Рішення

від 29.05.2017 по справі 908/375/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/8/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2017 Справа № 908/375/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» , (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сайрус Дніпро» , (69000, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3, корп.3 , приміщ. 2)

про стягнення 79 500,00 грн.

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.02.2016р.;

від відповідача - не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ

10.02.2016 р. до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» , м. Київ з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сайрус Дніпро» , м. Запоріжжя про стягнення 79 500,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 10.02.2016 р. справу № 908/375/16 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.02.2016 р. порушено провадження у справі № 908/375/16, справі присвоєно номер провадження 4/8/16, судове засідання призначено на 03.03.2016 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті. Ухвалою суду від 03.03.2016 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 04.04.2016р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2016 р. для встановлення наявності чи відсутності зобов'язання відповідача перед позивачем у справі № 908/375/16 для проведення перевірки в межах кримінального провадження щодо фактичного отримання 23.07.2015р представником ТОВ «Сайрус Дніпро» ОСОБА_3 в касі банку готівки в сумі 79500,00 грн. саме по чеку №ЯЯ 0474507 від 23.07.2015р.та повторного зняття відповідачем грошових коштів в сумі 80300,00 грн., а також перевірки наявності в діях посадових осіб банку та представника відповідача порушення законності, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 200 КК України, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом), ст. 258-5 КК України та шахрайство з фінансовими ресурсами на підставі ст. 79 ГПК України було зупинено провадження у справі №908/375/16, до прокуратури Дніпропетровської області направлено необхідні матеріали, та зобов'язано прокуратуру Дніпропетровської області повідомити суд про результат перевірки та надати копії відповідних документів.

Ухвалою суду від 11.05.2017р., за клопотанням позивача, поновлено провадження у справі № 908/375/16, судове засідання призначено на 29.05.2017 р.

В судовому засіданні 29.05.2017 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, та зазначає, що 03.07.2015р. між позивачем та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сайрус Дніпро» , укладено договір № Т030-013039355 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг в рамках Договору щодо банківського обслуговування. Відповідно до укладеного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26004013039355. Згідно з умовами укладеного договору (п.п. 5.5.1) розрахунково-касове обслуговування відкритого поточного рахунку, передбачало також обслуговування за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування « IFobs» . 08.07.2015р. відповідач був зареєстрований у системі « IFobs» , що підтверджується інформацією про відкриті ключі користування, та отримав можливість дистанційно виконувати операції по вищезазначеному поточному рахунку. 23 липня 2015 року, у відділенні №1 ПАТ «СБЕРБАНК» , розташованого за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гагаріна, 31 (надалі Відділення), для здійснення операцій отримання готівкових коштів, Відповідачем, а також юридичними особами: ТОВ «АЛЬФАУКРСПЕЦІНВЕСТ» , ТОВ «ДНІПРО ПАЖ» , ТОВ «ДАРЛІНГ КОРПОРЕЙШИ (надалі Підприємства) в особі одного представника - ОСОБА_3, були подані видаткові касові документи, а саме грошові чеки: серія ЯА 0473957 на суму 79500,00 грн., серія ЯА 0474557 на суму 79500,00 грн., серія ЯА 0474507 на суму 79500,00 грн., серія ЯА 0474532 на суму 79500,00 грн. всього на суму 318000,00 гривень 00 коп. В цей же час, на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2015р. у справі № 200/14154/15-К у Відділені було розпочато обшук та крім документів та предметів було вилучено сумку чорного кольору в якій містились грошові кошти у сумі 367600,00 грн. та чотири чекові книжки, які належали відповідачу та зазначеним підприємствам. Внаслідок проведення слідчих дій, операція з видачі грошових коштів, виданих представнику відповідача та інших підприємств, не була закінчена та фактично грошові кошти не були списані з відповідних банківських рахунків. Після чого, скориставшись ситуацією, а саме фактичним зупиненням діяльності Відділення № 1 ПАТ «Сбербанк» , відповідач та підприємства за допомогою системи « IFobs» перерахували зі своїх поточних рахунків грошові кошти в сумі 321262,00 грн. В зв'язку з чим у позивача утворилась недостача в розмірі 318000,00 грн. Також позивач зазначає, що 23.07.2015р. жодних надходжень грошових коштів на поточні рахунки відповідача та підприємств не було, що підтверджується виписками по їх особовим рахунками. З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з ТОВ «Сайрус Дніпро» безпідставно набуте майно в сумі 79 500,00грн.

29.02.2016р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшли пояснення від 26.02.2016р., відповідно до яких позивач зазначає, що після перевірки видаткових касових документів (грошових чеків), позивачем було видано, а відповідачем та зазначеними підприємствами отримано з поточних рахунків грошові кошти на суму 318000,00 грн., зазначена обставина підтверджується ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2015р. у справі № 200/25063/15-к. Правовою підставою дистанційного обслуговування рахунку відповідача є: - п. 2.10 постанови національного банку України від 21.01.2004р. № 22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» ; - Договір № Т030-013039355 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг в рамках Договору щодо банківського обслуговування. Факт перерахунку відповідачем та підприємствами за допомогою системи « IFobs» зі своїх поточних рахунків грошових коштів в сумі 321262,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями від 23.07.2015р. поданими до банку в електронному виді та фотокопіями фрагменту операційного дня банку.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (Безкоштовного) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сайрус Дніпро» (код ЄДРПОУ 39491616) є: 69000, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3, корп.3 , приміщ. 2, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 10.02.2016 р. про порушення провадження у справі № 908/375/16 на адресу господарського суду Запорізької області не поверталася.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 03.03.2016р. про відкладення розгляду справи та ухвала суду від 04.04.2017р. про зупинення розгляду справи, повернулися на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: «За закінченням терміну зберігання» .

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/375/16.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Судом також було враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача суд -

ВСТАНОВИВ:

03.07.2015р. між позивачем та ТОВ «Сайрус Дніпро» укладено Договір № Т030-013039355 щодо обслуговування на умовах пакету продуктів та послуг в рамках Договору щодо банківського обслуговування (Договір).

Пунктом 1.8 постанови правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 р. «Про затвердження інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній або іноземній валюті» встановлено, що банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до укладеного Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок № 26004013039355.

Згідно з умовами укладеного Договору (п. 5.5.1) розрахунково-касове обслуговування відкритого поточного рахунку, передбачало також обслуговування за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування « IFobs» .

08.07.2015р. відповідач був зареєстрований у системі « IFobs» , що підтверджується інформацією про відкриті ключі користування та отримав можливість дистанційно виконувати операції по вищезазначеному поточному рахунку.

23.07.2015р. у Відділенні № 1 ПАТ «Сбербанк» , розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Гагаріна, 31, (надалі Відділення) для здійснення операції з отримання готівкових коштів, відповідачем в особі представника - ОСОБА_3 було подано видатковий касовий документ, а саме грошовий чек серія ЯЯ 0474507 на суму 79500,00 грн.

Позивач вказує на те, що ПАТ «Сбербанк» було видано, а відповідачем отримано з його поточного рахунку грошові кошти на суму 79500,00 грн., про що свідчить належним чином завірена копія чеку, яка міститься в матеріалах справи.

На підставі ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.07.2015р. у справі № 200/14154/15-К 23.07.2015 р. у Відділені банку позивача було розпочато обшук та крім документів та предметів було вилучено сумку чорного кольору в якій містились грошові кошти у сумі 367600,00 грн. та чотири чекові книжки, які в тому числі належали відповідачу.

Зазначену сумку чорного кольору з грошовими коштами у сумі 367600,00 грн., в тому числі 80300,00 грн. та 4 чекові книжки було вилучено та опечатано слідчим, про що свідчить протокол обшуку від 23.07.2015 р..

В наслідок проведення слідчих дій, операція з видачі грошових коштів, виданих представнику відповідача та інших підприємств, не була закінчена та фактично грошові кошти не були списані з банківського рахунку відповідача.

Після зупинення діяльності Відділення № 1 ПАТ «Сбербанк» , відповідач за допомогою системи « IFobs» здійснив перерахунок зі свого поточного рахунку грошові кошти в сумі 80300,00 грн., які вже були отримані відповідачем в сумі 79500,00 грн. у Відділенні № 1 вказаного банку.

В зв'язку з чим, враховуючи вже отримані раніше відповідачем грошові кошти за чеком серія ЯЯ 0474507, у Банка утворилась недостача в розмірі 318000,00 грн. в тому числі сума в розмірі 79500,00 грн., що також підтверджується Актом ревізії від 23.07.2015 р. та випискою по рахунку № 35527803005 (з 22.07.2015 р. по 26.10.2015 р.) на якому вона обліковувалась.

Також позивач зазначає, що 23.07.2015р. жодних надходжень грошових коштів на поточні рахунки відповідача не було, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача, який наявний в матеріалах справи.

З огляду на вищезазначене позивач просить суд стягнути з ТОВ «Сайрус Дніпро» безпідставно набуте майно в сумі 79500,00грн.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Основним нормативним документом, який регулює порядок і вимоги щодо здійснення банками, їх філіями та відділеннями касових операцій у національній та іноземній валюті є Постанова Національного банку України 01.06.2011 № 174 «Про затвердження Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні» (далі «Інструкція» ).

Предметом регулювання зазначеної Інструкції (п.2 розділу 1), є такі касові операції як видача готівки національної та іноземної валюти клієнтам з їх рахунків через касу банку.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції, Банк (філія, відділення) видає з операційної каси готівку національної валюти за такими видатковими касовими документами:

- за грошовим чеком - юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, а також фізичним особам - підприємцям.

Згідно п. 3.5 Інструкції (в редакції станом на час здійснення операції), Банк (філія, відділення) перед видачею готівки у видаткових касових документах (заява на видачу готівки, видатковий касовий ордер, грошовий чек) перевіряє таке:

- повноту заповнення реквізитів на документі;

- наявність підписів відповідальних осіб банку (філії, відділення), яким надано право підпису касових документів, і тотожність їх зразкам;

- належність пред'явленого паспорта або документа, що його замінює, отримувачу, відповідність даних паспорта тим даним, що зазначені в касовому документі;

- у разі отримання готівки за довіреністю - відповідність оформлення довіреності на отримання готівки вимогам законодавства України;

- наявність підпису отримувача.

Як свідчать матеріали справи, 08.07.2015 р. ТОВ «Сайрус Дніпро» було видано довіреність на ім'я ОСОБА_3 для проведення розрахунково-касової операції по поточному рахунку № 26004013039355 в АТ «Сбербанк Росії» .

Наданий відповідачем грошовий чек № ЯЯ 0474507 від 23.07.2015 р. на видачу готівки, довіреність, а також паспорт отримувача коштів було перевірено Банком, відповідно до вимог п. 3.5 Інструкції, після чого представнику відповідача ОСОБА_3 було видано готівкові кошти в сумі 79500,00 грн., про що свідчить підпис представника відповідача про отримання ним грошових коштів за чеком.

Як зазначає позивач, після обшуку банківського Відділення № 1 позивача у представника відповідача було вилучено отримані грошові кошти в сумі 79500,00 грн.

Нормативним документом, який регулює правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків є Постанова Національного банку України від 21.01.2004 року №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (надалі Інструкція № 22).

Безготівкові розрахунки, відповідно до Інструкції № 22 це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Електронний розрахунковий документ, згідно Інструкції №22, це документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Відповідно до п. 1.13 Інструкції № 22 під час здійснення розрахункових операцій використовуються, зокрема, такий платіжний інструмент, як платіжне доручення.

Пунктом 2.10 Постанови № 22 передбачено, що клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи, як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.

Як свідчать матеріали справи, після вилучення слідчим відділу УСБУ у Дніпропетровській області у відповідача отриманих в касі банку грошових коштів в сумі 79500,00 грн. останнім було здійснено перерахування коштів в сумі 80362,00грн. з поточного рахунку № 26004013039355, на підставі поданого відповідачем в електронному виді платіжного доручення № 1 від 23.07.2015 року та за допомогою системи дистанційного обслуговування « IFobs» , що повністю відповідає умовам Договору та вимогам законодавства України.

Доказами перерахування коштів відповідачем в сумі 80300,00грн. є: платіжне доручення №1 від 23.07.2015 року; Виписка по поточному рахунку Відповідача в Банку № 26004013039355 за період з 23.07.2015 р. по 26.10.2015р.

Крім того, в матеріалах справи міститься відповідь від 12.03.2016 року Центральної розрахункової палати Національного банку України на запит ПАТ «СБЕРБАНК» , з якої вбачається, що грошові кошти в сумі 80300,00 грн. відправлені Відповідачем (поточний рахунок в Банку 26004013039355) згідно розрахункового документу від 23.07.2015 р., були перераховані Банком до Центральної розрахункової палати Національного банку України (надалі - ЦРП НБУ) системою електронних платежів Національного банку України о 17:34 23.07.2015 р. у файлі $АІІNI7N.04Н та зараховані на коррахунок банку отримувача ПАТ «КРЕДОБАНК» (код банку 320627) о 17:42 23.07.2015р., що підтверджується файлом, що містить інформацію про транзакцію - $ВІNІВ7N.037.

Також позивач зазначає, що цифровий підпис на платіжному документі №1 від 23.07.2015 року на суму 80300,00 грн. відповідає основним параметрам документу та належить користувачу з логіном DVНЕZ, зареєстрованому в системі клієнт - банк « IFobs» .

Викладене вище підтверджується листом компанії ТОВ «СІЕС ІНТЕГРА» (від 17.03.2016 №24), яка є розробником, постачальником програмного забезпечення системи клієнт - банк « IFobs» , а також особою, що виконує його технічну підтримку. В листі також зазначені результати перевірки підписів на платіжному документі та підтверджено цілісність, достовірність та авторство вказаного платіжного документу.

Також відповідно до виписки по рахунку відповідача за період з 22.07.2015 року по 23.07.2015 року вихідний залишок коштів (тобто на кінець дня) 22.07.2015 року та вхідний залишок коштів (на початок дня) 23.07.2015 року складає однакову суму - 80362, 85 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься звіт про проведення службового розслідування, відповідно до якого також зазначено, що на кінець дня 23.07.2015 р. в касі Відділення існувала недостача грошових коштів в розмірі 31800,00 грн., яка виникла в підзвіті співробітника Відділення ОСОБА_4, причиною виникнення недостачі стала видача 23.07.2015 р. грошових коштів загальною сумою 318000,00 грн. ОСОБА_3 з порушенням процедури проведення 4 касових операцій в тому числі 79500,00 грн. ТОВ «Сайрус Дніпро» , оскільки 23.07.2015 р. в 17:31 через систему дистанційного банківського обслуговування клієнтів юридичних осіб було ініційовано та в 17:33 проведено в АБС Б2 чотири платежі на остаток суми.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем повторно безпідставно отримано суму грошових коштів в розмірі 79500,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, з наведеного вбачається, що до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором. Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 20 Господарського кодексу України закріплює, що захист прав суб'єктів господарювання має здійснюватися у спосіб, передбачений у законі.

Загальні підстави для виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У Постанові Верховного суду України від 03.06.2015р. у справі № 6-100цс15 викладена правова позиція, щодо застосування ст. 1212 Цивільного кодексу України, яка полягає у наступному:

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об'єктивними умовами виникнення зобов'язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Норма ст. 1212 Цивільного кодексу України застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних засобів захисту.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було повторно без достатньої правової підстави отримано грошові кошти в розмірі 79500,00 грн., про що свідчать вище наведені обставини та матеріали справи, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» , м. Київ до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сайрус Дніпро» , м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Сайрус Дніпро» , (69000, м. Запоріжжя, вул. Новобудов, буд. 3, корп.3 , приміщ. 2, код ЄДРПОУ 39491616) на користь Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) 79500 (сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. безпідставно набутого майна у вигляді грошових коштів та 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України « 01» червня 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.