Рішення

від 11.05.2017 по справі 924/999/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2017 рокуСправа № 924/999/16

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М. , судді Боровець Я.Я. , судді Гирили І.М. розглянув матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" вул. Франка, 70, с. Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська область, 77772

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс", АДРЕСА_1, 46002

про визнання договору недійсним.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю ТОВ "Сатанов Аграр";

Відповідача: не з'явився.

Суть справи: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр", вул. Франка, 70, с. Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська область звернулось до господарського суду Хмельницької області до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс", м.Тернопіль про визнання недійсним договору поставки від 24.03.2015р. № 24/3 та додаткової угоди до договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що додаткова угода укладена між сторонами з порушенням строків, передбачених в 3.1 Договору поставки, зазначає, що вона передбачає невигідну для ТОВ Сатанов Аграр ціну, що є значно нижча за попередню та не відображає ринкову на момент зібрання урожаю сої 2015 р. Окрім того, вказує, що підпис директора ОСОБА_3 на додатковій угоді виконаний іншою особою.

Згідно ухвали господарського суду Хмельницької області від 12 жовтня 2016 року матеріали справи № 924/999/16 надіслано за підсудністю до господарського суду Тернопільської області.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 21 жовтня 2016 року порушено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр", Івано-Франківська обл.., Богородчанський р-н, с. Манява, вул. Франка, 70 до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс", 4602, АДРЕСА_2 про визнання недійсними договору поставки від 24.03.2015 р. № 24/3 та додаткової угоди № 1 від 10.04.2015року; розгляд справи призначено на 08 листопада 2016 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався.

23.12.2016р. до господарського суду Тернопільської області від ТОВ "Сатанов Аграр" поступили додаткові обґрунтування до позовної заяви (вх..№ 22220 від 23.12.2016р.), в яких позивач зазначає, що між ТОВ Сатанов Аграр та ТОВ Зернотрейдсервіс було досягнуто усної домовленості про укладення форвардного договору про поставку сої, який пізніше без відома ТОВ Сатанов Аграр , відповідачем самовільно перейменований на договір поставки. Так, згідно з платіжними документами, які додано до матеріалів справи представниками ТОВ Зернотрейдсервіс , останній здійснював проплати за форвардним договором, а не за договором поставки. Також зазначає, що договір поставки не містить підписів сторін на всіх аркушах та не є прошитим і пронумерованим відповідно до вимог діловодства, на підставі вищенаведеного вважає, що є підстави для визнання недійсним договору поставки.

Крім того, від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" поступило клопотання (вх. № 22221) від 23.12.2016 року про призначення комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи, на вирішення якої просить поставити наступні запитання: чи виконаний підпис від імені ОСОБА_3 на додатковій угоді №1 до договору поставки №24/3 від 24.03.2015 р., яка укладена між ТОВ Сатанов Аграр , і.к. 31328702 та ТОВ Зернотрейдсервіс , і.к. 38980102 ОСОБА_3? Чи можливо замінити текст чи сторінки у оригіналі Договору поставки №24/3 від 24.03.2015р. на яких відсутній відтиск печатки та підписи сторін Договору, за умови, шо Договір не прошитий належним чином? Проведення експертизи просить доручити Хмельницькому НДЕКЦ МВС України в Хмельницькій області.

03.01.2017 року суддя Сидорук А.М. звернулася із заявою про призначення колегіального розгляду справи № 924/999/16 у складі трьох суддів у зв'язку з її складністю.

Розпорядженням голови господарського суду Тернопільської області від 03 січня 2017 року, враховуючи те, що дана справа відноситься до категорії складних у зв'язку з характером заявлених позовних вимог, призначено судову колегію для розгляду справи № 924/999/16 у складі трьох суддів; склад колегії визначити за допомогою автоматизованої системи.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, визначено наступний склад колегії суддів: Сидорук А.М. - головуючий суддя, судді Андрушків Г.З., Гирила І.М.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04 січня 2017 року справу №924/999/16 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: Сидорук А.М. - головуючий суддя, судді Андрушків Г.З., Гирила І.М.; призначено судове засідання на 17 січня 2017 року на 14 год. 30 хв.. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався.

04.01.2017р. від відповідача по справі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" на адресу господарського суду Тернопільської області надійшов Відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав:

- позивачем не надано жодних доказів, які б вказували на недійсність правочину. Позивачем надано суду платіжні доручення, які, за словами позивача, доказують факт повернення частини коштів попередньої оплати і таким чином, факт виконання даного договору з боку позивача;

- відповідачем надано суду копії платіжних доручень, які доказують виконання ТОВ Зернотредсервіс" мов договору поставки № 24/3;

- В судовому засіданні представник відповідача не заперечував проти клопотання позивача щодо проведення судової експертизи. Однак, приймаючи до уваги, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" знаходиться в стадії припинення з 27.10.2016р., відповідач вважає, що призначення почеркознавчої експертизи є спробою затягування процесу, відтак заперечує щодо проведення почеркознавчої експертизи;

- За договором поставки № 24/3 ТОВ "Сатанов-Аграр" був зобов'язаний поставити товар (750 тонн сої врожаю 2015р.) до 31.10.2015р., майже півтора роки тому. З боку позивача не надіслано жодної претензії, жодного листа чи зауваження. З боку відповідача на адресу позивача 28.12.2015р. була надіслана претензія № 28/12-1 про необхідність повернути грошові кошти, яка була залишена без відповіді та задоволення. Крім того, Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 04.07.2016р. по справі № 924/481/16 задоволено вимоги ТОВ Зернотрейдсервіс" та стягнуто на його користь 680 000,00 грн. попередньої оплати, 1 141 119,47 грн. пені, 27 316,80 грн. судового збору. Рішення набрало чинності та був виданий судовий наказ. ТОВ "Сатанов Аграр" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Хмельницької області від 04.07.2016р. - тільки 07.11.2016р., через чотири місяці після набрання ним чинності, лише тільки після початку процесу припинення підприємства.

27.02.2017 суддя Сидорук А.М. звернулася із службовою запискою про призначення колегіального розгляду справи № 924/999/16 у складі трьох суддів у зв'язку з перебуванням судді Андрушків Г.З. у відпустці.

Згідно п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010, у разі неможливості продовження розгляду справи одним із суддів-членів колегії (призов на військову службу, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, довготривале перебування на лікарняному або у відпустці тощо) заміна судді-члена колегії здійснюється автоматизованою системою на підставі мотивованого розпорядження керівника апарату суду (або уповноваженої ним особи) на виконання службової записки судді-доповідача у справі з метою дотримання передбаченого законом строку розгляду цієї справи у порядку, зазначеному в підпункті 2.3.23 пункту 2.3 цього Положення.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів, визначено наступний склад колегії суддів: Сидорук А.М. - головуючий суддя, судді Боровець Я.Я., Гирила І.М..

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 27 лютого 2017 року справу №924/999/16 прийнято до свого провадження у складі колегії суддів: Сидорук А.М. - головуючий суддя, судді Боровець Я.Я., Гирила І.М.; судове засідання призначено на 16 березня 2017 року на 11 год. 00 хв.. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє ухвалою господарського суду Тернопільської області від 24.04.2017р. розгляд справи відкладено на 11 травня 2017 року ; зобов'язано сторони подати до дня розгляду справи: Позивача: оригінали договору поставки від 24.03.2015р.№ 24/3 та додаткової угоди № 1 від 10.04.2015р.; письмові докази звернення до правоохоронних органів з приводу факту підроблення підпису на додатковій угоді № 1 від 10.04.2015р. та зникнення печатки на час укладення додаткової угоди. надати належним чином завірену копію Постанови Рівненського апеляційного господарського суду, м. Рівне по справі № 924/481/16; відповідача: Оригінали договору поставки від 24.03.2015р.№ 24/3 та додаткової угоди № 1 від 10.04.2015р.; статут ТОВ "Зернотрейдсервіс"; відзив на позовну заяву.

Щодо клопотання про призначення комплексної почеркознавчої експертизи та технічної експертизи суд зазначає:

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Необхідність призначення вказаної експертизи заявник обґрунтовує тим, що підпис, виконаний на додатковій угоді до договору ОСОБА_3 виконано не особисто ОСОБА_3, а іншою особою. Також про ймовірне підроблення свідчить умови такої додаткової угоди, які значно погіршують становище ТОВ "Сатанов Аграр".

Пленумом Вищого господарського суду України у п.2.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. зазначено, що якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

Ухвалами господарського суду Тернопільської області суд неодноразово зобов'язував надати позивача та відповідача оригінал договору поставки від 24.03.2015р.№ 24/3 та оригінал додаткової угоди № 1 від 10.04.2015р.; позивача - письмові докази звернення до правоохоронних органів з приводу факту підроблення підпису на додатковій угоді № 1 від 10.04.2015р. та зникнення печатки на час укладення додаткової угоди.

Разом з тим вимоги суду не були виконанні.

Згідно з пунктом 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року (із змінами і доповненнями), одним із основних видів експертиз, які проводяться в експертних установах, є криміналістична експертиза, до якої відноситься почеркознавча експертиза.

У відповідності до п. 1.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.10.1998 за № 705/3145), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі не ідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).

Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Відповідно до п. 3.5. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.10.1998 за № 705/3145) коли об'єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об'єкта (крім об'єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз. Про проведення експертизи за такими матеріалами вказується в документі про призначення експертизи (залучення експерта) або письмово повідомляється експерт органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

З урахуванням викладеного, з підстав відсутності в матеріалах справи оригіналу договору поставки від 24.03.2015р.№ 24/3 та додаткової угоди № 1 від 10.04.2015р , суд відмовляє в клопотанні про призначення комплексної почеркознавчої експертизи.

Представник позивача в судове засідання 11 травня 2017 року прибув, витребуваних ухвалою суду документів не надав, оскільки у позивача відсутні зазначені документи.

Представник відповідача в судове засідання 11 травня 2017 року не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Причин не явки суду не повідомив, хоча про час і дату проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши усі докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Відповідно до положень ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, право на звернення до суду має особа, чиї права та охоронювані законом інтереси були порушені.

В судовому засіданні встановлено, що 24.03.2015 р. між ТОВ "Зернотрейдсервіс", м. Тернопіль (Покупець) та ТОВ "Сатанов-Аграр" с. Сатанівка Городоцького району, Хмельницької області (Постачальник) укладено договір поставки №24/3 від 24.03.2015р.

Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору, постачальник зобов'язується в відповідні Сторонами строки поставити та передати у власність Покупця сою врожаю 2015 року, далі товар, по ціні, передбаченій даним договором, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар. Поставка товару здійснюється партіями. Партія товару кількість товару, поставленого Постачальником на основі одної видаткової накладної чи товарно-транспортної чи залізнодорожної накладної.

Згідно п. 2.1 даного договору, загальна кількість Товару за цим договором становить 750 тонн (+/- 25% на вибір Покупця).

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2 договору, вказано, що попередня ціна за 1 тонну Товару на момент укладання даного договору становить 8750,00 грн. з НДС. Сторони зобов'язанні узгодити до 15 жовтня 2015 року (не раніше 15 вересня 2015р.) остаточну ціну за 1 тону товару та суму доплати за 1 тону товару, що оформлюється відповідною додатковою угодою до договору, яке є невід'ємною частиною даного договору. Остаточна ціна за 1 тону товару встановлюється на основі ринкових цін на товар, які склалися в Тернопільському регіоні України на дату підписання додаткової угоди з врахуванням якісних показників товару після його поставки мінус 300,00 грн. за тону.

10.04.2015 р. між сторонами укладено Додаткову угоду Договору поставки № 24/3 від 24.03.2015р., а саме відповідно до п. 1 Додаткової угоди, сторони прийшли до згоди змінити попередню ціну за 1 тону товару, визначену п. 3.1 договором та встановити її в розмірі 7000 грн.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" перерахувало на рахунок позивача попередню оплату в розмірі 680000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 84 від 27.03.2015р. на суму 350000,00 грн., №115 від 23.04.2015р. на суму 150000,00 грн., №128 від 08.05.2015р. на суму 50000,00 грн., №131 від 15.05.2015р. на суму 20000,00грн., №138 від 22.05.2015р. на суму 80000,00 грн., №166 від 26.06.2015р. на суму 18000,00 грн., №167 від 02.07.2015р. на суму 12000,00 грн.

У зв'язку з невиконанням ТОВ "Сатанов Аграр" взятих на себе зобов'язань за укладеним договором, ТОВ "Зернотрейдсервіс" звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з останнього попередньої оплати в сумі 680000 грн., 1151835 грн. 61 коп. пені та 101720 грн. 54 коп. відсотків за користування грошовими коштами.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.07.2016 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс", м. Тернопіль до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр", с. Сатанівка Городоцького району, Хмельницької області про розірвання договору поставки №24/3 від 24.03.2015р. між ТОВ "Зернотрейдсервіс" та ТОВ "Сатанов-Аграр"; про стягнення 1933556,15грн., з яких 680000,00 грн. попередньої оплати, 1151835,61 грн. пені, 101720,54 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами задоволено частково; стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" (с. Сатанівка, Городоцького району, Хмельницької області, вул. Заводська,3, код 31328702) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс", (АДРЕСА_1, код 38980102) 680000,00 грн. (шістсот вісімдесят тисяч гривень 00 коп.) попередньої оплати, 1141119,47 грн. (один мільйон сто сорок одна тисяча сто дев"ятнадцять гривень 47 коп.) пені, 27316,80 грн. (двадцять сім тисяч триста шістнадцять гривень 80 коп.) судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10 квітня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сатанов Аграр" задоволено частково; рішення господарського суду Хмельницької області від 04.07.2016 р. у справі №924/481/16 скасовано в частині стягнення 680000 грн. попередньої оплати, 1141119 грн. 47 коп. пені, відмови в стягненні 10716 грн. 14 коп. пені виклавши абзаци 2 та 5 в наступній редакції:

абзац 2 "Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Сатанов-Аграр" (с. Сатанівка, Городоцького району, Хмельницької області, вул. Заводська,3, код 31328702) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зернотрейдсервіс" (АДРЕСА_1, код 38980102) 430000 грн. попередньої оплати, 93574 грн. 68 коп. пені, 7853 грн. 62 коп. судового збору.";

абзац 5 "В позові в частині стягнення 1058260 грн. 93 коп. пені та 101720 грн. 54 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами відмовити." В решті рішення залишено без змін.

В силу приписів ст..115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Під час розгляду спору у справі № 924/481/16 в встановлено, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зернотредсервіс" перерахував на рахунок позивача попередню оплату в розмірі 680000,00 грн.

Відповідно до наданих ТОВ "Сатанов-Аграр", платіжних доручень вбачається наступне призначення платежів:

- платіжне доручення №122 від 03.06.2015 р. на суму 50000 грн. призначення платежу "повернення поворотно-фінансової допомоги";

- платіжне доручення № 396 від 15.12.2015 р. на суму 35000 грн. призначення платежу "повернення коштів згідно форвардного контракту, без ПДВ";

- платіжне доручення № 402 від 16.12.2015 р. на суму 25000 грн. призначення платежу "повернення коштів згідно форвардного контракту, без ПДВ";

- платіжне доручення №414 від 18.12.2015 р. на суму 40000 грн. призначення платежу "повернення коштів згідно форвардного контракту, без ПДВ";

- платіжне доручення № 426 від 22.12.2015 р. на суму 50000 грн. призначення платежу "повернення коштів згідно форвардного контракту, без ПДВ";

- платіжне доручення №431 від 23.12.2015 р. на суму 50000 грн. призначення платежу "повернення коштів згідно форвардного контракту, без ПДВ";

- платіжне доручення № 445 від 24.12.2015 р. на суму 50000 грн. призначення платежу "Оплата за кукурудзу згідно договору № 15/12-01 від 15.12.2015 р. в т.ч. ПДВ 8333,33 грн.".

Беручи до уваги призначення вищевказаних платіжних доручень, колегія суддів констатувала, що оскільки ТОВ "Зернотрейдсервіс" не надано доказів укладання між ТОВ "Сатанов-Аграр" та ТОВ "Зернотрейдсервіс" інших договорів, то колегія суддів прийшла до висновку, що платіжними дорученнями № 122, № 396, № 402, № 414, №426, №431, відповідач повернув позивачу кошти в розмірі 250000 грн.

Враховуючи вищевикладене, з 680000 грн. попередньої оплати, ТОВ "Зернотрейдсервіс" було повернуто 250000 грн., а тому до стягнення підлягає 430000 грн. попередньої оплати.

Також судом встановлено, що в апеляційній скарзі директор ТОВ "Сатанов Аграр" фактично визнав укладання між ТОВ "Сатанов Аграр" та ТОВ "Зернотрейдсервіс" Договору поставки № 24/3 від 24.03.2015 р. та зазначає про повернення частини коштів отриманих по цьому договору.

В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду від 23.01.2017 р. директор ТОВ "Сатанов-Аграр" вказав, що після проведення переговорів між сторонами, він особисто підписав та скріпив печаткою товариства договір поставки №24/3 від 24.03.2015 р. Водночас пояснив що коли договір підписувався, він містився на 4 сторінках, натомість копія, що була долучена позивачем до матеріалів справи, складається з 5 сторінок. Проте пояснити редакцію, яких саме пунктів договору поставки №24/3 від 24.03.2015р. було змінено, або того які пункти договору було додано чи вилучено, не зміг.

Оцінивши зібрані у справі докази та керуючись нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити з огляду на таке:

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (частина 2 статті 16 Кодексу).

Згідно з частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначалося вище, позивач стверджував, що підпис виконаний на додатковій угоді до договору ОСОБА_3 виконано не особисто ОСОБА_3, а іншою особою. Також про ймовірне підроблення свідчить умови такої додаткової угоди, які значно погіршують становище ТОВ "Сатанов Аграр".

Згідно з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань станом на підписання договору поставки від 24.03.2015р. та станом на підписання додаткової угоди від 10.04.2015р. до органу управління юридичної особи , уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами , або осіб які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від юридичної особи є: ОСОБА_3.

У господарських відносинах правочин (договір), як правило, вчиняється шляхом складання документа (документів), що визначає (визначають) його зміст і підписується безпосередньо особою, від імені якої він вчинений, або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для вчинення правочинів органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють у межах повноважень, наданих їм законом, іншим нормативно-правовим актом або установчими документами. Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена уповноваженим органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Приписами статті 241 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Отже, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. У свою чергу настання передбачених статтею 241 Цивільного кодексу України наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Правова позиція з цього питання викладена в підпункті 3.4 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Твердження позивача, що додаткова угода № 1 від 10.04.2015р передбачає невигідну для ТОВ Сатанов Аграр ціну, що є значно нижча за попередню встановлену в договорі та не відображає ринкову на момент зібрання урожаю сої 2015 р. не є підставою недійсності правочину, оскільки чинне законодавство не визначає можливості визнання недійсними договорів з причин економічної недоцільності їх укладення для однієї з договірних сторін та заниженої ціни товару.

Так, згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року №9 правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Неотримання прибутку в результаті господарської операції є ризиком підприємницької діяльності кожного господарюючого суб'єкта.

У зв'язку з вищенаведеним суд дійшов висновку, що позивачем не доведено підстав для визнання недійсним договору поставки від 24.03.2015р. № 24/3 та додаткової угоди до договору № 1 від 10.04.2015р., а тому у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Окрім того, позивачем в судовому засіданні надано копію заяви від 10.05.2017р. про вчинення злочину передбаченого ч.2,4 ст. 358 КК України, адресованої Начальнику ГУ НП України в Хмельницькій області м.Хмельницький. Зокрема в заяві заявник повідомив, що ТОВ Зернотрейдсервіс було отримано бланки з печатками ТОВ Сатанов Аграр та підроблено договір поставки від 24.03.2015р.№ 24/3 та додаткову угоду № 1 від 10.04.2015р.

Суд зазначає, у випадку встановлення вироком суду фальшивість документів ( договору поставки від 24.03.2015р.№ 24/3 та додаткової угоди № 1 від 10.04.2015р.) позивач буде вправі звернутись до господарського суду Тернопільської області в порядку ст. ст.112-113 ГПК про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Беручи до уваги вищенаведені обставини справи, господарський суд вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 30 травня 2017 року) через місцевий господарський суд.

3. Рішення направити ТОВ "Сатанов Аграр" за адресами: вул..Франка, 70, с.Манява, Богородчанський район, Івано-Франківська область та м. Івано Франківськ, вул. Незалежності 59А, 76018 та ТОВ "Зернотрейдсервіс", 4602, АДРЕСА_3.

Головуючий суддя А.М. Сидорук

Суддя Я.Я. Боровець

Суддя І.М. Гирила