Ухвала

від 24.05.2017 по справі 757/28724/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/28724/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

24.05.2017 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження прокурора військової прокуратури Київського гарнізону ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017110350000079.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, зазначаючи наступне.

Військовою прокуратурою Київського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017110350000079 від 06.04.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

За повідомленням УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України встановлено, що службові особи одного з митних постів Київщини, вступили у злочинну змову з іншими громадянами та налагодили схему одержання неправомірної вигоди від суб`єктів підприємницької діяльності на постійній основі під час митного оформлення товарів.

Відповідно до відповіді на доручення встановлено, що невстановленою особою на ім`я ОСОБА_4 , який працює митним брокером на одному із митних постів Київської митниці Міндоходів ДФС, було організовано злочинну схему по мінімізації надходження до державного бюджету коштів або не надходження таких коштів, не повернення валютної виручки під час експортних операцій, привласнення бюджетних коштів, який увійшов у злочинну змову з керівництвом Київської митниці Міндоходів ДФС, ГУ ДФС України в Київській області створив ряд фіктивних підприємств, реєстрація яких відбувалася на підставних осіб. З метою приховування слідів злочинної змови із службовими особами контролюючих органів Київської області, реєстрацію підприємств та підшукування підставних осіб на яких здійснювалася реєстрації здійснював як на території м. Києва, Київської області так і на територіях Одеської, Херсонської, Миколаївської областей.

Також, злочинна схема полягала в наступному: зареєстровані підприємства на підставних осіб, директора яких нібито подають митні декларації щодо експорту зернових культур з наданням обов`язкових документів для митного оформлення.

У даних документах вказують походження придбаного товару, а саме: закупівельні акти, угоди про реалізації, довідки з державної статистичної звітності земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, прибуткові накладні та інше. Всі ці документи мають ознаки фіктивності, в податкових органах не обліковуються та мають значно занижені ціни від ринкових.

Так на даний час встановлено, що фіктивними підприємствами є ТОВ «Бусал» (ЄДРПОУ 35472961), ТОВ «Рівергруп» (ЄДРПОУ 40734258), ТОВ «Лекрос» (ЄДРПОУ 40539781), ТОВ «Грейн Коммодитиз» (ЄДРПОУ 35530593), ТОВ «Юмджи Агро» (ЄДРПОУ 39458102).

У ході виконання доручення військової прокуратури Київського гарнізону співробітниками УЗЕ в Київській області ДЗЕ НПУ було здійснено виїзд до м. Миколаїв для проведення слідчих дій, проведення переогляду вантажу підприємств: ТОВ «Бусал» (ЄДРПОУ 35472961), ТОВ «Рівергруп» (ЄДРПОУ 40734258), ТОВ «Лекрос» (ЄДРПОУ 40539781), ТОВ «Грейн Коммодитиз» (ЄДРПОУ 35530593), ТОВ «Юмджи Агро» (ЄДРПОУ 39458102). У зв`язку з цим 11.04.2017 до Миколаївської митниці ДФС було направлено доручення № 3403/39/109/01-2017 на проведення спільно з працівниками УЗЕ переогляду вантажів вказаних підприємств.

Так, 12.04.2017 перебуваючи на митному посту «Октябрський» Миколаївської митниці ДФС співробітниками УЗЕ в Київській області ДЗЕ НПУ установлено, що з вищевказаних підприємств тільки підприємства ТОВ «Грейн Коммодитиз», ТОВ «Рівегруп» на даний час намагаються здійснити експорт вантажу «пшениця для продовольчих потреб». Для цього відправники видали доручення одній і тій ж самій транспортно експедиторській організації ТОВ «Вібо-Транс» щодо відвантаження вантажу на судно.

ТОВ «Рівегруп» (ЄДРПОУ 40734258) видало наступні доручення відповідно до митних декларацій: доручення №AG516, митна декларація UA

№ 504060/2017/002019, вантаж «пшениця для продовольчих потреб 2 класу, насипом» вагою 74490 кг.

ТОВ «Грейн Коммодитиз» (ЄДРПОУ 35530593) видало: доручення №AG520, митна декларація UA № 504060/2017/002033, вантаж «пшениця для продовольчих потреб 4 класу, насипом» вагою 78425 кг.; доручення №AG507, митна декларація UA № 504060/2017/002033, вантаж «пшениця для продовольчих потреб 2 класу, насипом» вагою 250840 кг.; доручення №OR401, митна декларація UA № 504060/2017/002033, вантаж «пшениця для продовольчих потреб 3 класу, насипом» вагою 162515 кг.

На виконання доручення №3403/39/109/01-2017 щодо переогляду вищевказаного вантажу працівниками Миколаївської митниці ДФС було викликано відповідно до митного кодексу України представників ТОВ «Рівегруп» (ЄДРПОУ 40734258), ТОВ «Грейн Коммодитиз» (ЄДРПОУ 35530593) для проведення спільного переогляду, але будь-яких відповідальних осіб від цих підприємств не було. У зв`язку з цим на вимогу митників прибув представник експедиторської компанії ТОВ «Вібо-Транс» і в порушенні ст. 266 Митного кодексу України від пред`явлення товару до митного огляду відмовився та повідомив, що бути присутнім на переогляді не бажає.

Після цього, начальником митного поста «Октябрський» Миколаївської митниці ДФС було прийнято рішення проводити переогляд по вищевказаним документам без присутності керівників даних підприємств. У зв`язку з цим разом з начальником митного поста «Октябрський» прибули до річкового порту, який належить ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (ЄДРПОУ 22439446). Перебуваючи на контрольно пропускному пункті ТОВ «МСП Ніка-Тера» працівниками річкового порту було відмовлено у перепустці на територію для проведення переогляду товарів вищевказаних підприємств мотивуючи це тим, що у співробітників УЗЕ в Київській області ДЗЕ НПУ відсутні ухвали суду на проведення слідчих дій.

Також було отримано копію наказу №363 від 14.03.2016 Міністрества економічного розвитку і торгівлі «Про застосування спеціальної санкції індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності до суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності» щодо застосування такої санкції відповідно до переліку суб`єктів, який надається до цього наказу, у пункті №22 ТОВ ТОВ «Грейн Коммодитиз» (ЄДРПОУ 35530593). Про що свідчить факт злочинної змови між посадовими особами митних органів та невстановленими на даний час особами, які намагаються закінчити злочин експортом товару з митної території України всупереч вищевказаної санкції.

24.04.2017 військовою прокуратурою Київського гарнізону отримано дозвіл на проведення обшуку на території річкового порту, який належить ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера» (ЄДРПОУ 22439446), за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення вказаного кримінального правопорушення, відшукання та вилучення зазначених у клопотанні речей та документів, а саме: вантажу «пшениця для продовольчих потреб», який ТОВ «Грейн Коммодитиз» (ЄДРПОУ 35530593) та ТОВ «Рівегруп» (ЄДРПОУ 40734258) незаконно намагаються експортувати, а також закупівельні акти, угоди про реалізації, довідки з державної статистичної звітності земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями, прибуткові накладні та інше на вказану продукцію, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення та мають значення для даного кримінального провадження.

19.05.2017 на виконання доручення військової прокуратури Київського гарнізону оперуповноваженими працівниками УЗЕ в Київській області ДЗЕ НПУ проведено обшук на території річкового порту, який належить ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера».

22.05.2017 на адресу військової прокуратури Київського гарнізону надійшли матеріали виконаного доручення. Згідно протоколу обшуку, оперуповноваженими працівниками УЗЕ в Київській області ДЗЕ НПУ було виявлено та в подальшому вилучено пшеницю урожаю 2016 року, яку для квото-держателя Savoy Trading L.P. поставлено ТОВ «Грейн Коммодитиз» загальною вагою 2202460 кг..

22.05.2017 пшениця урожаю 2016 року, яку для квото-держателя Savoy Trading L.P. поставлено ТОВ «Грейн Коммодитиз» загальною вагою 2202460 кг визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42017110350000079.

Згідно з п.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене під час обшуку на території річкового порту, який належить ТОВ «Морський спеціалізований порт Ніка-Тера», за адресою: м. Миколаїв, вул. Айвазовського, 23, а саме на: пшеницю урожаю 2016 року, яку для квото-держателя Savoy Trading L.P. поставлено ТОВ «Грейн Коммодитиз» загальною вагою 2202460 кг.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1