ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 травня 2017 року м. Київ К/800/46542/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Голубєвої Г.К., Олендера І.Я.
за участю: секретаря Шевчук П.О.
представника позивача Левченка О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.10.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014 у справі №804/11479/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпров'є-Реєстр до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.10.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Придніпров'є-Реєстр до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000092203 від 13.08.2013 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю ПРИДНІПРОВ'Є - РЕЄСТР суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 22200 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1801 грн.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 06.08.2014 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.10.2014 прийняв її до свого провадження.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судових справ суддею-доповідачем у даному касаційному провадженні визначено суддю Шипуліну Т.М.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Шипуліної Т.М. від 19.10.2016 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.10.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпунктів 14.1.27 та 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, статей 69, 159, частини першої статті 71, частини третьої статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИДНІПРОВ'Є - РЕЄСТР з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 по 19.06.2013, та іншого законодавства України за період з 01.04.2010 по 19.06.2013.
Вказаною перевіркою встановлено порушення пункту 5.1 та підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , підпункту 138.10.2 пункту 138.10, пункту 138.1 статті 138 розділу III Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 22200 грн., а саме у 3 кварталі 2010 року у сумі 7500грн., у 1 кварталі 2011 року у сумі 3200грн., у 2 кварталі 2011 року у сумі 11500грн.
За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено акт №8/22-3/31143308 від 05.07.2013 та прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0000092203 від 13.08.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 24001,00грн., з яких 22200грн. за основним платежем та 1801грн. за штрафними санкціями.
Фактичною підставою для прийняття спірних рішень став висновок податного органу про безпідставне формування позивачем валових витрат у 3 кварталі 2010 року, 1 кварталі 2011 року та витрат у 2 кварталі 2011 року по взаємовідносинам з суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з огляду на те, що з актів приймання-передачі наданих послуг неможливо визначити вартість окремого виду послуг, ціноутворення кожного виду послуг та не вказана кількість людино-годин.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування валових витрат.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що реальність спірних господарських операцій позивача з: ФОП ОСОБА_2 за договором від 12.07.2010 № 07/12-1 Про надання інформаційно-консультаційних послуг , з ФОП ОСОБА_3 за договором №05/01-2011 від 04.01.2011 Про надання інформаційних (консультаційних) послуг за якими позивачем отримано послуги з розробки та впровадження системи бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності Замовника, розробки графіку документообігу підприємства, розробки системи управлінського обліку та їх використання в господарській діяльності позивача, складення податкової та іншої звітності, складення розпорядчих документів щодо відпусток, оформлення та обліку трудових книжок, оформлення відряджень, оформлення та обліку розпорядчих документів з інших питань господарської діяльності підприємства та їх використання в господарській діяльності позивача документально підтверджено, зокрема, договорами, актами приймання-передачі робіт, послуг, заявками позивача на надання послуг, письмовими консультаціями виконавця, розпорядженнями керівника позивача щодо надання виконавцю інформації та по впровадженню наданих рекомендацій тощо (т.1, а.с.54-126, 127-135);
з СПД ОСОБА_4 за договором № б/н від 24.01.2011 Про надання послуг з інформатизації за яким позивачем отримано послуги налаштування робочих станцій для роботи з мережевими ресурсами; встановлення, налагодження та оновлення програмного забезпечення для роботи з базами даних; налаштування параметрів безпеки на робочих станціях; налаштування обліку облікових записів користувачів в локальній мережі; здійснено налаштування сервера, який здійснює захист та надає доступ користувачам до ресурсів мережі Інтернет із веденням відповідних протоколів та журналів; здійснено реорганізацію роботи сервера; здійснено переналаштування системи друку документів через мережу документально підтверджено, зокрема, договором, актом приймання-передачі робіт, наказами керівника позивача (т.1, а.с.136-149).
Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт (послуг) ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4 було виконано роботи, надано послуги, які відповідають завданням замовника та розкривають зміст виконаних робіт та наданих послуг; діяльність виконавців відповідає КВЕД.
Таким чином, досліджені в процесі розгляду справи первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3 та СПД ОСОБА_4
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У відповідності до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Зі змісту частини 1 статті 6, частини 1 статті 43 Господарського кодексу України випливає, що свобода підприємницької діяльності, у розумінні якої підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, є загальним принципом господарювання.
Враховуючи викладене, при здійсненні господарської діяльності, керуючись принципами свободи підприємницької діяльності та свободи договору, суб'єкти господарювання вправі вільно укладати будь-які договори, не заборонені законодавством, самостійно обирати контрагентів та визначати умови таких договорів, в т.ч. ціну товару.
Отже, підприємство самостійно здійснює власну господарську діяльність і задля досягнення її мети - економічних і соціальних результатів та одержання прибутку - на свій розсуд визначає необхідні для цього умови.
Відповідно до підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Відповідачем не доведено що визначена сторонами ціна договору не відповідає рівню звичайних цін, у зв'язку з чим доводи касаційної скарги відповідача, що акти приймання-передачі не дають уяви про ціноутворення кожного виду послуг та не вказана кількість людино-годин не можуть бути визначальними для висновку про нереальність господарських операцій з надання послуг.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.10.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014 у справі №804/11479/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.05.2017 |
Оприлюднено | 01.06.2017 |
Номер документу | 66829015 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Шипуліна Т.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні