Ухвала

від 25.05.2017 по справі 2а/0470/15458/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2017 рокусправа № 2а/0470/15458/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Дурасової Ю.В.

           суддів:                     Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:          Спірічеві Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольського регіонального управління водних ресурсів

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року

у справі за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України до Нікопольського регіонального управління водних ресурсів, третя особа без самостійних вимог - Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження України по Дніпропетровській області про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року позов задоволено.

Стягнено з Нікопольського регіонального управління водних ресурсів в дохід Державного бюджету України економічні санкції в розмірі 112705,29 грн.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що правомірність застосування до відповідача економічних санкцій за перевитрати паливно-економічних ресурсів була предметом розгляду у справі №2а/0470/6012/11. Та визнані судом правомірними. Однак, на даний час не сплачено відповідачем санкції в розмірі 112705,29грн., що дає підстави для стягнення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач (Нікопольське регіональне управління водних ресурсів) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Посилається на те, що розрахунки а Акті комплексної перевірки використання паливно-економічних ресурсів від 27 квітня 2011 року№15-5/3.21-54 відповідно до висновку судового експерта від 31.07.2014 року, здійсненого у Харківському науково-дослідному інституті не відповідають нормативно-технічним вимогам, а отже розрахована сума не може бути стягнута з Нікопольського РУВР.

В запереченнях на апеляційну скаргу представником Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України зазначено, що правомірність застосування до відповідача економічних санкцій за перевитрати паливно-економічних ресурсів була предметом розгляду у справі №2а/0470/6012/11, та визнано судом правомірними. Після набрання судовим рішенням законної сили сторони та треті особи не можуть оспорювати в іншій судовій справі встановлені судом обставини. Щодо висновку електротехнічного дослідження № 5018 від 31.07.2014 року зазначив, що під час розгляду справи №2а/0470/6012/11 відповідач мав можливість надати даний експертний висновок.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції – без змін.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що проведеною прокуратурою Кіровського району м.Дніпропетровська перевіркою встановлено, що державним інспектором територіального управління державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровський області 27 квітня 2011 року при проведенні планової перевірки раціонального використання паливно-енергетичних ресурсів на Нікопольському регіональному управлінні водних ресурсів виявлено нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів за рахунок:

недотримання технологічної дисципліни - незадовільний стан устаткування - перевитрати електроенергії в електричних мережах, за рахунок відхилення коефіцієнта потужності від величини нормативного ( граничного) значення, що потягло порушення вимоги п. “е” ст. 11 Закону України “Про енергозбереження”, Постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.93 “Про заходи щодо ефективного використання газу та інших ресурсів в народному господарстві”, Постанови Кабінету Міністрів України №935 від 22.10.2008 р. “Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів”.

За результатами перевірки даного підприємства винесено постанову про застосування економічних заходів за нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів № 15-5/3.12-46 від 27 квітня 2011 р. на суму 112705,29 гривень, яка не сплачена на даний час.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України “Про енергозбереження”, норми Постанови Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.93 “Про заходи щодо ефективного використання газу та інших ресурсів в народному господарстві”, Постанови Кабінету Міністрів України №935 від 22.10.2008 р. “Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів”.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 11 п. “е” Закону України “Про енергозбереження”, економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін і тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Матеріалами справи підтверджується, що Нікопольське регіональне Управління водних ресурсів зверталося до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнень до позовної заяви просило: визнати Постанову № 15-5/3.12-46 Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області від 27.04.2011р. про застосування економічних санкцій нечинною.

При цьому, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 23 серпня 2011 року у справі №2а/0470/6012/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2015 року - в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2016 року було зупинено провадження у даній справі за позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України до вирішення справи у Верховному Суді України (за заявою Нікопольського регіонального управління водних ресурсів про перегляд судового рішення – ухвали Вищого адміністративного суду України від 23.06.2015 р. по справі №К/800/53600/13 за касаційною скаргою Нікопольського регіонального управління водних ресурсів по справі №2а/0470/6012/11).

25 квітня 2017 року Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України надано клопотання про поновлення провадження по справі, в якому зазначено, що 15 червня 2016 року Верховним судом України винесено постанову, якою у задоволенні заяви Нікопольського регіонального управління водних ресурсів щодо перегляду судового рішення – ухвали Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2016 року по справі № К/800/53600/13 за касаційною скаргою Нікопольського регіонального управління водних ресурсів по справі № 2а/0470/6012/11 – відмовлено

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в силу ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Після набрання судовим рішенням законної сили сторони та треті особи не можуть оспорювати в іншій судовій справі встановлені судом обставини.

Щодо висновку електротехнічного дослідження № 5018 від 31.07.2014 року, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи №2а/0470/6012/11 відповідач мав можливість надати даний експертний висновок, натомість своїм правом не скористався. Правомірність розрахунку штрафних санкцій не оскаржував.

Водночас, правомірність застосування до відповідача економічних санкцій за перевитрати паливно-економічних ресурсів була предметом розгляду у справі №2а/0470/6012/11. Та судовим рішенням, яке набрало законної сили, такі санкції визнані правомірними. Однак, на даний час, відповідачем не сплачено санкції, визначені в розмірі 112705,29грн., що дає підстави для стягнення цієї суми.

Таким чином, враховуючи рішення суду по справі № 2а/0470/6012/11, яке набрало законної сили, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно визначився щодо задоволення позовних вимог.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Нікопольського регіонального управління водних ресурсів – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:                                                                      Ю.В. Дурасова

           Суддя:                                                                      А.А. Щербак

           Суддя:                                                                      Н.П. Баранник