Ухвала

від 30.05.2017 по справі 612/311/17

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/311/17

1-кс/612/112/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року смт. Близнюки

Слідчий суддя Близнюківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю начальника Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 , при секретарі ОСОБА_3 , розглянувши клопотання про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

Начальник Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 , за матеріалами кримінального провадження №12017220730000109, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2017, звернувся до слідчого судді Близнюківського районного суду Харківської області з клопотанням про накладення арешту на 217 земельних ділянок колишнього СВК « ІНФОРМАЦІЯ_1 » які розташовані на території Алісівської сільської ради Близнюківського району Харківської області, загальною площею 157,2438 га, що перебували в оренді у ОСОБА_4 , обґрунтовуючи його наступним.

Об`єктом вчинення кримінального правопорушення є право користування вказаними земельними ділянками. З повідомлення адвоката ОСОБА_5 вбачається, що було підроблено документи та протиправним шляхом розірвано з ОСОБА_4 договори на оренду вказаних земельних ділянок. Після цього, за розпорядженнями Близнюківської районної державної адміністрації Харківської області №755, №756 від 22.12. 2017, ділянки були передані в оренду ТОВ «Бланес» та ПП «Агро-Альянс 2007». Договори оренди зареєстровані державними реєстраторами сектору державної реєстрації Лозівської РДА Харківської області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Наказом №1690/5 від 23.05. 2017 Міністерства Юстиції України рішення цих державних реєстраторів про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно скасовані. На цей час відсутня державна реєстрація будь-яких договорів оренди цих ділянок. Проте не виключена можливість подальшої незаконної перереєстрації права оренди ділянок будь-якими особами, а тому і вважають за необхідно накласти арешт на майно із забороною вчинення будь-яких дій з реєстрації та /або скасування реєстрації прав на земельні ділянки та проведення на них будь-яких сільськогосподарських робіт.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, посилаючись на обставини у ньому викладені.

Вислухавши думку прокурора, перевіривши матеріали справи, вважаю що клопотання підлягає поверненню, виходячи із наступного.

Арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених ст. 131 КПК України.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані і мають міститись у клопотанні прокурора про арешт майна, оскільки, п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод передбачено, що будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди.

Крім того, вимоги до клопотання прокурора про арешт майна, визначені ч. 2 ст. 171 КПК України. А саме, у клопотанні прокурора повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

При вивченні клопотання встановлено, що у ньому, всупереч вимогам п.1 ч.2 ст. 171 КПК України, на зазначено підстави та мету арешту, відповідно до положень ст. 170 КПК України, інші обставини, які вказані у цій ухвалі.

Отже має бути застосоване правило ч.3 ст.172 КПК України де зазначено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Клопотання про менший строк для усунення недоліків від прокурора не надійшло.

Таким чином клопотання про арешт майна необхідно повернути прокурору для усунення недоліків строк 72 години.

На підставі ч.1 ст.197 КПК України, за відсутності клопотань, фіксація процесуальної дії за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132,170-175,309,395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про арешт майна повернути начальнику Близнюківського відділу Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_2 на підставі ч.3ст. 172 КПК Українидля усунення недоліків.

Встановити строк в сімдесят дві години з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя ОСОБА_1