Ухвала

від 19.05.2017 по справі 826/20954/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про відмову в роз'ясненні судового рішення 19 травня 2017 року                              м. Київ                              № 826/20954/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши заяву Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про роз'яснення судового рішення, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2015 р. в адміністративній справі №826/20954/14 за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення податкового боргу,- В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про стягнення податкового боргу у розмірі 3337261,28 грн. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2015 року позовні вимоги ДПІ у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві задоволено повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 року постанову суду першої інстанції залишено без змін. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2016 року задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2015 року у справі №826/20954/14; скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2015 року у справі №826/20954/14 та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовити. Ухвалою суду від 12.10.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016 року, задоволено заяву публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про роз'яснення постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2016 року по справі №826/20954/14 та роз'яснено, що в зв'язку із скасуванням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2015 у справі №826/20954/14, на підставі якої було постановлено стягнути податковий борг, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.04.2016 у справі №826/20954/14, інтегрована картка платника – публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» підлягає приведенню Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві у відповідність, шляхом сторнування (зменшення) на суму податкового боргу в розмірі 3 337 261, 28  грн. Представник Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернувся до суду із заявою про роз'яснення судового рішення, в якому просить суд: роз'яснити чи підлягає сторнуванню сума 725134,95 грн., яка зменшена відповідачем уточнюючим розрахунком №9082192965 від 28.12.2015 року. В обґрунтування даної заяви представник податкового органу зазначив, що предметом розгляду адміністративної справи №826/20954/14 було стягнення з відповідача узгоджених грошових зобов'язань за період з січня по листопад 2014 року у сумі 3337261,28 грн. Водночас, представник податкового органу зазначив, що податкові зобов'язання з земельного податку були частково відкориговані відповідачем в бік зменшення шляхом подання уточнюючого розрахунку №9082192965 від 28.12.2015 року на суму 725134,95 грн. На думку контролюючого органу, оскільки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві зобов'язано сторнувати (зменшити) суму податкового боргу в розмірі 3337261,28 грн., в яку входять уточнені зобов'язання на суму 725134,95 грн., зазначена сума стане «технічною» переплатою, яку платник фактично не сплачував, та що призведе до безповоротних втрат дохідної частини бюджету. Представник відповідача проти задоволення даної заяви заперечував т зазначив про відсутність підстав для її задоволення. Відповідно до ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України; невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність встановлену законом. Згідно з п. 2 Розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (далі – Порядок) інтегрована картка платника (далі – ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами. Відповідно до п. п. 1 п. 1 Розділу 2 Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Підпунктом 1 п. 1 Розділу 2 Порядку передбачено, що органу ДФС, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а за неосновним місцем обліку - в режимі перегляду. Відповідно до п. п. 2 п. 1 Розділу 6 Порядку встановлено, що первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є: рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження). З системного аналізу чинного законодавства України вбачається, що ІКП платника податків ведеться за його основним місцем обліку, оскільки публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» зареєстроване в Подільському районі міста Києва, то відповідно ведення ІКП Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт» здійснюється Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві. Станом на день подання заяви про роз'яснення, податковим органом не надано суду доказів виконання ухвали суду від 12.10.2016 року, яка набрала законної сили та є обов'язковою до виконання, щодо приведення інтегрованої картки платника – публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт» Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві у відповідність, шляхом сторнування (зменшення) на суму податкового боргу в розмірі 3 337 261, 28  грн. Відтак, наведене свідчить, що доводи представника податкового органу стосовно безповоротних втрат дохідної частини бюджету є необгрунтованими та такими, що документально та нормативно не підтверджені. При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення. Відповідно до постанови ВАС України від 06.05.2010 р. підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. В заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру. Суд звертає увагу, що зі змісту заяви відповідача вбачається, що останній звернувся до суду за роз'ясненням не з підстав незрозумілості резолютивної частини рішення, а у зв'язку з необхідністю роз'яснення порядку виконання ухвали суду від 12.10.2016 року. Зважаючи, що відповідачем не наведено в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, а зазначено про необхідність роз'яснення порядку виконання рішення суду з урахуванням функціональних повноважень державних податкових інспекцій, що згідно чинного законодавства не може вважатись підставою для звернення до суду із заявою про роз'яснення виконання рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення. Зважаючи на викладене, керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва.-                                                    УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні заяви Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про роз'яснення судового рішення  в адміністративній справі №826/20954/14. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання ухвали апеляційної скарги.           Суддя                                                                                                Є.В. Аблов