Постанова

від 17.05.2017 по справі 812/714/16

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 травня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/714/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.

при секретарі судового засідання - Олійник О.А.,

за участю представника позивача - Волинця І.В., Купріянець Н.М.,

представника відповідача Сколобан В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон" (далі - СТОВ Оріон ) з адміністративним позовом до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі - Старобільська ОДПІ), просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 №0000181400 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 398458,75 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями в розмірі 318767 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 79681,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог СТОВ Оріон зазначило, що 23.05.2016 було отримано від відповідача примірник Акту №38/1400-30090072, складеного відповідачем за результатами планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015. Не погоджуючись з висновками Акту, позивачем було подано заперечення, на які 09.06.2016 було отримано відповідь про залишення висновків акту без змін. 14.06.2016 позивачем було отримано від відповідача податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 №0000181400 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 398458,75 грн. В розрахунку штрафних санкцій до акту перевірки №38/1400-30090072 від 23.05.2016 подано дані щодо реквізитів податкових декларацій по ПДВ, по яких перевіркою виявлено заниження податкового зобов'язання та нараховано суму штрафних санкцій, а саме: - за серпень 2015 року (від 15.09.2015 №9191151972) на суму податкового зобов'язання 59 грн. та на суму штрафних санкцій 14,75 грн.; - за грудень 2015 року (від 15.01.2016 №9272443483) на суму податкового зобов'язання 318767 грн. та на суму штрафних санкцій 79691,75 грн. Позивач вважає, по дане податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 398458,75 грн. прийнято відповідачем протиправно. Позивач вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення виходив з того, що перевищення бази оподаткування по ПДВ над договірною вартістю товару не є постачанням сільськогосподарської продукції, а відтак таке перевищення має обліковуватись в загальній декларації по ПДВ. Позивач вважає, що перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг не є взагалі ані операцією, ані постачанням. Це лише величина, що використовується при розрахунку бази оподаткування податком на додану вартість відповідно, до п.188.1 ст.188 ПК України та п.20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014. А постачання товарів - це термін, який використовується нормами ПК України для визначення об'єкту оподаткування по ПДВ, відповідно до пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 та ст.185 ПК України. Також позивач вказав, що висновки контролюючого органу про необхідність розрахунку собівартості поставлених товарів на підставі Звіту про основні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2013, 2014, 2015 роки (форма №50-сг) та Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №50-сг Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств , затвердженої наказом Державного комітету статистики України №403 від 06.11.2007 - є помилковим. Крім того, відповідач сам собі протирічить, обґрунтовуючи свою позицію. Так в передостанньому та останньому абзацах сторінки 17 Акту, відповідач аналізуючи норми чинного законодавства приходить до цілком правомірного висновку, на думку позивача, що база оподаткування операцій із постачання самостійно виготовленої продукції не може бути нижче її собівартості, визначеної відповідно до п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрат , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999. Позивач зазначив, що визначало собівартість при заповненні Звіту про основні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2013, 2014, 2015 роки (форма №50-сг) - у відповідності до вимог Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №50-сг Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств , затвердженої наказом Державного комітету статистики України №403 від 06.11.2007. Для заповнення Звіту про основні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2013, 2014, 2015 роки визначення собівартості відрізняється від собівартості, розрахованої у відповідності до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Так, Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №50-сг Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств , затвердженої наказом Державного комітету статистики України №403 від 06.11.2007 містить положення, згідно яких для заповнення рядків Звіту до собівартості не включаються окремі статті витрат. На думку позивача, незалежно від того, як розрахована собівартість сільськогосподарських товарів/послуг, нараховані суми ПДВ за операціями із постачання сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог (том 1 а.с.171-177, 247-257). В своїх запереченнях представник відповідача зазначив, що перевіркою встановлено порушення п.188.1 ст.188 ПК України в частині заниження податкових зобов'язань з ПДВ загальної декларації на 318767 грн за грудень 2015 року. В обґрунтування вказаних порушень відповідач зазначив, що позивач мав договірні відносини з ТОВ Добродія Трейд щодо реалізації пшениці озимої 6 класу. Ціна товару визначена договором від 31.07.2015 №ОР-31/07/2015. В момент реалізації пшениці на адресу ТОВ Добродія Трейд позивачем було виписано видаткові та податкові накладні у серпні 2015 року. Фактичну собівартість Позивач формує станом на 31.12.2015. За результатами діяльності підприємства за рік, складається статистична звітність 50-сг Звіт про основі показники діяльності сільськогосподарського підприємства за рік . На думку відповідача, для того щоб встановити фактичну собівартість вирощеної СТОВ Оріон власної сільськогосподарської продукції, слід використовувати дані звітності 50-сг за 2013, 2014, 2015 роки, які подані позивачем до Державної статистичної служби в Марківському районі Луганської області. Так згідно даних звітності 50-сг за 2015 рік по СТОВ Оріон визначено, що: виробнича собівартість 1 ц пшениці озимої складає 224,314 грн., тобто виробнича собівартість і є фактичною, та складає за тону 2243,14 грн. Договірна ціна згідно договору та податкових накладних від 01.08.2015 - 2150 грн/т, від 21.08.2015 - 2166,67 грн/т. Тобто перевищення собівартості 1 т. пшениці озимої 6 класу, вказаної в податковій накладній від 01.08.2015 складатиме 93,14 грн/т, таким чином загальна сума перевищення собівартості над ціною в цілому в даній операції складатиме 223536,00 грн, в т.ч. ПДВ 37256,00 грн. Перевищення собівартості 1 т пшениці озимої 6 класу, вказаної в податковій накладній від 02.08.2015 складатиме 76,47 грн/т, таким чином загальна сума перевищення собівартості над ціною в цілому по даній операції складатиме 72695,44 грн, в т.ч. ПДВ 12115,91 грн. В подальшому позивачем з урахуванням норм чинного законодавства подано податкові накладні від 31.08.2015, якою скориговано податкову накладну від 02.08.2015 щодо перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг, та від 31.08.2015, якою скориговано податкову накладну від 01.08.2015 щодо перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг. В податковій накладній від 31.08.2015 №9/2 СТОВ Оріон зазначено, що за 1 кг пшениці озимої 6 класу встановлено ціну 0,01 грн. Однак, на думку відповідача, ціна 0,01 грн не є ні договірною ціною, ні тим паче фактичною собівартістю. В податковій накладній від 13.08.2015 №7/2 СТОВ Оріон зазначено, що за 1 кг пшениці озимої 6 класу встановлено ціну 0,03 грн. Однак, на думку відповідача, ціна 0,03 грн не є ні договірною ціною, ні тим паче фактичною собівартістю. Відповідач вважає, що така операція, як перевищення фактичної собівартості договірною ціною не є операцією з постачання сільськогосподарським підприємством вироблених/ наданих сільськогосподарських товарів/послуг на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах. Також представник відповідача в своїх запереченнях зазначив, що перевищення фактичної собівартості над договірною ціною згідно пп..209.17.1 п.209.17 ст.209 ПК України не відноситься до сільськогосподарських товарів/послуг.

