Рішення

від 24.05.2017 по справі 638/12217/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 638/12217/16-ц Головуючий суддя І інстанції Руднєва О. О.

Провадження № 22-ц/790/3247/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори про право власності та інші речові права про приватну власність

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кругової С.С.

ОСОБА_1,

за участю секретаря - Радченко Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю Адвантаж до ОСОБА_3 про стягнення збитків,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ Адвантаж звернулось до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Адвантаж є власником нежитлових приміщень цокольного поверху № 1а-:-4а, 6а в нежитловій будівлі літ. А-4 , загальною площею 127,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23, які були залиті рідким бетоном з вини відповідача. Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 431 690 грн. понесених збитків, стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 6 475,35 грн.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2016 року позов ТОВ Адвантаж до ОСОБА_3 про стягнення збитків - задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2017 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вказане заочне рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. Вказує, що судом не встановлено особу заподіювача шкоди, не доведено причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Зазначає, що сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним та іншими особами прибутку в результаті випадкового збігу обставин, у той час як у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наполягає, що сума завданих позивачу збитків, штучно завищена, а договір оренди №А-А-КА-001/03-16, укладений 03.03.2016 року між ТОВ Адвантаж і ТОВ Компанія Аквітекс та договір суборенди №A-KA-3TP-001/03-16, укладений 10.03.2016 року між ТОВ Компанія Аквітекс і ТОВ Запад-Транзіт мають ознаки фіктивних правочинів.

У відповідності до статті 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги.

Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, що з'явились, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ Адвантаж є власником нежитлових приміщень цокольного поверху № 1а-:-4а, 6а в нежитловій будівлі літ. А-4 , загальною площею 127,7 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23.

25.03.2016 року представниками ТОВ Адвантаж були виявлено, що вказані нежитлові приміщення цокольного поверху залиті рідким бетоном. Залиття було допущено внаслідок проведення будівельних робіт на першому поверсі вказаної вище будівлі з порушенням будівельних норм.

Згідно акту обстеження від 08.04.2016 року, який було складено комісією КП Жилкомсервіс дільниця № 6, залиття нежилого приміщення в цокольному приміщенні ТОВ Адвантаж відбулось внаслідок халатного поводження з цементними сумішами працівниками, які виконують роботи в нежилому приміщенні на 1-му поверсі (відомості щодо власника вказаного приміщення на ділянці № 6 відсутні).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 01.04.2016 приміщення розташовані на першому поверсі за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23 над приміщеннями в яких відбулося залиття належать ОСОБА_3

Проведення будівельних робіт в приміщеннях, які належать ОСОБА_3, крім іншого підтверджуються висновком інспектора Шевченківського відділення поліції Холодногірського ВП (м. Харків) ГУ НП в Харківській області ОСОБА_4 за результатами перевірки звернення гр. ОСОБА_5 від 22.04.2016 року.

Згідно відповіді інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю № 202/0/250-16 від 11.05.2016 року на адресу ТОВ Адвантаж , в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт інформація по вищевказаному об'єкту відсутня. Під час проведення позапланової перевірки на об'єкті за вищевказаною адресою суб'єкт містобудування, що має відношення до даного об'єкту з відповідними підтверджуючими документами був відсутній. Власнику приміщення першого поверху було направлено листа, щодо необхідності прибуття до Інспекції для розгляду питання проведення будівельних робіт у нежитлових приміщеннях за вищевказаною адресою та вжиття заходів згідно з компетенцією.

Згідно відповіді Департаменту містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради № 1155/0/27-16 від 05.04.2016 року вихідні дані, а саме містобудівні умови та обмеження на реконструкцію приміщень першого поверху по вул. Римарській, 23 управлінням містобудування та архітектури не надавались.

Згідно із ч. 1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майнана момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача визнав та не заперечував, що залиття рідким бетоном приміщення, належного позивачам сталося з приміщень, які належать ОСОБА_3, оспорював розмір спричиненої шкоди, звертав увагу суду на те, що ремонтні роботи у приміщенні ОСОБА_3 виконували буівельники, які й завдали шкоди.

Між тим, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Оскільки залиття приміщення позивача сталося з приміщень власником яких є відповідач, то остання і повинна відшкодувати збитки позивачу, а свої правовідносини з особами, що здійснювали будівельні роботи має можливість врегулювати на свій розсуд .

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У ч. 2 ст. 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно висновку комісійного будівельно-технічного дослідження складеного суб'єктом оціночної діяльності ПГТ Баранов і К ВП Центр-Персонал , сума майнової шкоди спричиненої в результаті залиття бетонною суміш*ю нежитлових приміщень цокольного поверху № 1а, № 4а, № 6а за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 23,склала з урахуванням ПДВ 35 440 грн., без ПДВ 29533 грн.

Зазначений висновок не спростований належними та допустимими доказами, тому правильно прийнятий судом першої інстанції.

Між тим, висновок спеціаліста не є підставою для виникнення податкових зобов'язань, що виникають з надання послуг щодо проведення ремонту. Зазначені зобов'язання виникають лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення такого ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ. Таким чином у випадку не проведення фактичного ремонту, або проведення його особою, яка не платником ПДВ, податкові зобов'язання не виникають.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що послуги по ремонту, заміщенню, відтворенню пошкодженого об'єкта позивача здійснені платником податку на додану вартість, тому колегія суддів не вбачає підстав для включення суми ПДВ у розрахунок спричиненої шкоди.

За виконання робіт по виготовленню вказаного висновку Повному господарському товариству Баранов і К ВП Центр-Персонал позивачем було сплачено 2500 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 173 від 21.04.2016 р.

Таким чином, майнова шкода спричинена в результаті залиття бетонною суміш*ю нежитлових приміщень, належних позивачу без ПДВ в сумі 29533 грн. та збитки 2500 грн., разом 32 033 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач наполягає, що поніс збитки, пов*язані з виплатою штрафних санкцій та компенсації упущеної вигоди суборенда тору нежитлових приміщень, що були пошкоджені.

Так позивач вказує, що 03.03.2016 року між ТОВ Адвантаж (Орендодавець за договором) та ТОВ Компанія Аквітенс (Орендар за договором) було укладено договір оренди № А-А-КА-001/03-16, згідно якого в оренду повинні були передані нежитлові приміщення, загальною площею 127,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Римарська 23, цокольний поверх.

10.03.2016 року ТОВ Компанія Аквітенс (Орендар за договором) було укладено договір суборенди № А-КА-ЗТР-001/03-16 вказаних вище нежитлових приміщень з ТОВ Запад-Транзіт (Суборендар за договором).

Відповідно до п. 3.1. договору оренди № А-А-КА-001/03-16 від 03.03.2016 року орендар вступає у строкове платне користування Майном з 01.04.2016р., але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору, Акту приймання-передачі Майна, який підтверджує технічний стан Майна і є невід'ємною частиною цього Договору.

01.04.2016 року ТОВ Компанія Аквітенс звернулось до Позивача з вимогою № 2 від 01.04.2016 року про дострокове розірвання договору оренди № А-А-КА-001/03-16 від 03.03.2016 року, у зв'язку з тим, що нежитлові приміщення були приведені у стан, непридатний для користування, у зв'язку з залиттям бетоном.

Договір оренди № А-А-КА-001/03-16 від 03.03.2016 року на підставі додаткової угоди від 01.04.2016 року було достроково розірвано в порядку передбаченому п. 11.6 Договору, у зв'язку з тим, що орендоване приміщення в силу обставин (за винятком форс-мажору), за які Орендар не відповідає, виявилось в стані, непридатному для користування.

Згідно п. 9.8 Договору оренди № А-А-КА-001/03-16 від 03.03.2016 року у разі дострокового розірвання вказаного договору з підстав, визначених п. 11.6 цього Договору, Орендодавець повинен сплатити Орендарю штраф у розмірі 25% від загальної суми Договору. Загальна сума Договору у даному разі складається з суми усіх щомісячних платежів, які підлягали сплаті за цим Договором, з моменту його дострокового розірвання Договору до кінцевого строку оренду, визначеного п. 11.1 цього Договору.

Відповідно до додаткової угоди від 01.04.2016 року про дострокове розірвання договору оренди від № А-А-КА-001/03-16 від 03.03.2016 року Позивач підтвердив своє зобов'язання щодо сплати на адресу ТОВ Компанія Аквітенс штрафу, передбаченого п. 9.8 Договору оренди в сумі 87 500,00 грн.

30.05.2016 року ТОВ Компанія Аквітенс в порядку досудового врегулювання спору звернулось до позивач з письмовою претензією щодо сплати вказаної вище суми штрафу та суми понесених внаслідок неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором оренди № А-А-КА-001/03-16 від 03.03.2016 року збитків у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди.

16.05.2016 року ТОВ Запад-Транзіт звернулось до ТОВ Компанія Аквітенс з вимогою № 4 відповідно до якої, 10.03.2016 року між ТОВ Запад-Транзіт (Суборендар за догоровом) та ТОВ Компанія Аквітенс (Орендар за договором) було укладено договір суборенди № А-КА-ЗТР-001/03-16, згідно якого в суборенду повинні були передані нежитлові приміщення, загальною площею 127,7 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Римарська 23, цокольний поверх.

Договір суборенди № А-КА-ЗТР-001/03-16 від 10.03.2016 р. було достроково розірвано 01.04.2016 року в порядку передбаченому п. 11.6 Договору, у зв'язку з тим, що орендоване приміщення в силу обставин (за винятком форс-мажору), за які Суборендар не відповідає, виявилось в стані, непридатному для користування.

Відповідно до додаткової угоди про дострокове розірвання договору суборенди від 01.04.2016 року Орендар підтвердив своє зобов'язання щодо сплати на адресу Суборендаря штрафу, передбаченого п. 9.8 Договору суборенди № А-КА-ЗТР-001/03-16 від 10.03.2016 р. в сумі 131 250,00 грн.

30.05.2016 року ТОВ Компанія Аквітенс сплатило на користь ТОВ Запад-Транзіт штраф, передбачений п. 9.8 договору суборенди № А-КА-ЗТР-001/03-16 від 10.03.2016 р. в сумі 131 250,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 704 від 30.05.2016 року.

Крім того, позивач наполягає, що у разі належного виконання ТОВ Адвантаж своїх зобов'язань за договором оренди № А-А-КА-001/03-16 від 03.03.2016 року ТОВ Компанія Аквітенс мало реальну можливість отримати доходи за договором суборенди № А-КА-ЗТР-001/03-16 від 10.03.2016 р. в сумі 175 000 грн. (525 000 грн.(сума орендних платежів за 35 місяців за договором суборенди 15 000 х 35) - 350 000 грн. (сума орендних платежів за 35 місяців за договором оренди 10 000 х 35) = 175 000,00 грн. доходу).

ТОВ Адвантаж вказує, що за наслідками отримання вказаної претензії 31.05.2016 року ними було сплачено на користь ТОВ Компанія Аквітенс 87 500,00 грн. штрафу, передбаченого п. 9.8 Договору оренди № А-А-КА-001/03-16 від 03.03.2016 року, збитки за неналежне виконання Договору оренди в сумі 131 250,00 грн. та 175 000,00 грн. у вигляді упущеної вигоди, на підтвердження чого надана копія платіжного доручення № 182 від 31.05.2016 року.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 393 750 грн., які складаються з:

-штрафу у розмірі 87 500 грн., сплаченого ТОВ Адвантаж на користь ТОВ Компанія Аквітенс ,

-штрафу 131 250 грн. сплаченого ТОВ Компанія Аквітенс на користь ТОВ Запад-Транзіт та компенсованого ТОВ Адвантаж ,

-упущену вигоду 175 000 грн., яку ТОВ Компанія Аквітенс могла б отримати в результаті здачі в суборенду приміщень та компенсовану ТОВ Адвантаж .

Зазначені вимоги суд першої інстанції помилково вважав обґрунтованими та доведеними належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зі змісту ст. 1166 ЦК України вбачається, що єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Доведення факту завдання реальних збитків та втрати доходів, які б особа могла отримати, якщо її право не було б порушено, а також причинний зв'язок між цією шкодою та діями відповідача в силу ст. ст. 10, 60 ЦПК України, покладається на позивача.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 60 ЦПК України).

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявності реальних збитків, а також упущеної вигоди, яких позивач зазнав внаслідок дій відповідача.

Сплата штрафів та компенсація збитків третім особам, здійснена позивачем на свій розсуд, не підтверджує наявності причинного зв'язку між діями відповідача та визначеною позивачем сумою збитків.

Висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ Адвантаж збитків у сумі 393 750 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на припущеннях.

Покладення на відповідача відповідальності у формі відшкодування збитків за нездійснення свого права суперечить в цілому принципам юридичної відповідальності, що настає за порушення саме зобов'язань.

Судові витрати, понесені позивачем в суді першої інстанції розподіляються між сторонами у відповідності до ст. 88 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України суд апеляційної інстанції має право змінити рішення суду першої інстанції, підставою для чого, згідно п.п. 2, 3, ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими.

Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 задовольнити часткового.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2016 року змінити в частині сум стягнення.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Адвантаж 32 033 ( тридцять дві тисячі тридцять три грн. 00 коп.) грн. понесених збитків.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Адвантаж суму сплаченого судового збору в розмірі 479,20 грн.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Н.П.Пилипчук

Судді - С.С. Кругова

ОСОБА_1