Ухвала

від 25.05.2017 по справі 826/10280/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/10280/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

25 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Дуденкові О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційні скарги Комунального підприємства "Київблагоустрій"виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.М. Груп" до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій"виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування доручення та приписів, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ М.В.М. ГРУП звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунального підприємства Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило: визнати протиправними дії відповідачів по включенню до переліку елементів благоустрою, щодо яких мають бути вжиті заходи шляхом демонтажу нежилих приміщень, право власності позивача на які зареєстровано у встановленому Законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасувати доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №204/05-16 від 17.05.2016 року вих. №064-4604 в частині, що стосується демонтажу нежилих приміщень, право власності позивача на які зареєстровано у встановленому Законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасувати приписи комунального підприємства Київблагоустрій щодо нежилих приміщень, право власності позивача на які зареєстровано у встановленому Законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; покласти на відповідачів відшкодування позивачу судових витрат.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2017 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Комунальне підприємство "Київблагоустрій" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволені позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 17.05.2016 року Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відповідно до Положення, затвердженого розпорядженням виконавчого органу виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.05.2013 року №711, Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 року №1051/1051 (зі змінами), видано директору КП Київблагоустрій доручення №204/05-16, яким доручено вжити заходів демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, а саме - альтанок (будинків для відпочинку), огорожі, рекламного засобу, що знаходиться за адресою: вул. Микільсько-Слобідська, 1/2 у Дніпровському районі.

Як зазначає позивач, на виконання вказаного доручення представниками КП Київблагоустрій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вживаються заходи з метою демонтажу вказаних вище нежилих приміщень, які належать позивачу на праві власності.

Незгода позивача із прийняттям доручення №204/05-16 від 17.05.2016 року та діями щодо його виконання зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що включення відповідачем до переліку елементів благоустрою, щодо яких мають бути вжиті заходи шляхом демонтажу нежилих приміщень, право власності позивача на які зареєстровано у встановленому Законом порядку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача.

Колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, предметом розгляду даної справи є оскарження доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та припису комунального підприємства Київблагоустрій щодо демонтажу нежилих приміщень за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1/2, яке належить, як стверджує позивач, йому на праві приватної власності.

Водночас, з наявних в матеріалах справи копій договору купівлі-продажу нежилих приміщень та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що нежилі приміщення розташовані за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 1-К.

Позивач стверджує, що відповідачами протиправно зобов'язано вжити заходів шляхом демонтажу відповідно до вимог чинного законодавства самовільно встановлених елементів благоустрою в разі відсутності проектно-дозвільної документації на розміщення, а саме: альтанок (будинків для відпочинку), огорожі, рекламного засобу, оскільки приміщення належать позивачу на праві власності.

Так, правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини визначено Законом України Про благоустрій населених пунктів від 06.09.2005 № 2807-IV (надалі - Закон N 2807-IV).

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону №2807-IV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. В той же час, заходи з благоустрою населених пунктів - роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва.

Відповідно до ст. 34 Закону №2807-IV правила благоустрою території населеного пункту - це нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають, зокрема порядок розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності; порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів (п. 1, 7, 8 ч. 2 ст. 34 Закону №2807-IV).

Водночас, згідно п. 20.2.1 Правил благоустрою міста Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов'язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов'язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об'єктів благоустрою.

Наведене свідчить, що винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами в разі відсутності відповідних дозвільних документів.

Як зазначив представник відповідача у письмових запереченнях на позов, уповноваженим інспектором з благоустрою було проведено перевірку правомірності дій щодо встановлення тимчасових споруд у м. Києві в Дніпровському районі по вулиці Микільсько-Слобідській та у зв'язку із відсутністю дозвільної документації було винесено ряд приписів №1607624, 1607627, 1607629, 1607630, 1607621, 1607623, 1607625, 1607626, 1607628 стосовно огорожі, рекламного засобу, літнього майданчику, альтанок (будинків для відпочинку).

Положеннями п. 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва визначено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

При цьому, з наявних в матеріалах справи копій зазначених приписів вбачається, що прийняті вони відносно власника вказаних об'єктів благоустрою, а в оскаржуваному доручені зазначено, що власник невідомий.

Колегія суддів звертає увагу, що за матеріалами неможливо встановити факт того чи дійсно об'єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1-К та споруди, стосовно яких прийнято рішення про демонтаж є одними і тими ж спорудами.

При цьому суд зазначає, що вказані вище положення можуть застосовуватись стосовно демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об'єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі.

Водночас, матеріалами справи, а зокрема, копіями договору купівлі-продажу нежилих приміщень та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що позивачу належать на праві власності належать саме нежилі приміщення (а не ТС), що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 1-К.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За змістом частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 1 частини 2 статті 17 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС ).

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції розглянувши спір по суті, не звернув увагу на те, що в цій справі існує фат розбіжностей стосовно об'єктів нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 1-К та споруди, стосовно яких прийнято рішення про демонтаж.

У справі спір стосується не тільки правомірності рішень та дій відповідачів, але й фактичного права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, без визначення яких не можливо встановити правомірність оспорюваних позивачем рішень та дій відповідачів.

Так, ст. 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Викладене, на думку колегії, свідчить про необхідність закриття провадження по справі.

Отже, доводи апеляційної скарги та апелянта частково спростовують висновки суду першої інстанції та постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 41, 157, 160, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київблагоустрій"виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2017 року - скасувати, провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.В.М. Груп" до Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунального підприємства "Київблагоустрій"виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування доручення та приписів - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 30.05.2017.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.