Постанова

від 24.05.2017 по справі 909/54/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2017 р. Справа № 909/54/17

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючий-суддя: Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Борщ І.,

за участі представників сторін:

від прокуратури: ОСОБА_2 (посвідчення № 011146 від 24.10.2012);

від відповідача 1 : не з'явився;

від відповідача 2: ОСОБА_3 (довіреність б/н від 08.04.2017);

розглянув апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області №05-267вих17 від 03.03.2017

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017

у справі № 909/54/17, суддя - Гриняк Б.П.,

за позовом Заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури, м. Снятин,

до відповідача-1 Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області , м. Івано-Франківськ,

до відповідача-2 ОСОБА_4, м. Київ

про визнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди землі та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017 повністю відмовлено в задоволенні позову заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури до Головного управління та громадянки ОСОБА_4 про визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 15.05.2014 за № 9-77/15-14-СГ Про затвердження документації землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ; визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та громадянкою ОСОБА_4, загальною площею 16,2662 га (кадастровий номер 2625210100:13:001:0007) для ведення фермерського господарства від 06.06.2014р. строком на 15 років; зобов'язання громадянки ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку загальною площею 16,2662 га (кадастровий номер 2625210100:13:001:0007) для ведення фермерського господарства державі в особі Державної служби України з питань геодезії , картографії та кадастру;

визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 15.05.2014 за №9-76/15-14-СГ Про затвердження документації землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ; визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та громадянкою ОСОБА_4, загальною площею 26,0912 га (кадастровий номер 2625280600:04:003:0001) для ведення фермерського господарства від 06.06.2014 строком на 15 років; зобов'язання звільнити земельну ділянку загальною площею 26,0912 га (кадастровий номер 2625280600:04:003:0001) для ведення фермерського господарства державі в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;

визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 21.10.2015 за №9-602/15-14-СГ Про затвердження документації землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ; визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та громадянкою ОСОБА_4, загальною площею 2,1204 га ( кадастровий номер 2625210100:04:005:0004) для ведення фермерського господарства від 22.01.2015 строком на 25 років; зобов'язання громадянки ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку загальною площею 2,1204 га ( кадастровий номер 2625210100:04:005:0004 ) державі в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Вказане рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що доводи позивача про наявність підстав для визнання спірних договорів оренди землі недійсним є необґрунтованими, оскільки не доведені належними та достатніми доказами, зокрема, Законом України Про фермерське господарство не визначено будь-яких обмежень, щодо надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства, зокрема встановлено земельні ділянки для ведення фермерського господарства надаються саме громадянам України, а не юридичній особі. Позовні вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі від 06.06.2014 р. та 22.01.2015 р., а оскаржувані накази, якими вирішено питання про передання земельних ділянок в оренду відповідають вимогам чинного законодавства, а договори оренди землі містить всі істотні умови визначені ст.15 Закону України "Про оренду землі", не містять порушень вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 вказаного Закону, відповідають іншим вимогам чинного законодавства, право оренди зареєстровано у встановленому законодавством порядку, а тому підстави визначені ст.203, 215 Цивільного кодексу України для визнання договорів оренди землі недійсним - відсутні.

В апеляційній скарзі перший заступник прокурора Івано-Франківської області просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що фермерське господарство після державної реєстрації має право на отримання додаткової земельної ділянки, але як юридична особа, а не як громадянин із метою створення фермерського господарства.

Оскільки на момент прийняття оскаржуваних наказів та укладення договорів оренди ФГ ОСОБА_4В. вже набуло статусу юридичної особи та мало у своїй власності земельну ділянку площею 0,49 га, то отримання у подальшому земельних ділянок площею 16,2662 га, 26,0912 га і 2,1204 га в оренду, яке відбулося без проведення земельних торгів, суперечить вимогам статті 124 ЗК України та є підставою для визнання оспорюваних наказів Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та договорів оренди недійсними.

Зазначає, що не допускається невиправдане, штучне використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності. Отримавши в оренду земельну ділянку за межами населеного пункту м. Снятин площею 0,49 га та зареєструвавши фермерське господарство 27.12.2010, громадянка ОСОБА_4 по суті використала своє право на спрощене пільгове отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства як фізична особа, а подальше отримання земельних ділянок для ведення фермерського господарства мало відбуватись з передбаченою законом обов'язковою процедурою - з проведенням земельних торгів.

