Постанова

від 02.08.2017 по справі 922/065/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2017 р. Справа № 922/065/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача: не з'явився

1-ї третьої особи: не з'явився

1-го відповідача: Повелиця Г.В.

2-го відповідача: Москаль Р.Б.

2-ї третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 (вх. № 1842Х/1) та апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 (вх. № 1874Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017 р. у справі № 922/065/13-г

за позовомфізичної особи ОСОБА_4, м. Харків, третя особа (1), яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - фізична особа ОСОБА_3, м. Харків до 1. товариства з обмеженою відповідальністю "НІВА", с. Рогань 2. товариства з обмеженою відповідальністю рекламно-поліграфічне агентство "Бріск", м. Харків третя особа (2) - Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, м. Харків про визнання недійсним рішення ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа ОСОБА_4, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "НІВА" та ТОВ рекламно-поліграфічного агентства "Бріск", в якій просив:

1. Визнати частково недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічного агентства "Бріск" від 31 березня 2006 року, в частині надання згоди учаснику ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко" Товариству з обмеженою відповідальністю "НІВА" увійти до складу учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск";

2. Визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 24 травня 2006 року;

3. Скасувати державну реєстрацію рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 31 березня 2006 року в частині надання згоди учаснику ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко" ТОВ "НІВА" увійти до складу учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" та в частині перерозподілу часток учасників ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск";

4. Скасувати державну реєстрацію рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 24 травня 2006 року. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/065/13 та розгляд справи призначено на 29.01.2013р. о 10:30 год. Цією ж ухвалою до участі у справі було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департамент державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради, який в наступному ухвалою суду 02.04.2014 року було замінено на Харківське міське управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.01.2013р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1).

04.01.2017р. Фізична особа ОСОБА_3 звернулась до господарського суду із позовною заявою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (вх. № 131 від 04.01.2017р.).

Судова колегія ухвалою від 10.01.2017р. повернула позовну заяву та додані до неї документи третій особі, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_3 (вх. № 131 від 04.01.2017р.) - без розгляду.

ФО ОСОБА_3 з ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2017 по справі № 922/065/13-г не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у звязку з чим матеріали справи були направлені до апеляційної інстанції, провадження у справі зупинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 року апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2017 року залишено без змін.

16.01.2017р. матеріали господарської справи № 922/065/13 було направлено до Вищого господарського суду України, у зв'язку з поданням апеляційної скарги ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.01.2017р.

10.05.2017р. матеріали справи № 922/065/13 повернуто до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.05.2017р. провадження у справі було поновлено.

Представник 1-го відповідача надав заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності (вх. № 488).

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2017 р. у даній справі у задоволенні позову відмовлено повністю.

Фізична особа ОСОБА_3 подала на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_4

В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. ФО ОСОБА_3 вважає, що судом першої інстанції було позбавлено її можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати докази, рішення суду прийняте за відсутності її представника, який не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду. По суті спору заявником жодного заперечення не надано.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 р. апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 прийнято до провадження.

Фізична особа ОСОБА_4 також подав на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги фізичної особи ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ФО ОСОБА_4 також посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. ФО ОСОБА_4 вважає, що судом першої інстанції було позбавлено його можливості бути присутнім у судовому засіданні та надавати докази, рішення суду прийняте за відсутності його представника, який не був належним чином повідомлений про час та місце засідання суду. По суті спору заявником також жодного заперечення не надано.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.06.2017 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження. Об'єднано апеляційні скарги фізичних осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017 року у справі №922/065/13-г в одне апеляційне провадження та призначено розгляд скарги на 10.07.2017 р.

ТОВ Ніва 05.07.2017 р. надано за вх. № 7063 відзив на апеляційні скарги, в якому проти апеляційних скарг заперечує, просить їх залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 р. розгляд справи відкладено на 25.07.2017 р.

Представником ТОВ Ніва 21.07.2017 р. надані за вх. № 7660 пояснення стосовно своєї позиції у справі.

Представником ТОВ РПА Тріск також надані додаткові пояснення стосовно своєї позиції у справі, в яких він просить задовольнити апеляційні скарги.

ФО ОСОБА_4 надано клопотання про поновлення строку позовної давності на звернення з даним позовом.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 р. розгляд справи відкладено на 02.08.2017 р.

01.08.2017 р. Департаментом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців надано письмові пояснення.

В судове засідання, призначене на 02.08.2017 р. представники позивача, третіх осіб не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, будь-яких письмових клопотань (в т.ч. і про відкладення розгляду справи) представник позивач не заявляв.

Враховуючи належне повідомлення учасників процесу про час та місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності зазначених представників, за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах та відзиві на них доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Повідомлення сторони вважається неналежним, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце розгляду справи надіслано з порушенням вимог ст.87 ГПК України. Стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, що є порушенням вказаної вище статті ГПК України, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала від 08.01.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення її до розгляду на 29.01.2013 р. була направлена судом першої інстанції 08.01.2013 р. за вих. № 000227 на адресу ФО ОСОБА_4, зазначену у позовній заяві та апеляційній скарзі (АДРЕСА_2). Дане поштове відправлення було повернуто до господарського суду Харківської області з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи (арк. справи 29 т. 1), в свою чергу представник позивача в дане судове засідання з'явився.

Ухвала господарського суду Харківської області від 29.01.2017 р., якою, зокрема було залучено до участі у справі в якості третьої особи ФО ОСОБА_3 була направлена судом першої інстанції 01.02.2013 р. за вих. № 002073 на адресу ФО ОСОБА_4, зазначену у позовній заяві та апеляційній скарзі (АДРЕСА_2) та на адресу ФО ОСОБА_3 зазначену у заяві про вступ у справу у якості третьої особи та апеляційній скарзі (АДРЕСА_1). Поштове відправлення на ім'я ФО ОСОБА_3 було повернуто до господарського суду Харківської області з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання , про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, долученого до матеріалів справи (арк. справи 177 т. 1), в свою чергу представники позивача та ФО ОСОБА_3 в дане судове засідання з'явились.

Як вбачається з матеріалів справи, всі наступні ухвали господарського суду Харківської області були направлені на ті ж самі адреси ФО ОСОБА_4 та ФО ОСОБА_3 та повернуті до господарського суду Харківської області з відміткою пошти за закінченням терміну зберігання .

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, господарським судом першої інстанції було направлено 13.05.2017 р. за вих. № 013062 лист на адреси, зокрема, ФО ОСОБА_4 та ФО ОСОБА_3 про необхідність з'явлення в судове засідання 23.05.2017 р., що є порушенням вимог ст. 64, 86, 79, 87 ГПК України, тобто доказів своєчасного та належного повідомлення учасників процесу про час і місце засідання суду матеріали справи не містять - повідомлення про час і місце судового засідання не можна визнати таким, що відповідає вимогам ст.ст. 64, 87 ГПК України.

Рішення суду по даній справі прийнято у судовому засіданні 23.05.2017 р., в якому представники ФО ОСОБА_4 та ФО ОСОБА_3 були відсутні.

Надаючи відповідну правову оцінку вищенаведеним обставинам та зважаючи на те, що представники ФО ОСОБА_4 та ФО ОСОБА_3 були відсутні в судовому засіданні 23.05.2017 р., доказів своєчасного та належного повідомлення учасників процесу про час і місце засідання суду матеріали справи не містять колегія суддів дійшла висновку про наявність безумовних підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017 р.

Щодо суті позовних вимог, колегія суддів зазначає, що, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 29.03.2001р. було засновано TOB виробничу фірму "Бріск і Ко" (код ЄДРПОУ 31437038), учасниками якого були позивач - ОСОБА_4 та ОСОБА_7 з частками у статутному фонді цього товариства в розмірі 50% кожний.

25.10.2005р. відбулися загальні збори TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" на яких, зокрема, ОСОБА_7 відступила частину своєї частки у статутному капіталі цього товариства вартістю 1400 грн., що дорівнювало 0,5% статутного фонду (капіталу) товариства на користь самого TOB виробнича фірма "Бріск і Ко".

На цих загальних зборах було також прийняте рішення про прийняття до складу учасників TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" TOB "Ніва", яке висловило бажання придбати частку у розмірі 0,5 % статутного фонду, що становить 1400 грн. у TOB виробнича фірма "Бріск і Ко".

При цьому, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 відмовились від права переважної купівлі у TOB виробнича фірма "Бріск і Ко" частки статутного фонду (капіталу) у розмірі 1400,00 грн. та не заперечували проти відступлення зазначеної частки статутного фонду на користь TOB "Ніва".

25.10.2005р. між TOB виробничою фірмою "Бріск і Ко" та TOВ "Ніва" було укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав, згідно умов якого (п.1), TOB виробнича фірма "Бріск і Ко" відступила платно (продала) право власності на частку у статутному фонді (капіталі) товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Бріск і Ко", а TOB "Ніва" прийняло (купило) та зобов'язується належним чином оформити на себе ці права та сплатити їх на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 4 вказаного договору, ТOB "Ніва" мало сплатити вартість набутої у статутному капіталі частки грошовими коштами у розмірі 1400 грн. протягом 70-ти днів з дати підписання цього договору.

Згідно з п. 6 зазначеного договору, право власності на корпоративні права переходить до TOB "Ніва" з моменту укладення цього договору.

01.12.2005р. відбулися загальні збори TOB виробничої фірми "Бріск і Ко", на яких розглядалося питання про вихід ОСОБА_7 зі складу учасників TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" з відступленням шляхом дарування TOB "Ніва" своєї частки у статутному капіталі цього товариства у розмірі 49,5%.

Як зазначено в протоколі загальних зборів від 01.12.2005 року ОСОБА_4 не заперечував проти відступлення ОСОБА_7 її частки у статутному капіталі TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" на користь TOB "Ніва".

01.12.2005р. між ОСОБА_7 та TOB "Ніва" було укладено договір дарування корпоративних прав, відповідно до умов якого (п. 1 договору), ОСОБА_7 подарувала належну їй на праві власності фактично оплачену частку у статутному капіталі ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко", а ТОВ "Ніва" прийняло в дар та зобов'язується належним чином оформити на себе ці корпоративні права. Відчужувані корпоративні права є фактично оплаченою часткою у статутному капіталі ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко", розмір якої становить 138600,0 гривень (сто тридцять вісім тисяч шістсот гривень 00 коп.) і дорівнює 49,5 % статутного капіталу ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко" (п. 2 договору).

Відповідно до п. 6 вищевказаного договору, право власності на корпоративні права переходить до ТОВ "Ніва" з моменту укладення цього договору.

На загальних зборах від 25.10.2005р. та 01.12.2005р. учасники також затверджували нову редакцію Статуту TOB ВФ "Бріск і Ко".

14.12.2005р. ОСОБА_7 нотаріально заявила про прийняття рішення вийти зі складу учасників TOB ВФ "Бріск і Ко" та відступлення TOB "Ніва" своєї частки у статутному капіталі TOB ВФ "Бріск і Ко" у розмірі 138600,00 грн., що становить 49,5% статутного капіталу TOB ВФ "Бріск і Ко".

05.01.2006р. відбулися загальні збори TOB РПА "Бріск", якими було прийнято рішення про приєднання TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" до першого відповідача - TOB РПА "Бріск", створено комісію з припинення TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" у складі ОСОБА_4

31.03.2006 р. відбулися загальні збори TOB РПА "Бріск", якими було затверджено передавальний акт щодо передачі майна TOB ВФ "Бріск і Ко" правонаступнику - TOB РПА "Бріск".

Крім того, на загальних зборах від 31.03.2006р, у зв'язку з приєднанням TOB ВФ "Бріск і Ко" та збільшенням статутного капіталу, ухвалено рішення про перерозподіл часток учасників другого відповідача таким чином:

- ОСОБА_4 - 544700,00 грн. - 50 % статутного капіталу TOB РПА "Бріск";

- ОСОБА_3 - 303525, 00 грн. - 27,86 % статутного капіталу TOB РПА "Бріск";

- ТОВ "Ніва" - 140000,00 грн. - 12,85% статутного капіталу TOB РПА "Бріск";

- ОСОБА_13 - 101175,00 грн. - 9,29 % статутного капіталу TOB РПА "Бріск".

24.05.2006 року відбулися загальні збори TOB рекламно-поліграфічного агентства "Бріск", на яких було прийнято рішення про вихід учасника ОСОБА_13 з перерозподілом його частки, що становила 9,29% статутного капіталу TOB РПА "Бріск" на користь TOB "Ніва" у розмірі 2,15% та на користь ОСОБА_3 у розмірі 7,14% статутного капіталу.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що TOB "Ніва" не сплатило протягом 70 днів кошти за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 25.10.2005р., а отже перший відповідач не набув будь-яких корпоративних прав у TOB ВФ "Бріск і Ко". Крім того, позивач наголошує, що TOB "Ніва" не приймало будь-якої майнової чи іншої участі у формуванні майна TOB виробничої фірми "Бріск і Ко", тому перший відповідач не мав будь-якого права ставати учасником TOB РПА "Бріск". Позивач вважає, що в цій частині рішення загальних зборів мають бути судом скасовані, так як і рішення (похідне від рішення про прийняття до складу учасників TOB "Ніва") про перерозподіл часток у учасників TOB РПА "Бріск", так як у цьому перерозподілі TOB "Ніва" не мала права приймати участі. Позивач також вважає, що з огляду на недійсність рішення про прийняття TOB "Ніва" до складу учасників, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців мають також бути внесені зміни про анулювання відповідного реєстраційного запису про включення TOB "Ніва" до складу учасників TOB РПА "Бріск" та перерозподіл часток між учасниками зазначеного товариства.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог і заперечень колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

За змістом положень ст. ст. 1, 2 ГПК України, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності (в спорах, пов'язаних з порушенням корпоративних прав), а суд, шляхом вчинення провадження у справах, здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до п. 4 ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

В розумінні ст. ст. 1, 4 Закону України „Про господарські товариства" у відповідній редакції (далі - Закон), господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

Статтею 11-1 вищезазначеного закону встановлено, що законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом (ст.80 ГК України, ст. 140 ЦК України, ст. 50 Закону).

Статтею 97 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1, 4 ст.58 Закону, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Як роз'яснено в п.п.10, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" №13 від 24.10.2008, рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У п.п.17, 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз`яснено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення, зокрема, за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.

В п.2.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" роз'яснено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

В п 2.13. вищевказаної постанови ВГСУ зазначено, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Так, позивач, в обґрунтування своїх вимог зазначає, що TOB "Ніва" не сплатило протягом 70 днів кошти за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 25.10.2005р., що свідчить про те, що TOB "Ніва" не набуло будь-яких корпоративних прав у TOB виробничій фірмі "Бріск і Ко".

Втім, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками позивача.

Так, статтею 116 ЦК України передбачено, що учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 147 ЦК України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

В ч.1 ст.53 Закону також зазначено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.

В п. 2.6. вищевказаної постанови ВГСУ роз'яснено, що право власності на частку в статутному капіталі ТОВ або ТДВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (стаття 363 ЦК України). Набуття права власності на частку в статутному капіталі надає третій особі право на вступ до ТОВ. Право участі у ТОВ або ТДВ є особистим немайновим правом, а отже, автоматичного набуття статусу учасника товариства у зв'язку з набуттям третьою особою права власності на частку в статутному капіталі не відбувається. Право безпосередньої участі у ТОВ або ТДВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства.

Згідно з п. 6 договору купівлі-продажу корпоративних прав від 25.10.2005р., укладеного між TOB виробничою фірмою "Бріск і Ко" та TOВ "Ніва", право власності на корпоративні права переходить до TOB "Ніва" з моменту укладення цього договору.

Таким чином, право власності на спірні корпоративні права у розмірі 0,5 % статутного капіталу ТОВ ВФ "Бріск і Ко" перейшли до TOB "Ніва" з моменту укладення зазначеного договору, тобто з 25.10.2005р., а право безпосередньої участі у ТОВ ВФ "Бріск і Ко" перший відповідач набув з моменту вступу до товариства, тобто з 25.10.2005р., що підтверджується відповідним рішенням загальних зборів учасників зазначеного товариства.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує, що у разі порушення першим відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу корпоративних прав від 25.10.2005р., ТОВ ВФ "Бріск і Ко" мало звернутись до TOB "Ніва" з відповідною вимогою (претензією) або безпосередньо до господарського суду з відповідним позовом. Втім, жодних доказів таких звернень, з моменту укладення вищезазначеного договору, позивачем не надано.

