орендованих приміщень, що вчинялись з боку керівництва Служби енергетичного забезпечення. Щодо листа відповідача № 19 від 29.02.2016, адресованого Департаменту комунальної власності м. Києва, про неможливість належним чином використовувати орендовані приміщення, то позивач зауважив, що такий лист відповідач направив третій особі вже після того, як Департамент комунальної власності м. Києва направив відповідачу лист № 062/07/17-101 від 06.01.2016, яким повідомив орендаря (відповідача) про відмову від Договору № 1787 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.12.2014. Крім того, позивач звернув увагу, що відповідач, який стверджує, що тривалий час не використовує орендоване приміщення, не скористався своїм правом та не повідомив орендаря про припинення використання об'єкта оренди, як це передбачено пунктом 4.8 вказаного договору оренди.

В судовому засіданні, призначеному на 19.07.2016, оголошено перерву до 09.08.2016.

Представники сторін в судове засідання, призначене на 09.08.2016, з'явились.

В судове засідання 09.08.2016 представник третьої особи не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 09.08.2016 позовні вимоги підтримав та надав пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 09.08.2016 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, а також заявив клопотання про зупинення провадження у справі № 910/8464/16 до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/12945/16, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в цілому, суд дійшов висновку про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 зупинено провадження у справі № 910/8464/16 за позовом Комунального підприємства "Київпастранс" до Виробничого кооперативу "Контакт-90", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення заборгованості в сумі 211711,05 грн. до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/12945/16 за позовом Виробничого кооперативу "Контакт-90" до Комунального підприємства "Київпастранс" та Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розірвання договору та повернення майна, та набрання рішенням законної сили.

Пунктом 2 зазначеної ухвали Господарського суду міста Києва зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 910/8464/16.

21.02.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 910/8464/16, у зв'язку з набранням законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 09.03.2017 № 05-23/765 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8464/16, у зв'язку з лікарняним судді Комарової О.С.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2017 справу № 910/8464/16 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Дослідивши матеріали справи № 910/8464/16, судом було встановлено, що Комунальне підприємство "Київпастранс" до клопотання № 06-1/195 від 20.02.2017 про поновлення провадження у справі не надало доказів на підтвердження факту набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16.

Враховуючи зазначене, Господарський суд міста Києва листом від 22.03.2017 звернувся до позивача з проханням надати належним чином засвідчені копії рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 910/12945/16.

05.04.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 910/12945/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 10.04.2017 поновлено провадження у справі № 910/8464/16, прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи на 24.04.2017 об 11:20 год.

Ухвалою Господарського суд міста Києва від 12.04.2017 призначено розгляд справи на 26.04.17 о 11:20 год., у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи 24.04.2017.

25.04.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 26.04.2017, представники позивача та відповідача з'явились.

Представник третьої особи в судове засідання 26.04.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 26.04.2017 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.04.2017 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та просив суд надати відповідачу час для ознайомлення з матеріалами справи.

Усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом задоволене.

Враховуючи усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, нез'явлення представника третьої особи в судове засідання, невиконання сторонами та третьою особою вимог ухвали суду від 10.04.2017 та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 відкладено розгляд справи на 15.05.2017 о 14:40 год.

12.05.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про здійснення технічної фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Клопотання судом задоволене.

В судове засідання, призначене на 15.05.2017, представники позивача, відповідача та третьої особи з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2017 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 910/12945/16, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.2017 надав усні заперечення проти заявлених позовних вимог, у задоволенні позову просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 29.06.2017 через відділ діловодства суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні 15.05.2017 на дав усні пояснення по суті спору.

З огляду на неможливість вирішення спору по суті в судовому засіданні 15.05.2017, враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд оголосив перерву в судовому засіданні 15.05.2017 до 29.05.2017 о 15:00 год.

25.05.2017 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

26.05.2017 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли письмові пояснення на відзив, зокрема, щодо тверджень відповідача про неможливість користування орендованим приміщенням; стосовно неправомірного, на думку відповідача, нарахування неустойки (пені); щодо нарахування орендної плати за договором після його припинення, а також щодо тверджень відповідача про те, що обставини, встановлені у справі № 910/12945/16, не є преюдиціальними при розгляді даної справи. Відповідно до наведених пояснень позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судове засідання, призначене на 29.05.2017, представники позивача, відповідача та третьої особи з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2017 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням письмових пояснень на відзив, поданих 26.05.2017 через відділ діловодства суду, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні 29.05.2017 надав усні заперечення проти заявлених позовних вимог, у задоволенні позову просив суд відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, поданому 29.06.2017 через відділ діловодства суду.

Представник третьої особи в судовому засіданні 29.05.2017 на дав усні пояснення по суті спору.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 29.05.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.12.2014 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець, третя особа), Виробничим кооперативом "Контакт-90" (орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (підприємство, позивач) було укладено Договір №1787 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 07.10.2014 №40 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: вул. Дегтярівська, 37 для розміщення офісу, площею 34,8 кв.м (корп. 1) та для розміщення суб'єкта господарювання, який здійснює виробничу діяльність непродовольчих товарів, площею 64,6 кв.м (корп. 3).

Об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київпастранс" (п. 2.4 Договору).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250, та на дату підписання договору, згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1) за перший місяць оренди становить без ПДВ: 173,58 грн. за 1 кв. м орендованої площі (офісні приміщення), 55,89 грн. за 1 кв. м орендованої площі (виробничі приміщення), що в цілому складає 9651,16 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 Договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4 Договору).

Додатками № 1.1 та № 1.2 до Договору, які є невід'ємними частинами даного договору, є розрахунки орендної плати по нежитловим приміщенням (спорудам) за адресою: вул. Дегтярівська, 37, корп. 1 та корп. 3.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання Комунального підприємства "Київпастранс" Служба енергетичного забезпечення (балансоутримувач), яка знаходиться за адресою: 03113, м. Київ, Дегтярівська, 37, р/р 26008005001507 в АТ "РОДОВІД БАНК" МФО 321712, код ЄДРПОУ 33261734, Св. № 100336309, ІПН 317256026560, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Пунктом 3.6 Договору сторони встановили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно п. 3.8 Договору визначено, що вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків підприємства (п. 3.8 Договору).

Пунктом 4.9 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо-будинкових мереж, а також згідно виставлених розрахунків підприємства. У місячний термін після укладення цього Договору орендар повинен надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим пунктом.

Згідно п. 4.1 Договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

Відповідно до п. 4.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі, а відповідно до п. 4.7 Договору, на вимогу орендодавця або підприємства орендар зобов'язаний проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звірки.

Згідно з п. 4.8 Договору, при припиненні використання об'єкта оренди орендар не менш ніж за 2 місяці письмово повідомляє орендодавця.

Пунктом 4.15 Договору визначено, що після припинення дії договору оренди орендар зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Також, пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитися від договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря.

Відповідно до п. 6.5 Договору у разі звільнення орендарем об'єкта оренди без письмового попередження орендодавця та підприємства, а також без складання акта про передачу об'єкта оренди в належному стані орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені у зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує підприємству орендну плату за весь період користування до підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди.

При цьому пунктом 6.6 Договору встановлено, що за майно, залишене орендарем у орендованому приміщенні без нагляду та охорони, орендодавець та підприємство відповідальність не несуть.

Пунктом п. 6.7 Договору визначено, що при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

У разі закінчення строку дії договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди. В акті приймання-передачі зазначається технічний стан об'єкта оренди на дату повернення (п.7.6 Договору).

Згідно п. 9.1 Договору він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 25.12.2014 до 23.12.2017. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей договорі є укладеним з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п.9.3 Договору одностороння відмова від договору не допускається, крім випадку, передбаченого пунктом 5.2 договору.

Пунктом 9.4 Договору встановлено, що договір припиняється в разі: припинення у разі ліквідації орендодавця або орендаря; невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору; закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Договір може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (п.п. 9.5 та 9.6 Договору).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що 25.12.2014 між орендодавцем (третя особа), підприємством (відповідач) та орендарем (відповідач) було підписано акт приймання-передачі нерухомого майна (нежитлових приміщень) за адресою: вул. Дегтярівська, 37, корп. 1, корп. 3, відповідно до якого орендодавець (третя особа) та підприємство (позивач) передали, а орендар (відповідач) прийняв у орендне користування згідно Договору нежитлові приміщення загальною площею 99,40 кв.м.

Позивач також зазначив, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за Договором, зокрема, у визначені Договором строки не здійснив оплату орендних платежів, а також комунальних та інших платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 06-1/1144 від 13.10.2015, відповідно до якої просив останнього протягом 7 календарних днів з дати отримання претензії сплатити заборгованість за Договором за період травень - серпень 2015 року. В якості додатків до зазначеної претензії були додані акти здачі-приймання робіт № 5 від 31.05.2015, № 5 від 30.06.2015, № 122 від 31.07.2015, № 299 від 31.08.2015, відповідні рахунки на оплату та акт звірки взаєморозрахунків. Направлення зазначеної претензії і доданих до неї документів відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0100132767208, а отримання цих документів відповідачем 23.10.2015 - роздруківкою з офіційного сайту УДППЗ "УКРПОШТА" за результатами відстеження стосовно реєстрованого поштового відправлення № 0100132767208.

Проте відповідач вимоги позивача не задовольнив, акти здачі-приймання робіт не підписав, мотивованої відмови від їх підписання не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) звернувся до позивача з листом № 062/07/19-12425 від 09.11.2015, в якому просив терміново погасити в 10-денний термін заборгованість з орендної плати. Крім того, відповідач був попереджений, що при неотриманні інформації щодо сплати заборгованості Департамент комунальної власності м. Києва буде змушений згідно п. 5.2 Договору та ст. 782 Цивільного кодексу України скористатися правом відмовитись від Договору та звернутися до суду про стягнення заборгованості у примусовому порядку. Зазначений лист отримано відповідачем 19.11.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104403016373.

Листом № 062/07/17-101 від 06.01.2016 Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець) повідомив відповідача про розірвання договору у зв'язку з несплатою заборгованості з орендної плати, а також вимагав звільнити орендоване приміщення та передати його по акту приймання-передавання підприємству - балансоутримувачу (Комунальному підприємству "Київпастранс"). Зазначений лист був отриманий відповідачем 20.01.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0104403085294.

Позивач зазначив, що станом на момент подачі позовної заяви до суду відповідач не виконав вищезазначені вимоги орендодавця, орендоване нежитлове приміщення не повернув, що свідчить про фактичне його використання відповідачем.

Отже, за твердженням позивача, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язаннь за Договором, у останнього виникла заборгованість по орендній платі, комунальним та іншим платежам за період з червня 2015 року по березень 2016 року в загальній сумі 184110,14 грн. (основний борг), з яких: 168017,27 грн. - орендна плата та 16092,87 грн. - комунальні та інші платежі.

За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача в примусовому порядку основного боргу за Договором за період з червня 2015 року по березень 2016 року, а також сум пені та 3% річних, з огляду на несвоєчасне перерахування орендної плати.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач зазначив, що починаючи з травня 2015 року, після зміни керівника Служби енергетичного забезпечення (перейменовано на Службу енергетичного забезпечення та зв'язку, відокремлений підрозділ позивача), без будь-яких попереджень, вимог чи претензій, представниками найманої позивачем охоронної фірми "Шериф" почали вчинятись перешкоди в доступі відповідача до об'єкту оренди, відповідні вказівки, на твердження відповідача, надавались безпосередньо новим керівником Служби енергетичного забезпечення - Лопатою А.М. Крім того, відповідач зазначив, що доступ до об'єкта оренди відповідачу обмежено, відповідач позбавлений можливості вивезти з приміщень оргтехніку та інше майно, що є власністю відповідача та його працівників, що підтверджується кримінальним провадженням № 12015100100011182, яке відкрите по факту перевищення службових повноважень посадовими особами позивача та привласнення чужого майна. Також, відповідач вказав, що неодноразово звертався до керівника Служби енергетичного забезпечення та до керівництва позивача з питань вивезення та повернення майна, що залишилось в орендованих приміщеннях. Таким чином, як зазначив відповідач, починаючи з травня 2015 року він фактично не використовував об'єкт оренди ані в якості офісу, ані в якості виробничих приміщень, з причин, які від нього не залежали. За таких обставин відповідач вважає нарахування позивачем орендної плати, комунальних платежів та неустойки незаконним та необґрунтованим, а тому просив суд прийняти рішення про відмову в позові повністю.