Суд першої інстанції не перевірив наявних у громадянки ОСОБА_4 обставин на створення фермерського господарства з метою вироблення товарної сільськогосподарської продукції її переробки та реалізації для отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства, не перевірив чи обробляє орендовані землі створене фермерське господарство чи досягається фактично законна мета оренди земельних ділянок, тобто чи насправді виникли та існують законні сподівання на здійснення майнового права - оренду землі чи є такі сподівання практичними в своїй реалізації.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області (відповідач-1) просить залишити рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що апелянтом не наведено доводів, які б спростовували той факт, що чинним законодавством України, зокрема і Законом України Про фермерське господарство не визначено обмежень щодо кількості створення фермерських господарств однією особою, відповідно відсутні обмеження щодо надання земельних ділянок для фермерського господарства.

В судовому засіданні 24.05.2017 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги. Щодо припинення провадження по справі зазначив, що при підготовці позовної заяви Коломийською місцевою прокуратурою при зазначенні даних відповідача ОСОБА_4 помилково вказано її статус як фізичної особи.

Представник відповідача-2 ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що провадження по справі підлягає частковому припиненню щодо заявлених прокурором позовних вимог до ОСОБА_4 про визнання недійсними оскаржуваних договорів оренди та звільнення на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, спірних земельних ділянок, право оренди на які набуто за вказаними договорами оренди. Позовні вимоги в частині звернення прокуратури до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання недійсними та скасування оскаржуваних наказів, на думку представника відповідача-2 ОСОБА_4 слід розглянути.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був належним чином повідомлений, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, апеляційний господарський суд заслухавши думку представників сторін, що з'явились, щодо можливості слухання справи без участі представника відповідача-1, його неявку в судове засідання розцінює як без поважних причин, а тому відсутні процесуальні перешкоди в розгляді справи, вважає за можливе розглянути спір за наявних у справі доказів.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися в судовому засіданні та їх заперечення щодо припинення провадження по справі, апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення провадження в даній справі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням Держземагенства у Івано-Франківській (зараз Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, внаслідок реорганізації згідно постанови Кабінету Міністрів України №251 від 10.04.2013 Про реорганізацію деяких територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів ) 15.05.2014 видано наказ №9-77/15-14-СГ Про затвердження документації землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки , згідно якого громадянці ОСОБА_4 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 16,2662 га (кадастровий номер 2625210100:13:00160007) для фермерського господарства строком на 15 років, розташовану за межами населеного пункту м. Снятин Снятинської міської ради по вул. Гоголя.

06.06.2014, на підставі зазначеного наказу між Головним управлінням Держземагенства у Івано-Франківській області (зараз Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, внаслідок реорганізації згідно постанови Кабінету Міністрів України №251 від 10.04.2013 Про реорганізацію деяких територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів ) та громадянкою ОСОБА_4 укладено Договір оренди земельної ділянки площею 16,2662 га строком на 15 років, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.06.2014 за номером 13623177.

15.05.2014 головним управлінням Держземагенства у Івано-Франківській області (зараз Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, внаслідок реорганізації згідно постанови Кабінету Міністрів України №251 від 10.04.2013 Про реорганізацію деяких територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів ) видано наказ №9-76/15-14-СГ Про затвердження документації землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки , згідно якого громадянці ОСОБА_4 передано в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства загальною площею 26,0912 га (кадастровий номер - 2625280600:04:003:0001), яка розташована за межами населеного пункту с. Хлібичин Борщівської сільської ради Снятинського району в урочищі Біля худі .

06.06.2014 на підставі зазначеного наказу між Головним управлінням Держземагенства у Івано-Франківській області (зараз Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, внаслідок реорганізації згідно постанови Кабінету Міністрів України №251 від 10.04.2013 Про реорганізацію деяких територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів ) та громадянкою ОСОБА_4 укладено Договір оренди земельної ділянки площею 26,0912 га строком на 15 років, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.06.2014 за номером 13619727.

21.10.2014 Головним управлінням Держземагенства у Івано-Франківській області (зараз Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, внаслідок реорганізації згідно постанови Кабінету Міністрів України №251 від 10.04.2013 Про реорганізацію деяких територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів ) видано наказ №9-602/15-14-СГ Про затвердження документації землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки , згідно якого громадянці ОСОБА_4 передано в оренду земельну ділянку для ведення фермерського господарства загальною площею 2,1204 га (кадастровий номер - 2625210100:04:005:0004), яка розташована за межами населеного пункту с. Снятин Снятинської міської ради по вул. Гоголя.

22.01.2015р. на підставі зазначеного наказу між Головним управлінням Держземагенства у Івано-Франківській області (зараз Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, внаслідок реорганізації згідно постанови Кабінету Міністрів України №251 від 10.04.2013 Про реорганізацію деяких територіальних органів Державного агентства земельних ресурсів ) та громадянкою ОСОБА_4 укладено Договір оренду земельної ділянки площею 2,1204 га строком на 25 років, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.01.2015 р. за номером 32762281.

Отже, предметом позову є вимоги прокурора до відповідачів про визнання недійсними всіх винесених наказів та укладених на їх підставі договорів оренди земельних ділянок з відповідачкою громадянкою ОСОБА_4 та повернення переданих їй в оренду цих земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства з порушенням встановленого законом порядку про пільгову передачу.

Можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства (стаття 8 Законом України Про фермерське господарство ).

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений спеціальним Законом.

Так, згідно з абзацами 1, 2 частини першої статті 7 цього Закону для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

З огляду на зазначене, при вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону України Про фермерське господарство як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Земельний кодекс України (далі ЗК України) є, зокрема, тим актом цивільного законодавства, який передбачає підставою виникнення цивільних прав та обов'язків акти органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

За статтею 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, через які також згідно зі статтями 83, 84 ЗК України набувається та реалізується право комунальної власності на землю та право державної власності на землю. Комунальною власністю є землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Статтею 80 ЗК України установлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності, а також держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

При вирішенні позовних вимог про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування щодо надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, визначений статтею 7 Закону України Про фермерське господарство як спеціального по відношенню до статті 123 ЗК України. Зокрема в ній передбачено, що земельна ділянка надається громадянину з метою створення фермерського господарства.

Судом встановлено, що громадянка ОСОБА_4 27.12.2010 створила фермерське господарство (при створенні надано земельну ділянку площею 0,49 га), проте предмет спору стосується надання їй як фізичній особі, а не як фермерському господарству відповідними наказами та шляхом укладення договорів оренди, що оскаржуються земельних ділянок площею 16,2662 га, 26,0912 га та 2,1204 га для створення фермерського господарства за пільговою процедурою з метою ведення фермерського господарства не впливає на визначення правил підвідомчості цього спору.

З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 Цивільного кодексу України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197, 283 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності (наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної або комунальної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень) діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.

Реалізуючи відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами. Вказане свідчить про приватноправовий характер спірних правовідносин, що склалися між сторонами в даному спорі.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що прокурор звернувся з позовом у даній справі до відповідача-1 - Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області і до відповідача-2 - громадянки ОСОБА_4, як фізичної особи, якій надано земельні ділянки на умовах договору оренди з метою створення фермерського господарства.

Як встановлено апеляційним судом, одним із відповідачів є фізична особа до якої і пред'явлені позовні вимоги прокурора про визнання недійсними укладених договорів оренди землі та про зобов'язання їх звільнення на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Апеляційним господарським судом з'ясовано, що позов пред'явлений до фізичної особи та Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, проте судом першої інстанції без процесуального обґрунтування та без здійснення процесуальної дії зазначено, що позов пред'явлено до суб'єкта господарювання фізичної особи ОСОБА_4

Згідно вимог норм процесуального законодавства позивач самостійно визначає до яких осіб він пред'являє вимоги, заміна відповідачів в процесі здійснюється у порядку і з підстав передбачених в ст. 24 ГПК України.

Частинами 1, 2 статті 24 ГПК України встановлено, що Господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що була чинною на момент звернення з позовом) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В пункті 1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин роз'яснено, що господарським судам підвідомчі лише справи у спорах, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, тобто з відносин, врегульованих нормами цивільного або господарського права і пов'язаних із здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності.

В пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ роз'яснено, що земельні спори громадян з органами державної влади та органами місцевого самоврядування з питань надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у випадках, передбачених законодавством, а також спори з майнових питань, пов'язаних із земельними відносинами, за участю громадян, що є членами фермерського господарства, їхніх спадкоємців тощо розглядаються за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 цієї постанови роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор як позивач обґрунтував наявність порушених цивільних речових прав та обрав відповідні цивільно-правові способи захисту.

В п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам роз'яснено, що якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно: суду чи господарському суду, або зазначено, що спір вирішується в судовому порядку, господарському суду слід виходити з суб'єктного складу учасників спору та характеру спірних правовідносин.

Отже, вимоги позивача до кількох відповідачів, один з яких є фізична особа об'єднані в одне провадження, оскільки ці вимоги приватноправового характеру нерозривно пов'язані між собою та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших.

З цих підстав не можуть бути роз'єднані для їх окремого вирішення в господарському судочинстві та в цивільному судочинстві за суб'єктним складом, а тому підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства за правилами ЦПК України (з аналогічного суб'єктного складу сторін та предмету спору постанова Верховного Суду України від 18 травня 2016 року в справі 6-248цс16)

Таким чином, розгляд позовних вимог прокурора до громадянки ОСОБА_4 про визнання недійсними оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок та звільнення на користь держави в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, спірних земельних ділянок, право оренди, на які набуто за вказаними договорами оренди, не може бути здійснено в межах господарського судочинства, оскільки в такому випадку відповідачем по справі вказана фізична особа, що суперечить нормам ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі за позовними вимогами про визнання недійсними та скасування наказів про надання земельних ділянок фізичній особі з метою ведення фермерського господарства та укладення на їх підставі договорів оренди земельних ділянок, про зобов'язання фізичній особі звільнити ці земельні ділянки до юридичної особи Держгеокадастру в Івано-Франківській області на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

При вирішені спору, суд першої інстанції не застосував ці норми процесуального права, а тому рішення місцевого суду прийняте по суті спору підлягає скасуванню із -за порушення правил підвідомчості господарському судочинству.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області слід задоволити частково, проте з інших підстав ніж наведені в ній, відповідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017 скасувати, а провадження в справі припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Як вбачається з платіжного доручення №151 від 01.03.2017 апелянтом сплачено 13642,20 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про залишення сплати судового збору за апелянтом.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області задоволити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2017 скасувати.

Припинити провадження у справі №909/54/17 за позовом Заступника керівника Коломийської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області та громадянкою ОСОБА_4 про:

визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 15.05.2014 за № 9-77/15-14-СГ Про затвердження документації землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ; визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та громадянкою ОСОБА_4, загальною площею 16,2662 га (кадастровий номер 2625210100:13:001:0007) для ведення фермерського господарства від 06.06.2014р. строком на 15 років; зобов'язання громадянки ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку загальною площею 16,2662 га (кадастровий номер 2625210100:13:001:0007) для ведення фермерського господарства державі в особі Державної служби України з питань геодезії , картографії та кадастру;

визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 15.05.2014 за №9-76/15-14-СГ Про затвердження документації землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ; визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та громадянкою ОСОБА_4, загальною площею 26,0912 га (кадастровий номер 2625280600:04:003:0001) для ведення фермерського господарства від 06.06.2014 строком на 15 років; зобов'язання звільнити земельну ділянку загальною площею 26,0912 га (кадастровий номер 2625280600:04:003:0001) для ведення фермерського господарства державі в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;

визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 21.10.2015 за №9-602/15-14-СГ Про затвердження документації землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки ; визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та громадянкою ОСОБА_4, загальною площею 2,1204 га ( кадастровий номер 2625210100:04:005:0004) для ведення фермерського господарства від 22.01.2015 строком на 25 років; зобов'язання громадянки ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку загальною площею 2,1204 га ( кадастровий номер 2625210100:04:005:0004 ) державі в особі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя: С.М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

ОСОБА_1

Повний текст постанови виготовлений 26.05.2017.