Рішення

від 26.05.2017 по справі 909/316/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2017 р. Справа № 909/316/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представників відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства "Аресконт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Атлант" про заборону здійснювати відтворення ідеї, яка відображена у науковому творі та розірвання договору про надання послуг.

ПП "Аресконт" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" із наступними позовними вимогами:

- заборонити ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" здійснювати у будь-який спосіб відтворення (надання охоронних послуг) ідеї, яка відображена в науковому творі "Проект ОСОБА_4" в частині забезпеченні власною системою екстреного виклику охорони "тривожна кнопка", а також забезпечення охорони приміщень та прилеглої території технічними засобами охоронної (пожежно-охоронної) сигналізації і відео спостереження в комплексі або окремо, без залучення коштів замовника (клієнта) або третіх осіб;

- розірвати договір про надання послуг з охорони № 20/17, укладений між ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" та управлінням освіти Калуської міської ради Івано-Франківської області в зв'язку із порушенням авторських прав, що належать ПП "Аресконт" на підставі договору про передачу майнових прав № 01/17 від 03 лютого 2017 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог ПП "Аресконт" зазначає, що відповідач надає послуги з охорони приміщень управлінню освіти Калуської міської ради із використанням ідей, що відображені у науковому творі "Проект ОСОБА_4", майнові права на який були передані позивачу автором згаданого твору на підставі договору від 03 лютого 2017 р. № 01/17.

31 березня 2017 р., господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі, призначивши її до розгляду в засіданні на 20 квітня 2017 р.

19 квітня 2017 р., представник відповідача подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, у якому просить у позові ПП "Аресконт" відмовити у повному обсязі та зазначив, що відповідач жодним чином не порушує прав позивача як особи, якій належать майнові права на науковий твір, оскільки правова охорона поширюється тільки на форму вираження наукового твору як об'єкт авторського права, а не на ідеї, теорії, методи, процеси тощо, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у цьому творі. Крім того, відповідач зазначає, що позивач не є стороною договору, про розірвання якого просить у позовній заяві, відтак, вимога про розірвання договору про надання послуг охорони є безпідставною, та такою, що заявлена з метою перешкоджання господарській діяльності відповідача.

19 квітня 2017 р., до канцелярії суду надійшла заява позивача про зміну (доповнення) підстав позову та уточнення позовних вимог, в прохальній частині якої позивач просив:

- заборонити ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" здійснювати у будь-який спосіб відтворення наукового твору "Проект ОСОБА_4" (надання охоронних послуг) яка відображається у формі вираження твору - забезпечення власною системою екстреного виклику охорони "тривожна кнопка", а також забезпечення охорони приміщень та прилеглої території технічними засобами охоронної (пожежно-охоронної) сигналізації і відео спостереження в комплексі або окремо, без залучення коштів замовника (клієнта) або третіх осіб;

- розірвати договір про надання послуг з охорони № 20/17 від 14.03.2017, укладений між ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" та управлінням освіти Калуської міської ради Івано-Франківської області в зв'язку із порушенням авторських прав, що належать ПП "Аресконт" на підставі договору про передачу майнових прав № 01/17 від 03.02.2017;

- розірвати договір про надання послуг з охорони за бюджетні кошти № 38/17/186/4318 від 03 квітня 2017 р., укладений між ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" та Департаментом освіти та науки Івано-Франківської міської ради в зв'язку із порушенням авторських прав, що належать ПП "Аресконт" на підставі договору про передачу майнових прав № 01/17 від 03 лютого 2017 р.

Так, виходячи із того, що позивач по суті доповнював прохальну частину позовної заяви новою вимогою немайнового характеру, суд відповідною ухвалою у збільшенні позовних вимог ПП "Аресконт" відмовив.

20 квітня 2017 р., у зв'язку із клопотанням представника позивача надати додатковий час для ознайомлення з відзивом на позовну заяву в судовому засіданні суд оголосив перерву до 15 травня 2017 р.

15 травня 2017 р., за відповідним клопотанням представника позивача розгляд справи суд відклав на 26 травня 2017 р.

В судове засідання представники позивача в черговий раз не з'явились, однак 25 травня 2017 р. представник позивача подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зверненням позивача до експертної установи із заявою про проведення досліджень, пов'язаних із об'єктами авторського права.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представників відповідача, які клопотання позивача про відкладення розгляду справи не підтримали, у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд відмовляє та з урахуванням положень ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами з огляду на таке.

Позивач про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, участь представника позивача у судовому засіданні, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про витребування додаткових доказів до суду не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.

При цьому, жодних поважних причин неявки в судове засідання представник позивача в своєму клопотанні не наводить.

Разом з тим, ст. 69 ГПК України обмежує суд двохмісячним строком розгляду спору, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.

Крім того, якщо представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників відповідача, суд

в с т а н о в и в:

02 лютого 2017 р., ОСОБА_4 звернувся до Державної служби інтелектуальної власності України із заявою про реєстрацію авторського права на науковий твір "Проект ОСОБА_4".

02 лютого 2017 р., Державна служба інтелектуальної власності України прийняла Рішення про реєстрацію авторського права на науковий твір, в якому було зазначено, що внесення відомостей до Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір та видача свідоцтва будуть здійснені за умови сплати збору за оформлення і видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756; якщо протягом трьох місяців від дати одержання заявником рішення про реєстрацію авторського права на твір Державна служба не одержала документ про сплату за оформлення і видачу свідоцтва у розмірі та порядку, визначених законодавством, або копію документа, що підтверджує право на звільнення від сплати зазначеного збору, заявка вважається відхиленою і реєстрація авторського права та публікація відомостей про реєстрацію Державною службою не проводиться.

03 лютого 2017 р., ОСОБА_4 та ПП "Аресконт" уклали договір № 01/17 про передачу майнових прав.

Відповідно до п. 2.1 цього Договору, власник у повному складі передає правонаступнику майнові права на авторське право "Проект ОСОБА_4", що відображається у забезпеченні власною системою екстреного виклику охорони "Тривожна кнопка", а також забезпечення охорони приміщень та прилеглої території технічними засобами охоронної (пожежно-охоронної) сигналізації і відео спостереження в комплексі або окремо, без залучення коштів замовника (клієнта) або третіх осіб (далі-Авторське право) на весь строк дії авторського права на всю територію світу, а саме: - право на використання методу авторського права; - виключне право дозволяти використання авторського права; право перешкоджати неправомірному використанню шляхом звернення до суду за захистом порушених прав.

14 березня 2017 р., ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" та управління освіти Калуської міської ради Івано-Франківської області уклали договір про надання послуг з охорони закладів освіти м. Калуша.

24 березня 2017 р., ПП "Аресконт" направило ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" претензію про припинення порушення авторських прав із вимогами, зокрема, припинити надання послуг з охорони управлінню освіти Калуської міської ради та розірвати договір із управлінням освіти Калуської міської ради.

Не отримавши відповідь на свою претензію, ПП "Аресконт" 29 березня 2017 р. звернулось до суду із позовом до ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" з вимогами про заборону здійснювати відтворення ідеї, яка відображена у науковому творі, (наукового твору) та розірвання договору про надання послуг.

Отже, предметом даного спору є вимога про припинення порушень авторського права та розірвання договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 418 ЦК України, право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ст. 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення суміжні права охороняє Закон України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме, літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права", охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

За змістом ч. 1 ст. 15 цього Закону, до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

У своєму позові ПП "Аресконт" не наводить жодних обставин, які б свідчили про порушення відповідачем авторських прав (опублікування, відтворення, розповсюдження, публічне виконання твору чи окремих його частин), надання ж відповідачем охоронних послуг певним способом із використанням методів та ідей, навіть якщо вони описані у творі ОСОБА_4, не можуть вважатись порушенням авторського права, оскільки правова охорона поширюється тільки на саму форму вираження відповідного твору.

Крім того, позивачем взагалі не надано суду доказів наявності у автора твору "Проект ОСОБА_4" відповідного свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.

Що стосується позовної вимоги про розірвання договору про надання послуг з охорони № 20/17 від 14.03.2017, укладеного між ТОВ "Охоронна фірма "Атлант" та управлінням освіти Калуської міської ради слід зазначити таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Так, позивач не є стороною договору, про розірвання якого просить суд та не надає суду жодних доказів на підтвердження того, що даний договір якимось чином порушує його права.

Відповідно до вимог статей 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене вище, підстав для задоволення заявленого позову суд не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору, згідно з положеннями ст. 49 ГПК України, суд покладає на позивача.

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

у позові приватного підприємства "Аресконт" до товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронна фірма "Атлант" про заборону здійснювати відтворення ідеї, яка відображена у науковому творі та розірвання договору про надання послуг - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ткаченко І. В.

Повне рішення складено 31.05.17