Ухвала

від 02.03.2017 по справі 760/18504/16-к

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№1-кс/760/3757/17

(№760/18504/16-к)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02. 03. 2017 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32016110000000062,

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого з ОВС СУ ФР ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_4 - про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №32016110000000062.

В судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених в клопотанні.

Слідчий суддя на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України вважає за можливе розглянути дане клопотання без повідомлення власника майна, оскільки, це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Заслухавши пояснення слідчого, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань головного управління ДФС у Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.10.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.

Службові особи ДП "Білоцерківське лісове господарство", ДП"Вищедубичанський Лісгосп", ДП "Золотоніське лісове господарство", ДП «Іванківський лісгосп», ДП "Канівський Лісгосп", ДП "Київське лісове господарство", ДП "КоростишівськеЛГ", ДП "Макарівський Держлісгосп", ДП "ТетерівськийДержлісгосп", ДП "Фастівський Лісгосп", ДП "Черкаськелісове господарство", ДП "Поліське лісове господарство",ДП "Димерське лісове господарство", ДЛГ «Дніпровсько-тетерівське», ДП "Клавдієвське лісове господарство", ДП "Бориспільське лісовегосподарство", ДП Ржищівський військовий лісгосп, ДП"Богуславське лісове господарство", ДП "Переяслав-хмельницьке лісовегосподарство", ДП "Тетерівліс", Київське обласне тапо м. Києву управління лісового та мисливського господарства шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинили дії, щодо розтрати державного майна, а саме не облікованих вирубок лісу та підміни документів щодо вироблених лісоматеріалів безвідповідного відображення в обліках.

Так, у ході досудового розслідування вказного кримінального провадження встановлено, що 23.02.2017 року ТОВ «Маркетвуд» (код ЄДР 40742646) до Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства подано заяву про отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Такий сертифікат необхіден для подальшого митного формлення та експорту деревини.

Так, ТОВ «Маркетвуд» до зазначеної заяви подані товарно-трнаспортні накладні, якими трансопртувалася лісопродукція, видані ДП «Ізюмське ліслве господарство». При зовнішньому огляді та порівнянні товарно-транспортних накладних поданих ТОВ «Маркетвуд» до УЛМГ та оригінальних ТТН виписаних ДП «Ізюмське лісове господарство» встанволено ряд розбіжностей, а саме: відрізняється об`єм продукції, віддмінна форма заповнення, підписи та ТТН особи, що відпустила продукцію, та водія візуально не схожі та виконані в іншій формі.

У зв`язку із наявністю ознак підробки в документах поданих ТОВ «Маркетвуд» до УЛМГ, з метою отримання сертифікату про походження продукції, в отриманні такого сертифікату підприємству в той же день, тобто 23.02.2017 року відмовлено.

Проте, знову ж, в той же день, 23.02.2017 року, ТОВ «Маркетвуд» подає до Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства іншу заявку на той же товар (пиломатеріали), проте надає зовсім інший пакет документів.

В зазначених документах вказано, що пиломатеріали, які має намір експортувати ТОВ «Маркетвуд» отримані від ФОП ОСОБА_5 , яка в свою чергу придбала їх у ФОП ОСОБА_6 . А сам ФОП ОСОБА_6 придбав їх безпосередньо в офіційного продавця КП «Святошинське лісопаркове господарство».

24.02.2017 року, під ас допиту в якості свідка ОСОБА_6 вказав, що постачав пиломатеріали та кругляк для ТОВ «Маркетвуд», проте його службових осіб не знає, документи на їх адресу не виписивував. У наданих для огляду первинних докуметах виписаних від ФОП ОСОБА_6 , сам ОСОБА_6 свого підпису не впізнає, та вказав, що не формував вказані документи. Також, вказані покази не відповідають дійсності, оскілки ОСОБА_6 вказав, що постачав пиломатеріали для ТОВ «Маркетвуд», а насправді, згідно наданих останнім документів, на адресу ТОВ «Маркетвуд» пиломатеріали постачалися від ФОП ОСОБА_5 .

Згідно наданий копій документів, ФОП ОСОБА_6 постачав пиломатеріали на адресу ФОП ОСОБА_5 , проте у своїх показах ОСОБА_6 , вказав, що вказана особа йому не відома.

Сам керівник ТОВ «Маркетвуд» - ОСОБА_7 , у своїх показах, не зміг пояснити чому під одну і ту саму продукцію до УЛМГ, з метою отримання сертифіката про походження пиломатеріалів, подавалися спочатку документи про їх походження від ДП «Ізюмське лісове господарство», а потім від КП «Святошинське лісопаркове господарство».

З метою припинення незаконної діяльності, забезпечення кримінального провадження та подальшого проведення судових експертиз, в порядку ст.ст. 40, 93, 168 КПК України, 27.02.2017 року в період з 11 години 15 хвилин по 11 годину 55 хвилин, за адресою розташування сектору митного формлення «Малин» митного посту «Коростень», а саме за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Кримського, 120, проведено огляд напівпричепу вантажного автомобіля, що має державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому зафіксовано морський контейнер. У ході огляду вказаного контейнеру виявлено та вилучено лісоматеріали дошка обрізна, ймовірно «сосна», а саме:

1.Розміром 50 Х 150 Х 2250 у кількості 19, 509 метрів кубічних;

2.Розміром 50 Х 150 Х 5100 у кількості 20, 196 метрів кубічних;

Всього в загальній кількості 39, 705 метрів кубічних.

Також, після проведення огляду до слідчого управління ФОП ОСОБА_6 невідкладно привіз оригінали документів, що на його думку підтверджували б, переміщення лісоматеріалів для ФОП ОСОБА_5 , а в подальшому і відповідно до ТОВ «Маркетвуд».

Проте, у ході порівняльного огляду встановлено, що документи надані ТОВ «Маркетвуд» для формлення походження деревини відрізняються від документів наданих ФОП ОСОБА_6 , у формі заповнення, місці проставлення печаток, підписів та найменувань продукції, що викликає сумніви у їх достовірності. Також, у ході огляду оригіналів документів наданих ФОП ОСОБА_6 , встановлено, що кількість поставленої дошки обрізної розмірами 50 Х 150 Х 2250 складає лише 17 метрів кубічних, а у документах заявлених ТОВ «Маркетвуд» вказано 19, 509 метрів кубічних таких дошок, що підтверджує приховування слідів злочину службовими особами останніх.

Так, у ході огляду встановлено, що вказані предмети були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, є об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом, та містять відомості, що є предметом доказування у кримінальному провадженні, тобто відповідють критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України.

27.02.2017 року, слідчим у кримінальному провадженні №32016110000000062, внесено постанову про приєднання вказаних речей, у якості речових доказів у кримінальному провадженні, чим самим речі та документи зазначені у протоколі огляду, та вказані вище речі, визнано речовими доказами.

Слідчий зазначав, що у органа досудового розслідування є всі підстави вважати, що вказані речі та документи є предметом протиправної діяльності, саме по собі є об`єктом та знаряддям вчинення злочину, містить ознаки речових доказів та використовувалися для прикриття незаконної діяльності, можуть бути засобами для розкриття злочину та визнані речовими доказами по кримінальному провадженню №320161100000000062 від 15.09.2016 року.

Також слідчий зазначав, що є всі підстави вважати, що дані документи та речі, які містить на собі сліди вчинення злочину можуть бути пошкоджені, знищено, спотворено чи передано іншим особам, що призведе до їх втрати і унеможливить проведення позапланової документальної перевірки, встановлення причетних до злочину осіб, а також збереження речових доказів.

В зв`язку із зазначеним слідчий просив про задоволення клопотання, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Зважаючи на викладене вище, з урахуванням вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки слідчим було обґрунтовано правову підставу для арешту майна та доведено можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням про арешт майна, в зв`язку з чим вважаю за можливе клопотання задовольнити.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт та заборонити відчуження, розпорядження та/або користування речами та документами вилученим 27.02.2017 року в період з 11 години 15 хвилин по 11 годину 55 хвилин під час проведення огляду напівпричепу вантажного автомобіля, що має державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому зафіксовано морський контейнер, за адресою розташування сектору митного формлення «Малин» митного посту «Коростень», а саме за адресою: Житомирська область, м. Малин, вул. Кримського, 120, а саме:

лісоматеріали дошка обрізна, ймовірно «сосна»:

Розміром 50 Х 150 Х 2250 у кількості 19, 509 метрів кубічних;

Розміром 50 Х 150 Х 5100 у кількості 20, 196 метрів кубічних;

Всього в загальній кількості 39, 705 метрів кубічних.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1