ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
29 травня 2017 року № 826/7843/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Кафе Італія" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови у прийнятті митної декларації,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс Кафе Італія" (далі - позивач, ТОВ) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000003/2 від 23.02.2016 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250006/2016/00006 від 23.02.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем при проведенні контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості порушено вимоги ст. ст. 53, 54,57, 58, Митного кодексу України, а рішення про визначення митної вартості товарів є таким, що не відповідає вимогам ст. 55 Митного кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. В письмовому запереченні проти позову просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення та карток відмови прийняті ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2016 року між ТОВ "Сервіс Кафе Італія" (покупець, Україна) та Фірмою "Gruppo Gimoka S.r.l." (продавець, Італія) укладено контракт купівлі-продажу № 160104.
Умовами даного контракту передбачено наступне: продавець продає, а покупець приймає й оплачує товар в порядку та на умовах, передбачених контрактом (п. 1.1). Під товаром сторони розуміють каву в асортименті, супутню продукцію: чашки та іншу продукцію, що реалізується продавцем (п. 1.2). Найменування, кількість та асортимент товару вказуються в інвойсах або проформах - інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.3). Умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури. Умови оплати окремих партій товару вказуються у відповідних інвойсах (п. 2.2). Спосіб розрахунку - безготівковий на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у реквізитах цього контракту (п. 2.5). Покупець направляє продавцю попереднє замовлення, яке повинно містити кількість і асортимент товару, що замовляється (п. 3.1). На підставі замовлення продавець виставляє інвойс, обов'язковий до оплати покупцем. Інвойс буде вважатись дійсним для оплати поки продавець не заявить про інше (п. 3.2). Умови поставки - EX WORKS (п. 3.4). Спосіб транспортування - автотранспорт (п. 3.5). Товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1). Вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2). При здійсненні поставки сторони використовують міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п. 10.1).
23 лютого 2016 року в порядку електронного декларування, Товариством через уповноважену особу ФОП ОСОБА_3 було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100250006/2016/183476 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом від 04.01.2016 року, а саме: кава смажена з кофеїном в зернах та мелена для використання в торгових автоматах.
При цьому, позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).
Одночасно, ТОВ "Сервіс Кафе Італія" було подано до відповідача ряд товаросупровідних документів, що підтверджує заявлену митну вартість ввезеного товару: сертифікат з перевезення (проходження товару) форми Eur 1VE № Р 75126, книжку МДП (Carnet TIR) № XН W769971119, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0820627, акт про надання послуг №439 від 23.02.2016 року, витяг з інтернет-сайту www.forexmaster.ru щодо біржових коригувань кави на 20.02.2016 року, документ, що підтверджує вартість товару (видаткові накладні №СК-0001120 від 29.12.2015 року, №СК-0001109 від 25.12.2015 року, № СК-0001135 від 30.12.2015 року, №СК-0001100 від 25.12.2015 року, №СК-0001081 від 22.12.2015 року, №СК-0001099 від 24.12.2015 року, №СК-0001077 від 22.12.2015 року, №СК-0001062 від 18.12.2015 року), висновок експерта ТПП №Ц-192 від 22.02.2016 року, висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи від 18.02.2015 року, договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні №TZ-10/02 від 10.02.2015 року, додаткову угоду до договору № 1 від 13. 2.2015 року № 2 від 07.07.2015 року, №3 від 07.09.2015 року; митну декларацію країни відправлення №16ІТQХJ010006490Е2, заявку на перевезення товару від 15.02.2016 року, інвойс Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." №884/2016 від 18.02.2016 року з перекладом, лист Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." б/н від 22.07.2015 року ( з перекладом), пакувальний лист Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." №1414 від 18.02.2016 року, прайс-лист виробника від 04.01.2016 року, рахунок-фактура №439 від 23.02.2016 року, лист ТОВ "ТРАНС-ЗАХІД" від 22.02.2016 року вих. №123, статут ТОВ Сервіс Кафе Італія .
За наслідками опрацювання наданих ТОВ "Сервіс Кафе Італія" документів Київською міською митницею ДФС позивачу надіслано електронне повідомлення, в якому зазначено, що у зв'язку з розбіжностями у документах відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати (за наявності) додаткові документи по митній вартості 10 календарних днів.
Позивачем на вимогу контролюючого органу листом №21-16 від 23.02.2016 року додатково надано переклад інвойсу та додаткову роздруківку з сайту www.optima-finance.ru про графік та динаміку котирувань станом на 20.02.2016 року та зазначено, що станом на дату пояснень відсутні інші, крім поданих та тих, що додаються, документів на підтвердження митної вартості товарів.
