Ухвала

від 25.05.2017 по справі 666/5361/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/791/900/2017 Єдиний унікальний номер справи: 666/5361/15-ц

Головуючий в І інстанції Майдан С.І.

Доповідач Приходько Л.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Приходько Л.А.,

суддів: Кузнєцової О.А.,

Кутурланової О.В.

секретар Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Лак на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 березня 2017 року у справі

за позовом

ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Лак , треті особи: ОСОБА_3, комунальний заклад Обласний кардіологічний диспансер Херсонської обласної ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, приватне акціонерне товариство Страхова компанія Арсенал страхування про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом, вимоги якого було збільшено в ході розгляду справи, до ТОВ Полімер-Лак , третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що 20 липня 2015 року о 17:45 годині ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом КІА CANIVAL, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Зала Егерсег зі сторони вул.40 років Жовтня, у напрямку вул. Перекопської у м. Херсоні, при наближенні до перехрестя з вул. Перекопською, проявивши неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, здійснив наїзд на транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO WGN 3.2 DID, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, транспортний засіб ГАЗ 31105, реєстраційний номер НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_4 та транспортний засіб СНЕVROLЕТ EVANDA, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6 Всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди водій транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WGN 3.2 DID ОСОБА_7, згідно довідки Херсонської обласної клінічної лікарні, отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови, грудного відділу хребта. Пасажиру вказаного транспортного засобу ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: забою м'яких тканин голови. ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин голови.

Постановою Дніпровського районного суду м. Херсона від 01 вересня 2015 року за фактом вищевказаної ДТП ОСОБА_3, який працює водієм ТОВ Полімер-Лак , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У зв'язку з тим, що витрати на ремонт транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WGN 3.2 DID перевищують вартість транспортного засобу до ДТП (337 653,67 грн.), позивач вважає, що стягненню з відповідача на її користь як власнику зазначеного транспортного засобу підлягає різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП (84 367,25 грн.), з урахуванням страхового відшкодування (50 000,00 грн.), а саме 203 286,42 грн. Крім того, посилаючись на те, що внаслідок вказаної ДТП їй була заподіяна моральна шкода, яку вона оцінює в 50 000,00 грн., оскільки позивач отримала численні тілесні ушкодження та сильні душевні страждання, у зв'язку з якими у неї суттєво змінився спосіб життя її та членів її сім'ї. Крім того, моральні страждання виявилися у пригніченому настрої позивача, сильних душевних хвилюваннях, перенесеного стресу, а також необхідності відновлення фізичного та психічного здоров'я.

Остаточно позивач просила стягнути з ТОВ Полімер-Лак на свою користь 203 286,42 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок фізичного знищення транспортного засобу Mitsubishi Pajero WGN 3.2 DID, реєстраційний номер НОМЕР_2, у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 20 липня 2015 року; франшизу у розмірі 1 000,00 грн., встановлену полісом №АІ/4785296 від 11.12.2014 року; 900,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на евакуацію транспортного засобу; 954,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчих досліджень; 50 600,00 грн. в рахунок відшкодування витрат позивача на прокат транспортного засобу у період з 21 липня 2015 року по 21 вересня 2015 року та з 21 вересня 2015 року по 21 жовтня 2015 року; 80 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також понесені нею судові витрати за сплату судового збору та за проведення експертизи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 листопада 2015 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб: КЗ Обласний кардіологічний диспансер ХОР, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та ПрАТ Страхова компанія Арсенал страхування

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково:

- стягнуто з ТОВ Полімер-Лак на користь ОСОБА_2 203 286,42 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок фізичного знищення транспортного засобу Mitsubishi Pajero WGN 3.2 DID, реєстраційний номер НОМЕР_2, у дорожньо-транспорній пригоді, яка сталася 20 липня 2015 року;

- стягнуто з ТОВ Полімер-Лак на користь ОСОБА_2 франшизу у розмірі 1 000,00 грн., встановлену полісом №АІ/4785296 від 11.12.2014 року;

- стягнуто з ТОВ Полімер-Лак на користь ОСОБА_2 900,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на евакуацію транспортного засобу;

- стягнуто з ТОВ Полімер-Лак на користь ОСОБА_2 954,00 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення автотоварознавчих досліджень;

- стягнуто з ТОВ Полімер-Лак на користь ОСОБА_2 50 600,00 грн. в рахунок відшкодування витрат позивача на прокат транспортного засобу у період з 21 липня 2015 року по 21 вересня 2015 року та з 21 вересня 2015 року по 21 жовтня 2015 року;

- стягнуто з ТОВ Полімер-Лак на користь ОСОБА_2 15 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- стягнуто з ТОВ Полімер-Лак на користь ОСОБА_2 судові витрати, понесені позивачем за сплату судового збору у загальній сумі 3 785,41 грн., витрати за проведення експертиз у загальній сумі 4 839,84 грн., а всього 8 625,25 грн.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ Полімер-Лак посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та їх недоведеність, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

В судовому засіданні представник ТОВ Полімер-Лак - ОСОБА_10 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі за обставинами викладеними у скарзі. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заперечуючи проти апеляційної скарги представник позивачки ОСОБА_2 - ОСОБА_11, треті особи ОСОБА_7 та ОСОБА_3 зазначили, що на їх думку рішення суду є законним та обґрунтованим. Просили апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.

Інші особи, які приймають участь у розгляді справи, будучи повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явися, причини неявки не повідомили.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи частково позов та стягуючи з відповідача на користь позивача матеріальну та моральну шкоду, суд першої інстанції виходив із доведеності факту та розміру заподіяння позивачу шкоди ОСОБА_3, який на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з ТОВ Полімер-Лак , а тому така шкода підлягає стягненню з відповідача, який відповідає за шкоду, завдану його працівником, на користь позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_2 є власником легкового автомобіля Mitsubishi Pajero WGN 3.2 DID, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.11 т.1).

20 липня 2015 року о 17:45 годині ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом КІА CANIVAL, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Зала Егерсег зі сторони вул.40 років Жовтня, у напрямку вул. Перекопської у м. Херсоні, при наближенні до перехрестя з вул. Перекопською, проявивши неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху України, здійснив наїзд на транспортний засіб MITSUBISHI PAJERO WGN 3.2 DID, реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, транспортний засіб ГАЗ 31105, реєстраційний номер НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_4 та транспортний засіб СНЕVROLЕТ EVANDA, реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6 Всі транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Дніпровського районного суду м.Херсона №66684675/15-п від 01 вересня 2015 року ОСОБА_3, який працює водієм ТОВ Полімер-Лак , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн. Також постановою суду встановлено, що 20 липня 2015 року біля 17-45 год., ОСОБА_3 керуючи в м.Херсоні по вул.Залаегерсег транспортним засобом КІА CARNIVAL , д.н. НОМЕР_1, не вибрав безпечний рух, не врахував дорожню обстановку та її зміну, не вибрав безпечну швидкість руху та здійснив наїзд на автомобіль Mitsubishi Pajero, н.НОМЕР_8 автомобіль ГАЗ 31105, д/н НОМЕР_7, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п.2.3б, 12.3 Правил дорожнього руху України (а.с.14 т.1 ).

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ТОВ Полімер-Лак є власником транспортного засобу КІА CARNIVAL, д.н. НОМЕР_1 (а.с.229 т.1).

Відповідно до полісу №АІ/478596 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ПрАТ СК Арсенал страхування застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля НОМЕР_4, 2007 року випуску - ТОВ Полімер-Лак (а.с.152 т.1).

З копії трудової книжки ОСОБА_3, наданої під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, вбачається, що на час скоєння ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ Полімер-Лак , працюючи на посаді водія транспортних засобів (т.2 а.с. 245).

Крім того, з відповіді Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області вбачається, що за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування застрахована особа ОСОБА_3 станом на липень 2015 року та листопад 2015 року перебував у трудових відносинах із страхувальником ТОВ Полімер-Лак . Відповідно до поданої страхувальником звітності дата початку трудових відносин 14 серпня 2008 року. Перебування ОСОБА_12 з ТОВ Полімер-Лак у трудових відносинах також підтверджується відповіддю Державної фіскальної служби України від 01.02.2016 року вих.№1634/9/21-03-11-01-48 із якої вбачається, що ТОВ Полімер-Лак нараховував та виплачував ОСОБА_3 в період з 01.01.2015 по 30.09.2015 заробітну плату(а.с.279 т.1, 29 т.2).

Згідно висновку №Вэ-347 експертного автотоварознавчого дослідження зі встановлення вартості матеріальної шкоди, спричиненого власнику транспортного засобу Херсонської Торгівельно-промислової палати від 10 серпня 2015 року вартість відновлювального ремонту легкого автомобіля Mitsubishi Pajero3,2 Di-D, реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок пошкоджень при ДТП, в цінах станом на час завершення виконання даного дослідження становить 622 606,46 грн. Ринкова вартість легкового автомобіля Mitsubishi Pajero3,2 Di-D, реєстраційний номер НОМЕР_2, на момент пошкоджень складає 337 653,67 грн. Вартість матеріальної шкоди, спричиненої з технічної точки зору власнику легкового автомобіля Mitsubishi Pajero 3,2 Di-D, реєстраційний номер НОМЕР_2 внаслідок його пошкоджень в ДТП 20.07.2015 року, визначається рівній ринковій вартості на моменти пошкоджень та складає 337 653,67 грн. (а.с.15-53 т.1).

З Висновку №Вэ-416 експертного автотоварознавчого дослідження зі встановлення ринкової вартості легкового автомобіля Херсонської Торгівельно-промислової палати від 07 вересня 2015 року ринкова вартість пошкодженого легкового автомобіля Mitsubishi Pajero3,2 Di-D, реєстраційний номер НОМЕР_2, після пошкоджень в ДТП 20 липня 2015 року складає 84 367,25 грн. (а.с.54-85 т.1).

Згідно висновку №3 судової комісійної автотоварознавчої експертизи автомобіля Mitsubishi Pajero WGN, реєстраційний номер НОМЕР_2, складеного 31 березня 2016 року Херсонським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України, ринкова вартість легкового автомобіля Mitsubishi Pajero 3,2 Di-D, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, на дату його пошкодження у ДТП 20.07.2015 року складає 337 653,67 грн. Ринкова вартість легкового автомобіля Mitsubishi Pajero 3,2 Di-D, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, після його пошкоджень в ДТП, станом на дату ДТП 20.07.2015 року складає 84 367,25 грн. Вартість матеріального збитку (шкоди), завданого з технічної точки зору власнику легкового автомобіля Mitsubishi Pajero 3,2 Di-D, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2006 року випуску, внаслідок ДТП, що сталася 20.07.2015 року, дорівнює вартості КТЗ на момент його пошкодження, станом на дату ДТП 20.07.2015 року складає 337 653,67 грн. (а.с.53-69 т.2 ).

Страховиком ПрАТ Арсенал страхування виплачено позивачу згідно полісу від 11 грудня 2014 року страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілого, в розмірі 49 000,00 грн. з врахуванням ліміту відповідальності 50 000,00 грн. - 1 000,00 грн. франшизи, що підтверджується листом ПрАТ Арсенал страхування від 28.10.2015 вих.№281015-02062/к/у (а.с.194 т.1).

У результаті ДТП ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження легкого ступеня тяжкості. Так, згідно довідки Херсонської обласної клінічної лікарні від 21.07.2015 за №1855 ОСОБА_2 звернулась зі струсом головного мозку та забоями легких тканей голови. З листка непрацездатності КЗ Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Корабелеша вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на лікарняному у період з 23.07.2015 по 31.07.2015 в амбулаторному режимі з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин голови (а.с.93, 94 т.1).

У період з 03 серпня 2015 року по 15 серпня 2015 року позивач продовжила лікування у Приватній неврологічній клініці ПАНАЦЕЯ з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку (20.07.2015), виражений гіпертензійно-лікворний синдром, забій м'яких тканин голови, забій шийного відділу, що підтверджується епікризом ПНК ПАНАЦЕЯ (а.с.99 т.1).

У зв'язку із знищенням внаслідок ДТП єдиного належного їй транспортного засобу позивачка для задоволення своїх потреб (для роботи, для сімейних потреб, у зв'язку з необхідністю відвідування нею лікарні) понесла витрати у сумі 50600грн. на прокат легкового автомобілю.

Так, згідно договору прокату транспортного засобу №004100, укладеного 21.07.2015 року між приватним підприємцем ОСОБА_13 та ОСОБА_2, остання взяла в прокат автомобіль марки Chevrolet Lachetti, реєстраційний номер НОМЕР_5, чорного кольору, строком з 21.07.2015 по 21.09.2015, що також підтверджується актом приймання передачі легкового автомобіля. Вартість послуг прокату автомобіля склала 34 100,00 грн., що також підтверджується квитанцією №463 від 21.07.2015(а.с.89, 90, 92, 129 т.1 ).

З договору прокату транспортного засобу №004139, укладеного 21.09.2015 між ПП ОСОБА_13 та ОСОБА_2, остання взяла в прокат автомобіль марки Chevrolet Lachetti, реєстраційний номер НОМЕР_5, чорного кольору, строком з 21.09.2015 по 21.10.2015, що також підтверджується актом приймання передачі легкового автомобіля. Вартість послуг прокату автомобіля склала 16 500,00 грн., що також підтверджується квитанцією №493 від 21.09.2015(а.с.153, 154, 155 т.1).

Також позивачкою понесені витрати пов'язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до спецмайданчика та з спецмайданчика до місця проведення експертного дослідження в загальній сумі 900грн., що підтверджується актами виконаних робіт №000139 від 20.07.2015 та №000162 від 31.07.2015, відповідно до яких ФОП ОСОБА_13 надала ОСОБА_2 послугу технічної допомоги - евакуація несправного автомобіля Мицубиси НОМЕР_2 а також квитанціями ФОП ОСОБА_13 №460 від 20.07.2015 на суму 450грн. та №472 від 31.07.2015 на суму 45грн.(т.1 а.с. 87,88).

Крім того, ОСОБА_2 понесені витрати в сумі 954грн. на оплату проведення автотоварознавчих досліджень, що підтверджується квитанцією від 10.08.2015 на суму 699.6грн. та квитанцією від 14.09.2015 на суму 254.4грн. (т. 1 а.с.86, 130)

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Разом з тим, законом передбачені випадки, коли особа, яка фактично володіє (управляє, експлуатує) об'єктами зі шкідливими властивостями, не визнається володільцем джерела підвищеної небезпеки та не несе відповідальності перед потерпілим на підставі ст. 1187 ЦК України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 року № 6 роз'яснено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки з зв'язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної небезпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися.

Згідно з роз'ясненнями п. 5 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст. 1172 ЦК України суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст. 1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була. Господарські (підприємницькі) товариства, кооперативи відповідають за шкоду на підставі ст. 1172 ЦК України у випадках її заподіяння як їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства (кооперативу), так і особами, які виконують роботу за трудовим договором.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм, під виконанням працівником своїх трудових обов'язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Якщо шкода завдана працівником в робочий час, але діями, які не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, роботодавець відповідальності нести не буде.

Враховуючи обставин справи, положення ст. 1172 ЦК України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що саме ТОВ Полімер-Лак , як володілець джерела підвищеної небезпеки (при наявності у нього реєстраційного документа на автомобіль КІА CARNIVAL, реєстраційний номер НОМЕР_1) та оскільки даний автомобіль використовувався їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків, повинно нести відповідальність за шкоду, спричинену позивачу в результаті ДТП, що мало місце 20 липня 2015 року.

Посилання апелянта на те, що ТОВ Полімер-Лак не є належним відповідачем по справі і не може бути притягнуте до відповідальності передбаченої ст.1172 ЦК України у зв'язку з недоведеністю знаходження ОСОБА_3 у трудових відносинах з товариством та виконання ним як водієм в момент скоєння ДТП трудових обов'язків, колегія суддів не може прийняти з огляду на наступне.

Факт наявності між ТОВ Полімер-Лак та ОСОБА_3, на час вчинення останнім дорожньо-транспортної пригоди, трудових відносин підтверджений сукупністю доказів, досліджених судом, як першої так і апеляційної інстанції, а саме копією трудової книжки ОСОБА_3, листом Головного Управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 29.12.2015 за №10010/07, листом Державної фіскальної служби України від 01.02.2016 року вих.№1634/9/21-03-11-01-48, з яких вбачається, що ОСОБА_3 з 01.03.2010 по 24.03.2016 року перебував в трудових відносинах з ТОВ Полімер-Лак .

Під час розгляду справи, допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що перебував з ТОВ Полімер-Лак в трудових відносинах. На момент скоєння ДТП він керував належним відповідачу автомобілем КІА CARNIVAL, реєстраційний номер НОМЕР_1, виконуючи усне розпорядження безпосереднього керівника, який надав йому доручення розвести працівників після завершення робочого дня по домам.

Вказані обставини у встановленому законом порядку відповідачем не спростовані, пояснення ОСОБА_3 не суперечать доказам, що містяться в матеріалах справи, а тому у суду відсутні підстави сумніватися у їх правдивості.

Отже, судом правильно встановлено, що ОСОБА_3 під час скоєння ДТП виконував свої трудові обов'язки, які були йому доручені відповідачем та які були спричиненні певною виробничою необхідністю.

Обов'язок доказування відсутності підстав для відшкодування шкоди відповідачем, як володільцем джерела підвищеної небезпеки, у даному випадку, покладено саме на відповідача

Проте доказів неправомірного заволодіння ОСОБА_3 транспортним засобом КІА CARNIVAL, д.н. НОМЕР_1, чи використання його не на законних підставах, на виконання вимог ст. ст. 10,60 ЦПК України, відповідачем не надано.

Позивач позбавлений можливості самостійно надати докази інші докази щодо перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з відповідачем та виконанням ним своїх трудових обов'язків під час скоєння ДТП, оскільки така інформація знаходиться лише в розпорядженні відповідача, який на неодноразові запити позивача витребувану інформацію не надав, крім того не виконав ухвалу суду першої інстанції про витребування доказів (а.с.142 т.1).

На підтвердження доводів щодо відсутності правових підстав для покладення відповідальності на ТОВ Полімер-Лак за шкоду заподіяну позивачці внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 20 липня 2015 року, апелянтом, на виконання вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, не надано, а судом такі обставини не встановлені.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що шкода, завдана позивачці ОСОБА_3 під час виконання ним своїх трудових обов'язків повинна бути відшкодована, відповідно до вимог ст. 1172 ЦК України, ТОВ Полімер-Лак .

Також не спростовують висновків суду доводи апеляційної скарги що відповідальність за заподіяну позивачці внаслідок ДТП шкоду слід покласти, на підставі вимог ч.2 ст. 1188 ЦК України на всіх володільців джерел підвищеної небезпеки учасників ДТП.

Вимоги ч. 2 ст. 1188 ЦК України, згідно якої якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини, поширюються на вирішення спорів про відшкодування шкоди завданої іншим (стороннім) особам.

Оскільки даний спір виник з приводу відшкодування шкоди, завданої джерелу підвищеної небезпеки, власником якого є позивачка, він вирішується за правилами ч.1 ст. 1188 ЦК України, а саме шкода завдана одному з володільців із вини іншого, відшкодовується винним. Будь-яких доказів, що ДТП сталася також внаслідок винних дій інших учасників, відповідачем суду не надано.

Враховуючи наведене, підстави для покладення на інших учасників ДТП відповідальності за шкоду заподіяну позивачці відсутні.

Визначаючи розмір та спосіб відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачці суд першої інстанції правильно виходив з положень ст. 1192 ЦК України, відповідно до якої суд, з урахуванням обставин справи, за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 15 постанови №3 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01 березня 2013 року, якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця цієї пригоди.

Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, встановивши, що вартість відновлення належного позивачці транспортного засобу MITSUBISHI PAJERO WGN 3.2 DID, реєстраційний номер НОМЕР_2 перевищує його ринкову вартість, що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження №Вє-347 від 10.08.2015, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що розмір шкоди в даному випадку визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження, який, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №Вє-347 від 10.08.2015, а також висновку судової комісійної автотоварознавчої експертизи автомобіля №3 від 31.03.2016, становить 337653, 67грн.

Доводи про те, що покладені судом в основу рішення висновки судової комісійної автотоварознавчої експертизи автомобіля №3 від 31.03.2016, не є належними доказами, оскільки, на думку апелянта, не можуть вважатися достовірними та об'єктивним з тих підстав, що експертиза проведена за наявними у справі матеріалами без наявності доказів фактичного відновлення пошкодженого транспортного засобу, не всі пошкодження автомобіля мають причинно-наслідковий зв'язок з ДТП, а розрахована вартість відновленого ремонту та матеріальної шкоди викликають сумніви, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Комісійна автотоварознавча експертиза автомобіля НОМЕР_6 №3 від 31 березня 2016 року, проведена, відповідно до вимог ст. 148 ЦПК України, на виконання ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 грудня 2015року, двома судовими експертами Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України: завідувачем ХВ ОНДІСЕ ОСОБА_14 та експертом ТП ОСОБА_15, з дотриманням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом МЮ України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 за № 142/5/2092, в редакції наказу МЮ України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 за №1335/5/1159 (далі - Методіка), Методики визначення обсягу ремонтних дій при встановлені розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.09.2003 за №1440, та іншим нормативно-правовим актам, що регулюють дані правовідносини.

Підстав, визначених ст. 20,22 ЦПК України для відводу експертів, а також будь-яких обставин, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судових експертів, яким доручено проведення експертизи, судом першої інстанції, при вирішенні заяви ТОВ Полімр-Лак про відвід експертів, не встановлено. Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції апелянтом, на виконання вимог ст. 10,60 ЦПК України, також не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів щодо упередженості судових експертів, а судом такі обставини не встановлені.

Визначення вартості транспортного засобу під час проведення експертизи здійснено без його огляду безпосередньо експертами, які склали висновок, відповідно до п.5.1 Методики, оскільки експертам були надані всі дані, необхідні для оцінки. Визначення ринкової вартості транспортного засобу до і після ДТП, вартості відновлювального ремонту та вартості матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля проводилося, зокрема, за даними які містяться у експертному автотоварознавчому дослідженні №Вє-347 від 10.08.2015 виконаним експертом ТПП ОСОБА_16, в ході якого пошкоджений транспортний засіб був досліджений експертом в присутності представника власника автомобіля ОСОБА_7, учасника ДТП ОСОБА_3, представника ПрАТ СК Арсенал страхування , а також представника ТОВ Полімер-Лак , про що складений протокол огляду транспортного засобу від 31.07.2015, який був підписаний всіма учасниками огляду, в тому числі представником ТОВ Полімер-Лак , який, будь-яких зауважень, в тому числі і щодо наявності пошкоджень автомобіля які не мають відношення до ДТП, не вчинив.

На підтвердження своїх доводів, що не всі пошкодження автомобіля мають відношення до ДТП, яке сталося 10 липня 2015 року, представником ТОВ Полімер-лак , на виконання вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, суду не надані.

Як вбачається з висновку комплексної автотоварознавчої експертизи, при визначені ринкової вартості транспортного засобу експертами, відповідно до вимог розділу VII Методики, використаний порівняльний підхід, з урахуванням ідентифікаційних даних і технічного стану транспортного засобу з урахуванням комплектності, укомплектованості, терміну експлуатації, величини пробігу, умов в яких він експлуатувався (зберігався), особливостей кон'юнктури регіону

Доводи апелянта про те, що ринкова вартість автомобіля, який належить позивачці, в 2013 році була, відповідно до даних системи реалізації конфіскованого та арештованого майна, значно менше, висновки суду не спростовують, скільки, як вбачається з копій інформацій про лот, автомобіль мав інший технічний стан та укомплектованість (автомобіль не на ходу, тріщини лакофарбового покриття, знос гуми 40%, відсутня акумуляторна батарея, тривалий час не використовувався), що суттєво впливає на ринкову вартість транспортного засобу. Крім того, слід зазначити, що за період з грудня 2013 року по липень 2015 року, в Україні відбулося значне знецінення національної валюти, що також суттєво вплинуло на вартість транспортних засобів.

При визначенні остаточного розміру матеріальної шкоди у сумі 203286.42грн. судом врахована ринкова вартість транспортного засобу на момент його пошкодження внаслідок ДТП, яка, відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №Вэ-416 від 07.09.2015, а також висновку судової комісійної автотоварознавчої експертизи автомобіля №3 від 31.03.2016, становить 84367.25грн. Також судом врахована сума страхового відшкодування, виплаченого позивачці, згідно полісу від 11 грудня 2014 року, страховиком ПрАТ Арсенал страхування в розмірі 49 000.00 грн.

Стягуючи з відповідача на користь ОСОБА_2 франшизу в розмірі 1000грн, суд першої інстанції правильно виходив з того, що франшиза, відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про страхування , це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування, розмір якої встановлюється на підставі вимог ст. 12 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача франшизи позбавлені правового обґрунтування. Так, відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода , завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. А отже, суд першої інстанції підставно стягнув на користь потерпілого франшизу з особи на яку законом, ст. 1172 ЦК України, покладений обов'язок по відшкодуванні шкоди в даному випадку.

Витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до спецмайданчика та в подальшому до місця огляду експертом для встановлення вартості матеріальної шкоди у сумі 900грн., а також на оплату проведення автотоварознавчої експертизи у сумі 954грн., позивачка зазнала у зв'язку з пошкодженням належного їй автомобілю, та вимушена була зробити для відновлення свого права. Враховуючи, що на підтвердження понесених витрат позивачем надані суду належні докази, квитанції та акти виконаних робіт.(т.1 а.с. 86, 87,88, 130), суд першої інстанції правильно стягнув ці витрати з відповідача.

Посилання апелянта на те, що витрати на проведення автотоварознавчого дослідження для визначення страховиком шкоди зобов'язаний, відповідно до вимог ст. 34.2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , відшкодувати страховик, суперечать встановленим обставинам справи. Судом встановлено, що ПрАТ СК Арсенал страхування виплачено потерпілій страхове відшкодування в сумі 49000грн., яке дорівнює страховій сумі, визначеної договором страхування (50000грн.) за вирахуванням франшизи (1000грн.), а отже ці витрати не могли бути відшкодовані страховиком у зв'язку з недостатністю страхової виплати для повного відшкодування шкоди.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача витрат понесених та документально підтверджених позивачкою на прокат транспортного засобу в сумі 50600грн.(т.1 а.с.89, 90, 92, 129, 153- 155). Оскільки вказані витрати ОСОБА_2 зазнала у зв'язку з пошкодженням належного їй автомобілю, та вимушена була зробити для відновлення свого права на використання транспортного засобу для забезпечення своїх особистих, робочих та сімейних потреб, оскільки пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль був єдиним транспортним засобом.

А отже доводи відповідача про те, що витрати на прокат автомобіля не можуть бути віднесені до поняття шкода чи збитки , суперечать вимогам ст. 22 ЦК України, відповідно до якої збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки).

Встановивши, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася внаслідок винних дій працівника ТОВ Полімер-Лак , знищено майно належне відповідачці, сама відповідачка зазнала фізичного болю та страждань у зв'язку з отриманими нею травмами, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку, що позивачці заподіяна моральна шкода, відшкодування якої має бути покладено на відповідача.

Вказаний висновок суду відповідає вимогам ст. 23 ЦК України, згідно якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, а також у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ Полімер-Лак є неналежним відповідачем, оскільки моральна шкода повинна бути відшкодована страховиком, враховуючи що розмір страхової суми, передбачений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , покриває відповідальність відповідача висновків суду не спростовують .

Потерпілий, не є стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, але наділений правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов'язаний виконати обов'язок зі здійснення страхового відшкодування.

За правилами ч.1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд. Особа, згідно з ч. 2 ст. 14 цього Кодексу, не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Згідно із ч.ч. 1,4 ст. 636 ЦК України договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі. Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

З огляду на зазначене право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином, позивачці, як кредитору, належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Вона вільно, на власний розсуд має право обирати спосіб захисту свого права як шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка відповідає за завдану шкоду, так і шляхом звернення до страховика.

Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 15000грн. суд, відповідно до вимог ч.3 ст. 23 ЦК України, врахував характер правопорушення, тяжкість завданої позивачці травми, тривалість лікування і відновлення стану її здоров'я, вжиття нею заходів по відновленню порушеного права у зв'язку зі знищенням належного їй транспортного засобу, вимушених у зв'язку із цим змін у житті позивачки та її родини.

Суд з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, яким дав належну оцінку та постановив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення, а тому підлягають відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Полімер-Лак відхилити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 березня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Л.А. Приходько

Судді: О.А. Кузнєцова

О.В. Кутурланова