Ухвала

від 19.09.2017 по справі 826/7843/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/7843/16 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Земляної Г.В.

Федотова І.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (далі - ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення від 23.02.2016 р. №100250006/2016/000003/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №100250006/2016/00006.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС від 23.02.2016 р. №100250006/2016/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №100250006/2016/00006.

На вказану постанову Київська міська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04.01.2016 р. між ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірмою "Gruppo Gimoka S.r.l." (продавець, Італія) укладено договір купівлі-продажу (контракт) №160104.

Умовами даного контракту передбачено наступне: продавець продає, а покупець приймає й оплачує товар в порядку та на умовах, передбачених контрактом (п. 1.1). Під товаром сторони розуміють каву в асортименті, супутню продукцію: чашки та іншу продукцію, що реалізується продавцем (п. 1.2). Найменування, кількість та асортимент товару вказуються в інвойсах або проформах - інвойсах, які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.3). Умови оплати - передоплата та/або відстрочка платежу 60 днів від дати фактури. Умови оплати окремих партій товару вказуються у відповідних інвойсах (п. 2.2). Спосіб розрахунку - безготівковий на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у реквізитах цього контракту (п. 2.5). Покупець направляє продавцю попереднє замовлення, яке повинно містити кількість і асортимент товару, що замовляється (п. 3.1). На підставі замовлення продавець виставляє інвойс, обов'язковий до оплати покупцем. Інвойс буде вважатись дійсним для оплати поки продавець не заявить про інше (п. 3.2). Умови поставки - EX WORKS (EXW) (п. 3.4). Спосіб транспортування - автотранспорт (п. 3.5). Товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1). Вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2). При здійсненні поставки сторони використовують міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п. 10.1).

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару за контрактом від 04.01.2016 р., а саме: кава смажена з кофеїном в зернах та мелена для використання в торгових автоматах, 23.02.2016 р. в порядку електронного декларування ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію №100250006/2016/183476. Позивач визначив митну вартість товару із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору).

До такої митної декларації було додано такі товаросупровідні документи: сертифікат з перевезення (проходження товару) форми Eur 1VE № Р 75126, книжку МДП (Carnet TIR) № XН W769971119, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 0820627, акт про надання послуг №439 від 23.02.2016 року, витяг з інтернет-сайту www.forexmaster.ru щодо біржових коригувань кави на 20.02.2016 року, документ, що підтверджує вартість товару (видаткові накладні №СК-0001120 від 29.12.2015 року, №СК-0001109 від 25.12.2015 року, № СК-0001135 від 30.12.2015 року, №СК-0001100 від 25.12.2015 року, №СК-0001081 від 22.12.2015 року, №СК-0001099 від 24.12.2015 року, №СК-0001077 від 22.12.2015 року, №СК-0001062 від 18.12.2015 року), висновок експерта ТПП №Ц-192 від 22.02.2016 року, висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи від 18.02.2015 року, договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні №TZ-10/02 від 10.02.2015 року, додаткову угоду до договору № 1 від 13.02.2015 року № 2 від 07.07.2015 року, №3 від 07.09.2015 року; митну декларацію країни відправлення №16ІТQХJ010006490Е2, заявку на перевезення товару від 15.02.2016 року, інвойс Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." №884/2016 від 18.02.2016 року з перекладом, лист Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." б/н від 22.07.2015 року ( з перекладом), пакувальний лист Фірми "Gruppo Gimoka S.r.l." №1414 від 18.02.2016 року, прайс-лист виробника від 04.01.2016 року, рахунок-фактура №439 від 23.02.2016 року, лист ТОВ "ТРАНС-ЗАХІД" від 22.02.2016 року вих. №123, статут ТОВ Сервіс Кафе Італія .

За наслідками опрацювання наданих ТОВ "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" документів Київською міською митницею ДФС позивачу надіслано електронне повідомлення, в якому зазначено, що у зв'язку з розбіжностями у документах відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідно надати (за наявності) додаткові документи по митній вартості впродовж 10 календарних днів.

Позивачем на вимогу контролюючого органу листом №21-16 від 23.02.2016 р. додатково надано переклад інвойсу та додаткову роздруківку з сайту www.optima-finance.ru про графік та динаміку котирувань станом на 20.02.2016 р. та зазначено, що станом на дату пояснень відсутні інші, крім поданих та тих, що додаються, документів на підтвердження митної вартості товарів.

На підставі поданих позивачем документів, митним органом 23.02.2016 р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000003/2, в якому зазначено, що надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості та всіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари. Документи, що підтверджують чисельне значення вартості витрат на навантаження на обробку оцінюваних товарів, пов'язані із транспортуванням відсутні. Також, викликає сумніви зазначена у декларації митної вартості складова на навантаження та обробку товарів 77,00 грн. Декларантом не надано документи, що визначають складову митної вартості та навантаження на обробку товарів. Разом з тим, у наданому транспортному договорі та замовленні, відсутні відомості, що надають можливість перевірити числове значення на транспортування вантажу. Надане експертне заключення ТПП, адресований безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, оскільки зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, тобто зазначені ціни не відображають дійсні ціни цього товару у розумінні положень статті 7 ГАТТ СОТ. В експертному висновку ціни оцінюваних товарів не враховують вартість переробки кави, пакування, маркування та прибутку, а порівнюється з вартістю сировини. За результатами проведеного порівняння встановлено, що у органу ДФС наявна інформація щодо рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено за вищим рівнем митної вартості.

Як зазначено в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №100250006/2016/000003/2 від 23.02.2016 р., за результатами проведеної консультації між митним органом і декларантом, обрано шостий (резервний) метод визначення митної вартості, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально.

У зв'язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250006/2016/00006 від 23.02.2016 р.

У подальшому товар випущений у вільний обіг шляхом надання гарантій відповідно до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України за митною декларацією №100250006/2016/183488 від 24.02.2016 р.

Вирішуючи даний спір колегія суддів виходить з наступного.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи перелік яких встановлено цією статтею.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

При цьому, виявлення розбіжностей чи неповноти у даних, які не стосуються ціни товару та/або не впливають на неї, не можуть бути покладені в обґрунтування невизнання задекларованої митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування сумнівів щодо правильності митної вартості товару, митний орган зазначив, що позивачем не підтверджено документально вартість пакування тари (палети з кавою), а також вартість навантажувальних робіт у розмірі 77,00 грн.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що умовами контракту №160104 від 04.01.2016 р. передбачено, що товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1), вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2).

Умовами контракту №160104 від 04.01.2016 р. визначено умови поставки - EXW (п. 3.4), при здійсненні поставки сторони використовують міжнародні правила тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року (п. 10.1).

Відповідно до Інкотермс (офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін договору купівлі - продажу повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, термін "EXW (EX WORKS) - "франко-завод" означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

Умовами контракту №160104 від 04.01.2016 р. також передбачено, що товари повинні мати стандартне експортне маркування та упаковку, придатну для експортування (п. 8.1). Вартість упаковки та маркування (у т.ч. стікерів з перекладом тексту упаковки мовою країни покупця) включається у ціну товару (п. 8.2).

Отже, ціна за пакування товару, згідно контракту купівлі - продажу №160104 від 04.01.2016 р. вже включена у ціну імпортованого товару, тому твердження відповідача щодо документального не підтвердження вартості пакування є необґрунтованими.

Для підтвердження митної вартості товару в частині транспортування (перевезення), в тому числі і навантаження/вивантаження товару за митною декларацією №100250006/2016/183476 від 23.02.2016 р. позивачем було надано: CMR (міжнародна автомобільна накладна) №0820627, договір про надання транспортних послуг при перевезенні вантажів у міжнародному та внутрішньому автомобільному сполученні №TZ-10/02 від 10.02.2015 р. з додатковими угодами до договору №1 від 13.02.2015 р., №2 від 07.07.2015 р., №3 від 07.09.2015 р., книжку МДП (Carnet Tir) № XW 76997119, заявка на перевозку товару від 15.02.2016 р., акт про надання послуг №439 та довідку ТОВ Транс-Захід про транспортні витрати №126 від 23.02.2016 р., банківську виписку по рахунку ТОВ Сервіс Кафе Італія від 01.03.2016 р.

Зокрема у довідці ТОВ Транс-Захід про транспортні витрати №126 від 23.02.2016 р. перевізником визначено, що у вартість доставки товару позивача від адреси продавця до митної території України, яка склала загальну суму 33880,00 грн. (відстань 1360 км) входить, зокрема вартість за навантажувальні роботи в розмірі 77,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу на те, що вказані документи мітять необхідні реквізити, зокрема найменування товару, що транспортується, його кількість, місце навантаження/вивантаження, подолану відстань, які дають можливість встановити зміст таких послуг і їх вартість.

Щодо посилань митного органу на те, що надане експертне заключення ТПП, адресоване безпосередньо покупцю оцінюваних товарів, тобто зазначені у ньому ціни на товар дійсні тільки для одного покупця, з яким продавцем укладено договір купівлі-продажу, а зазначені у ньому ціни не є цінами для всіх незалежних покупців, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідачем жодних доказів, що "Компанія "СЕРВІС КАФЕ ІТАЛІЯ" (покупець, Україна) та Фірма Gimoka s.r.l. (продавець, Італія) є пов'язаними між собою особами не надано, а тому твердження, що такий взаємозв'язок вплинув на ціну товару є безпідставним.

Крім того, експертний висновок про вартісні характеристики товару не відноситься до обов'язкових документів для підтвердження митної вартості товарів. Разом з тим, у такому висновку Київської Торгово-промислової палати №Ц-192 від 22.02.2016 р. підтверджено відповідність цін на товар середнім показникам ринковій вартості аналогічного товару на міжнародному ринку.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

Та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що товар, який задекларовано однією особою, іншими особами розмитнювався за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не дає підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом. Це обумовлено тим, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Таким чином митним органом не обґрунтовано наявності розбіжностей, які впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідачем не обґрунтовано існування обмежень для визначення митної вартості задекларованих позивачем товарів за ціною договору, тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та карта відмови є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, які впливають на правильність вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 41, 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 травня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Земляна Г.В.

Федотов І.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Федотов І.В.