Крім того, в п. 6 договору дарування корпоративних прав від 01.12.2005р., укладеного між ОСОБА_7 та TOB "Ніва також зазначено, що право власності на корпоративні права у розмірі 49,5 % статутного капіталу ТОВ виробничої фірми "Бріск і Ко" переходить до ТОВ "Ніва" з моменту укладення цього договору.

Таким чином, право власності на спірні корпоративні права у розмірі 49,5 % статутного капіталу ТОВ ВФ "Бріск і Ко" перейшли до TOB "Ніва" з моменту укладення зазначеного договору, тобто з 01.12.2005р., що також підтверджується відповідним рішенням загальних зборів учасників ТОВ ВФ "Бріск і Ко".

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що загальні збори TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" від 25.10.2005р. та від 01.12.2005р. недійсними в судовому порядку не визнавались, тому TOB "Ніва" стало законним та повноправним учасником TOB ВФ "Бріск і Ко" із часткою в статутному капіталі в розмірі 50%.

Як вже було зазначено, 05.01.2006р. відбулися загальні збори TOB РПА "Бріск і Ко", якими було прийнято рішення про приєднання TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" до першого відповідача - TOB РПА "Бріск", створено комісію з припинення TOB виробничої фірми "Бріск і Ко" у складі ОСОБА_4 При цьому, представником TOB ВФ "Бріск і Ко" на цих загальних зборах був ОСОБА_4, який виступав за таке приєднання.

31.03.2006 р. відбулися загальні збори TOB РПА "Бріск", якими було затверджено передавальний акт щодо передачі майна TOB ВФ "Бріск і Ко" правонаступнику - TOB РПА "Бріск" та ухвалено рішення про перерозподіл часток учасників другого відповідача.

Позивач вважає, що TOB "Ніва" не мала права ставати учасником TOB РПА "Бріск", оскільки будь-якої участі у діяльності TOB ВФ "Бріск і Ко" TOB "Ніва" не брало, більше того діяльністю TOB ВФ "Бріск і Ко" взагалі не цікавилося. Втім жодного доказу в підтвердження цих обставин позивачем не надано.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що вищезазначені обставини (навіть у разі їх підтвердження) не можуть бути підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів TOB РПА "Бріск", оскільки позивач був присутній на цих зборах та жодних заперечень щодо приєднання TOB "Ніва" до TOB РПА "Бріск" не висловлював.

При цьому, відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 12329 від 31.01.2014 р., підписи від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в протоколі загальних зборів TOB РПА "Бріск" від 31.03.2006 р. виконані вказаними особами. Отже, позивач своїм підписом надав згоду на приєднання TOB "Ніва" до TOB РПА "Бріск".

Твердження позивача про обманний вплив представників TOB "Ніва" не підтверджуються доказами, а тому не беруться колегією суддів апеляційної інстанції до уваги.

Інших підстав для визнання частково недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічного агентства "Бріск" від 31 березня 2006 року та визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 24 травня 2006 року позивачем не наведено.

За таких підстав, зазначені вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вимоги про скасування державної реєстрації спірних рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 31 березня 2006 року та від 24 травня 2006 року є похідними від вимог про визнання недійсними зазначених рішень. Отже, беручи до уваги відмову у задоволені позову в частині визнання недійсними спірних рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск", вимоги про скасування державної реєстрації рішень загальних зборів ТОВ рекламно-поліграфічне агентство "Бріск" від 31 березня 2006 року та від 24 травня 2006 року також підлягають відхиленню.

У п. 2.2. Постанови пленуму ВГСУ № 10 від 29.05.2013р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", зазначено, що, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню, у зв'язку з їх необґрунтованістю та відсутністю доказів на підтвердження порушеного права позивача, тому клопотання першого відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності не підлягає задоволенню.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017 р. по даній справі, з підстав невірного застосування норм процесуального права, а саме, неналежного повідомлення учасників процесу про час та місце проведення судового засідання.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 66, 67, 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_3 на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017 р. у справі № 922/065/13-г задовольнити частково.

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу фізичної особи ОСОБА_4 на рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017 р. у справі № 922/065/13-г задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017 р. у справі № 922/065/13-г скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.