Постанова

від 05.04.2017 по справі 431/589/17

СТАРОБІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

05.04.2017

Справа № 431/589/17

Провадження № 2-а/431/37/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

05 квітня 2017 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Форощука О.В.,

при секретарі Хорольській І.Ю.,

за участі ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Старобільську Луганської області у залі судових засідань у приміщенні Старобільського районного суду Луганської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення допомоги по вагітності та пологах з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення допомоги по вагітності та пологах з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

В обґрунтування свого позову посилається на те, що вона є застрахованою особою у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 від 10.04.2003, яке нею було отримане в порядку, визначеному ст. 22 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

У 2014 році позивач працювала у ТОВ Луганськшарм (ідентифікаційний код юридичної особи 35156420) та отримувала дохід - заробітну плату у сумі 1220 грн. щомісяця, на який перераховувались податки до бюджету України у тому числі і кошти до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у якості страхового внеску. Це підтверджено довідкою ДФС України від 12.01.2017 № 24602. Відповідно до вимог ст. 18 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивач підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. У ст. 19 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування закріплене право застрахованих громадян України на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Таке право на матеріальне забезпечення з'явилось у позивача в період її роботи на підприємстві ТОВ Луганськшарм (ідентифікаційний код юридичної особи 35156420) у зв'язку з настанням страхового випадку (вагітність та пологи). Страховий випадок настав 01.07.2014 року і тимчасова втрата непрацездатності тривала до 03.11.2014 року включно. Загальна тривалість 126 діб. Листок непрацездатності серії АГБ № 551054 гр. ОСОБА_1 отримала у встановленому законодавством порядку в лікарському закладі МОЗ України, що і є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності по вагітності та пологах.

Допомога по вагітності та пологах є видом матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначеним ст. 20 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених Законом є принципом соціального страхування, що передбачений ст. 3 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

У ч. 1 ст. 30 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи.

ТОВ Луганськшарм (ідентифікаційний код юридичної особи 35156420) з початком проведення антитерористичної операції у 2014 році на підконтрольній території України не перереєструвалось. Згідно відкритого для вільного доступу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Луганськшарм (ідентифікаційний код юридичної особи 35156420) на підконтрольній території України не перереєструвалось і перебуває з 27.01.2015 року у стані припинення. В зв'язку з викладеним провести виплату допомоги через страхувальника неможливо. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Таким чином виплата допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності серії АГБ № 551054 застрахованій особі ОСОБА_1 повинна бути проведена Ленінською міжрайонною виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Додатково процедуру виплати матеріального забезпечення було визначено Кабінетом міністрів України постановою від 1 жовтня 2014 р. № 531 Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове забезпечення в установленому порядку через банки застрахованим особам, фактичне місце проживання яких знаходиться в населених пунктах, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, та які перебувають (перебували) у трудових відносинах із підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами, що зареєстровані на тимчасово окупованій території України, в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій та Луганській областях.

Але, коли позивач надала листок непрацездатності серії АГБ № 551054 до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то отримала листа виконавчої дирекції від 03.12.2014 № 05-05-434/сд з роз'ясненням, що ще не затверджено порядку надання матеріального забезпечення у самому Фонді. Позивача лише взяли на облік у Новоайдарській міжрайонній виконавчій дирекції за місцем проживання, але належної виплати так і не було проведено.

На звернення позивача 23.01.2017 року до відповідача з вимогою виплати матеріального забезпечення відповідачем не тільки не перераховано належну виплату, а надано відповідь (лист від 30.01.2017 № 01-10-17) де зазначено, що фінансування страхувальника (ТОВ Луганськшарм ) можливе лише тільки після його перереєстрації на території України, або після повернення м. Луганськ під контроль органів державної влади України. При цьому зазначено на необхідності прийняття ще якихось нормативно-правових актів, та вказівка на граничний строк набуття права на матеріальне забезпечення у 20 календарних місяців.

Такими діями відповідача грубо порушуються права позивача на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Згідно ст. 26 Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу. Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Ст. 8 Закону України від 16.01.2014 № 719-VII Про Державний бюджет України на 2014 рік установлена у 2014 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі - 1218,00 гривень.

Відповідно допомога по вагітності та пологах за 126 календарних днів складає 5045,52 грн. (мінімальна заробітна плата за рік поділена на календарні дні та помножена на період). Вказане грошове зобов'язання відповідач повинен був сплатити з 04 листопада 2014 року, із закінченням тимчасової непрацездатності позивача та зверненням за його виплатою.

Згідно офіційно оприлюдненого індексу інфляції різниця з суми простроченого грошового зобов'язання за період з листопада 2014 по січень 2017 року (включно) складає 4337,06 грн. Грошове зобов'язання прострочене за період з 04.11.2014 по 08.02.2017 року включно - період складає 826 днів, відповідно розмір процентів річних складає 342,54 грн. Всього відповідач винен сплатити кошти у сумі 9725,12 грн. У зв'язку з чим просить суд стягнути з Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - допомогу по вагітності та пологах за листком непрацездатності серії АГБ № 551054 у сумі 5045,52 грн., з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 4337,06 грн., а також трьох процентів річних від простроченої суми у сумі 342,54 грн., всього коштів у сумі 9725,12 на користь позивача ОСОБА_1; покласти судові витрати на Ленінську міжрайонну виконавчу дирекцію Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та стягнути на користь позивача ОСОБА_1 судовий збір у сумі 640,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив залишити їх без задоволення на підставі наявних у суду письмових заперечень, додатково пояснив, що саме право позивача він визнає, проте відсутній саме порядок виплати грошей за період лікарняного.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає позов частково обґрунтованим саме поряок таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідношення:

На підставі ч. 2 ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно із ст. 21 Конституції України усі люди є вільними у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

На підставі ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4)безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6)розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

На підставі ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування передбачено за страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по вагітності та пологах.

Згідно ч. 1 ст. 25 вказаного Закону допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у звязку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у звязку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей 70) календарних днів після пологів. Жінкам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, допомога по вагітності та пологах виплачується за 180 календарних днів зазначеної відпустки (90 до пологів та 90 після пологів). Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України Про загальнообовязкове державне соціальне страхування Допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і не залежить від страхового стажу.

Згідно абз.1 ч.1 ст.30 цього Закону матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у звязку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах, які надаються за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Відповідно до ч. 1 ст. 31 вказаного Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя, за погодженням з Фондом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є застрахованою особою у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_1 від 10.04.2003, яке нею було отримане в порядку, визначеному ст. 22 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.7).

З 19.10.2012 року по 05.09.2014 року позивач ОСОБА_1 працювала у ТОВ Луганськшарм (ідентифікаційний код юридичної особи 35156420) та отримувала дохід - заробітну плату у сумі 3660 грн. за квартал, тобто по 1220 грн. щомісяця, на який перераховувались податки до бюджету України у тому числі і кошти до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у якості страхового внеску. Це підтверджено копією трудової книжки (а.с.12) та довідкою ДФС України від 12.01.2017 № 24602 (а.с.9).

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивач підлягала страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. У ст. 19 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування закріплене право застрахованих громадян України на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Таке право на матеріальне забезпечення з'явилось у позивача в період її роботи на підприємстві ТОВ Луганськшарм (ідентифікаційний код юридичної особи 35156420) у зв'язку з настанням страхового випадку (вагітність та пологи). Страховий випадок настав 01.07.2014 року і тимчасова втрата непрацездатності тривала до 03.11.2014 року включно. Загальна тривалість 126 діб, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АГБ № 551054 (а.с.8), що і є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності по вагітності та пологах, що не було оспорено представником відповідача.

Допомога по вагітності та пологах є видом матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначеним ст. 20 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених Законом є принципом соціального страхування, що передбачений ст. 3 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

ТОВ Луганськшарм (ідентифікаційний код юридичної особи 35156420) з початком проведення антитерористичної операції у 2014 році на підконтрольній території України не перереєструвалось. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Луганськшарм (ідентифікаційний код юридичної особи 35156420) на підконтрольній території України не перереєструвалось і перебуває з 27.01.2015 року у стані припинення. (а.с.10-11).

У зв'язку з викладеним провести виплату допомоги через страхувальника неможливо. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 30 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації матеріальне забезпечення за страховими випадками, які настали до їх ліквідації (реорганізації), виплачується застрахованим особам їх правонаступником, а в разі відсутності правонаступника - робочим органом Фонду за місцем здійснення обліку ліквідованого підприємства, установи, організації як страхувальника.

Підприємство знаходиться в стадії ліквідації та у зв'язку з проведенням АТО залишилось на тимчасово непідконтрольній українській владі території та не перереєструвалось на підконтрольній українській владі території.

Таким чином виплата допомоги по вагітності та пологах за листком непрацездатності серії АГБ № 551054 застрахованій особі ОСОБА_1 повинна бути проведена Ленінською міжрайонною виконавчою дирекцією Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Але, коли позивач надала листок непрацездатності серії АГБ № 551054 до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, то отримала листа виконавчої дирекції від 03.12.2014 № 05-05-434/сд з роз'ясненням, що ще не затверджено порядку надання матеріального забезпечення у самому Фонді. (а.с. 11).

На звернення позивача 23.01.2017 року до відповідача з вимогою виплати матеріального забезпечення відповідачем не тільки не перераховано належну виплату, а надано відповідь (лист від 30.01.2017 № 01-10-17) де зазначено, що фінансування страхувальника (ТОВ Луганськшарм ) можливе лише тільки після його перереєстрації на території України, або після повернення м. Луганськ під контроль органів державної влади України. При цьому зазначено на необхідності прийняття ще якихось нормативно-правових актів, та вказівка на граничний строк набуття права на матеріальне забезпечення у 20 календарних місяців.

Такими діями відповідача грубо порушуються права позивача на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Ст. 8 Закону України від 16.01.2014 № 719-VII Про Державний бюджет України на 2014 рік установлена у 2014 році мінімальна заробітна плата у місячному розмірі - 1218,00 гривень.

Відповідно допомога по вагітності та пологах за 126 календарних днів складає 5045,52 грн. (мінімальна заробітна плата за рік поділена на календарні дні та помножена на період). Вказане грошове зобов'язання відповідач повинен був сплатити з 04 листопада 2014 року, із закінченням тимчасової непрацездатності позивача та зверненням за його виплатою.

У звязку з наведеним вимоги позивачки про про стягнення допомоги по вагітності та пологах в розмірі 5045,52 грн. підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення компенсації втрати від інфляції (знецінення грошових коштів) у розмірі 4337,06 грн. та 3 (трьох) процентів річних у розмірі 342,54 грн. внаслідок вчасно неотриманої матеріальної допомоги по вагітності та пологах, то слід відзначити наступне.

В позовній заяві позивач посилається на норми Цивільного кодексу України, якими регламентовано порядок укладання, виконання договору страхування.

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Тож, позивач помилково посилається на вищезгадані положення Цивільного кодексу України, оскільки правовідносини виникли між позивачем та відповідачем не за договором, а в силу вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 1105-XIV, як публічно-правові відносини.

Преамбулою Закону № 1105-XIV визначено, що цей Закон відповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я.

Таким чином правовідносини між позивачем та відповідачем відносяться до сфери загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Порядок індексації грошових доходів населення регулюється Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 № 1282-ХІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 вищезазначеного Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру.

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 1105-XIV допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Таким чином можна зробити висновок, що матеріальна допомога по вагітності та пологах має разовий характер та не підлягає індексації.

Правовідносини позивача та відповідача відносяться до адміністративної підвідомчості, а ні як до цивільної.

Отже, позовні вимоги в частині компенсації втрати від інфляції (знецінення грошових коштів) у розмірі 4337,06 грн. та 3 (трьох) процентів річних у розмірі 342,54 грн. внаслідок вчасно неотриманої матеріальної допомоги по вагітності та пологах згідно ст. ст. 525, 979 Цивільного кодексу України є безпідставними, так як виплата штрафних санкцій та неустойки в порядку адміністративного судочинства не передбачена.

Згідно ст.ст. 21, 22 Конституції України, держава гарантує виконання своїх обов'язків перед своїми громадянами, відсутність лише порядку виплати допомоги по вагітності та пологам в разі відсутності у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи не може скасувати її права на отримання вищевказаної допомоги, і в цьому випадку підлягає судовому захисту, оскільки право на отримання допомоги відповідачем не оспорюється.

На підставі ч.1 ст. 94 КАС України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачкою судовий збір у розмірі 640,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 17-20, 69-71, 94, 138, 143, 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про стягнення допомоги по вагітності та пологах з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми - задовольнити частково.

Стягнути з Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний код 21785643) на користь ОСОБА_1 матеріальне забезпечення за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - допомогу по вагітності та пологах за листком непрацездатності серії АГБ № 551054 у сумі 5045 (п'ять тисяч сорок п'ять) грн. 52 коп.

Стягнути з Ленінської міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ідентифікаційний код 21785643) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Форощук