Щодо взаємовідносин СТОВ Оріон та ТОВ Олімп представник відповідача у своїх запереченнях зазначив, що було укладено договір купівлі-продажу сорго від 06.02.2015. В момент реалізації сорго на адресу ТОВ Олімпік було виписано видаткові накладні у кількості 15 штук за ціною 2833,33 грн/т та одну накладну за ціною 2903,08 грн/т. Позивач формує фактичну собівартість станом на 31.12.2015. Для того, щоб встановити фактичну собівартість вирощеної СТОВ Оріон власної сільськогосподарської продукції, слід використовувати дані 50-сг за 2013, 2014, 2015 роки, які подані позивачем до Державної статистичної служби в Марківському районі Луганської області. Згідно даних 50-сг за 2014 рік по СТОВ Оріон визначено, що виробнича вартість 1 ц сорго складає 418,708 грн, та фактична собівартість складає 4187,08 грн/т. Договірна ціна згідно додатку від 02.03.2015 складає 3400 грн/т. Договірна ціна згідно додатку від 20.04.2015 складає 3483,69 грн/т. Перевищення собівартості над договірною ціною, на думку відповідача, по податкових накладних від 02.03.2015 збільшує суму ПДВ на 159270,61 грн., по податкових накладних від 03.03.2015 збільшує суму ПДВ на 81386,75 грн., по податкових накладних від 04.03.2015 збільшує суму ПДВ на 35966,30 грн.

Крім того, в своїх запереченнях відповідач послався на лист ДФС України від 28.09.2015 №20539/6/99-99-19-03-02-15, яким надано роз'яснення порядку складання підприємством податкової накладної на суму перевищення фактичної собівартості сільськогосподарської продукції над договірною вартість реалізації цієї продукції та в доповнення до відповіді, наданої ГУ ДФС у Київській області за результатами розгляду попереднього звернення підприємства аналогічного змісту.

Під час судового засідання представники відповідача надавали аналогічні пояснення, просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наданими сторонами доказів, суд встановив такі обставини, що мають значення для розгляду справи по суті.

На підставі наказу Старобільської ОДПІ від 21.03.2016 №50 та з врахуванням змін, внесених наказом Старобільської ОДПІ від 31.03.2016 №58 проведена планова виїзна перевірка Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Оріон (далі - СТОВ Оріон ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 відповідно до затвердженого переліку питань перевірки.

За результатами зазначеної планової виїзної перевірки складено акт №38/1400-30090072 від 23.05.2016 (том 1 а.с.12-82).

Перевіркою були встановлені наступні порушення СТОВ Оріон :

- п.198.6 ст.198, пп.209.15.1 п.209.15 ст.209 ПК України в результаті чого завищено суму ПДВ, що залишається в розпорядженні платника в сумі 78623 грн, в т.ч. заниження за вересень місяць 2014 на 36604 грн, за лютий місяць 2015 року на 20883 грн, за квітень 2015 року на 1031 грн, а також завищення за серпень місяць 2015 року на 19056 грн, за грудень місяць 2015 року на 118085 грн;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 та п.209.7 ст.209 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету всього на суму 318826 грн. в т.ч. за серпень 2015 року на 59 грн., за грудень 2015 року на 318767 грн;

- п.164.3 ст.164 ПК України в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 18902,28 грн, в т.ч. за 2013 на 8130,80 грн, за 2014 рік на 10771,48 грн та інші.

На підставі зазначеного акту відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 №0000181400 на загальну суму 398532,50 грн (том 1 а.с.105), який оскаржений позивачем в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 398458,75 грн (в тому числі, за податковим зобов'язанням в розмірі 318767 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 79691,50 грн).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до податкового повідомлення-рішення від 08.06.2016 №0000181400 штрафні санкції нараховані за 2 періоди: за серпень 2015 року на суму 59,00 грн у розмірі 14,75 грн, за грудень 2015 року на суму 318767,00 грн. у розмірі 79691,75 грн. (том 1 а.с.106).

Висновок щодо повноти декларування СТОВ Оріон податку на додану вартість за період з 01.01.2013 по 31.12.2015 викладено в п.3.1.3 акту планової виїзної перевірки (том 1 а.с.53-60).

Під час планової виїзної перевірки та в судовому засіданні було встановлено та підтверджено належними доказами декларування СТОВ Оріон сум ПДВ за грудень місяць 2015 року у сумі 2686906 грн. - основна податкова декларація з ПДВ від 18.01.2016 (том 2 а.с.22-30).

В ході проведення перевірки, для визначення собівартості вирощеної СТОВ Оріон власної сільськогосподарської продукції, використані дані Звітів 50-сг за 2013 (том 1 а.с.232-236), 2014 (том 1 а.с.237-241), 2015 (том 1 а.с.242-246).

Так згідно даних Звіту 50-сг за 2015 рік СТОВ Оріон визначено, що:

- виробнича собівартість 1 ц пшениці озимої складає 244,314 грн, де 6431,30 - всього виробнича собівартості по пшениці озимої, тис.грн; 28671 - всього вироблено продукції, ц;

- повна собівартість ц пшениці озимої складає 159,596 грн., де 5043,7 - всього повна собівартість по пшениці озимій, тис.грн.; 31603 - всього реалізовано продукції у фізичній вазі, ц.

Так під час планової виїзної перевірки було встановлено та підтверджено належними доказами у справі наступні обставини.

СТОВ Оріон у серпні 2015 року реалізує пшеницю озиму 6 класу ТОВ Добродія Трейд згідно договору №ОР-31/07/2015 від 31.07.2015 (том 1 а.с.226-228), згідно специфікації №1 до договору (додаток №1 - том 1 а.с.229) у кількості продукції 2000,00 +/-5% тон за ціною 2150,00 грн. (без ПДВ), загальна сума без ПДВ 4300000,00 грн., ПДВ - 860000,00 грн., загальна сума з ПДВ - 5160000,00 грн+/-%.

В момент реалізації пшениці озимої 6 класу на адресу ТОВ Добродія Трейд , СТОВ Оріон було виписано видаткові накладні:

- №91 від 01.08.2015, кількість товару 2000 т. за ціною 2150,00 грн/т (без ПДВ), загальною вартістю 5160000,00 грн., в т.ч. ПДВ 860000,00 грн. (том 1 а.с.230);

- №92 від 02.08.2015, кількість товару 792,2 т за ціною 2166,67 грн/т (без ПДВ), загальною вартістю 2059720,00 грн., в т.ч. ПДВ 343286,67 грн. (том 1 а.с.231).

У відповідності до вимог п.187.1 ст.187 ПК України СТОВ Оріон по першій події було виписано податкові накладні на реалізацію озимої пшениці 6 класу на адресу ТОВ Добродія Трейд :

- №1/2/ від 01.08.2015 на суму 5160000,00 грн., в т.ч. ПДВ 860000,00 грн. (том 1 а.с.259);

- №2/2/ від 02.08.2015 на уму 2059720,00 грн., в т.ч. ПДВ 343286,70 грн. (том 1 а.с.260).

СТОВ Оріон у березні та квітні 2015 року реалізує сорго ТОВ Олімп згідно договору купівлі-продажу від 06.02.2015 №С-6/02-2015 (том 1 а.с.205-207), згідно додатку №3 від 02.03.2015 (том 1 а.с.209) у кількості продукції 1000,00 т за ціною 3400,00 грн. (з ПДВ), загальна сума з ПДВ 3400000,00 грн., в т.ч. ПДВ -566666,67 грн., та згідно додатку №4 від 29.04.2015 у кількості продукції 68,11 т за ціною 3483,69 грн (з ПДВ), загальна сума з ПДВ 237274,13 грн, в т.ч. ПДВ 39545,69 грн.

В момент реалізації сорго СТОВ Оріон на адресу ТОВ Олімп було виписано видаткові накладні:

№22 від 12.03.2015, кількість товару 135,72 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 461448,00 грн., в т.ч. ПДВ 76908,00 грн (том 1 а.с.220);

№24 від 13.03.2015, кількість товару 117,63 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 399942,00 грн., в т.ч. ПДВ 66657,00 грн (том 1 а.с.219);

№25 від 14.03.2015, кількість товару 122,19 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 415446,00 грн., в т.ч. ПДВ 69241,00 грн (том 1 а.с.214);

№26 від 16.03.2015, кількість товару 77,41 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 263194,00 грн., в т.ч. ПДВ 43865,67 грн (том 1 а.с.218);

№27 від 18.03.2015, кількість товару 22,55 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 352036,00 грн., в т.ч. ПДВ 58672,67грн (том 1 а.с.217);

№28 від 19.03.2015, кількість товару 24,55 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 83470,00 грн., в т.ч. ПДВ 13911,67грн (том 1 а.с.221);

№29 від 18.03.2015, кількість товару 5,33 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 18122,00 грн., в т.ч. ПДВ 3020,33грн (том 1 а.с.216);

№34 від 26.03.2015, кількість товару 39,24 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 133416,00 грн., в т.ч. ПДВ 22236,00грн (том 1 а.с.215);

№51 від 11.04.2015, кількість товару 40,21 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 136714,00 грн., в т.ч. ПДВ 22785,67 грн (том 1 а.с.213);

№55 від 16.04.2015, кількість товару 77,99 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 254966,00 грн., в т.ч. ПДВ 42494,33 грн (том 1 а.с.212);

№56 від 17.04.2015, кількість товару 35,49 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 120666,00 грн., в т.ч. ПДВ 20111,00 грн (том 1 а.с.211);

№58 від 17.04.2015, кількість товару 43,55 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 148070,00 грн., в т.ч. ПДВ 24678,33 грн (том 1 а.с.210);

№60 від 25.04.2015, кількість товару 31,61 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 107474,00 грн., в т.ч. ПДВ 17912,33 грн (том 1 а.с.225);

№61 від 25.04.2015, кількість товару 27,36 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 93024,00 грн., в т.ч. ПДВ 15504,00 грн (том 1 а.с.224);

№63 від 25.04.2015, кількість товару 51,56 т за ціною з ПДВ 3400,00 грн/т, загальною вартістю 175304,00 грн., в т.ч. ПДВ 29217,33 грн (том 1 а.с.223);

№64 від 29.04.2015, кількість товару 68,11 т за ціною з ПДВ 3483,69 грн/т, загальною вартістю 237274,13 грн., в т.ч. ПДВ 39545,69 грн (том 1 а.с.222).

У відповідності до п.187.1 ст.187 ПК України СТОВ Оріон по першій події (передплата) було виписано податкові накладні на адресу ТОВ Олімп :

№1/2 від 02.03.2015 на суму 2 000 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 333 333,33 грн. (том 1 а.с.263);

№2/2 від 03.03.2015 на суму 1 022 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 170 333,33 грн. (том 1 а.с.265)

№5/2 від 04.03.2015 на суму 378 00,00 грн., в т.ч. ПДВ 63 000,00 грн. (том 1 а.с.267).

Оскільки реалізація сорго відбувалася в березні та квітні 2015 року, то реалізовувався залишок врожаю 2014 року.

Так згідно даних Звіту 50-сг за 2014 рік (том 1 а.с.237-246) СТОВ Оріон визначено, що:

- виробнича собівартість 1 ц сорго складає 418,708 грн, де 4225,6 - всього виробнича собівартості по сорго, тис.грн; 10092 - всього вироблено продукції, ц.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що фактично собівартість проданого товару перевищую договірну ціну по виписаних податкових накладних, а тому позивачем було занижені податкові зобов'язання з ПДВ загальної декларації за грудень 2015 року у розмірі 318826,00 грн.

Суд не погоджується з думкою відповідача щодо порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 ст.198 та п.209.7 ст.209 ПК України в результаті чого, на думку відповідача, знижено податок на додану вартість, якій підлягає сплаті до державного бюджету за грудень 2015 року (в межах позовних вимог) на 318767 грн.

Під час планової виїзної перевірки було встановлено та не заперечувалося сторонами під час судового засідання, СТОВ Оріон у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 користувалося пільгою по податку на додану вартість, яка передбачена ст.209 ПК України, код пільги відповідно до Довідника пільг 14010450 - не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Також право на пільгу зі сплати податку на додану вартість підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість №200086563 серії НБ №123603, виданий Старобільською МДПІ (том 2 а.с.159)

Так п.209.2 ст.209 ПК України передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.209.7 ст.209 ПК України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до п.209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Пунктом 188.1 ст.188 ПК України (станом на виникнення спірних правовідносин у 2015 році) передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається, виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачанні необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п.11 ПБО-16 Витрати Положення про бухгалтерський облік, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 №318, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Абзацом 3 п.6.1 Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 №132 (далі - Методичні рекомендації №132) передбачено, що фактична собівартість продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік.

Підпунктом 8.3 п.8 Методичних рекомендацій №132 визначено, що витрати на вирощування і збирання зернових культур (включаючи вартість з доробки зерна на току, що проводиться в межах календарного року) становлять собівартість зерна, зерно відходів та соломи.

За результатами діяльності сільськогосподарського підприємства за рік складається статистична звітність 50-сг Звіт про основні показники діяльності сільськогосподарського підприємства за рік (далі - Звіт 50-сг). Порядок заповнення даної статистичної звітності визначено Інструкцією щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №50-сг основні показники діяльності сільськогосподарського підприємства , яка затверджена наказом Державного комітету статистики України 06.11.2007 №403 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21.11.2007 за №1303/14570 (далі - Інструкція №403).

Згідно з пп. 2.1.6 пп.2.1 п.2 Інструкції №403 при складанні скороченої декларації у графі 3 наводяться дані про витрати підприємства, пов'язані безпосередньо з виробництвом сільськогосподарської продукції в обсягах, зазначених у графі 2 даної форми, тобто виробничу собівартість виробленої у звітному році продукції, яка складається з прямих витрат на виробництво і загальновиробничих витрат, віднесених на відповідний вид рослинницької і тваринницької продукції. До графи 3 не включаються також витрати на незавершене виробництво в рослинництві і тваринництві.

Підпунктом 2.1.10 пп. 2.1 п.2 Інструкції №403 зазначено, що у графі 6 відображають повну собівартість реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг, які цілком обґрунтовано модна віднести на виробництво і реалізацію власно виробленої сільськогосподарської продукції.

Крім того, Методичними рекомендаціями N 132 визначено, що продукція власного виробництва поточного року відносяться на витрати за плановою собівартістю з коригуванням її в кінці року до рівня фактичних витрат.

Враховуючи зазначене, сільськогосподарське підприємство - СТОВ Оріон при здійсненні операцій з постачання власно виробленої сільськогосподарської продукції визначає податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такої сільськогосподарської продукції, та складає за такою операцією податкову накладну, яку реєструє в ЄРПН та надає покупцю на його вимогу.

У випадку, якщо платник податку визначає планову собівартість сільськогосподарської продукції і при постачанні такої продукції її договірна вартість є меншою ніж планова собівартість, то платник податку додатково складає податкову накладну на суму перевищення планової собівартості продукції над її договірною вартістю (з типом причини "17"), яка підлягає реєстрації в ЄРПН.

Після визначення фактичної собівартість власно виробленої сільськогосподарської продукції, податкові зобов'язання, які були визначені при постачанні такої продукції, мають бути відкориговані шляхом складання розрахунку коригування до податкових накладних, які були складені протягом зазначеного періоду з типом причини "17" (на суму перевищення планової собівартості над договірною):

у бік збільшення - на суму перевищення фактичної собівартості над плановою, якщо фактична собівартість виявиться більшою за планову;

у бік зменшення на суму перевищення планової собівартості над фактичною - якщо фактична собівартість виявиться меншою за планову.

Так, СТОВ Оріон видало наказ від 15 січня 2015 року №1/2, яким затверджено регламент розрахунку виробничої собівартості продукції власного виробництва (том 2 а.с.75).

СТОВ Оріон наказом від 31.12.2015 №41 встановила собівартість готової продукції власного виробництва:

- озима пшениця 3 кл - 1,08 грн;

- озима пшениця 5 кл - 1,41 грн;

- озима пшениця 6 кл - 2,18 грн;

- овес голозернистий - 1,29 грн;

- овес 3 кл - 5,03 грн;

- сорго н/кл - 0,59 грн;

- сорго 3 кл - 4,19 грн;

- нут - 4,59 грн;

- соняшник - 4,59 грн.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що договірна ціна пшениці озимої 6 класу за договором №ОР-31/07/2015 від 31.07.2015 №91 від 01.08.2015, було реалізовано за ціною 2150,00 грн/т (без ПДВ) та за ціною 2166,67 грн/т (без ПДВ). Тобто договірна вартість пшениці озимої не перевищила визначену позивачем собівартість готової продукції.

05 квітня 2015 року позивачем складено податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року, де сума ПДВ складає 1270599 грн, разом з розрахунком коригування сум податку на додану вартість (Д1), розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунком питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг. В цій декларації та доданих до неї розрахунках відображено в тому числі господарську операцію з повернення грошових коштів на власний рахунок позивача на підставі податкової накладної у зв'язку з коректировкою вартості ( том 2 а.с. 113-118).

17 квітня 2015 року позивачем подано звітну загальну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2015 року, де сума ПДВ складає 2449 грн, разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту ( том 2 а.с.109-112).

01 вересня 2015 року позивачем подано звітну загальну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року, де сума ПДВ складає 18022 грн, разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту (том 2 а.с.101-104).

21 вересня 2015 року позивачем подано звітну податкову декларацію спеціального режиму оподаткування діяльності в сфері сільського господарства з податку на додану вартість за серпень 2015 року, де сума ПДВ складає 1222617 грн, разом з розрахунком коригування сум податку на додану вартість (Д1). . В цій декларації та доданих до неї розрахунках відображені в тому числі господарську операцію з повернення грошових коштів на власний рахунок позивача (том 2 а.с. 105-108).

15 січня 2016 року позивачем подано звітну загальну податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2015 року № 9272443483, де сума ПДВ складає 17577 грн, разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту (том 2 а.с.97-100).

16 січня 2016 року позивачем подано звітну податкову декларацію спеціального режиму оподаткування діяльності в сфері сільського господарства з податку на додану вартість за грудень 2015 року, де сума ПДВ складає 4163150 грн, разом з розрахунком коригування сум податку на додану вартість, (Д1), розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунком питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг до вартості всіх товарів/послуг. В цій декларації та доданих до неї розрахунках відображені в тому числі господарські операції з повернення грошових коштів на власний рахунок позивача на підставі податкових накладних ТОВ Добродія Трейд , а саме: від 10.10.2015 №84 та розрахунку коригування показників до податкової накладної/ бухгалтерської довідки від 31.12.2015 №222; від 10.06.2015 №88 та розрахунку коригування показників до податкової накладної/ бухгалтерської довідки від 15.12.2015 №71 ( том 2 а.с. 91-96).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Позивачем не оскаржується порядок та підстави проведення перевірки.

На підставі п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Позивач перебуває на спеціальному режимі оподаткування, що не заперечується сторонами по справі та передбачено ст. 209 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Позитивна різниця між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначена: а) за операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва) підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 50 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 50 відсотків; б) за операціями із зерновими і технічними культурами підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 85 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 15 відсотків; в) за операціями з продукцією тваринництва підлягає перерахуванню: до державного бюджету - у розмірі 20 відсотків; на спеціальні рахунки, відкриті сільськогосподарським підприємствам - суб'єктам спеціального режиму оподаткування в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, - у розмірі 80 відсотків.

Сільськогосподарські підприємства - суб'єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, повинні забезпечити перерахування на їх рахунок у системі електронного адміністрування податку, відкритий для перерахування коштів на спеціальні рахунки, коштів у розмірі, достатньому для перерахування на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Суми податку на додану вартість, що підлягають перерахуванню на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, не підлягають сплаті до бюджету та повністю залишаються в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для використання у виробництві сільськогосподарських товарів/послуг. Зазначені суми коштів акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на таких рахунках у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Сільськогосподарське підприємство надає покупцю податкову накладну в порядку, встановленому цим розділом.

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування здійснює оподаткування операцій з продажу (постачання) сільськогосподарської продукції за ставкою, визначеною підпунктом "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу.

Дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства поширюється, зокрема, на: вирощування зернових та технічних культур (01.11.0 КВЕД): вирощування зернових культур на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння; вирощування бобових культур, які підлягатимуть сушінню, лущінню на зерно для продовольчого споживання, на корм, на насіння; вирощування картоплі для продовольчого споживання, технічних цілей, на насіння; вирощування фабричного цукрового буряку; вирощування тютюну і махорки, первинне оброблення листя (збирання, сушіння, сортування тощо), вирощування розсади; вирощування насіння та плодів олійних культур (арахісу, сої, соняшнику, кользи, рапсу, рижію тощо) для продовольчого споживання, технічних цілей, а також на насіння; вирощування однорічних і багаторічних трав на зелений корм, випас, сіно, сінаж і силос; вирощування кормових коренеплодів (буряку, брукви, турнепсу тощо); вирощування баштанних кормових культур вирощування зернових і зернобобових, а також їх сумішей на зелений корм, випас, сіно, сінаж, силос; одержування насіння цукрового буряку та насіння кормових культур (включаючи трави); вирощування та первинне оброблення (замочування) прядивних культур; вирощування ефіроолійних культур; вирощування лікарських однорічних і багаторічних трав'янистих, напівчагарникових, ліано- та деревоподібних культур; вирощування садивного матеріалу ефіроолійних та лікарських культур; вирощування коренеплодів і бульбоплодів з високим вмістом крохмалю або інуліну (топінамбуру, батату тощо); вирощування шишок хмелю, цикорію (п.209.17.1 ст.209 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.14.1.191 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Зазначена норма права не передбачає такої окремої складової бази оподаткування ПДВ, як перевищення ціни придбання над ціною реалізації експортованого товару . Ставка податку залежить від характеру (виду) операції: як - то постачання товарів/послуг на митній території України, експорт чи імпорт товару. Тобто, розмір ставки та пільги з податку на додану вартість залежать від об'єкта оподаткування, а не від бази оподаткування.

За своїм економіко - юридичним змістом база оподаткування являє собою вартісну, фізичну або іншу характеристику об'єкта оподаткування. У даному разі база оподаткування ПДВ є вартісною характеристикою усієї операції, яка статтею 185 Податкового кодексу України визнана об'єктом оподаткування. Наведене виключає можливість виникнення декількох баз оподаткування за однією операцією.

До бази оподаткування усієї операції застосовується єдина ставка ПДВ, яка визначається в залежності від виду господарської операції.

З наведеного вбачається, що відповідач дійшов до невірного висновку щодо необхідності оподаткування за загальною ставкою ПДВ.

Пунктом 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 957 від 22.09.2014 (далі - Порядок), передбачено, що у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг і перевищує визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто собівартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення собівартості над фактичною ціною: у податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 цього Порядку (17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання); така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Пунктом 9 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №957 від 22.09.2014, встановлено, що податкові накладні, особливості заповнення яких викладено в пункті 20 цього Порядку, реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних та не видаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг; у верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка "X" та зазначається тип причини: 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання.

Тобто, Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 957 від 22.09.2014, передбачає складання двох податкових накладних за наслідками однієї операції постачання товарів/послуг, у зв'язку із особливостями визначення бази оподаткування ПДВ.

В рядку 1.1 декларації 0121-0123 (спеціальний режим оподаткування) відображенню підлягають не окремі податкові накладні, а операції з постачання товарів/послуг, які підпадають під визначення сільськогосподарських в розумінні статті 209 Податкового кодексу України.

Фактичну собівартість власно виробленої сільськогосподарської продукції підприємство визначає в кінці року відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 № 132.

У випадку, якщо платник податку визначає планову собівартість сільськогосподарської продукції і при постачанні такої продукції її договірна вартість є меншою ніж планова собівартість, то платник податку додатково складає податкову накладну на суму перевищення планової собівартості продукції на її договірною вартістю (з типом причини 17 ), яка підлягає реєстрації в ЄРПН.

Як було встановлено судом, позивачем були складені такі податкові накладні на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання у відповідності до вимог Порядку.

Таким чином, позивач вірно зазначив, що операції постачання сільськогосподарських товарів мають бути відображені саме в декларації по ПДВ в межах спеціального режиму відповідно до ст.. 209 Податкового кодексу України, а не в загальній декларації, як на тому наполягає відповідач.

У зв'язку з виявленням Старобільською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області заниження податкового зобов'язання, останньою донараховано податкові зобов'язання та застосовано до СТОВ "Оріон" штрафні санкції.

Відповідно до ст.123 Податкового кодексу України, зокрема, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156.ст.14 Податкового кодексу України).

Підприємство позивача перебувало у 2015 році на спецрежимі оподаткування по ПДВ (ст.209 ПКУ), сума податку, нарахована за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг на відповідний звітний період - не підлягала сплаті до бюджету та повністю залишалась в розпорядженні такого платника податку, згідно абзацу першого пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України.

Пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки .

Жоден із випадків, передбачених нормами пункту 54.3. статті 54 та пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України, не встановлюють обов'язку контролюючого органу визначити суму грошових зобов'язань та надсилати (вручити) платнику податків податкове повідомлення-рішення, в разі заниження ним суми податку на додану вартість, нарахованої за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (згідно абзацу першого пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України).

Таким чином, Старобільська ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області не мала законних підстав для нарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій передбачених пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Отже, оскаржене податкове повідомлення-рішення від 08.06.2016 №0000181400 є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги позивача мають бути задоволені в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом сплачено судовий збір у загальному розмірі 5977,98 грн. відповідно до платіжного доручення № 124019746 від 23.06.2016 ( том 1 а.с.2).

Таким чином, на користь Позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 5977,98 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекцієї Головного управління ДФС у Луганській області від 08.06.2016 № 0000181400 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 398458,75 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39890405) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" (код ЄДРПОУ 30090072) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 5977,98 грн (п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят сім гривень 98 коп).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 22 травня 2017 року.

Суддя В.С. Шембелян