Рішення

від 25.05.2017 по справі 367/6932/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/6932/16-ц Головуючий у І інстанції Саранюк Л. П. Провадження № 22-ц/780/2081/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 46 25.05.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Верланова С.М., Савченка С.І.,

при секретарі Волошині Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України на заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 січня 2017 року у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк Голосіївський , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння , -

встановила:

У вересні 2016 року Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що прокуратурою Київської області встановлені порушення вимог законодавства при відведенні Коцюбинською селищною радою Київської області земельних ділянок громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2096/25-5 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Травневій, 42 в смт. Коцюбинське ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 922158 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0138, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 травня 2009 року, вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_4, про що на державному акті серії ЯЖ №922158 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_4

Разом з цим, ОСОБА_4 відчужено спірну земельну ділянку шляхом укладення договору дарування земельної ділянки № 224 з ОСОБА_2, про що на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №922158, виданому на ім'я ОСОБА_3, зроблено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05 вересня 2013 року за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсним вказане рішення Коцюбинської селищної ради, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922158 виданий ОСОБА_3, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_4 та ОСОБА_2, скасовано його державну реєстрацію.

З урахуванням того, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, відноситься до лісових земель та розташована на території об'єкту природно-заповідного фонду, розпорядником її є Кабінет Міністрів України.

У зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0138, вартістю 81600 гривень. Судові витрати по справі покласти на відповідача.

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 27 січня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи та ухвалити нове про задоволення позову.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення зазначеним вимогам закону не відповідає.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно із ст. 6 Закону України Про розмежування земель державної та комунальної власності визначено, що при розмежуванні земель державної та комунальної власності не можуть передаватися до земель комунальної власності землі лісового фонду за межами населених пунктів.

В ст. 7 ЛК України визначено, що ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності.

Статтею 8 ЛК України передбачено, що у державній власності перебувають усі ліси, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав до суду доказів того, що спірна земельна ділянка з незаконно вибула із володіння держави в особі саме Кабінету Міністрів України, а тому позов є безпідставним.

Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна з наступних підстав.

Судом першої інстанції та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 25 грудня 2008 року № 2096/25-5 Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Травневій, 42 в смт. Коцюбинське ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЖ № 922158 на право власності на земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3210946200:01:042:0138, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 травня 2009, вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_4, про що на державному акті серії ЯЖ №922158 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_4

Разом з цим, ОСОБА_4 відчужено спірну земельну ділянку шляхом укладення договору дарування земельної ділянки № 224 з ОСОБА_2, про що на державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №922158, виданому на ім'я ОСОБА_3, зроблено відмітку про перехід права власності на земельну ділянку до ОСОБА_2

Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05 вересня 2013 року у справі за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсним вказане рішення Коцюбинської селищної ради, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 922158 виданий ОСОБА_3, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_4 та ОСОБА_2, скасовано його державну реєстрацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Ірпінського суду від 05 вересня 2013 року було встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 21, 393 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України, у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, а до одержання у встановленому порядку державних актів, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Як вбачається з матеріалів справи, належність спірної земельної ділянки до лісового фонду підтверджується її розташуванням у кварталі № 111 НПП Голосіївський , а також картографічними матеріалами, планшетом картою - схемою лісонасаджень.

Згідно ст. 13 ЗК України до повноважень КМУ в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах визначених цим Кодексом.

З огляду на вказане, земельна ділянка відноситься до лісових земель та розташована на території об'єкту природно-заповідного фонду, а отже розпорядником її є Кабінет Міністрів України.

Отже, матеріали справи свідчать, що Коцюбинська селищна рада Київської області, в порушення ст.ст. 12, 20, 38, 39, 84, 116, 118, 149 ЗК України, ст.ст. 33, 57 ЛК України, п.34 ст. 36 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 12 Перехідних положень ЗК України розпорядилась спірної земельною ділянкою лісогосподарського призначення, що розташована за межами населеного пункту смт. Коцюбинське, з порушенням порядку зміни її цільового призначення, без погодження з органами лісового господарства.

Відповідно до положень ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом .

У пункті 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав судам роз'яснено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 Цивільного кодексу України). Якщо в такій ситуації (саме так обґрунтовано підставу позову) пред'явлений позов про визнання недійсними договорів про відчуження майна, слід мати на увазі правила, встановлені статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

Таким чином в даному випадку земельна ділянка вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, а тому існують правові підстави для витребування її з незаконного володіння ОСОБА_2 на підставі ст. 388 ЦК України.

Із урахуванням наведеного колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність незаконного вибуття спірної земельної ділянки з володіння держави, тому суд дійшов необґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є зокрема порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України у зв'язку з неправильним застосуванням судом норми матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України задовольнити.

Заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 27 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк Голосіївський , про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:042:0138.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Прокуратури Київської області по справі в сумі 2893 гривні 80 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий

Судді :