На підставі поданих позивачем документів, митним органом 23.02.2016 року було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000003/2, в якому зазначено, що надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Документи, що підтверджують чисельне значення вартості витрат на навантаження на обробку оцінюваних товарів, пов'язані із транспортуванням відсутні. Також, викликає сумніви зазначена у декларації митної вартості складова на навантаження та обробку товарів 77,00 грн. Декларантом не надано документи, що визначають складову митної вартості та навантаження на обробку товарів. Разом з тим, у наданому транспортному договорі та замовленні, відсутні відомості, що надають можливість перевірити числове значення на транспортування вантажу. Надане експертне заключення ТПП, адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ. В експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини. За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу ДФС наявна інформація щодо рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за вищим рівнем митної вартості.
Як зазначено в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000003/2 від 23.02.2016 року , за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано резервний метод визначення митної вартості, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.
У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250006/2016/00006 від 23.02.2016 року
У подальшому, з метою уникнення простою транспорту та з виробничою необхідністю, товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України за митною декларацією №100250006/2016/183488 від 24.02.2016 року.
05 квітня 2016 року позивач, керуючись ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської міської митниці ДФС разом з листом №31-16 від 05.04.2016 року додаткові документи.
У відповідь на вказаний лист позивача Київська міська митниця ДФС надіслала товариству лист №2585/10/26-70-19-01 від 11.04.2016 року, яким повідомила, що не має підстав для скасування рішення про коригування митної вартості №100250006/2016/000003/2 від 23.02.2016 року, оскільки ТОВ Сервіс Кафе Італія не надало органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Позивач не погоджується зі спірними рішенням та карткою відмови, оскільки позивачем подано відповідачу всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів; подані документи не містять розбіжностей, відсутні ознаки підробки, а також документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог, виходячи з наступного.
Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI (МК України).
Порядок визначення митної вартості імпортованих через митний кордон України товарів встановлений Митним кодексом України.
Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною другою ст. 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 Митного кодексу України "Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування".
За правилами частини другої ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частини першої ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
При цьому, частинами другою та третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною п'ятою вказаної статті передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
У відповідності до норм частинами першою-третьою ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Таким чином, статтею 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Відповідно до частин першої та другої ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
У свою чергу, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується, зокрема, у разі, якщо: щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
Згідно з частиною першою статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При цьому, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 червня 2015 року (справа №21-591а15).
Згідно зі статтею 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, дані висновки мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
При цьому, суд звертає увагу, що право витребовувати додаткові документи не означає беззаперечного неврахування наданих під час проведення консультацій документів та в процедурі підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються. Митний орган повинен обов'язково зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості перевірки розрахунку митної вартості на підставі наданих декларантом документів, обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" від 24.05.2012 № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Сервіс Кафе Італія" під час здійснення митного оформлення товарів подав до митного органу усі необхідні документи, визначені частиною другою ст. 53 Митного кодексу України, зокрема, сертифікат з перевезення (проходження товару) форми Eur 1VE № Р 75126, книжку МДП (Carnet TIR) № XН W769971119, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0820627, акт про надання послуг №439 від 23.02.2016 року, витяг з інтернет-сайту www.forexmaster.ru щодо біржових коригувань кави на 20.02.2016 року, документ, що підтверджує вартість товару (видаткові накладні №СК-0001120 від 29.12.2015 року, №СК-0001109 від 25.12.2015 року, № СК-0001135 від 30.12.2015 року, №СК-0001100 від 25.12.2015 року, №СК-0001081 від 22.12.2015 року, №СК-0001099 від 24.12.2015 року, №СК-0001077 від 22.12.2015 року, №СК-0001062 від 18.12.2015 року), висновок експерта ТПП №Ц-192 від 22.02.2016 року, висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи від 18.02.2015 року, договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні №TZ-10/02 від 10.02.2015 року, додаткову угоду до договору № 1 від 13. 2.2015 року № 2 від 07.07.2015 року, №3 від 07.09.2015 року; митну декларацію країни відправлення №16ІТQХJ010006490Е2, заявку на перевезення товару від 15.02.2016 року, інвойс Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." №884/2016 від 18.02.2016 року з перекладом, лист Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." б/н від 22.07.2015 року ( з перекладом), пакувальний лист Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." №1414 від 18.02.2016 року, прайс-лист виробника від 04.01.2016 року, рахунок-фактура №439 від 23.02.2016 року, лист ТОВ "ТРАНС-ЗАХІД" від 22.02.2016 року вих. №123, статут ТОВ Сервіс Кафе Італія . Також, позивачем додатково було надано переклад інвойсу та додаткову роздруківку з сайту www.optima-finance.ru про графік та динаміку котирувань станом на 20.02.2016 року.
Проте, зі змісту графи 33 рішення №100250006/2016/000003/2 від 23.02.2016 року вбачається, що надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Документи, що підтверджують чисельне значення вартості витрат на навантаження на обробку оцінюваних товарів, пов'язані із транспортуванням відсутні. Також, викликає сумніви зазначена у декларації митної вартості складова на навантаження та обробку товарів 77,00 грн. Декларантом не надано документи, що визначають складову митної вартості та навантаження на обробку товарів. Разом з тим, у наданому транспортному договорі та замовленні, відсутні відомості, що надають можливість перевірити числове значення на транспортування вантажу. Надане експертне заключення ТПП, адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ. В експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини. За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу ДФС наявна інформація щодо рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за вищим рівнем митної вартості.
Проте, суд вважає, що зазначені обставини не свідчать про те, що надані позивачем документи не містять всіх відомостей, виходячи з наступного.
В обґрунтування сумнівів щодо правильності митної вартості товару , митний орган зазначив, що позивачем не підтверджено документально вартість пакування тари, а також вартість навантажувальних робіт у розмірі 77 грн.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що умовами контракту купівлі - продажу № 160104 від 04.01.2016 року передбачено, що товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1), вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2).
Умовами контракту купівлі - продажу № 160104 від 04.01.2016 року визначено умови поставки - EX WORKS (п. 3.4), при здійсненні поставки сторони використовують міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п. 10.1).
Згідно з Інкотермс (офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати) редакція 2000 року вбачається, що термін "EXW (EX WORKS) -"франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.
Статтею А.9. даного розділу встановлено, що продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно надавати у розпорядження товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Отже, ціна за пакування товару, згідно контракту купівлі - продажу № 160104 від 04.01.2016 вже включена у ціну імпортованого товару, а тому твердження відповідача є безпідставними.
При цьому, позивачем для підтвердження митної вартості товару, зокрема, в частині транспортування (перевезення), в тому числі і навантаження, товару за митною декларацією №100250006/2016/183476 від 23.02.2016 року надано: CMR (міжнародна автомобільна накладна) №0820627, договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні №TZ-10/02 від 10.02.2015 року з додатковими угодами до договору №1 від 13.02.2015 року, №2 від 07.07.2015 року, №3 від 07.09.2015 року, книжку МДП (Carnet Tir) № XW 76997119, заявка на перевозку товару від 15.02.2016 року, довідку ТОВ Транс-Захід про транспортні витрати №126 від 23.02.2016 року, виписку по рахунку ТОВ Сервіс Кафе Італія від 410.03.2016 року.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Сервіс Кафе Італія" стосовно товару за митною декларацією 100250006/2016/183476 від 23.02.2016 року надало всі передбачені законодавством України документи для підтвердження транспортування (перевезення), в тому числі і навантаження товару, що свідчить про безпідставність висновків митниці.
Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що надане експертне заключення ТПП, адресоване безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару; в експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини.
Відповідно до пункту 8 частини третьої статті 35 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, зокрема: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Тобто, висновок про вартісні характеристики товару не відноситься до обов'язкових документів для підтвердження митної вартості товарів.
При цьому, щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару порівняно з вартістю подібних (аналогічних) товарів згідно з рішенням про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000003/2 від 23.02.2016 року, яке вказано у гр. 33 оскаржуваного рішення, що є вищою за контрактну ціну оцінюваних товарів, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, а тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Разом з тим, як вбачається з висновку Київської Торгово-промислової палати №Ц-192 від 22.02.2016 року, в ньому підтверджено відповідність цін на товар середнім показникам ринковій вартості аналогічного товару на міжнародному ринку.
Водночас судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, відповідач не довів наявності обставин, які виключають використання першого методу, та не встановив обставин, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за ціною договору, а також неможливість послідовного застосування наступних методів визначення митної вартості.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що рішення Київської міської митниці ДФС України про коригування заявленої митної вартості товарів №100250006/2016/000003/2 від 23.02.2016 року є протиправним і підлягає скасуванню; враховуючи, що єдиною підставою для видачі позивачу спірної картки відмови є вказане вище рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250006/2016/00006 є також протиправною та підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС товарів №100250006/2016/000003/2 від 23.02.2016 року .
Визнати протиправною і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці ДФС №100250006/2016/00006 від 23.02.2016 року.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс Кафе Італія" (код ЄДРПОУ 37859138) здійснений ним судовий збір у розмірі 2756,00 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 35867161).
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2017 |
Оприлюднено | 06.06.2017 |
Номер документу | 66849810 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Вєкуа Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні