Постанова

від 25.04.2017 по справі 2а-10242/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 квітня 2017 року 11:35 № 2А-10242/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Зубенко М.О.,

за участю сторін:

представника позивача - Скотинюк Я.А.,

представника відповідача - Ісаєва С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична група до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Енергетична група до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.06.2016 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2012 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції ВАС України зазначив, що судами передніх інстанцій під час вирішення спору не було враховано доводів податкового органу стосовно неправомірності формування товариством валових витрат, зазначає, що первинні документи, які стали підставою для формування витрат, фактично виписані від імені осіб, щодо яких порушено кримінальні справи ((№ 330302-11) за фактом створення ПП "Югтрансагро", ПП "Стилет-Юг", ПП "Агропрайд" за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України) та які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків (включаючи також 2-гу та послідуючі ланки, у тому числі, ТОВ "Андор"), зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а отже не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому формування валових витрат на підставі неналежно оформлених первинних документів є безпідставним.

Крім того, на думку суду касаційної інстанції судами передніх інстанцій під час вирішення спору, не було враховано і те, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагента не було постановлено вироку, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій. Крім того, ВАС України звернув увагу, що відносно головного бухгалтера ОСОБА_3 ПП "Югтрансагро" наявний вирок Суворовського районного суду міста Херсона від 15.05.2014 року.

Додатково, ВАС України зазначив, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься в матеріалах справи (а.с. 112-113) та на який посилаються суди попередніх інстанцій в судових рішеннях, вбачається, що стан юридичної особи ТОВ "Самтінг" визначено як "припинено". Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (офіційний сайт Міністерства юстиції України) запис про припинення юридичної особи ТОВ "Самтінг" (35952085) внесено 01.06.2009 за номером 12661170004030361.

Крім того, судом касаційної інстанції вказано на необхідність дослідження під час нового розгляду даної адміністративної справи векселів, дати їх видачі, строк пред'явлений для платежу.

В ході нового розгляду даної справи представником позивача позовні вимоги задоволено повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Енергетична група" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року та валютного законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року, за результатом якої складено відповідний акт перевірки від 11.01.2012 року №15/23-50/30782182.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.257. п. 14.1 ст. 14, п. 135.1, пп. 135.5.4, п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3430345 грн. та завищено від'ємну значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2 квартал 2011 року на суму 3192094 грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 3192094 грн.;

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.3 ст. 4, пп. "а"п. 6.5 ст. 6, пп. 7.3.6, п. 7.3 ст. 7, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 176203 грн.;

- договори укладені між ТОВ "Енергетична група" та ПП "Югтрансагро" за вересень-жовтень 2010 року, ПП "Ріст" за серпень-жовтень 2010 року, ТОВ "Андора" за липень-серпень 2010 року, ФОП ОСОБА_4 за жовтень 2010 року відповідно до ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними та в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю;

-пп. "г", "е" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, пп. "а" пп. 17.2 ст. 17, пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", пп. 164.17.2 ст. 164, ст. 109, ст. 110, ст. 167, ст. 171 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи з фізичних осіб у сумі 12280,26 грн.;

-п 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Такі висновки контролюючого органу мотивовано тим, що фактично господарські операції між позивачем та його контрагентами ПП "Югтрансагро", ПП "Ріст", ТОВ "Андор" Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 не спричинили реального настання правових наслідків, а проведені операції спрямовані лише на отримання податкової вигоди та свідчить, що укладені правочини є нікчемними, а отже господарські операції позивача з таким контрагентом не породжують правових наслідків, зокрема, і щодо віднесення витрат на валові. Крім того, контролюючий орган зазначає і про наявність кримінальних справ відносно контрагентів позивача.

Безпідставно, на думку контролюючого органу, позивачем також до складу валового доходу не включена сума кредиторської заборгованості, що обліковується у товариства перед контрагентами (ТОВ "Самтінг" та ТОВ "Крим - Авто") яких визнано банкрутами.

Також Державна податкова інспекція дійшла висновку і про безпідставне не включення позивачем до валового доходу суми безповоротної фінансової допомоги у вигляді заборгованості платника податку перед іншими особами, що залишається нестягнутою після закінчення строку позовної давності, що у свою чергу призвело до заниження валового доходу на суму кредиторської заборгованості по виданих векселях.

На підставі акта перевірки та за наслідками виявлених в ході її проведення порушень відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000212350, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 4152272,75 грн. (за основним платежем 3430345,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 721927,75 грн.);

- податкове повідомлення-рішення від 27.01.2012 року №0000222350, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 3192094,0 грн.

Незгода позивача із прийняттям вказаних вище податкових повідомлень-рішень зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд (з урахуванням висновків ВАС України, викладених в ухвалі від 09.06.2016 р.) виходить з наступного.

З матеріалів перевірки вбачається, що податковим органом встановлено, що станом на 01.09.2010 року та 30.09.2011 року згідно даних бухгалтерського обліку по кредиту рахунку "розрахунки з вітчизняними постачальниками" в розрізі контрагента ТОВ "Самтінг" рахується заборгованість на суму 618000,00 грн. за товари (послуги).

Відповідачем встановлено, що постановою Господарського суду Донецької області від 01.04.2009 року по справі №45/33 ТОВ "Самтінг" визнано банкрутом та призначено ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 20.05.2009 року по справі №45/33 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та ліквідовано ТОВ "Самтінг".

Також відповідачем встановлено, що станом на 30.09.2011 року згідно даних бухгалтерського обліку по кредиту рахунку "розрахунки з вітчизняними постачальниками" в розрізі контрагента ТОВ "Крам-Авто" рахується кредиторська заборгованість на суму 393675,68 грн. за отримані транспортні послуги.

Відповідачем встановлено, що постановою Господарського суду м. Києва від 13.05.2011 року по справі №50-390-б ТОВ "Крам-Авто" визнано банкрутом та призначено ліквідаційну процедуру.

Перевіркою встановлено, що позивачем не визнано доходу по кредиторській заборгованості ТОВ "Крам-Авто".

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що оскільки позивач в періоді, що перевірявся не провів розрахунків з зазначеними контрагентами то товари (послуги) отримані від ТОВ "Самтінг" та ТОВ "Крам-Авто" є безоплатно отриманими.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Крам-Авто" укладено договір оренди транспортних засобів №09-02/090 від 09.02.2009 року.

На виконання умов договору ТОВ "Крам-Авто" надано позивачу податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких долучено до матеріалів справи.

Так, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємства" (далі - Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку.

Положеннями пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що кореспондується з пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яким також визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, всі витрати господарюючого суб'єкта мають бути здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, та підтверджені відповідними належно оформленими первинними документами.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додатково суд звертає увагу, що первинні документи, які стали підставою для формування витрат, фактично виписані від імені осіб, щодо яких порушено кримінальні справи ((№ 330302-11) за фактом створення ПП "Югтрансагро", ПП "Стилет-Юг", ПП "Агропрайд" за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України) та які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків (включаючи також 2-гу та послідуючі ланки, у тому числі, ТОВ "Андор"), зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а отже не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому формування валових витрат на підставі неналежно оформлених первинних документів є безпідставним.

Крім того, судом встановлено, що відносно головного бухгалтера ОСОБА_3 ПП "Югтрансагро" наявний вирок Суворовського районного суду міста Херсона від 15.05.2014 року.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості висновків відповідача щодо наявності ознак безповоротної фінансової допомоги в господарських операціях позивача з ТОВ "Самтінг" та ТОВ "Крам-Авто".

Відповідно до п. 3 ст. 205 Господарського кодексу господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання , якщо не допускається правонасггупництво за цим зобов'язанням.

Оскільки вищезазначені підприємства ліквідовано у порядку, встановленому законом, то строк виконання всіх грошових зобов'язань ліквідованого підприємства вважається таким, що настав.

Водночас, як вбачається з витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 16.08.2012 товариство ТОВ "Крам-Авто" знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності. При цьому, стан юридичної особи ТОВ "Самтінг" визначено як "припинено". Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (офіційний сайт Міністерства юстиції України) запис про припинення юридичної особи ТОВ "Самтінг" (35952085) внесено 01.06.2009 за номером 12661170004030361.

В додаток до вищенаведеного суд зазначає, що згідно з пп. 14.1.257 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що безповоротною фінансовою допомогою є зокрема, сума заборгованості одного платника податку перед іншим платником податків, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальний строк позовної давності, складає три роки.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно підпункту 1.22.1 пункту 1.22 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

У розумінні пункту 1.23 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Підпунктом 14.1.13 Податкового кодексу України визначено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги це зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Крім того, відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі від 06.07.99 - до простих векселів застосовуються такі самі положення, що й до переказних, а саме: простий вексель може бути виданий з таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від дати пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Статтею 34 цього Закону встановлено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Його має бути пред'явлено для платежу протягом одного року від дати його складання.

У разі якщо з дня строку платежу минає три роки і вексель залишається не пред'явленим для платежу, то сума заборгованості одного платника перед іншим, не стягнута після закінчення строку позовної давності вважається безповоротною фінансовою допомогою.

За змістом частини третьої статті 4 Закону України Про обіг векселів у Україні у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Отже, з моменту видачі позивачем спірних векселів названим кредиторам первісні зобов'язання позивача перед цими кредиторами припинилися та виникли зобов'язання сплатити за цими векселями, за якими розпочався новий строк позовної давності.

Відповідно до ст. 77 Уніфікованого Закону "Про прості векселі та переказні векселі" (далі - Уніфікований Закон) до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).

Згідно ст. 78 Уніфікованого Закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Відповідно до ст. 33 Уніфікованого Закону переказний вексель може бути виданий із таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.

Згідно ст. 38 Уніфікованого Закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Статтею 11 Уніфікованого Закону передбачено, що будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Відповідно до ст. 16 Уніфікованого Закону власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим.

Згідно ст.104 Цивільного Кодексу України юридична особа є такою, що припинилася з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про припинення.

Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності зупиняється , якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Згідно ст.609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи, крім випадків, коли законом або іншим нормативно -правовим актом виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу.

Відповідно до п.3 ст.205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Судом встановлено, що векселеотримувачі ліквідовані без правонаступництва, з моменту їх ліквідації сплинув строк позовної давності для сплати за цими векселями.

Відтак, суд погоджується з доводами податкового органу, що строк погашення платежу за векселями на момент проведення перевірки настав, а тому суми по цим векселям є безповоротною фінансовою допомогою.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ПП "Югтрансагро"укладено договори купівлі-продажу №П/28-09-10/264 від 28.09.2010, №П/22-09-10/258 від 22.09.2010, №П/28-09-10/246 від 22.09.2010, №П/13-09-10/246 від 13.09.2010, №П/10-09-10/241 від 10.09.2010.

На виконання умов договору ПП "Югтрансагро" надано позивачу: видаткові накладні, податкові накладні, які віднесено до реєстру податкових накладних, рахунки-фактури, копії яких долучено до матеріалів справи.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ПП "Ріст" укладено договори купівлі-продажу №П/10-09-10/234 від 10.09.2010, №П/08-10-10/285 від 08.10.2010, №П/07-09-10/217 від 07.09.2010, №П/06-09-10/209 від 06.09.2010, №Я/17-09-10/253/1 від 17.09.2010, №П/13-10-10/292/1 від 13.09.2010, №Я/16-08-10/147 від 16.08.2010, №Я/20-08-10/174/1 від 20.08.2010, №Я/17-08-10/167/1 від 17.08.2010, №Я/20-08-10/174 від 20.08.2010, №П/01-10-10/271 від 01.10.2010, №П/15-10-10/299 від 15.09.2010, №П/10-09-10/238 від 10.09.2010, №П/18-08-10/171 від 18.08.2010.

На виконання умов договору ПП "Ріст" надано позивачу: видаткові накладні, податкові накладні, які віднесено до реєстру податкових накладних.

Також, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Андор" укладено договори купівлі-продажу №ЄГ/Я/29-07/10-81 від 29.07.2010, №ЄГ/Я/20-07/10-96 від 05.08.2010, №ЄГ/Я/25-08/10-182 від 25.08.2010, №ЄГ/Я/27-08/10-196 від 27.08.2010.

На виконання умов договору ТОВ "Андор" надано позивачу: видаткові накладні, податкові накладні, які віднесено до реєстру податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено договори купівлі-продажу №П-01-10/271 від 01.10.2010, №П-06-10/274/1 від 06.10.2010, №П-11-10-10/292 від 11.10.2010, №П-15-10-10/301 від 15.10.2010, №П-18-10-10/304 від 18.10.2010.

На виконання умов договору ФОП ОСОБА_4 надано позивачу: видаткові накладні, податкові накладні, які віднесено до реєстру податкових накладних .

В той же час, як вбачається з акту перевірки, в ході проведення оперативно-розшукових заходів співробітниками ГВ ПМ ДПІ у м. Херсоні встановлено, що в 2010 році ОСОБА_7 створив на території м. Херсон злочинну групу з метою отримання доходу від зайнятості фіктивним підприємництвом.

На підставі викладеного СВ ПМ ДПА у Херсонський області порушено кримінальні справи за фактом фіктивного підприємництва при створенні ПП "Югтрансагро", передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України та відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

Крім того, як вбачається з акту перевірки Західно-Донбаська ОДПІ направила відповідачу листом акт від 20.05.2011 №293/23/3-34671871 про результати проведення документальної позапланової перевірки ПП "Ріст" з питання дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2009 по 31.12.2010 по взаємовідносинах з ПП "Ніко-Ойл", в ході якої встановлено порушення вимог ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207 , п.1 ст.215, Б. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 215 , ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Ріст" у періоді з 01.01.2009 по 31.12.2010 з постачальником товару ПП "Ніко-Ойл".

Крім того, з акту перевірки вбачається, що основним постачальником ТОВ "Андор" за липень-серпень 2010 року був: ТОВ "Вагрос". Від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва надійшла довідка від 22.02.2011 про неможливість проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Вагрос" з питань формування податкового кредиту за рахунок платників податків ТОВ "Е-Восток Україна", ТОВ "Елфра Дисплей", ПП "Мавко-АВ", ТОВ "АНДОР", ТОВ "Юпіт", ТОВ "ВЛК-Експорт", ПП "ТАС Агротранс".

Також, з акту перевірки вбачається, що на адресу відповідача надійшов Акт Новомосковської ОДПІ № 157/173/НОМЕР_1 від 11.05.2011 про результати документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ПП "Стилет-Юг"(код 37048886) за жовтень 2010 року, яким встановлено порушення ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207 , п.1 ст.215, п.1 ст. 216, .7.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що Зумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_4 у періоді з 01.10.2010 по 30.10.2010 з постачальником товару ПП "Стилет-Юг" та покупцями у періоді з 01.10.2010 по 30.10.2010.

На підставі викладеного, відповідач дійшов висновку, що правочини, здійснені ТОВ "Андор", ПП "Ріст", ФОП ОСОБА_4 з контрагентами-покупцями, зокрема позивачем, є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та згідно ч.1 ст. 202 ЦК України суперечить інтересам держави і мають ознаки нікчемних.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі №К-12509/08.

Так, пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За правилом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для віднесення відповідних витрат до складу валових є фактичне понесення таких витрат та підтвердження їх наявності відповідними платіжними документами. Не включаються до складу валових витрат витрати у разі повної відсутності розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Інших підстав для не включення витрат до складу валових Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" не визначено.

Враховуючи, що позивачем в ході нового судового розгляду не надано всіх необхідних доказів реального виконання спірних договорів, суд дійшов висновку про відсутність порушення позивачем вимог абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень виконано обов'язок доказування щодо правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З урахуванням вимог ст. 94 КАС України підстави для відшкодування позивачу понесених судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Енергетична група відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов