ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" травня 2017 р.Справа № 922/065/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Аюпова Р.М.
судді: Бринцев О.В. , Погорелова О.В.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши справу
за позовом Фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків, 3-я особа (1), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізична особа ОСОБА_2, м. Харків до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НІВА", с. Рогань 2. Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічне агенство "Бріск", м. Харків 3-я особа (2) - Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, м. Харків про визнання недійсним рішення за участю представників сторін:
Представник позивача - не з'явився;
Представник першого відповідача - Повелиця Г.В., дов. від 14.11.2016р.;
Представник другого відповідача - не з'явився;
Перша третя особа - не з'явився;
Друга третя особа - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фізична особа ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІВА" та Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічного агентства "Бріск", в якій просить суд:
1. Визнати частково недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічного агентства "Бріск" від 31 березня 2006 року, в частині надання згоди учаснику ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко" Товариству з обмеженою відповідальністю "НІВА" увійти до складу учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск";
2. Визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 24 травня 2006 року;
3. Скасувати державну реєстрацію рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 31 березня 2006 року в частині надання згоди учаснику ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко" ТОВ "НІВА" увійти до складу учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск";
4. Скасувати державну реєстрацію рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 24 травня 2006 року. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/065/13 та розгляд справи призначено на 29.01.2013р. о 10:30 год. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департамент державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради, який в наступному ухвалою суду 02.04.2014 року було замінено на Харківське міське управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2 (61145, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2013р. по справі № 922/065/13-г було призначено судово-почеркознавчу експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.04.2013р., з метою вирішення питання щодо розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи № 2452, провадження у справі №" 922/065/13 було поновлено та судове засідання призначене на 18.04.2013 р. о 12:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2013р., у зв'язку із задоволенням клопотань представників позивача та 3-ї особи, ОСОБА_2, розгляд справи № 922/065/13 з метою вирішення питання щодо розгляду клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів необхідних для проведення судово-почеркознавчої експертизи № 2452, було відкладено на 27.05.2013 р. Крім того, цією ухвалою було задоволено клопотання представника позивача та продовжено строк вирішення даного спору за межами, визначеними ч. 1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 27 травня 2013 року.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2013 р. по справі № 922/065/13 було задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів, що необхідні для проведення почеркознавчої експертизи № 2452 та зупинено провадження у справі № 922/065/13.
30 липня на адресу суд була повернена справа № 922/065/13 з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи та зняття її з провадження через відсутність здійснення оплати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 серпня 2013 року для розгляду справи № 922/065/13 було вирішено призначити колегію суддів, оскільки дана справа є складною за своїм правовим характером та потребує ретельного аналізу діючого законодавства.
Розпорядженням Голови господарського суду Харківської області від 05.08.2013 року, на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 05.08.2013 р. про призначення колегіального розгляду справи № 922/065/13 та враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 року, для розгляду справи № 922/065/13, було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шатерніков М.І., суддя Аюпова Р.М. та суддя Погорелова О.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2013р., враховуючи повернення справи до суду з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи, тобто обставини які зумовили зупинення провадження у справі відсутні, колегія суддів вважає за необхідне поновити провадження у справі та призначити її до розгляду у судовому засіданні на 20.08.2013 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.08.2013 р. по справі №922/065/13 було задоволено клопотання представника позивача щодо повторного направлення матеріалів справи на проведення судової експертизи, призначено по даній справі судово-почеркознавчу експертизу та зупинено провадження у справі №922/065/13.
17 жовтня 2013 року на адресу суд була повернена справа № 922/065/13 з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи та зняття її з провадження через відсутність здійснення оплати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.10.2013р., враховуючи повернення справи до суду з повідомленням про неможливість проведення судової експертизи, тобто обставини які зумовили зупинення провадження у справі відсутні, було поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.11.2013 р. об 11:30.
Ухвалою господарського суду від 20 листопада 2013р. призначено по справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
17.03.2014 р. у зв'язку з хворобою судді Шатернікова М.І. здійснено повторний автоматичний розподіл справи, яким призначено головуючим суддею Аюпову Р.М., судді Бринцев О.В., Погорелова О.В.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.03.2014 р. провадження у справі № 922/065/13-г поновлено, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 02.04.2014 р. о 11:30.
Ухвалою господарського суду від 02.04.2015р. провадження у справі №922/065/13 зупинялось до розгляду Жовтневим районним судом м. Харкова пов'язаної з даною цивільної справи № 639/10957/13-ц.
Ухвалою господарського суду від 03.09.2015р. провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 03.09.2015р. об 11:00 год.
Ухвалою господарського суду від 03.09.2015р. розгляд справи відкладено на 30.09.2015р. о 11:00 год. (ухвала про виправлення описки від 25.09.2015р.).
Ухвалою господарського суду від 30.09.2015р. провадження у справі № 922/065/13 зупинялось до розгляду Жовтневим районним судом м. Харкова пов'язаної з даною справи №639/12574/14-ц.
Ухвалою господарського суду від 21.12.2016р. провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 21.12.2016р. об 11:00 год.
Ухвалою господарського суду від 21.12.2016р. продовжено строк розгляду справи до 23 січня 2017 р. Розгляд справи відкладено на 10.01.2017р. о 12:00 год.
04.01.2017р. Фізична особа ОСОБА_5 звернулась до господарського суду із позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (вх. № 131 від 04.01.2017р.).
Судова колегія ухвалою від 10.01.2017р. повернула позовну заяву та додані до неї документи третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_5 (вх. № 131 від 04.01.2017р.) - без розгляду.
ФО ОСОБА_2 з ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2017 по справі № 922/065/13-г не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у звязку з чим матеріали справи були направлені до апеляційної інстанції, провадження у справі зупинено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 року апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2017 року залишено без змін.
16.01.2017р. матеріали господарської справи № 922/065/13 було направлено до Вищого господарського суду України, у зв'язку з поданням апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2017р.
10.05.2017р. матеріали справи № 922/065/13 повернуто до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду від 23.05.2017р. провадження у справі було поновлено та призначено судове засідання на 23.05.2017р. об 12:00 год.
Представник першого відповідача у судовому засіданні 23.05.2017р. підтримав заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (вх. № 488), проти позову заперечував в повному обсязі. 25.01.2013 р. надав письмовий відзив, в якому зазначив, що твердження позивача про несплату 1-м відповідачем вартості корпоративних прав в сумі 1400,00 грн., оскільки 21.12.2005 року TOB "НІВА" було надано рахунок-фактуру для сплати 1400 гривень, які перший відповідач сплатив шляхом внесення коштів до каси TOB ВФ "Бріск і Ко". Перший відповідач також зауважив, що 14.12.2005 року ОСОБА_6 нотаріально заявила про прийняття рішення вийти зі складу учасників TOB ВФ "Бріск і Ко" та відступлення TOB "НІВА" своєї частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 138600,00 (сто тридцять вісім тисяч шістсот) гривень, що становить 49,5% Статутного капіталу Товариства. Вказані обставини, на думку першого відповідача, свідчать про те, що TOB "НІВА" стало повноправним учасником TOB ВФ "Бріск і Ко", а потім і TOB РПА "Бріск".
У судове засідання 23.05.2017р. представники позивача, 2-го відповідача та третіх осіб не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, додаткових доказів по справі суду не надали.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.
Враховуючи те, що норми ст. 65 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника першого відповідача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
29.03.2001р. було засновано TOB виробничу фірму "Бріск і Ко" (код ЄДРПОУ 31437038), учасниками якого були позивач - ОСОБА_1 та ОСОБА_8 з частками у статутному фонді цього товариства в розмірі 50% кожний.
25.10.2005р. відбулися загальні збори TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" на яких, зокрема, ОСОБА_8 відступила частину своєї частки у статутному капіталі цього товариства вартістю 1400 грн., що дорівнювало 0,5% статутного фонду (капіталу) товариства на користь самого TOB виробнича фірма "Бріск і Ко".
На цих загальних зборах було також прийняте рішення про прийняття до складу учасників TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" TOB "Ніва", яке висловило бажання придбати частку у розмірі 0,5 % статутного фонду, що становить 1400 грн. у TOB виробнича фірма "Бріск і Ко".
При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_8 відмовились від права переважної купівлі у TOB виробнича фірма "Бріск і Ко" частки статутного фонду (капіталу) у розмірі 1400,00 грн. та не заперечували проти відступлення зазначеної частки статутного фонду на користь TOB "Ніва".
Того ж дня, 25.10.2005р. між TOB виробничою фірмою "Бріск і Ко" та TOВ "Ніва" було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, згідно умов якого (п.1), TOB виробнича фірма "Бріск і Ко" відступила платно (продала) право власності на частку у статутному фонді (капіталі) Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Бріск і Ко", а TOB "Ніва" прийняло (купило) та зобов'язується належним чином оформити на себе ці права та сплатити їх на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 4 вказаного договору, ТOB "Ніва" мало сплатити вартість набутої у статутному капіталі частки грошовими коштами у розмірі 1400 грн. протягом 70-ти днів з дати підписання цього договору.
Згідно з п. 6 зазначеного договору, право власності на корпоративні права переходить до TOB "Ніва" з моменту укладення цього договору.
01.12.2005р. відбулися загальні збори TOB виробничої фірми "Бріск і Ко", на яких розглядалося питання про вихід ОСОБА_8 зі складу учасників TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" з відступленням шляхом дарування TOB "Ніва" своєї частки у статутному капіталі цього товариства у розмірі 49,5%.
Як зазначено в протоколі загальних зборів від 01.12.2005 року ОСОБА_9 не заперечував проти відступлення ОСОБА_10 її частки у статутному капіталі TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" на користь TOB "Ніва".
Того ж дня, 01.12.2005р. між ОСОБА_6 та TOB "Ніва" було укладено договір дарування корпоративних прав, відповідно до умов якого (п. 1 договору), ОСОБА_11 подарувала належну їй на праві власності фактично оплачену частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Бріск і Ко", а Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніва" прийняло в дар та зобов'язується належним чином оформити на себе ці корпоративні права. Відчужувані корпоративні права є фактично оплаченою часткою у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Бріск і Ко", розмір якої становить 138600,0 гривень (сто тридцять вісім тисяч шістсот гривень 00 коп.) і дорівнює 49,5 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Бріск і Ко" (п. 2 договору).
Відповідно до п. 6 вищевказаного договору, право власності на корпоративні права переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніва" з моменту укладення цього договору.
На загальних зборах від 25.10.2005р. та 01.12.2005р. учасники також затверджували нову редакцію Статуту TOB ВФ "Бріск і Ко".
14.12.2005р. ОСОБА_6 нотаріально заявила про прийняття рішення вийти зі складу учасників TOB ВФ "Бріск і Ко" та відступлення TOB "Ніва" своєї частки у статутному капіталі TOB ВФ "Бріск і Ко" у розмірі 138600,00 грн., що становить 49,5% статутного капіталу TOB ВФ "Бріск і Ко".
05.01.2006р. відбулися загальні збори TOB РПА "Бріск", якими було прийнято рішення про приєднання TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" до першого відповідача - TOB РПА "Бріск", створено комісію з припинення TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" у складі ОСОБА_1
31.03.2006 р. відбулися загальні збори TOB РПА "Бріск", якими було затверджено передавальний акт щодо передачі майна TOB ВФ "Бріск і Ко" правонаступнику - TOB РПА "Бріск".
Крім того, на загальних зборах від 31.03.2006р, у зв'язку з приєднанням TOB ВФ "Бріск і Ко" та збільшенням статутного капіталу, ухвалено рішення про перерозподіл часток учасників другого відповідача таким чином:
- ОСОБА_1 - 544700,00 грн. - 50 % статутного капіталу TOB РПА "Бріск";
- ОСОБА_12 - 303525, 00 грн. - 27,86 % статутного капіталу TOB РПА "Бріск";
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніва" - 140000,00 грн. - 12,85% статутного капіталу TOB РПА "Бріск";
- ОСОБА_13 - 101175,00 грн. - 9,29 % статутного капіталу TOB РПА "Бріск".
24.05.2006 року відбулися загальні збори TOB рекламно-поліграфічного агентства "Бріск", на яких було прийнято рішення про вихід учасника ОСОБА_14 з перерозподілом його частки, що становила 9,29% статутного капіталу TOB РПА "Бріск" на користь TOB "Ніва" у розмірі 2,15% та на користь ОСОБА_2 у розмірі 7,14% статутного капіталу.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що TOB "Ніва" не сплатило протягом 70 днів кошти за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 25.10.2005р., а отже перший відповідач не набув будь-яких корпоративних прав у TOB ВФ "Бріск і Ко". Крім того, позивач наголошує, що TOB "Ніва" не приймало будь-якої майнової чи іншої участі у формуванні майна TOB виробничої фірми "Бріск і Ко", тому перший відповідач не мав будь-якого права ставати учасником TOB РПА "Бріск". Позивач вважає, що в цій частині рішення загальних зборів мають бути судом скасовані, так як і рішення (похідне від рішення про прийняття до складу учасників TOB "Ніва") про перерозподіл часток у учасників TOB РПА "Бріск", так як у цьому перерозподілі TOB "Ніва" не мала права приймати участі. Позивач також вважає, що з огляду на недійсність рішення про прийняття TOB "Ніва" до складу учасників, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців мають також бути внесені зміни про анулювання відповідного реєстраційного запису про включення TOB "Ніва" до складу учасників TOB РПА "Бріск" та перерозподіл часток між учасниками зазначеного товариства.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, судова колегія виходить з наступного.
За змістом положень ст. ст. 1, 2 ГПК України, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (в спорах, пов'язаних з порушенням корпоративних прав), а суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до п. 4 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
В розумінні ст. ст. 1, 4 Закону України „Про господарські товариства" у відповідній редакції (далі - Закон), господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.
Статтею 11-1 вищезазначеного закону встановлено, що законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.
Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст.80 ГК України, ст. 140 ЦК України, ст. 50 Закону).
Статтею 97 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1, 4 ст.58 Закону, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.
Як роз'яснено в п.п.10, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008, рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У п.п.17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз`яснено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення, зокрема, за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.
В п.2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" роз'яснено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.
Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:
- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;
- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.
В п 2.13. вищевказаної постанови ВГСУ зазначено, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");
- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").
Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника першого відповідача, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для визнання спірних рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічного агентства "Бріск" недійсними та про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, виходячи з наступного.
Так, позивач, в обґрунтування своїх вимог зазначає, що TOB "Ніва" не сплатило протягом 70 днів кошти за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 25.10.2005р., що свідчить про те, що TOB "Ніва" не набуло будь-яких корпоративних прав у TOB виробничій фірмі "Бріск і Ко".
Втім, судова колегія не погоджується з такими висновками позивача.
Так, статтею 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 147 ЦК України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
В ч.1 ст.53 Закону також зазначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
В п. 2.6. вищевказаної постанови ВГСУ роз'яснено, що право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ. Право участі у ТОВ або ТДВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається. Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.
Згідно з п. 6 договору купівлі-продажу корпоративних прав від 25.10.2005р., укладеного між TOB виробничою фірмою "Бріск і Ко" та TOВ "Ніва", право власності на корпоративні права переходить до TOB "Ніва" з моменту укладення цього договору.
Таким чином, право власності на спірні корпоративні права у розмірі 0,5 % статутного капіталу ТОВ ВФ "Бріск і Ко" перейшли до TOB "Ніва" з моменту укладення зазначеного договору, тобто з 25.10.2005р., а право безпосередньої участі у ТОВ ВФ "Бріск і Ко" перший відповідач набув з моменту вступу до товариства, тобто з 25.10.2005р., що підтверджується відповідним рішенням загальних зборів учасників зазначеного товариства.
При цьому, несплата першим відповідачем грошових коштів за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 25.10.2005р., проти якої заперечує останній, не підтверджується жодним доказом.
Судова колегія враховує, що у разі порушення першим відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 25.10.2005р., ТОВ ВФ "Бріск і Ко" мало звернутись до TOB "Ніва" з відповідною вимогою (претензією) або безпосередньо до господарського суду з відповідним позовом. Втім, жодних доказів таких звернень, з моменту укладення вищезазначеного договору, позивачем не надано.
Крім того, в п. 6 договору дарування корпоративних прав від 01.12.2005р., укладеного між ОСОБА_6 та TOB "Ніва також зазначено, що право власності на корпоративні права у розмірі 49,5 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Бріск і Ко" переходить до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніва" з моменту укладення цього договору.
Таким чином, право власності на спірні корпоративні права у розмірі 49,5 % статутного капіталу ТОВ ВФ "Бріск і Ко" перейшли до TOB "Ніва" з моменту укладення зазначеного договору, тобто з 01.12.2005р., що також підтверджується відповідним рішенням загальних зборів учасників ТОВ ВФ "Бріск і Ко".
Судова колегія наголошує, що загальні збори TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" від 25.10.2005р. та від 01.12.2005р. недійсними в судовому порядку не визнавались, тому TOB "Ніва" стало законним та повноправним учасником TOB ВФ "Бріск і Ко" із часткою в статутному капіталі в розмірі 50%.
Як вже було зазначено, 05.01.2006р. відбулися загальні збори TOB РПА "Бріск і Ко", якими було прийнято рішення про приєднання TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" до першого відповідача - TOB РПА "Бріск", створено комісію з припинення TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" у складі ОСОБА_1 При цьому, представником TOB ВФ "Бріск і Ко" на цих загальних зборах був ОСОБА_9, який виступав за таке приєднання.
31.03.2006 р. відбулися загальні збори TOB РПА "Бріск", якими було затверджено передавальний акт щодо передачі майна TOB ВФ "Бріск і Ко" правонаступнику - TOB РПА "Бріск" та ухвалено рішення про перерозподіл часток учасників другого відповідача.
Позивач вважає, що TOB "Ніва" не мала права ставати учасником TOB РПА "Бріск", оскільки будь-якої участі у діяльності TOB ВФ "Бріск і Ко" TOB "Ніва" не брало, більше того діяльністю TOB ВФ "Бріск і Ко" взагалі не цікавилося. Втім жодного доказу в підтвердження цих обставин позивачем не надано.
Судова колегія наголошує, що вищезазначені обставини (навіть у разі їх підтвердження) не можуть бути підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів TOB РПА "Бріск", оскільки позивач був присутній на цих зборах та жодних заперечень щодо приєднання TOB "Ніва" до TOB РПА "Бріск" не висловлював.
При цьому, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 12329 від 31.01.2014 р., підписи від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в протоколі загальних зборів TOB РПА "Бріск" від 31.03.2006 р. виконані вказаними особами. Отже, позивач своїм підписом надав згоду на приєднання TOB "Ніва" до TOB РПА "Бріск".
Твердження позивача про обманний вплив представників TOB "Ніва" не підтверджуються жодними доказами, а тому не беруться судовою колегією до уваги.
Жодних інших підстав для визнання частково недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічного агентства "Бріск" від 31 березня 2006 року та визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 24 травня 2006 року позивачем не наведено.
За таких підстав, зазначені вимоги позивача є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень та подати відповідні докази.
Судова колегія зазначає, що вимоги про скасування державної реєстрації спірних рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 31 березня 2006 року та від 24 травня 2006 року є похідними від вимог про визнання недійсними зазначених рішень. Отже, беручи до уваги відмову у задоволені позову в частині визнання недійсними спірних рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск", вимоги про скасування державної реєстрації рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 31 березня 2006 року та від 24 травня 2006 року також підлягають відхиленню.
У п. 2.2. Постанови пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", зазначено, що, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю доказів на підтвердження порушеного права позивача, тому клопотання першого відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності не підлягає задоволенню.
В зв'язку з відмовою у задоволенні позову, відповідно до ст. 49 ГПК України, сплачені судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 27, 32, 33, 43, 44-49, 69, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 29.05.2017 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя Р.М. Аюпова О.В. Бринцев О.В. Погорелова
справа № 922/065/13
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 23.05.2017 |
Оприлюднено | 06.06.2017 |
Номер документу | 66830692 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Аюпова Р.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні