Рішення

від 01.06.2017 по справі 545/773/17

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/773/17

Провадження № 2/545/759/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2017 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Шелудякова Л.В.,

при секретарі Ісай М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання у порядку спадкування прав засновника (власника) на СФГ та права постійного користування земельними ділянками,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Полтавського району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання у порядку спадкування прав засновника (власника) на СФГ та права постійного користування земельними ділянками. Посилалась на те, що 25 січня 2014 року помер її чоловік ОСОБА_4, внаслідок чого відкрита спадщина за законом. Вона є спадкоємцем першої черги за законом. Окрім нею спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця, які відмовилися від прийняття спадщини на її користь. На частину майна, що належало спадкодавцю, вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. У видачі свідоцтва про право на спадкування за законом на земельні ділянки площами 25,6 га, 3 га та 22 га для ведення фермерського господарства на території ОСОБА_2 сільської ради Полтавського району, їй відмовлено. Зазначила, що за життя ОСОБА_4 як голова СФГ, відповідно до діючих на той час Земельного кодексу України та Закону України Про селянське (фермерське) господарство у законний спосіб набув право постійного користування на земельні ділянки для ведення фермерського господарства та отримав державний акт на право постійного користування землею серії ПЛ №19-00119, виданий 29 вересня 1995 року ОСОБА_2 сільською Радою народних депутатів.

Просила визнати за нею право на спадкування за законом усіх передбачених прав і обов'язків засновника (власника) селянського (фермерського) господарства Урожай - ОСОБА_4 та визнати за нею у порядку спадкування за законом після померлого засновника (власника) селянського (фермерського) господарства Урожай ОСОБА_4 право постійного користування земельними ділянками площами 25,6 га, 3 га та 22 га для ведення фермерського господарства на території ОСОБА_2 сільської ради Полтавського району відповідно до державного акту на право постійного користування серії ПЛ №19-00119, виданого 29 вересня 1995 року ОСОБА_2 сільською Радою народних депутатів.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 направила заяву, в якій позовні вимоги просила задовольнити, а справу розглянути без їх участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Полтавського району Полтавської області не заперечив проти задоволення позову, справу просив розглянути без його участі.

Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_6 проти позову заперечила та подала письмові пояснення; про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, однак в судове засідання не з'явилась.

Третя особа Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 до суду направила заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, дослідивши та оцінивши надані письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємного зв'язку вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 січня 2014 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №258954 від 27 січня 2014 року (а.с.30). Внаслідок чого відкрита спадщина за законом. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом. Окрім нею спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця, які відмовилися від прийняття спадщини на її користь (а.с.17-19, 30).

На частину майна, що належало спадкодавцю, ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.26-28).

У видачі свідоцтва про право на спадкування за законом на земельні ділянки площами 25,6 га, 3 га та 22 га, що розташовані на території ОСОБА_2 сільської ради Полтавського району Полтавської області, призначені для ведення селянського (фермерського) господарства на території ОСОБА_2 сільської ради Полтавського району, ОСОБА_1 постановою від 11 травня 2917 №02-31/53 приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 відмовлено в зв'язку з тим, що не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій (а.с.48).

За життя ОСОБА_4 як голова СФГ, відповідно до діючих на той час Земельного кодексу України та Закону України Про селянське (фермерське) господарство у законний спосіб набув право постійного користування на земельні ділянки для ведення фермерського господарства та отримав державний акт на право постійного користування землею серії ПЛ №19-00119, виданий 29 вересня 1995 року ОСОБА_2 сільською Радою народних депутатів (а.с.31-34).

Згідно з положеннями ст.2, 4, 9 Закону України Про селянське (фермерське) господарство від 20 грудня 1991 року №2009-ХІІ у редакції на час створення і держреєстрації СФГ Урожай передбачалося, що у постійне користування землі надавалася громадянам для ведення селянського (фермерського) господарства із земель, що перебували у державній власності. На ім'я голови селянського (фермерського) господарства видавався відповідно Державний акт на право постійного користування землею. Після одержання Державного акта на право постійного користування землею, селянське (фермерське) господарство підлягало державній реєстрації у Раді народних депутатів, що надала у користування земельну ділянку.

У Статуті (як останній, так і первинній редакціях), визначено, що СФГ Урожай створено ОСОБА_4 для виробництва товарної сільськогосподарської продукції, зайняття її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельній діленій (их) ділянці (ках), наданої (их) ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства, відповідно до закону (п.п.2.1 главі 2 Статуту) (а.с.20-29).

Таким чином, земельні ділянки згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ПЛ №19-00119 надавалися ОСОБА_4 як голові СФГ у межах діючого законодавства виключно для створення СФГ Урожай та подальшого ведення на них фермерського господарства.

Згідно ст.1 Закону України Про фермерське господарство (поточна редакція) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Тобто, за діючим законодавством фермерське господарство як особлива форма підприємницької діяльності громадян базується і можлива лише на наявності у них земельних ділянок, наданих у власність та/або користування, у тому числі в оренду, зокрема для ведення фермерського господарства.

На даний час СФГ Урожай є діючим суб'єктом господарювання і господарську діяльність здійснює відповідно цілей, визначених Статутом, виключно на земельних ділянках, які надавалися у постійне користування голові СФГ Урожай ОСОБА_4 Будь-які інші земельні

ділянки у користуванні та власності СФГ Урожай відсутні. Після смерті голови СФГ Урожай ОСОБА_4 процедура реорганізації, ліквідації та банкрутства фермерського господарства не розпочато. Заборгованість СФГ із земельного податком перед бюджетом відсутня.

Позивач ОСОБА_1, як єдиний спадкоємець після смерті голови СФГ Урожай ОСОБА_1, бажає продовжити діяльність фермерського господарства.

Згідно із ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.35 Закону України Про фермерське господарство діяльність фермерського господарства припиняється, зокрема, у разі якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства. Подавши заяву про прийняття спадщини, вона висловила свій намір прийняти у спадок все майно, а також всі права і обов'язки що належали померлому чоловіку.

Стаття 92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності та інші суб'єкти.

Згідно з п.6 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України (у поточній редакції) зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду №5-рп/2005 від 22.09.2005.

Відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Статтею 141 ЗК України (у поточній редакції) визначено вичерпний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою, серед яких смерть користувача земельної ділянки як підстава для припинення права користування землею відсутні.

Пунктом 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр , який набрав чинності з 01 січня 2013 року, передбачено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Будь-які рішення (акти) органами державної влади та місцевого самоврядування щодо скасування державного акту на право постійного користування землею серії ПЛ №19-00119 та припинення права постійного користування земельними ділянками відсутні.

Внаслідок смерті ОСОБА_4 право постійного користування земельними ділянками не припинилося.

Державний акт на право постійного користування землею серії ПЛ №19-00119, виданий 29 вересня 1995 року ОСОБА_2 сільською Радою народних депутатів, на даний час є чинним.

На момент відкриття спадщини ОСОБА_4 був головою (засновником) СФГ Урожай .

У п.п.2.2 Статуту визначено, що головою СФГ є ОСОБА_4 його занос вник (власник), або може бути інша особа визначена цим статутом.

Згідно з п.п.2.3 Статуту єдиним членом СФГ є ОСОБА_7, син грози ОСОБА_8, який відмовився від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1.

Відповідно до ч.5 ст. Закону України Про фермерське господарство фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключного члени однієї сім'ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

У зв'язку з цим, набуття ОСОБА_1 у порядку спадкування прав засновника (власника) ОСОБА_4 та СФГ Урожай не буде суперечить Закону України Про фермерське господарство у частині вимог щодо статусу сімейного фермерського господарства.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка перла (спадкодавця) до інших осіб спадкоємців).

Таким чином, до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входять його права як засновника (власника) на СФГ Урожай та право постійного користування земельними ділянками, що посвідчене державним актом на право постійного користування земельною серії ПЛ №19-00119, виданим 29 вересня 1995 року ОСОБА_2 сільською Радою народних депутатів.

Відповідно до норм ст.ст.1268, 1269, 1270 ЦК України ОСОБА_1 як єдиний спадкоємець за законом, прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, проте не всю спадщину може оформити шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України Про фермерське господарство успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Керуючись статтями 10, 11, 61, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Полтавського району Полтавської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, Приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання у порядку спадкування прав засновника (власника) на СФГ та права постійного користування земельними ділянками задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на спадкування за законом усіх передбачених прав і обов'язків засновника (власника) селянського (фермерського) господарства Урожай ) с.Брунівка Полтавського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 13948539) - ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після померлого засновника (власника) селянського (фермерського) господарства Урожай ОСОБА_4 право постійного користування земельними ділянками площами 25,6 га, 3 га та 22 га для ведення фермерського господарства на території ОСОБА_2 сільської ради Полтавського району Полтавської області відповідно до державного акту на право постійного користування серії ПЛ №19-00119, виданого 29 вересня 1995 року ОСОБА_2 сільською Радою народних депутатів.

Рішення суду набирає сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний Полтавської області суд в десятиденний строк з дня його проголошення, а у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: ОСОБА_9