З огляду на додані відповідачем до матеріалів справи документи також вбачається, що 26.05.2015 відповідач звернувся до тимчасово виконуючого обов'язки начальника Служби енергетичного забезпечення Комунального підприємства "Київпастранс" із заявою, в якій просив надати дозвіл на в'їзд на територію та виїзд 27.05.2015 з території Служби енергетичного забезпечення по вул. Дегтярівській, 37 (вхідний реєстраційний номер Служби енергетичного забезпечення Комунального підприємства "Київпастранс" № 379 від 26.05.2015).

16.06.2015 відповідач надіслав на адресу Комунального підприємства "Київпастранс" вимогу про повернення майна № 53 (вхідний реєстраційний номер Комунального підприємства "Київпастранс" № 04/1603 від 16.06.2015).

Відповідач листом № 19 від 29.02.2016 звернувся до Департаменту комунальної власності м. Києва, яким повідомив, що не заперечує щодо передачі-прийому приміщень, але за умови повернення керівництвом Комунального підприємства "Київпастранс" майна, яке в них знаходиться, оскільки з травня 2015 року відповідач не користується орендованими приміщенням з огляду на те, що майно відповідача незаконно привласнене позивачем. Зазначений лист отриманий Департаментом 01.03.2016 (вхідний реєстраційний номер відповідача № 062/4762 від 01.03.2016).

З матеріалів справи також вбачається, що вимоги Виробничого кооперативу "Контакт-90" про дострокове розірвання Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1787 від 25.12.2014 року, зобов'язання повернути безпідставно набуте майно в натурі та стягнення солідарно збитків в сумі 177458,66 грн. були предметом спору у справі Господарського суду міста Києва № 910/12945/16 за позовом Виробничого кооперативу "Контакт-90" до Комунального підприємства "Київпастранс" (відповідач-1), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-2).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 910/12945/16 (головуючий суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Отрюх. Б.В.) у задоволенні позовних вимог Виробничого кооперативу "Контакт-90" відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017 у справі № 910/12945/16 (головуючий суддя Данилова М.В., судді Сибіга О.М., Швець В.О.) постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017 у справі № 910/12945/16 залишено без змін.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши подані позивачем, відповідачем та третьою особою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України (далі - ГК України). Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір № 1787 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.12.2014 є договором оренди, а відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України та Глави 30 ГК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 ГК України, ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Також, оскільки за своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення, що належить до комунальної власності, то до спірних правовідносин слід застосувати спеціальні норми права, які передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма міститься в положеннях ст. 759 ЦК України.

Предметом спору у даній справі № 910/8464/16 є стягнення з відповідача 211711,05 грн. на підставі Договору № 1787 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1787 від 25.12.2014, з яких: 184110,17 грн. основного боргу за період з червня 2015 року по березень 2016 року (168017,27 грн. орендної плати та 16092,87 грн. комунальних та інших платежів), а також 25576,66 грн. пені та 2024,25 грн. 3% річних.

Актом приймання-передачі нерухомого майна від 25.12.2014 (Додаток № 2 до Договору), підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками, підтверджується факт передачі приміщень, які є об'єктом оренди за Договором, в оренду відповідачу.

Щодо чинності Договору станом на час розгляду спору у даній справі судом встановлено наступне.

Вимога про дострокове розірвання Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1787 від 25.12.2014 року входила до предмету спору у справі Господарського суду міста Києва № 910/12945/16 за позовом Виробничого кооперативу "Контакт-90" (позивач) до Комунального підприємства "Київпастранс" (відповідач-1), Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-2).

В обґрунтування вищезазначеної позовної вимоги у справі № 910/12945/16 Виробничий кооператив "Контакт-90" вказав на невиконання Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обов'язків орендодавця за Договором, що призвело до істотного порушення права Виробничого кооперативу "Контакт-90", як орендаря, на користування майном, внаслідок чого Виробничий кооператив "Контакт-90" був позбавлений можливості довготривалого і постійного здійснення виробничої діяльності непродовольчих товарів та функціонування офісу з оперативного обслуговування своєї виробничої діяльності за адресою: вул. Дегтярівська, 37 в м. Києві, що було вказано в якості підстави для дострокового розірвання Договору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2017, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017, у задоволенні позовних вимог Виробничого кооперативу "Контакт-90" відмовлено повністю.

Зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16, було встановлено, що "дія Договору припинилась з моменту отримання позивачем листа вих. № 062/07/17-101 від 06.01.2016 р., а саме 20.01.2016 р.", при цьому позивачем у справі № 910/12945/16 був Виробничий кооператив "Контакт-90" - орендар за Договором. Таким чином, приймаючи до уваги, що Договір розірвано в односторонньому порядку орендодавцем з 20.01.2016, тоді як умовами Договору не передбачено права позивача (орендаря) в односторонньому порядку достроково розірвати спірний Договір оренди, та зважаючи на те, що позивачем (Виробничим кооперативом "Контакт-90") належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачами (Комунальним підприємством "Київпастранс", Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) істотних умов Договору, Господарський суд міста Києва визнав позовні вимоги про розірвання Договору безпідставними, необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.

Отже, рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16 встановлено факти припинення дії Договору 20.01.2016 та відсутності підстав для розірвання Договору, зважаючи, зокрема, на те, що Виробничим кооперативом "Контакт-90" належними та допустимими доказами не доведено порушення Комунальним підприємством "Київпастранс", Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) істотних умов Договору.

Згідно з ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Пунктом 2.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2013 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судам роз'яснено, що не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16, що набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ними факти, зокрема, припинення дії Договору 20.01.2016 та недоведеності порушення Комунальним підприємством "Київпастранс", Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) істотних умов Договору , не потребують повторного доведення при вирішенні даної справи № 910/8464/16, в якій беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлено ці факти вказаним рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2016 у справі № 910/12945/16.

Зважаючи на наведене, а також відсутність в матеріалах даної справи належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України на підтвердження доводів відповідача про те, що з травня 2015 року він фактично не використовував об'єкт оренди ані в якості офісу, ані в якості виробничих приміщень, з причин, які від нього не залежали, - суд відхиляє відповідні доводи відповідача, надані в якості заперечень щодо відсутності у нього заборгованості за Договором за період з червня 2015 року по березень 2016 року, як безпідставні та необґрунтовані.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з п. 4.8 Договору, при припиненні використання об'єкта оренди орендар не менш ніж за 2 місяці письмово повідомляє орендодавця.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять жодних повідомлень в порядку пункту 4.8 Договору, відповідно до яких відповідач повідомляв третю особу про припинення використання ним об'єкта оренди, в тому числі, у спірний період.

При цьому суд відзначає, що враховуючи зміст та час направлення наявних в матеріалах справи документів, а саме: листа відповідача від 26.05.2015 до тимчасово виконуючого обов'язки начальника Служби енергетичного забезпечення Комунального підприємства "Київпастранс", вимоги відповідача про повернення майна № 53 від 16.06.2015, листа відповідача № 19 від 29.02.2016 до третьої особи, такі документи не можуть вважатися повідомленнями орендаря про припинення використання ним об'єкта оренди, оскільки останні не відповідають приписам пункту 4.8 Договору.

Зокрема, листом від 26.05.2015 відповідач звернувся до тимчасово виконуючого обов'язки начальника Служби енергетичного забезпечення Комунального підприємства "Київпастранс" про надання дозволу на в'їзд на територію та виїзд 27.05.2015 з території Служби енергетичного забезпечення по вул. Дегтярівській, 37. Листом № 19 від 29.02.2016 відповідач звернувся до третьої особи з повідомленням, що не заперечує проти передачі-прийому приміщень, але за умови повернення керівництвом Комунального підприємства "Київпастранс" майна, яке в них знаходиться, оскільки з травня 2015 року відповідач не користується орендованими приміщенням з огляду на те, що майно відповідача незаконно привласнене позивачем.

Таким чином, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що об'єкт оренди за Договором ним не використовувався в спірний період (з червня 2015 року по березень 2016 року), за який позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 184110,17 грн. основного боргу (168017,27 грн. орендної плати та 16092,87 грн. комунальних та інших платежів).

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 статті 19 вказаного закону, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 795 ЦК України, передавання наймачеві, зокрема, будівлі (окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

В силу приписів ч. 2 ст. 795 ЦК України, повернення наймачем предмету договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

З аналізу наведеної норми ч. 2 ст. 795 ЦК України вбачається, що підставою для припинення зобов'язання відповідача сплачувати позивачу орендну плату за користування орендованим майном, є підписання відповідного акту приймання-передачі.

Умовами п. 3.5 Договору сторони також узгодили, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди.

Отже, згідно умов Договору позивач мав право нараховувати відповідачу орендну плату за Договором з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі нежитлового приміщення (з 25.12.2014 в спірному випадку) і до моменту повернення відповідачем позивачу приміщення за відповідним актом.

Судом встановлено , що станом на час розгляду даного спору матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач відповідно до умов Договору за актом приймання-передачі повернув об'єкт оренди підприємству (позивачу), а таке, в свою чергу, свідчить, що об'єкт оренди за Договором продовжує перебувати у користуванні відповідача.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, в спірний період - з червня 2015 року по березень 2016 року, - об'єкт оренди перебував у користуванні відповідача . Докази протилежного, зокрема, підписаний сторонами акт приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди, - в матеріалах справи відсутній.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Договір припинив свою дію 20.01.2016.

Частиною 1 статті 785 ЦК України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно частини 2 наведеної статті ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Пунктом 4.15 Договору передбачено, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується орендодавцем, орендарем та підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.

Отже, враховуючи, що Договір припинив дію 20.01.2016, що матеріали справи не містять підписаного орендодавцем, орендарем та підприємством акту приймання-передачі об'єкта оренди в порядку п. 4.15 Договору, а також те, що відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами той факт, що об'єкт оренди за Договором не перебував у його користуванні в спірний період (з червня 2015 по березень 2016 року), суд дійшов висновку, що відповідно до приписів пунктів 3.5, 3.6 Договору, з дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди та по дату підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди відповідач був зобов'язаний сплачувати орендну плату на рахунок позивача (балансоутримувача) щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Розмір орендної плати за кожний місяць спірного періоду (з червня 2015 року по березень 2016 року) позивач визначив відповідно до умов пунктів 3.1, 3.2, 3.4 Договору, відповідні суми орендної плати (без ПДВ), а також комунальних та інших платежів, вказані позивачем у рахунках на оплату № 5 від 30.06.2015, № 156 від 31.07.2015, № 430 від 31.08.2015, № 658 від 30.09.2015, № 776 від 31.10.2015, № 927 від 30.11.2015, № 1124 від 31.12.2015, № 99 від 31.01.2016, № 253 від 29.02.2016, № 410 від 31.03.2016, копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім того, позивачем були складені та підписані акти надання послуг на підставі Договору за кожний місяць спірного періоду (з червня 2015 року по березень 2016 року), а саме: акти № 5 від 30.06.2015, № 122 від 31.07.2015, № 299 від 31.08.2015, № 558 від 30.09.2015, № 628 від 31.10.2015, № 768 від 30.11.2015, № 983 від 31.12.2015, № 98 від 31.01.2016, № 274 від 29.02.2016, № 413 від 31.03.2016, суми яких відповідають сумам, вказаним у вищенаведених рахунках на оплату за спірний період, копії актів надання послуг також наявні в матеріалах справи.

Матеріали справи містять докази на підтвердження направлення позивачем та отримання відповідачем вищенаведених рахунків на оплату та актів надання послуг за кожний місяць спірного періоду (з червня 2015 року по березень 2016 року) (а.с. 38-40, 52, 84-87 т. 1), при цьому відповідач не заперечував факт отримання ним вказаних рахунків на оплату та актів надання послуг за спірний період.

Разом з тим, акти надання послуг за спірний період відповідач не підписав, вмотивованої відмови від підписання цих актів позивачу не надав, оплату на підставі виставлених рахунків не здійснив, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на наведене, матеріалами справи підтверджується, що згідно з умовами Договору за користування об'єктом оренди в період з червня 2015 року по березень 2016 року відповідач повинен був сплатити на рахунок позивача (балансоутримувача) орендну плату в сумі 168017,27 грн. (з ПДВ).

Щодо сплати комунальних та інших платежів, то пунктом 3.8 Договору визначено, що вартість комунальних послуг, відшкодування сум земельного податку, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо-будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги та/або на підставі виставлених розрахунків підприємства (п. 3.8 Договору).

Відповідно до пункту 4.9 Договору відповідач був зобов'язаний самостійно сплачувати вартість фактично спожитих комунальних послуг постачальникам таких послуг, які надаються за окремими договорами, укладеними орендарем з цими організаціями (водопостачання, каналізація, газ, електрична та теплова енергія, вивіз сміття і т.п.), за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання, та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо-будинкових мереж, а також згідно виставлених розрахунків підприємства .

В абз. 2 пункту 4.9 Договору сторони узгодили, що у місячний термін після укладення цього Договору орендар повинен був надати орендодавцю копії договорів, передбачених цим пунктом.

Оскільки протягом місяця після укладення Договору орендар не надав орендодавцю копії договорів, передбачених пунктом 4.9 Договору, то комунальні послуги орендар отримував від підприємства (балансоутримувача), докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Таким чином, з урахуванням умов пунктів 3.8, 4.9 Договору оплату комунальних та інших послуг, визначених вказаними пунктами Договору, відповідач був зобов'язаний здійснювати згідно виставлених розрахунків підприємства (позивача).

Враховуючи наведене, стосовно сплати відповідачем комунальних та інших платежів за період з червня 2015 року по березень 2016 року суд відзначає, що підстави для нарахування відповідачу таких платежів у період з 20.01.2016 по березень 2016 - відсутні, оскільки Договір, яким передбачалась сплата орендарем комунальних та інших платежів, з 20.01.2016 припинив свою дію. При цьому аналіз змісту умов Договору свідчить, що сторони не узгодили обов'язок орендаря (відповідача) здійснювати оплату комунальних та інших платежів, визначених у п. 3.8 Договору, аж до дати підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди, як це визначено пунктом 3.5 Договору щодо сплати орендної плати. Таким чином, згідно з умовами Договору відповідач повинен був сплатити на рахунок позивача комунальні та інші платежі лише за період з червня 2015 по 19.01.2016 в загальній сумі 11210,35 грн. (з ПДВ), а саме:

1053,79 грн. за червень 2015 згідно акту № 5 від 30.06.2015,

1053,80 грн. за липень 2015 згідно акту № 122 від 31.07.2015,

1053,79 грн. за серпень 2015 згідно акту № 299 від 31.08.2015,

1080,88 грн. за вересень 2015 згідно акту № 558 від 30.09.2015,

1661,17 грн. за жовтень 2015 згідно акту № 628 від 31.10.2015,

2031,04 грн. за листопад 2015 згідно акту № 768 від 30.11.2015,

2031,04 грн. за грудень 2015 згідно акту № 983 від 31.12.2015,

1244,84 грн. за 19 днів січня 2016 згідно акту № 98 від 31.01.2016.

Проте, всупереч приписів закону та положень укладеного між сторонами Договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати, комунальних та інших платежів у розмірі та строк, передбачених Договором, орендну плату в сумі 168017,27 грн. за період з червня 2015 року по березень 2016 року, а також комунальні та інші платежі в сумі 11210,35 грн. за період з червня 2015 року по 19.01.2016 року не сплатив, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, що станом на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем на підставі Договору становить: 168017,27 грн. по орендній платі та 11210,35 грн. - за комунальні та інші платежі, а всього 179227,62 грн., строк оплати яких є таким, що настав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 184110,14 грн. основного боргу за Договором підлягають частковому задоволенню в сумі 179227,62 грн., тоді як і іншій частині основного боргу в сумі 4882,52 грн. (за комунальні та інші платежі) - позивачу належить відмовити з огляду на вищенаведені обставини.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги про стягнення з відповідача 25576,66 грн. пені за прострочення останнім виконання грошового зобов'язання щодо сплати орендної плати за Договором. Розрахунок пені наведено позивачем у додатку до позовної заяви (а.с. 46 т. 1), при цьому пеня розрахована позивачем за прострочку платежу окремо за кожним із вищенаведених актів надання послуг від суми несплаченої орендної плати.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2 Договору сторони передбачили, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар (відповідач) сплачує на користь підприємства (позивача) пеню в розмірі 0.5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Матеріалами справи підтверджується несвоєчасність оплати відповідачем орендної плати, що відповідно до умов п. 6.2 Договору є підставою для сплати відповідачем пені.

Разом з тим, як зазначалось, Договір припинив свою дію 20.01.2016, а тому з вказаної дати у позивача відсутні підстави для нарахування відповідачу пені на підставі п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів за актами, послуги за якими були надані після 20.01.2016.

При цьому судом враховано, що з вимогою про стягнення з відповідача неустойки у подвійному розмірі орендної плати в порядку п. 4.15 Договору - позивач до суду не звертався.

Зважаючи на наведене, нарахування пені на підставі п. 6.2 Договору можливе лише:

за актом надання послуг № 5 від 30.06.2015 на суму 16717,86 грн. - за період з 21.07.2015 по 21.01.016, пеня в даному випадку за розрахунком суду складає 4135,04 грн.;

за актом надання послуг № 122 від 31.07.2015 на суму 16784,72 грн. - за період з 21.08.2015 по 21.02.2016, пеня в даному випадку за розрахунком суду складає 3922,16 грн.;

за актом надання послуг № 299 від 31.08.2015 на суму 16616,88 грн. - за період з 21.09.2015 по 21.03.2016, пеня в даному випадку за розрахунком суду складає 3681,04 грн.;

за актом надання послуг № 558 від 30.09.2015 на суму 16483,94 грн. - за період з 21.10.2015 по 21.04.2016, пеня в даному випадку за розрахунком суду складає 3651,71 грн. ;

за актом надання послуг № 628 від 31.10.2015 на суму 16863,07 грн. - за період з 21.11.2015 по 30.04.2016, пеня в даному випадку за розрахунком суду складає 3263,10 грн.;

за актом надання послуг № 768 від 30.11.2015 на суму 16643,86 грн. - за період з 21.12.2015 по 30.04.2016, пеня в даному випадку за розрахунком суду складає 2618,77 грн.,

за актом надання послуг № 983 від 31.12.2015 на суму 16976,74 грн. - за період з 21.01.2016 по 30.04.2016, пеня в даному випадку за розрахунком суду складає 2036,28 грн. ,

за актом надання послуг № 98 від 31.01.2016 на суму 10478,91 грн. (відповідає сумі орендної плати за 19 днів за період з 01.01.2016 по 19.01.2016) - за період з 21.02.2016 по 30.04.2016, пеня в даному випадку за розрахунком суду складає 866,37 грн.

Таким чином, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені (а.с. 46 т. 1), суд дійшов висновку, що такий розрахунок виконаний позивачем з урахуванням приписів частини 6 статті 232 ГК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", втім без врахування обставин припинення дії Договору з 20.01.2016, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають лише частковому задоволенню в сумі 24174,47 грн. , тоді як в іншій частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 1402,19 грн. (25576,66 грн. - 24174,47 грн. = 1402,19 грн.) позивачу належить відмовити за вказаних обставин.

З огляду на порушення відповідачем зобов'язання за Договором, позивач також заявив до стягнення з відповідача 2024,25 грн. 3 % річних.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем у додатку до позовної заяви (а.с. 44 т. 1) розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є арифметично вірним та повністю відповідає умовам Договору і встановленим обставинам справи, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 2024,25 грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, на відповідача покладається судовий збір в сумі 3081,40 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 27, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничого кооперативу "Контакт-90" (03113, м. Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 37, ідентифікаційний код 22873846) на користь Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, ВУЛИЦЯ НАБЕРЕЖНЕ ШОСЕ, будинок 2, ідентифікаційний код 31725604) 179227,62 грн. (сто сімдесят дев'ять тисяч двісті двадцять сім гривень 62 коп.) основного боргу, 24174,47 грн. (двадцять чотири тисячі сто сімдесят чотири гривні 47 коп.) пені, 2024,25 грн. (дві тисячі двадцять чотири гривні 25 коп.) 3 % річних, 3081,40 грн. (три тисячі вісімдесят одну гривню 40 коп.) судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.05.2017

Суддя Гумега О.В.