Ухвала

від 25.05.2017 по справі 757/2194/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В АЛ А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі : головуючого: Соколової В.В.

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарях: Дука В.В., Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Радянський медик на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2017 у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу Радянський медик до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Порохняк Алла Василівна, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2015 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом до відповідачів, в якому з урахуванням уточнень просив:

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень відповідача ОСОБА_2, на квартиру АДРЕСА_1;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 29.05.2014 та

рішення від 29.05.2014 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округ ПорохнякA.B., про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру;

- визнати за ЖБК Радянський медик право власності на квартиру АДРЕСА_1, як забудовником.

Справа № 757/2194/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/4830/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Писанець В.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Позовні вимоги мотивовані тим, що ордер на спірну квартиру був виданий ОСОБА_9, який був членом кооперативу, проте ним не був внесений в повному обсязі пайовий внесок та не набуто право власності у встановленому законом порядку. Тому вказана квартира є власністю житлово-будівельного кооперативу. Однак, кооперативу стало відомо, що на підставі підробленого судового рішення право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2, а згодом нею відчужено за договором купівлі-продажу ОСОБА_1. За наведених обставин, вважають, що квартира вибувала з власності кооперативу без його волі, що і є підставою звернення до суду.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2017 позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу Радянський медик до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Порохняк АллаВасилівна, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на квартиру - залишено без задоволення.

Не погодився з рішенням суду позивач, його представником подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення суду. Зокрема, позивач вказує на суперечність висновків суду вимогам законодавства, що діяло на час створення ЖБК Радянський медик , на час вступу ОСОБА_9 у члени кооперативу та на час порушення відповідачами права власності кооперативу на спірну квартиру. Так, відповідно до п.4 Постанови Центрального виконавчого комітету СРСР № 111 та Ради народних комісарів СРСР № 1843 від 17.10.1937 О сохранении жилищного фонда и улучшении жилищного хазяйства в городах та Статуту ЖБК Радянський медик , що зареєстрований Київським міським житловим управлінням 19.11.1955 за № 10 не було передбачено набуття права власності членом житлово-будівельного кооперативу на квартиру у будинку кооперативу. Положення про житлово-будівельні колективи та індивідуальних забудовників у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджене постановою Ради Міністрів Української PCP від 30.04.1958 № 514, що застосовано судом, набрало чинності перед прийняттям ОСОБА_9 у члени кооперативу 20.03.1959, і не містить посилання на дію його положень на правовідносини, що існували до 30.04.1958 та необхідність приведення у відповідність до положень постанови діючих Статутів житлово-будівельних кооперативів. Цим Положенням не передбачено набуття права власності на підставах, викладених судом, а саме неможливості отримання ордеру на заселення квартири без сплати повністю за неї пайового внеску. Суд мав звернути увагу, що ЖБК Радянський медик має 40 квартир і об'єктивно згадане Положення не застосовувалось і не могло бути застосованим при з'ясуванні обставин даної справи та оцінки наданих доказів.

Судом залишено без уваги доказ, який свідчить про те, що на момент прийняття ОСОБА_9 у члени кооперативу будівництво вже закінчувалось і через 6 місяців будинок був прийнятий в експлуатацію. Оскільки ОСОБА_9 пай за квартиру не сплатив, вказана квартира залишається власністю ЖБК Радянський медик .

Вважаючи рішення суду необґрунтованим та незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача ГромашевськийВ.Л. та Кіщук Т.В. підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_12 - ОСОБА_13 в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду законним і обґрунтованими, просила залишити його без змін.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності заявлених позовних вимог. Судом встановлено, що ОСОБА_9, будучи членом ЖБК Радянський медик , виконав всі обов'язки, що були покладені на нього, зокрема, отримав житлове приміщення у відповідності до внесеного паю, одержав відповідний ордер на житлове приміщення, а тому суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, які б породжували у ЖБК Радянський медик право вимоги захисту майнового права щодо квартири АДРЕСА_1.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Перевіряючи обставини справи апеляційним судом встановлено, що ЖБК Радянський медик організований 19.11.1955 з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного п'ятиповерхового житлового будинку на 40 квартир за власні кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком. Будинок зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /т.1 а.с.6-22/.

Згідно з ордером № 126683 від 16.10.1959 виданого Виконавчим комітетом Київської міської Ради депутатів трудящих житлове приміщення - квартира АДРЕСА_1 (на даний час адреса: АДРЕСА_1) надана ОСОБА_9. Підставою видачі ордеру вказано рішення Виконкому Київської міської ради від 06.10.1959 № 1625 /т.1 а.с.158/.

ОСОБА_9 був прийнятий в члени ЖБК Радянський медик 20.03.1959.

Згідно свідоцтва про смерть від 21.02.2012 виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /т.1 а.с.23/.

З договору купівлі-продажу від 29.05.2014 укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що право власності за ОСОБА_2 було зареєстровано на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.10.2013 (справа № 757/9517/13-ц). Внаслідок укладення цього договору право власності на спірну квартиру перейшло до ОСОБА_1, про що внесені дані до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно /т.1 а.с.199-229/.

В листі Печерського районного суду м. Києва від 01.07.2015 №1182/15 вказується на те, що судового рішення від 07.10.2013 у справі № 757/9517/13-ц, яким визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 не ухвалювалось. За цим номером зареєстровано цивільну справу щодо виконання судового доручення /т.1 а.с.91/. Згідно з ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва від 27.05.2016 ОстапчукТ.В., дана справа нею не розглядалась та відповідне рішення не ухвалювалось /т.2 а.с.220/. Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що рішення Печерського районного суду м. Києва від 07.10.2013 у справі № 757/9517/13-ц, яке вказано під головуванням судді Остапчук Т.В., у встановленому законом порядку не ухвалювалась і справа щодо права власності ОСОБА_2 на спірну квартиру не розглядалась цим судом. Також з матеріалів справи вбачається порушення СВ Печерського управління поліції ГУНП кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України (Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) /т.2 а.с.191/.

Разом з тим, в порядку ст. 3 ЦПК України, ст.ст. 15,16 ЦК України право на судовий захист виникає у разі наявності порушення свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. А отже першочерговим є вирішення питання про наявність порушених прав позивача. В позовній заяві позивач вказує на порушення прав власника майна - квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово-будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпорядження квартирою, яку він займає, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Інститут викупу вперше був запроваджений Законом СРСР Про власність в СРСР від 06.03.1990, а згодом закріплений у Законі України Про власність від 0 7.02.1991 . Відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Таким чином, моментом виникнення права власності на таке майно є момент фактичного внесення платежів на погашення кредиту, використаного на будівництво квартири чи іншого об'єкта.

Аналогічні положення були внесені і в Закон України Про кооперацію 04.06.2009. Так, згідно ч. 2 ст. 19-1 цього Закону у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

А отже, позивач - ЖБК Радянський медик може вважатися власником спірного житлового приміщення за умови відсутності здійснення ОСОБА_9 сплати вартості квартири. Натомість матеріали справи містять копії довідок про перерахунок платежів здійснених ОСОБА_9 на загальну суму 66000,00 карбованців /т.1 а.с.189-190/. Оригінали вказаних довідок оглянуті в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції. Вказані довідки видані банківською установою і місять її печатку. З рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 були здійснені перекази грошових коштів. Представники позивача в судовому засіданні апеляційного суду визнали, що рахунок № НОМЕР_2 станом 1959 рік належав ЖБК Радянський медик , і всі платежі здійснювались на цей рахунок. Матеріали справи не містять доказів на спростування цих обставин. Стороною позивача не надано власної бухгалтерської документації чи будь-яких банківських документів. У зв'язку з цим, саме лише твердження сторони позивача про фіктивність цих довідок не може бути прийнято до уваги суду.

Сторона позивача вказує про здійснення ОСОБА_9 лише часткової оплати пайового внеску. Проте, згідно з Зведеною відомістю ЖБК Радянський медик станом на 01.07.1985 вартість квартири ОСОБА_9 визначена в розмірі 6257 карбованців з урахування додаткової вартості /т. 1 а.с.169-170/. Також ЖБК Радянський медик видана довідки від 01.04.2013, згідно якої вартість квартири становить 85900 рублів. З цієї суми пайова вартість квартири станом на 1982 рік складала 62570рублів, а пайова вартість загально домових конструкцій - 23330 рублів. В довідці також вказано про здійснення ОСОБА_9 лише вступного внеску в розмірі 16000 рублів. Суд критично оцінює вказану довідку з огляду на те, що вона видана після смерті ОСОБА_9, без наявності певної документації ЖБК радянський медик , що також було визнано представниками в судовому засіданні апеляційного суду.

За наведених обставин, колегія суддів при встановленні вартості квартири приймає до уваги надану стороною позивача і завірену ним Зведену відомість ЖБК Радянський медик станом на 01.07.1985. Різниця у сумах між визначеною ЖБК Радянський медик вартістю квартири і розміром сплачених внесків обґрунтовується проведеною грошовою реформою СРСР 1961 року. А отже слід погодись з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_9 будучи членом ЖБК Радянський медик , виконав всі обов'язки, що були покладені на нього.

Колегія суддів також звертає увагу, що Закон України Про власність не встановлював обов'язку вчинення певних дій для набуття права власності, встановлював лише умови здійснення повної оплати пайового внеску. Положення щодо здійснення державної реєстрації права власності на майно члена кооперативу і виникнення у зв'язку з цим права власності були введені Законом N 402-VII від 04.07.2013. Цим Законом були внесені зміни до ст. 19-1 Закону України Про кооперацію . Тобто ці положення набули чинності після смерті ОСОБА_9, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. А отже та обставина, що ОСОБА_9 не отримав довідку ЖБК Радянський медик про повну сплату пайового внеску та не здійснив реєстрацію права власності не може бути підставою для висновку про відсутність у нього права власності і, відповідно, належність цієї квартири ЖБК Радянський медик .

Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України Про кооперацію право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.

В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

З матеріалів справи вбачається, що спадкова справа щодо майна померлого ОСОБА_9 була відкрита лише за заявою ОСОБА_4. Проте, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 25.12.2012 у справі № 290/16589/2012 за позовом ЖБК Радянський медик до ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру встановлено, що спадкова справа не містить доказів наявності родинних стосунків між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 /т.1 а.с.181-183; т. 2 а.с.152-191/.

В порядку ч.ч. 1ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Згідно з ч.3 цієї норми законодавства спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

А отже за відсутності законних спадкоємців майна померлого ОСОБА_9, його спадкове майно може бути визнано відумерлим та перейти у власність територіальної громади. При цьому правові підстави для переходу прав власника від ОСОБА_9 до ЖБК Радянський медик на нерухоме майно - відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Отже виходячи із основних принципів цивільного процесу, зокрема, змагальності і диспозитивності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем правових підстав, які б породжували у ЖБК Радянський медик право вимоги захисту майнового права щодо квартири АДРЕСА_1.

Твердження позивача про порушення норм процесуального права щодо відмови в задоволенні заяв про забезпечення доказів не знайшли свого підтвердження. Суд першої інстанції в порядку визначеному ст.ст. 135-137 ЦПК України розглянув всі заявлені сторонами клопотання і неправомірності дій при цьому не вбачається. До того ж в порядку ч. 2 ст. 160 ЦПК України головуючий у справі спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, колегія судді приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу Радянський медик - відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.02.2017 - залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: