Рішення

від 24.05.2017 по справі 910/5148/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2017Справа №910/5148/17 За позовом Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудексплуатація"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Перформ"

Про стягнення 9 960 967,77 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Семенюк О.В. (дов. № 3815 від 19.12.2016)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24.05.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

30.03.2017 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява №870 від 24.03.2017 Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудексплуатація" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Перформ" (надалі - відповідач-1 та відповідач-2) про стягнення 9 960 967,77 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/5148/17, розгляд справи призначено на 19.04.2017.

18.04.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

19.04.2017 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 10.05.2017.

В судове засідання, призначене на 10.05.2017, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 10.05.2017, представники відповідачів не з'явились, однак 10.05.2017 через канцелярію Господарського суду міста Києва подали клопотання про відкладення розгляду справи.

10.05.2017 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 24.05.2017.

В судове засідання, призначене на 24.05.2017, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 10.05.2017, представники відповідачів не з'явились, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомленні.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідачі були належним чином повідомленні, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачі повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 15 грудня 2016 року № 492-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Артем-Банк виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 15 грудня 2016 року №2857, Про початок процедури ліквідації AT Артем-Банк та делегування повноважень ліквідатора банку , згідно з яким розпочато процедуру ліквідації Банку з 16.12.2016 по 15.12.2018 включно і призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію AT Артем-Банк Луньо Іллю Вікторовича.

20.05.2015 між Публічний акціонерним товариством Артем - Банк (надалі - Позивач/Банк/ AT Артем - Банк ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбудексплуатація (надалі - Відповідач-1 /Позичальник/ ТОВ Спецбудексплуатація ) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 53/15 (надалі - Кредитний договір).

Згідно з умовами Кредитного договору Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті (надалі - кредит) з лімітом в сумі 8 000 000,00 грн. зі сплатою 30% процентів річних, на строк до 04 квітня 2016 року.

04 квітня 2016 року в результаті укладення Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору № 53/15 сторони збільшили ліміт кредитної лінії до 11 000 000,00 грн. та продовжили строк дії кредитної лінії до 04 жовтня 2016 року.

AT Артем-Банк повністю та належним чином виконав свої зобов'язання та надав Позичальнику в користування кредитні кошти.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно м у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконувати іншії^, умови Кредитного договору, повернути Банку заборгованість за кредитом згідно передбаченого додатком № 1 до Кредитного договору.

Згідно з графіком погашення заборгованості, в редакції викладеній в Додатковій угоді № 1 до Кредитного договору, повне погашення заборгованості за кредитом мало бути здійснено 04.10.2016 року.

Відповідно до п.п. 6.1.- 6.6. Кредитного договору Позичальник зобов'язався сплачувати Банку проценти у розмірі, що зазначений в п. 1.3. Кредитного договору.

Проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця за період з першої по останню дату поточного місяця, та в день повернення кредиту. Залишок процентів за неповний розрахунковий період сплачуються одночасно з погашенням суми кредиту. Датою сплати процентів вважається дата зарахування цих грошових коштів на рахунок сплати процентів за користування кредитом.

Позичальник в порушення умов Кредитного договору у встановлені строки кредит не погасив, проценти за кредитом своєчасно не сплачує.

В результаті прострочення платежів у Позичальника виникла заборгованість за Кредитним договором перед AT Артем-Банк , яка станом на 22 березня 2017 року становить - 9 960 967,77 грн. в тому числі:

7 912 829,59 грн. прострочена заборгованість за основним боргом (кредитом);

136 577,61 грн. поточні проценти за кредитом;

1 026 949,80 грн. прострочені проценти за кредитом;

818 553,47 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

66 056,64 грн. пеня за несвоєчасне погашення процентів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

20.05.2015 між Публічний акціонерним товариством Артем - Банк (надалі - Позивач/Банк/ AT Артем - Банк ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Спецбудексплуатація (надалі - Відповідач-1 /Позичальник/ ТОВ Спецбудексплуатація ) укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 53/15 (надалі - Кредитний договір).

Згідно з умовами Кредитного договору Банк відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію в національній валюті (надалі - кредит) з лімітом в сумі 8 000 000,00 грн. зі сплатою 30% процентів річних, на строк до 04 квітня 2016 року.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу-1 за кредитним договором кредитні кошти, тоді як Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудексплуатація" свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконало, у зв'язку з чим у Публічного акціонерного товариства "Артем-Банк"виникло право вимоги до боржника (позичальника) щодо сплати заборгованості за спірним кредитним договором.

Заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудексплуатація"

по тілу кредиту за кредитним договором станом на 07.08.2015 р. становить 7 912 829,59 грн. - основний борг за кредитом , 136 577,61 грн. - поточні проценти за кредитом, 1 026 949,80 грн. - прострочені проценти за кредитом;

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені та штрафу, вони мають бути передбачені законом або договором.

У відповідності до п. 11.1. кредитного договору, за несвоєчасне виконання позичальником боргових зобов'язань повністю або частково, позичальник сплачує банку пеню за кожний день порушення грошових зобов'язань виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент такої сплати від суми простроченого / несвоєчасно сплаченого платежу.

Оскільки позичальником - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбудексплуатація" було порушено зобов'язання за кредитним договором щодо сплати суми кредиту та процентів за користування кредитом, то у позивачавиникло право нарахувати штрафні санкції за невиконання зазначених зобов'язань у розмірі 66 056,64 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів та 818 553,47 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Частинами 1 і 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частинами 1 і 2 статті 598 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч. 4 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Публічне акціонерне товариство "Артем-Банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Перформ" (надалі - поручитель) уклали договір поруки № 53/15-2.

Умовами п. 2.1. Договору Поруки № 53/15-2 передбачено, що Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед AT Артем-Банк за зобов'язаннями згідно з Кредитним договором включаючи повернення кредиту, сплату процентів, сплату неустойки, відшкодування збитків.

У разі невиконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, Позичальник і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники, що означає право Банку вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від Позичальника і Поручителя, так і від кожного з них окремо.

Положеннями п. 2.2. Договору поруки № 53/15-2 передбачено, що Поручитель зобов'язується протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання письмового повідомлення Банку перерахувати зазначені в повідомленні суми, з урахуванням пені за несвоєчасну сплату та/або процентів Боржником, по зазначених реквізитах, на відповідні рахунки Банку.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12 р. № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Оскільки судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надавши відповідачу-1 кредитні кошти, тоді як останній свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином не виконав, то у позивача виникло право вимоги до боржника та поручителя, щодо солідарної відповідальності за несплату заборгованості боржника за спірним кредитним договором.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідачі в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували та не довели суду належними та допустимими доказами належного виконання ними своїх зобов'язань, то позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення", рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно на користь Публічного Акціонерного Товариства АРТЕМ-БАНК (місце розташування 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного 17, код ЄДРПОУ 26253023) з Товариства з обмеженою відповідальністю Спецбудексплуатація (місце розташування 03037, м. Київ, вул. Івана Клименка, б. 4, оф. 20, код ЄДРПОУ 38902943) та Товариства з обмеженою відповідальністю Перформ (місцезнаходження 04071, м. Київ, вул. Ярославська, б. 4., літ. Б , кімната 42, код ЄДРПОУ 38392968) 7 912 829 грн. 59 коп. - прострочена заборгованість за основним боргом (кредитом), 136 577 грн. 61 коп. - поточні проценти за кредитом; 1 026 949 грн. 80 коп. - прострочені проценти за кредитом, 818 553 грн. 47 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 66 056 грн. 64 коп. - пеня за несвоєчасне погашення процентів, 149 414 грн. 52 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 31.05.2017

Суддя М.О. Лиськов