Ухвала

від 29.05.2017 по справі 543/825/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 543/825/15-ц Номер провадження 22-ц/786/971/17Головуючий у 1-й інстанції Смілянський Є. А. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Дорош А.І.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Одринської Т.В.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

з участю

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Оржицький завод Райдуга

на рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 23 лютого 2017 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з додатковою відповідальністю Оржицький завод Райдуга про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до товариства з додатковою відповідальністю Оржицький завод Райдуга про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки.

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 23 лютого 2017 року позов задоволено.

Визнано договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 15.07.2014 року, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 4,13 га, укладений між товариством з додатковою відповідальністю Оржицький завод Райдуга та ОСОБА_4, розташованої в адміністративних межах Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області - недійсним.

Зобов'язано товариство з додатковою відповідальністю Оржицький завод Райдуга повернути ОСОБА_4 належну йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 4,13 га, розташовану в адміністративних межах Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області.

Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю Оржицький завод Райдуга (Полтавська область, Оржицький район, смт. Оржиця, вул. Бумажкова, 96; код ЄДРПОУ: 21048175) на користь ОСОБА_4 судові витрати витрачені на оплату судового збору в сумі 487 грн. 20 коп. та на оплату експертизи в сумі 6 606 грн., а всього стягнуто 7 093 грн. 20 коп.

Не погодившись з судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржило товариство з додатковою відповідальністю Оржицький завод Райдуга , яке, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 4, 13 га на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ( т.1 а.с. 7).

Згідно договору оренди землі від 05.10.2007 року зазначено, що ОСОБА_4 надає ЗАТ Оржицький завод Райдуга в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,13 га, що розташована на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області строком на 5 років. Договір зареєстровано в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії центру ДЗК 28.03.2008 року за № 040855900138 (т.1 а.с. 8-9).

Згідно додаткової угоди від 02.10.2012 року до договору оренди землі продовжено до 31.12.2020 року термін дії договору оренди землі, зареєстрованого в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії центру ДЗК 28.03.2008 року за № 040855900138, кадастровий номер НОМЕР_1 (т.1 а.с. 10).

Згідно договору оренди землі від 15.07.2014 року зазначено, що ОСОБА_4 надає ТДВ Оржицький завод Райдуга в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,13 га, що розташована на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області строком до 31.12.2020 року (т.1 а.с. 11-13).

Згідно додатку до договору оренди земельної ділянки від 15.07.2014 р. Акту прийомки-передачі земельної ділянки ОСОБА_4 здав, а ОСОБА_5 прийняв земельну ділянку загальною площею 4,13 га ріллі, яка є земельним паєм орендодавця (т.1 а.с.108-109).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно договір оренди землі від 15.07.2014 року зареєстровано в реєстрі 01.08.2004 року (т.1 а.с. 14-15).

Рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 08.09.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 21.10.2014 року, визнано недійсною додаткову угоду від 02.10.2012 року, укладену між ОСОБА_4 та товариством з додатковою відповідальністю Оржицький завод Райдуга , зареєстровану у відділі Держкомзему у Оржицькому районі за № 532368774004220 (т.1 а.с.16-19)

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2015 року позов ОСОБА_4 до відділу Держземагентства у Оржицькому районі та Реєстраційної служби Оржицького РУЮ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задоволено частково, визнано протиправними дії Відділу Держземагентства в Оржицькому районі щодо надання ТДВ Оржицький завод Райдуга витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_1 (т.1 а.с.20-25).

Згідно витягу з кримінального провадження № 12014170280000344 посадові особи ТДВ Оржицький завод Райдуга підробили підписи ОСОБА_4 у додатковій угоді оренди земельної частки ( паю ) та договорі оренди землі, укладених між ОСОБА_6 та ТДВ Оржицький завод Райдуга , дата внесення до ЄРДР 25.12.2014 року (т.1 а.с.69).

Згідно висновку експерта від 15.12.2016 року № 698 підписи від імені ОСОБА_4 в графі Орендодавець в договорі оренди землі від 15.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТДВ Оржицький завод Райдуга та в графі Здав Орендодавець у Акті прийомки-передачі земельної ділянки (додатку до договору оренди землі від 15.07.2014 року) виконані не ОСОБА_6, а іншою особою (т.1 а.с.220-223).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що позивач договір оренди землі від 15.07.2014 р. не укладав і нікого не уповноважував на його укладення, його вільне волевиявлення на укладення спірного договору відсутнє, підпис ОСОБА_4 в договорі оренди землі та акті прийомки-передачі земельної ділянки йому не належить, договір підписано невідомою особою без належних на те повноважень та згоди позивача. Крім цього у серпні 2012 р. ОСОБА_4 повідомив відповідача, що не має бажання продовжувати з ним орендні відносини, проте, після закінчення дії вказаного договору оренди відповідач і надалі використовує земельну ділянку без його згоди, відповідач усно проінформував ОСОБА_4 про існування додаткової угоди до основного договору оренди землі, за змістом якої строк дії до основного договору продовжено до 31.12.2020 року та яка за рішенням місцевого суду від 08.09.2014 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 21.10.2014 р., визнана недійсною.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є правильним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається із позову, підставою визнання договору оренди землі від 15.04.2014 р. недійсним є те, що ОСОБА_4 заперечує свій підпис у цьому договорі. Крім цього, позивач вказує на те, що відповідач продовжує користуватися його земельною ділянкою попри те, що він у серпні 2012 року усно повідомив його про те, що не має наміру продовжувати з дію договору оренди земельної ділянки, листа - повідомлення від відповідача про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди він не отримував, тому вважає, що договір не поновлювався, є припиненим з 05.10.2012 р., а відповідач користується його земельною ділянкою без його згоди та відповідних правових підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2007 р. між ОСОБА_4 та ЗАТ Оржицький завод Райдуга укладено договір оренди земельної ділянки (паю) строком на 5 років, який зареєстровано в Оржицькому районному відділі Полтавської регіональної філії центру ДЗК 28.03.2008 р. Згідно умов цього договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, тобто з 28.03.2008 р. та діє до 28.03.2013 р. Згідно умов цього договору, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про наміри продовжити його дію.

До закінчення дії договору, тобто до 28.03.2013 р. між сторонами укладена додаткова угода від 02.10.2012 року, п.2 якої передбачав продовження терміну дії договору оренди землі до 31.12.2020 р., яка за рішенням місцевого суду від 08.09.2014 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду від 21.10.2014 р., визнана недійсною.

Згідно частин 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі у редакції від 17.02.2011 р., яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин, та яка визначає порядок поновлення договору оренди землі, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частиною 6 цієї статті передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вказує позивач, відповідач до спливу строку договору оренди землі не повідомляв його про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, не направляв йому лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі та проект додаткової угоди. При цьому позивач зазначає, що не маючи наміру продовжувати дію договору оренди землі, він усно, як вказано у позові, повідомив відповідача про це ще у серпні 2012 року, тобто за сім місяців до закінчення дії договору.

Суду апеляційної інстанції представник позивача надав докази того, що позивач письмово у березні 2012 р. та у березні 2013 р. листами повідомив відповідача про небажання продовжувати дію договору оренди земельної ділянки, які були отримані останнім, та були ним надані Оржицькому районному суду до матеріалів цивільної справи № 543/958/13-ц. Зазначення позивачем у позові про усне повідомлення відповідача про небажання продовжути дію договору є помилковим, оскільки таке повідомлення зроблено ним письмово.

За змістом правової позиції у справі №6-146цс16, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення. Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Із матеріалів справи вбачається, що до закінчення строку дії договору відповідач не повідомив позивача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, не направив йому лист-повідомлення та проект додаткової угоди, але продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою. Позивач належним чином повідомив відповідача про свій намір не продовжувати дію договору.

Таким чином, відповідач не дотримався вимог статті 33 Закону України Про оренду землі щодо повідомлення позивача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, направлення йому листа-повідомлення та проекту додаткової угоди. Відповідач не вчинив первинні дії, від яких залежать наступні дії позивача, тому договір оренди земельної ділянки (паю) від 05.10.2007 р. між ОСОБА_4 та ЗАТ Оржицький завод Райдуга припинився 29.03.2013 р.

Щодо вимог про визнання договору оренди землі від 15.04.2014 р. недійсним, то згідно висновку експерта від 15.12.2016 року № 698 підписи від імені ОСОБА_4 в графі Орендодавець в договорі оренди землі від 15.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТДВ Оржицький завод Райдуга та в графі Здав Орендодавець у Акті прийомки-передачі земельної ділянки (додатку до договору оренди землі від 15.07.2014 року) виконані не ОСОБА_6, а іншою особою.

Згідно ч.1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно правової позиції, висловленої Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України при розгляді справи № 6-99цс13 договір оренди землі є укладеним з моменту його державної реєстрації, а отже - оспорюваним.

Доводи апеляційної скарги про те, що договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, оскільки відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, позивач не направив упродовж місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди, не заслуговують на увагу, оскільки для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди. Отже таких дій, якдо закінчення строку дії договору повинен був повідомити позивача в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк та до листа-повідомлення додати проект додаткової угоди, відповідач не вчинив, а отже договір оренди землі припинився.

Позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки припинився ще 05.10.2012 р., хоча правильною датою припинення договору є сплив 5 річного строку його дії після державної реєстрації, тобто 28.03.2013 р., що відповідач без його згоди та без належних правових підстав продовжує користуватися земельною ділянкою, тобто порушує його права власника, тому висновок місцевого суду в частині повернення позивачу у розпорядження земельної ділянки є правильним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Оржицький завод Райдуга - відхилити.

Рішення Оржицького районного суду Полтавської області від 23 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С У Д Д І :